Рішення

від 27.07.2017 по справі 158/2575/16-ц

КІВЕРЦІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 158/2575/16-ц

Провадження № 2/0158/53/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2017 року Ківерцівський районний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді - Костюкевича О.К.

секретаря - Хмілевської І.О.

за участю позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2І

відповідача - ОСОБА_3

представника відповідача - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ківерці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 сільської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_6 районної державної адміністрації про визнання недійсним рішення сільської ради та скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_5 сільської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_6 районної державної адміністрації про визнання недійсним рішення сільської ради та скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що 17 травня 1996 року померла ОСОБА_7. Після її смерті залишилось спадкове майно - житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами в с. Бодячів по вул. Лесі України, 7 Ківерцівського району Волинської області. Згідно із рішенням ОСОБА_5 сільської ради Ківерцівського району Волинської області № 6/4 від 03.04.1996 року ОСОБА_8 передано безкоштовно у приватну власність на постійне користування земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, ведення особистого підсобного господарства та садівництва на загальну площу 0,68 га, із яких цільове призначення 0,25 га - для будівництва та обслуговування будинку та 0,43 га - для особистого підсобного господарства. Ще за життя ОСОБА_7 зробила заповітне розпорядження, відповідно до якого вище згадуване майно заповіла внукові ОСОБА_9 , а літню кухню - синові - ОСОБА_10 22 лютого 1999 року помер ОСОБА_10, а 10 листопада 2002 року - ОСОБА_11 У фактичне володіння спадковим майном вступив ОСОБА_12, однак належним чином своїх спадкових прав не оформив, так як помер 21 червня 2010 року. Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 02.08.2013 року за ОСОБА_1 визнано право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що у с. Бодячів по вул. Лесі Українки, 7 Ківерцівського району Волинської області.

В подальшому вона звернулась до ОСОБА_5 сільської ради із заявою про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,25 га. Іншу частину земельної ділянки планувала оформити на своє ім'я пізніше у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем. 26 вересня 2013 року їй надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 0,25 га у власність для обслуговування житлового будинку та господарських споруд, які знаходяться у с. Бодячів по вул. Лесі Українки, 7 Ківерцівського району Волинської області. 21 січня 2015 року нею отримано свідоцтво про право власності на нерухоме майно - на вищевказану земельну ділянку.

В середині 2015 року вона вирішила виготовити технічну документацію на земельну ділянку площею 0,43 га, тому звернулась із відповідною заявою до ОСОБА_5 сільської ради Ківерцівського району Волинської області. Однак їй було відмовлено у зв'язку з тим, що вона вже скористалась своїм правом на безоплатну отримання земельної ділянки.

Також їй стало відомо, що рішенням ОСОБА_5 сільської ради від 08.21.2014 року № 36/7 ОСОБА_3 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки в безоплатну власність за рахунок земель резерву ОСОБА_5 сільської ради загальною площею 0,30 га з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, що розташована в с. Бодячів Ківерцівського району Волинської області - фактично по вул. Молодіжній, 7. Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 07.09.2016 року визнано недійсним вищевказане рішення сільської ради, однак незважаючи на це, ОСОБА_3 продовжує користуватись спірною земельною ділянкою.

На даний час їй стало відомо, що рішенням ОСОБА_5 сільської ради ще 10.12.2015 рок затверджено ОСОБА_3 проект щодо відведення земельної ділянки в с. Бодячів площею 0,30 га кадастровий номер 0721886600:03:001:0380 для ведення особистого селянського господарства - КВЦПЗ - (01.03). 16.05.2016 року зареєстровано речові права на нерухоме майно за відповідачем, реєстровий номер земельної ділянки у Державному реєстрі прав 14543465.

Враховуючи, що спірна земельна ділянка є її спадковим майном, просить суд визнати недійсним рішення ОСОБА_5 сільської ради Ківерцівського району Волинської області від 10 грудня 2015 року № 3-11/2015 про затвердження ОСОБА_3 проекту щодо відведення земельної ділянки в с. Бодячів площею 0,30 га, кадастровим номером 0721886600:03:001:0380 для ведення особистого селянського господарства - КВЦПЗ - (01.03). Категорія земель - землі сільськогосподарського призначення; передачу ОСОБА_3 безоплатно у власність земельну ділянку в с. Бодячів площею 0,30 га, кадастровим номером 0721886600:03:001:0380 для ведення особистого селянського господарства - КВЦПЗ - (01.03). Категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, а також скасувати державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно від 15 травня 2016 року земельної ділянки в с. Бодячів Ківерцівського району площею 0,30 га на ім'я ОСОБА_3, реєстраційний реєстровий номер земельної ділянки у Державному реєстрі прав - 1453465.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали, просили суд їх задоволити з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні щодо задоволення позову заперечувала, оскільки на даний час вона є власником частини спірної ділянки площею 0,30 га, яка зареєстрована у встановленому законом порядку. Фактично користується спірною земельною ділянкою вже близько 10 років, раніше вона облугувала, перед тим, як їй була надана дана земельна ділянка безоплатно, протягом 3 років вона орендувала її, при цьому постійно обробляла, тому позивачу було достовірно відомо, що вона користується спірною землею спочатку на підставі договору оренди землі, а згодом на праві власності.

Представник відповідача ОСОБА_5 сільської ради ОСОБА_4 в судовому засіданні також щодо задоволення позову заперечувала, суду показала, що спадкодавець ОСОБА_8 справді користувалась спірною земельною ділянкою, проте у власність вона їй передана не була, тому і до складу спадщини вона не входить. Крім того, остання склала заповіт лише щодо житлового будинку, а не земельної ділянки. НА сесії сільської ради при розгляді питання про надання ОСОБА_3 спірної земельної ділянки були присутні позивач та її представник, при цьому будь-яких зауважень вони не висловлювали, до того ж їм було відомо, що ОСОБА_3 вже близько 10 років обробляє спірну земельну ділянку. Виділити безоплатно позивачу ще одну земельну ділянку неможливо, оскільки вона вже скористалась своїм правом на отримання безоплатної земельної ділянки.

Представник відповідача ОСОБА_6 районної державної адміністрації в судове засідання не з'явився, згідно з поданою заяву просять проводити розгляд справи у відсутності їх представника ,щодо вирішення справи покладаються на розсуд суду.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши представлені письмові докази, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що ОСОБА_7 померла 17 травня 1996 року як вбачається із відповідного свідоцтва серії І-ЕГ № 080095 від 14.12.2000 року (повторного).

Відповідно до довідки ОСОБА_5 сільської ради № 483 від 22.03.2017 року за ОСОБА_8 рахувалася земельна ділянка загальною площею 0,68 га, яка знаходилась в с. Бодячів Ківерцівського району Волинської області (а.с. 76).

Рішенням ОСОБА_5 сільської ради № 6/4 від 03 квітня 1996 рок Про передачу земельних ділянок у приватну власність передано безкоштовно у приватну власність та постійне користування земельні ділянки для обслуговування житлових будинків, ведення особистого підсобного господарства та садівництва, в тому числі за № 53 у списку значиться ОСОБА_8, якій передано у власність земельну ділянку загальною площею 0,68 га, з яких 0,43 для особистого підсобного господарства, а 0,25 га - для будівництва та обслуговування будинку (а.с. 75).

В силу ч. 1 ст. 22 Земельного кодексу України (в редакції станом на 1996 рік) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

А згідно із ч. 1 ст. 23 цього ж Кодексу право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Так як ОСОБА_7 державного акту на право власності (чи право користування) на спірну земельну ділянку не видавалось, тому остання хоча і була фактичним землекористувачем, однак не набула право власності на спірну земельну ділянку, тому і право на неї до складу спадщини після смерті ОСОБА_7 не входить.

Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 02 серпня 2013 року за ОСОБА_1 визнано право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що розташований в с. Бодячів, вул. Л.Українки, 7, Ківерцівського району Волинської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_12 (а.с. 6-7).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 158 ЗК України, земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Рішенням ОСОБА_5 сільської ради Ківерцівського району Волинської області від 10 грудня 2015 року № 3-11/2015 затверджено ОСОБА_3 проект щодо відведення земельної ділянки в с. Бодячів площею 0,30 га, кадастровим номером 0721886600:03:001:0380 для ведення особистого селянського господарства - КВЦПЗ - (01.03). Категорія земель - землі сільськогосподарського призначення; передано ОСОБА_3 безоплатно у власність земельну ділянку в с. Бодячів площею 0,30 га, кадастровим номером 0721886600:03:001:0380 для ведення особистого селянського господарства - КВЦПЗ - (01.03). Категорія земель - землі сільськогосподарського призначення (а.с. 11). При цьому відповідач ОСОБА_3 зареєструвала своє право власності на спірну земельну ділянку у встановленому законом порядку ще 10.11.2015 року (а.с. 36-38).

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, судом встановлено, що спірну земельну ділянку ОСОБА_3 набула у власність у встановленому законом порядку, посилання позивача на те, що казана земельна ділянка входить до складу спадщини після смерті ОСОБА_8, оскільки остання нею користувалась, є безпідставними, оскільки відповідні правовстановлюючі документи на спірну земельну ділянку у спадкодавця були відсутні. А тому, на думку суду, будь-які права позивача виділенням у власність, а в подальшому і отримання у власність ОСОБА_3 спірної земельної ділянки, порушено не було, в зв'язку з цим у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Посилання позивача на підставу переходу спірної земельної ділянки у її власність на аб. 2 п. 1 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, судом до уваги не береться, оскільки вищеназвані положення стосуються Декрету Кабінету міністрів України від 26.12.1992 року Про приватизацію земельних ділянок , а спірна земельна ділянка виділялася ОСОБА_7 на підставі ст.ст. 17, 19 Земельного кодексу України (а.с. 10).

Керуючись ст.ст. 4, 21, 60, 73, 88, 107, 110, 213, 215, 218 ЦПК України, ст. 158 ЗК України, ст. ст. 22, 23 ЗК України в редакції 1990 року, суд, -

в и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_5 сільської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_6 районної державної адміністрації про визнання недійсним рішення сільської ради та скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Ківерцівський районний суд до апеляційного суду у Волинській області протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб які були відсутні під час проголошення рішення, з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя

Ківерцівського районного суду ОСОБА_13