Ухвала

від 15.06.2017 по справі 755/8495/17

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/8495/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2017 р. Дніпровський районний суд м.Києва у складі:

слідчого судді: ОСОБА_1 ,

при секретарі: ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора: ОСОБА_3 ,

захисника: ОСОБА_4

підозрюваного: ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві клопотання слідчого в особливо важливих справах третього слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Жмеринка Вінницької області, громадянина України, депутата Жмеринської районної ради Вінницької області, працюючого на посаді начальника Жмеринського лінійного відділу виробничого структурного підрозділу «Київське регіональне відділення філії «Енергозбут» ПАТ «Укрзалізниця» (на момент вчинення інкримінованих дій), одруженого, який має двох неповнолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017100000000642 від 29.05.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,-

в с т а н о в и в :

Слідчий в особливо важливих справах третього слідчого відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_6 за погодженням з прокурором третього відділу процесуального керівництва прокуратури м.Києва ОСОБА_7 , звернувся до суду в рамках кримінального провадження №42017100000000642 від 29.05.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Мотивуючи клопотання щодо необхідності застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 слідчий посилається на те, що третім слідчим відділом слідчого управлінням прокуратури міста Києва здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017100000000642 від 29.05.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Згідно мотивів клопотання, в ході досудового розслідування було встановлено, що на чергових районних виборах 12.11.2015 року ОСОБА_5 , обраний депутатом Жмеринської районної ради Вінницької області.

Згідно з ч.2 ст.10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України Про статус депутатів місцевих рад, депутат сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради є представником інтересів територіальної громади села, селища, міста чи їх громад, який відповідно до Конституції України і закону про місцеві вибори обирається на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування на строк, встановлений Конституцією України.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.2 вказаного Закону, депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу зобов`язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини - виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування.

Відповідно до п.2 примітки до ст.368 КК України, неправомірною вигодою в значному розмірі вважається вигода, що в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, у великому розмірі - така, що у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, в особливо великому розмірі - така, що у п`ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Відповідно до п.2 примітки до ст.368 КК України, службовими особами, які займають відповідальне становище у ст.368 КК України, серед інших, є керівники органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць.

Також, відповідно до п.1 примітки ст.364 КК України, службовими особами у ст.368 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Так встановлено, що ОСОБА_5 у відповідності до наказу (розпорядження) №7/ОС від 03.04.2017 року призначено на посаду начальника Жмеринського лінійного відділу виробничого структурного підрозділу «Київське регіональне відділення» філії «Енергозбут» ПАТ «Укрзалізниця» (далі Жмеринського лінійного відділу ВСП «Київське регіональне відділення» філії «Енергозбут» ПАТ «Укрзалізниця»).

У ході проведення досудового розслідуванням встановлено, що 23.06.2016 року ТОВ «Зернолія» придбало елеватор, який розташований по вул.Барляєва, 2, у місті Жмеринка, Вінницької області. Зазначений елеватор підключений до двох електромереж: ПАТ «Вінницяобленерго» та регіональної філії «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця».

20.04.2017 року начальник Жмеринського лінійного відділу ВСП Київського регіонального відділення» філії «Енергозбут» ПАТ «Укрзалізниця» ОСОБА_5 склав акт перевірки вузлів та мереж обліку електроенергії та висунув ТОВ «Зернолія» вимогу щодо надання переліку документації з приводу електропостачання. В разі ненадання відповідних документів ОСОБА_5 повідомив, що енергопостанчання буде відключено, що і було зроблено 23.05.2017 року.

Наприкінці травня 2017 року ОСОБА_5 вступив у злочинну змову із безпосереднім керівником - заступником начальника Київського регіонального відділення філії Енергозбут ПАТ «Укрзалізниця» ОСОБА_8 , з метою отримання неправомірної вигоди у розмірі 300000 гривень, за підключення ТОВ «Зернолія» до електромережі та підписання договорів на постачання електроенергії.

З метою реалізації свого злочинного умислу, юрист ТОВ «Зернолія», ОСОБА_9 , 28.05.2017 року зустрівся біля елеватору, по вул.Барляєва, 2, в місті Жмеринка Вінницької області із ОСОБА_5 , де останній поставив вимогу надання неправомірної вигоди у сумі 300 000 гривень за підключення ТОВ «Зернолія» до електромережі, підписання відповідних договорів на постачання електроенергії з метою безперешкодного ведення господарської діяльності підприємства. На зазначену пропозицію ОСОБА_9 змушений був погодитися, при цьому, розмір неправомірної вигоди було зменшено до 250 000 гривень.

05.06.2017 року ОСОБА_9 зателефонував ОСОБА_8 з метою призначення зустрічі, на що останній запропонував зустрітися з ОСОБА_5 . Того ж дня, під час зустрічі біля елеватору в місті Жмеринка з ОСОБА_5 , ОСОБА_9 повідомив, що у нього з собою є лише частина обумовленої суми в розмірі 100 000 гривень Після телефонної розмови між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , ОСОБА_9 вказали про необхідність передачі їм усієї суми.

Відповідно до попередньої домовленості, приблизно о 18 годині 45 хвилин, 13.06.2017 року, ОСОБА_9 зустрівся із ОСОБА_5 на території елеватора, по вул.Барляєва, 2, в місті Жмеринка Вінницької області, де останній повідомив, що через деякий час на автомобілі BMW 320D д.н.з. НОМЕР_1 приїде особа, якій необхідно передати гроші.

Надалі, приблизно через півгодини після зустрічі з ОСОБА_5 у зазначеному місті, під`їхав автомобіль BMW 320D д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_10 , якому ОСОБА_9 передав пакунок з грошовими коштами в сумі 250 000 гривень для передачі ОСОБА_5 .

У подальшому, у невстановленому місці, ОСОБА_10 передав ОСОБА_5 автомобіль BMW 320D д.н.з. НОМЕР_1 , під час огляду якого, було виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 250 000 гривень, які ідентифіковано як предмет неправомірної вигоди.

За даним фактом органом досудового розслідування було внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні за №42017100000000642 від 29.05.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Крім того, в обґрунтування клопотання, слідчий посилається на наявність обставин, які дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, посилаючись на безпосереднє затримання останнього після вчинення злочину, на дані протоколу обшуку автомобіля BMW 320D, державний номерний знак НОМЕР_1 від 13.06.2017 року, 14.06.2017 року, на дані протоколу допиту свідка ОСОБА_9 від 14.06.2017 року та інші матеріали кримінального провадження у своїй сукупності. Також, клопотання мотивоване наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України, щодо невиконання ОСОБА_5 процесуальних обов`язків, який може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, може перешкодити кримінальному провадженню шляхом знищення документів, які свідчать про протиправну діяльність підозрюваного, що не перебувають на даний час у розпорядженні органу досудового розслідування, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

13 червня 2017 року ОСОБА_5 було затримано в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Крім того, 14 червня 2017 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Мотивуючи клопотання щодо необхідності застосування запобіжного заход підозрюваному ОСОБА_5 прокурор в судовому засіданні посилається на існування ризиків, які дають підстави вважати, що ОСОБА_5 , виходячи з тяжкості кримінального правопорушення, передбаченого ст.368 ч.3 КК України, що відноситься до тяжкого злочину, може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, може перешкодити кримінальному провадженню шляхом знищення документів, які свідчать про протиправну діяльність підозрюваного, що не перебувають на даний час у розпорядженні органу досудового розслідування, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Крім того, в обґрунтування клопотання, прокурор посилається на наявність обставин, які дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, посилаючись на безпосереднє затримання останнього після вчинення злочину, на дані протоколу обшуку від 13.06.2017, 14.06.2017 року, на дані протоколу допиту свідків ОСОБА_9 від 30.05.2016 року, ОСОБА_11 від 02.06.2017 року, ОСОБА_12 ; на дані протоколу огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 13.06.2017 року; на дані протоколу допиту підозрюваного від 14.06.2017 року та інші матеріали кримінального провадження у своїй сукупності. А тому з урахуванням наявних ризиків та особи підозрюваного, обставин вчинення кримінального правопорушення, суспільної небезпеки злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 просив клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, оскільки інший більш м`який запобіжний захід не здатний запобігти вказаним ризикам.

Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що клопотання є необґрунтованим та безпідставним. Також, в обґрунтування позиції захисту послався на те, що підозра є необґрунтованою та не підтверджується відповідно долученими до клопотання додатками. Поряд з цим, захисник просив врахувати, що підозрюваний має міцні соціальні зв`язки, не має наміру ухилятись від відповідальності та перешкоджати кримінальному провадженню, письмові докази на які посилається прокурор вилучені, що унеможливлює їх знищення підозрюваним, останній одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, позитивно характеризується як за місцем роботи так і за місцем реєстрації, є відповідальною особою, працює, раніше не судимий, має на утриманні батьків похилого віку, які потребують його догляду і матеріального забезпечення, а тому просив суд з урахуванням наведених захистом обставин застосувати більш м`який не пов`язаний з триманням під вартою запобіжний захід.

Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав свого захисника, заперечив проти задоволення клопотання слідчого про застосування щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, при цьому послався на те, що будь-яких незаконних дій не вчиняв, підозра є необґрунтованою, крім того, він не має наміру ухилятись від кримінальної відповідальності, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Вивчивши клопотання, додані до нього документи, якими слідчий обгрунтовує доводи клопотання, вислухавши вищенаведені пояснення прокурора, захисника та підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання з додатками та надані сторонами в судовому засіданні документи, слідчий суддя приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів по розгляду клопотання органом досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, а саме в тому, що він своїми умисними діями, які виразилися у одержанні службовою особою неправомірної вигоди у великих розмірах, а так само прохання надати таку вигоду для себе та третіх осіб за вчинення такою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє та надає неправомірну вигоду з використанням наданої їй влади та службового становища, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням.

За даним фактом органом досудового розслідування було внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні за №42017100000000642 від 29.05.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

13 червня 2017 року ОСОБА_5 було затримано в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Крім того, 14 червня 2017 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положеньКонституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст.1 КПК України).

Зокрема, питання застосування заходів забезпечення кримінального провадження, до яких відносяться і запобіжні заходи регламентовані Главою 10 - заходи забезпечення кримінального провадження і підстави їх застосування та Главою 18 запобіжні заходи, затримання особи Кримінального проусуального Кодексу України (надалі КПК України).

Так, відповідно до вимог ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обгрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, згідно з положеннями ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд зобов`язані оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.

Згідно матеріалів клопотання, необхідність застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий обґрунтовує тим, що підозрюваний об`єктивно підозрюється, у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, на підтвердження чого наявні зібрані органом досудового розслідування докази у кримінальному провадженні, які долучені до самого клопотання у якості додатків, у зв`язку з чим останній, будучи обізнаним з суворістю, передбаченого законом покарання за вчинене діяння, може ухилитись від слідства, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема знищити речі та документи, які мають значення для кримінального провадження та свідчать про протиправну діяльність підозрюваного, що не перебувають у розпорядженні органу досудового розслідування.

В той же час, в силу положень частин 3 та 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі при визначенні запобіжного заходу (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються, а не просто вказати їх.

Разом з тим, хоча поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, відповідно до положень ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Крім того, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

За таких обставин, слідчий суддя дослідивши, матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри - з точки зору достатності та взаємозв`язку на даному етапі досудового розслідування, приходить до висновку, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші), а саме: дані протоколу затриманням підозрюваного ОСОБА_5 , в порядку ст.208 КПК України, безпосередньо після отримання грошових коштів; дані протоколу обшуку автомобіля марки BMW 320D, державний номерний знак НОМЕР_1 від 13.06.2017 року, 14.06.2017 року; дані протоколу допиту свідка ОСОБА_9 від 30.05.2017 року; дані протоколу допиту свідка ОСОБА_11 від 02.06.2017 року; дані протоколу допиту свідка ОСОБА_9 від 14.06.2017 року; дані протоколу допиту свідка ОСОБА_12 від 14.06.2017 року; дані протоколу огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 13.06.2017 року; дані протоколу за результатами проведення негласних слідчий (розшукових) дій від 02.06.2017 року, що свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки у своїй сукупності підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.

У судовому засіданні, стороною захисту, відповідно до положень ч.5 ст.132 КПК України, не було надано суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про необґрунтованість пред`явленої підозри.

В свою чергу, оцінюючи обставини визначені п. п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному провадженні, таких як можливого тиску на свідків, переховування, здійснення перешкод кримінальному провадженню, достовірність підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам, слідчий суддя, з урахуванням позицію ЄСПЛ в частині, наявність певного ризику/ризиків, зокрема ризику втечі, має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova(Бекчиєв проти Молдови), Panchenko v. Russia(Панченко проти Росії)) вважає, що у даному конкретному випадку встановлені сторною обвинувачення ризики, обґрунтованими, оскільки вони належним чином мотивовані слідчим, прокурором та підтверджуються наявними матеріалами.

А тому, на підставі викладеного, слідчий суддя, оцінивши в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів щодо вчиненняпідозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; відсутність судимостей у підозрюваного, не застосування до нього раніше запобіжних заходів; відсутність про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, та враховуючи доведеність стороною обвинувачення обставин передбачених п.п. 1-3 ч. 3 ст. 132, п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, вважає, що дане клопотання органу досудового розслідування підлягає задоволенню як обґрунтоване.

Разом з тим, підстави для відмови у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у КПК чітко регламентовані статтею 194 КПК України, а саме - слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї ж статті і все.

Тобто, вказані стороною захисту доводи, як на підставу відмови у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного, в тому числі і в частині можливості уникнення наявним ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів є необґрунтованими та такими, що не знайшли підтвердження під час розгляду даного клопотання.

Крім того, задовольняючи дане клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , слідчий суддя враховує вимоги ст.183 КПК України та вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу у розмірі, який буде достатнім для забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків та помірним, з урахуванням вимог ст.182 КПК України, а саме двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 400000 (чотириста тисяч) гривень у національній грошовій одиниці та покладенням обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.1-2, 7-29, 131, 132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 309, 310, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

п о с т а н о в и в :

Клопотання слідчого в особливо важливих справах третього слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Жмеринка Вінницької області - запобіжний захід у виді тримання під вартою, у межах шістдесяти діб, а саме: по 13 серпня 2017 року.

Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 400000 (чотириста тисяч чотириста) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) ) на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в місті Києві.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі суду, протягом строку її дії.

У разі внесення застави зобов`язати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати до слідчого за першою вимогою у рамках цього кримінального провадження та, у відповідності до положень ч.5 ст.194 КПК України, покласти наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого із встановленою періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту за місцем проживаннябез дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, залежно від стадії кримінального провадження;

- здати при наявності на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Визначити 2 місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Ухвала слідчого судді, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 13 годин 30 хвилин 20.06.2017 року.

Слідчий суддя: ОСОБА_1