Рішення

від 27.06.2017 по справі 761/5036/17

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/5036/17

Провадження № 2/761/3776/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

27 червня 2017 року Шевченківський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Савицького О.А.,

при секретарі Ющенко Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Національна лізингова компанія ЛЮКСКАР про захист прав споживачів, визнання договору ревардингу недійсним та стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

В лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з позовом до Товариства з обмеженою Національна лізингова компанія Люкскар , згідно якого просив: встановити факт порушень Закону України Про захист прав споживачів зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю Національна лізингова компанія Люкскар , що проявлялись зокрема у ненаданні послуги щодо поставки ОСОБА_1 предмета (товару) за Договором №76887-35 ревардингу від 26.01.2017 року; визнати недійсним Договір №76887-35 ревардингу від 26.01.2017 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Національна лізингова компанія Люкскар та ОСОБА_1; стягнути з Товариства з обмеженою Національна лізингова компанія Люкскар на користь ОСОБА_1 сплачені по Договору №76887-35 ревардингу від 26.01.2017 року грошові кошти в сумі 62 800,00 грн.; стягнути з з Товариства з обмеженою Національна лізингова компанія Люкскар на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 20 000,00 грн. як компенсацію моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 26.01.2017 року між позивачем та ТОВ Національна лізингова компанія Люкскар було укладено Договір ревардингу №76887-35, за умовами якого відповідач зобов'язався придбати та передати на умовах ревардингу у користування автомобіль марки Peugeot Boxer Combi, 2,2 HDi 110 MT L1H1, а позивач зобов'язався прийняти вказаний товар та сплачувати ревардингові платежі та інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Разом з тим, позивач вважає, що вказаний договір ревардингу є недійсним, оскільки умови останнього суперечать положенням Закону України Про захист прав споживачів та цивільного законодавства України.

На підставі викладеного, позивач звернувся до суду з вказаним позовом, який просить задовольнити в повному обсязі.

Позивач в судове засідання не з'явився, надіславши при цьому до суду заяву, в якій просить позов задовольнити, а розгляд справи проводити за його відсутності. Також позивач зазначив, що проти заочного розгляду справи в нього заперечень не має.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи в повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Разом з тим, відповідно до положень ч. 1 ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов'язки сторін та те, що позивач проти заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч. 1 ст. 224 та відповідно до ч. 1 ст. 225 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Перевіряючи обставини справи судом встановлено,що 26.01.2017 року між позивачем та ТОВ Національна лізингова компанія Люкскар було укладено Договір ревардингу №76887-35, за умовами якого відповідач зобов'язався придбати та передати на умовах ревардингу у користування автомобіль марки Peugeot Boxer Combi, 2,2 HDi 110 MT L1H1, а позивач зобов'язався прийняти вказаний товар та сплачувати ревардингові платежі та інші платежі згідно з умовами цього Договору.

При цьому, як встановлено в судовому засіданні, на виконання умов вищевказаного договору позивачем було перераховано відповідачу грошові кошти в сумі 62 800,00 грн. на рахунок 26001630989500 ТОВ НЛК Люкскар в банку АТ УкрСиббанк , що підтверджується квитанцією №19 від 26.01.2017 року(а.с. 20).

Разом з тим, звертаючись до суду з позовом, позивач, як на підставу для задоволення своїх позовних вимог, посилається на те, що договір ревардингу від 26.01.2017 року є недійсним, оскільки умови останнього суперечать положенням Закону України Про захист прав споживачів та цивільного законодавства України.

Так, положеннями ч. 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

При цьому, відповідно до ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно положень ч.ч. 1, 2, 5 ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Крім того, слід зазначити, що у відповідності з вимогами ч.ч. 1, 6 ст. 19 Закону України Про захист прав споживачів нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає: вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції; будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Водночас, положеннями ч. 1 ст. 626, ст. 627 та ч. 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільні в укладенні договору та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Отже, свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначити умови такого договору.

Як вбачається зі змісту договору ревардингу, підписаного позивачем, останній підтвердив, що отримав усі коректно викладені пояснення від представника постачальника, уважно прочитав умови даного договору та правові наслідки, що засвідчує своїм підписом.

При цьому, оскільки позивач своїм підписом у договорі засвідчив своє добровільне волевиявлення, суд вважає, що він був обізнаний щодо умов виконання договору, усвідомлював їх правові наслідки, обсяг своєї відповідальності та заперечень не мав.

Разом з тим, слід зазначити, відповідно до положень ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно з вимогами ст.ст. 57-60 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 57-60, 88, 169, 212, 213 - 215, 218, 223-226, 228, 232, 294, 296 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю Національна лізингова компанія ЛЮКСКАР про захист прав споживачів, визнання договору ревардингу недійсним та стягнення коштів.

Рішення може бути переглянуте судом за заявою відповідача поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення, а також рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду м.Києва шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після перегляду справи апеляційним судом, або після закінчення строків для подання апеляційної скарги та заяви про перегляд заочного рішення.

Суддя: