Ухвала

від 27.07.2017 по справі 473/373/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №473/373/17 27.07.2017

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

27 липня 2017 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

Головуючий ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ТОВ «Голд Лото Україна» в особі представника ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 12 липня 2017 року, якою накладено арешт на майно, вилучене 04.07.2017 р. в ході обшуку приміщення по АДРЕСА_1

В с т а н о в и в :

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Представник ТОВ «Голд Лото Україна» ОСОБА_4 в своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно, що було вилучено під час обшуку.

Короткий зміст судового рішення суду 1 інстанції.

Ухвалою слідчого судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 12 липня 2017 року накладено арешт на майно, вилучене 04.07.2017 р. в ході обшуку приміщення по АДРЕСА_1 з тимчасовим позбавленням можливості відчуження, розпорядження вказаним майном та його використання, до скасування арешту майна у встановленому Кодексом порядку.

Узагальнені доводи апелянта.

На обґрунтування апеляційних вимог, щодо скасування оскаржуваної ухвали апелянт зазначає, що вказана ухвала від 12.07.2017 року є незаконною, оскільки суд належним чином не дослідив наявних обставин, внаслідок чого дійшов хибного висновку про задоволення клопотання слідчого.

Провадження № 11-сс/784/392/17 Слідчий суддя: ОСОБА_5

Категорія: ч. 1 ст. 203-2 КПК України Доповідач апеляційного суду: ОСОБА_1

Зазначає, що станом на дату вилучення майна ТОВ «Голд Лото Україна» у приміщенні за адресою: вул. Київська 18/3 в м. Вознесенськ, Миколаївської області здійснювалась законна діяльність із розповсюдження білетів державних лотерей, що, у свою чергу, не містить ознак злочину, передбаченого ч. 1 ст.203-2 КК України , а саме, за зазначеною вище адресою здійснювалось розповсюдження державних лотерей оператора ТОВ «М.С.Л.» розповсюджувачем ТОВ «Голд Лото Україна».

Вказує, що статус ТОВ «Голд Лото Україна» як розповсюджувача державних лотерей підтверджується укладеним між ТОВ «М.С.Л.» та ТОВ «ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ-ІГРИ» договором про розповсюдження білетів державних лотерей від 03.04.2017 року, яким було доручено здійснювати розповсюдження білетів державних лотерей ТОВ «М.С.Л.» останньому.

Окрім цього, зазначає, що на законність господарської діяльності, що провадилася за цією адресою на момент проведення обшуку, вказує також укладений ліцензійний договір №ГЛ від 03.04.2017 р. між ТОВ «ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ-ІГРИ» та ТОВ «Голд Лото Україна» про передачу невиключної ліцензії на використання програмного забезпечення, що призначене для забезпечення роботи лотерейного обладнання, зокрема для графічного відображення процесу виявлення виграшів білетів державної лотереї «Золота підкова» та підтверджується актом приймання-передачі прав до Ліцензійного договору № ГЛ-03-04-2017 від 03.04.2017 року з яким між ТОВ «ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ-ІГРИ» та ТОВ «Голд Лото Україна» погоджено кількість терміналів електронної системи прийняття ставок та пристроїв візуалізації білетів лотерей, що розміщені за вказаною адресою станом на дату відкриття такого пункту.

Зауважує, що вся зазначена документація на здійснення дозволеної господарської діяльності із розповсюдження державних грошових лотерей була пред`явлена співробітникам правоохоронного органу, проте з незрозумілих причин була ними проігнорована.

Стверджує, що під час судового розгляду взагалі не встановлювалось, чи належить комусь тимчасово вилучене під час обшуку майно.

Вважає, що клопотання не підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді підлягає скасуванню і з огляду на те, що слідчим суддею не належним чином встановлено фактичні обставини справи і з огляду на об`єктивну відсутність підстав для накладення арешту, які вимагає кримінальний процесуальний закон.

На переконання апелянта, вилучене під час обшуку майно не відповідає ознакам речових доказів за ст.98 КПК.

Вказує, що стороною обвинувачення не доведено наявність ризиків, які зумовлюють, власне необхідність накладення арешту на певне майно у межах кримінального провадження.

З огляду на зазначене, на думку апелянта, заборона користування майном, яке опосередковує законну господарську діяльність із розповсюдження державних лотерей, є явно неспівмірним заходом із тими завданнями, які відповідна заборона покликана виконати.

Встановлені судом першої інстанції обставини.

СВ Вознесенського ВП ГУНП України в Миколаївській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017150190000226 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.203-2 ч.1 КК України.

Слідчий СВ Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене 04.07.2017 р. в ході обшуку приміщення по АДРЕСА_1 , а саме: 13 системних блоків, 13 карт електронної пам`яті, грошові кошти в сумі 225 грн., оскільки вказане майно є речовим доказом та арешт необхідний з метою його збереження.

Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання містить достатнє обґрунтування щодо необхідності арешту вказаного майна, а також існує наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 170 КПК України.

Також слідчий суддя зазначив, що слідчим доведена правова підстава для арешту майна та можливість використання вказаного майна як доказу у кримінальному провадженні.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.

Вивчивши матеріали кримінального та судового провадження, суд визнає скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п. 1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження СВ Вознесенського ВП ГУНП України в Миколаївській області проводиться досудове розслідування за фактом організації невстановленими особами грального бізнесу в м. Вознесенськ, тобто за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.203-2 ч.1 КК України.

Так, з оскаржуваної ухвали вбачається, що слідчим суддею ретельно вивчалися вищенаведені матеріали кримінального провадження.

Матеріали кримінального провадження містять відомості, що у слідства є достатні підстави вважати, що вилучені речі були пристосовані та використані як засоби вчинення кримінального правопорушення.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що є сукупність розумних підозр вважати, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, у вигляді комп`ютерного обладнання та грошових коштів є речовим доказом, оскільки воно можливо зберегло на собі сліди правопорушення, містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Отже, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що вищевказане майно, на яке ухвалою суду накладено арешт, може бути використане в якості речових доказів під час здійснення досудового розслідування і є підстави для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту.

Апеляційний суд, з`ясувавши всі обставини, про які органу досудового розслідування відомо на даний час, та з якими закон пов`язує можливість накладення арешту, з метою перешкодити відчуженню, знищенню та втрати предметів, які мають суттєве значення для встановлення фактичних обставин у кримінальному провадженні та може бути використане як доказ по справі, вважає рішення слідчого судді вмотивованим та обґрунтованим і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. 405, 407, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,

П о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ТОВ «Голд Лото Україна» в особі представника ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 12 липня 2017 року, якою накладено арешт на майно, вилучене 04.07.2017 р. в ході обшуку приміщення по АДРЕСА_1 - залишити без зміни.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: