Рішення

від 26.07.2017 по справі 405/6155/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1265/17 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Авраменко Т. М.

РІШЕННЯ

Іменем України

26.07.2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючої судді Авраменко Т.М.

суддів: Суровицької Л.В., Чельник О.І.

секретар Бодопрост М.М.

за участю представників сторін

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за апеляційною скаргою Кропивницької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області та апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області, Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області про стягнення коштів.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів,

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2016 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись в суд з позовом до Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (далі - ОДПІ), Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (далі - ГУ ДФС), Головного управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області (далі - ГУ ДКСУ) про стягнення коштів.

Зазначали, що 23 лютого 2005 року співробітниками податкової міліції Кіровоградської ОДПІ у ОСОБА_3 були вилучені грошові кошти у розмірі 768690 грн., які належали позивачам на праві спільної сумісної власності. 24 лютого 2005 року зазначені кошти згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 19 від 24 лютого 2005 року передані до фінансового підрозділу Кіровоградської ОДПІ. 05 березня 2005 року на підставі постанови в.о. начальника слідчого відділу податкової міліції Кіровоградської ОДПІ кошти визнані речовими доказами у кримінальній справі № 11-0095. 20 липня 2005 року кримінальна справа № 11-0095 об'єднана з кримінальною справою № 80-844, у якій ОСОБА_3 остаточно пред'являлось обвинувачення за ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України та яка передана для розгляду до Кіровського районного суду м. Кіровограда.

27 червня 2013 року, згідно постанови Кіровського районного суду м. Кіровограда у справі № 1109/9701/12 кримінальна справа № 80-844 була повернута прокурору Кіровоградської області для організації додаткового розслідування.

Після повернення справи для організації додаткового розслідування прокуратура Кіровоградської області листом № 21/1-6-06 від 24 жовтня 2013 року повідомила їх, що зазначені кошти перераховані на рахунок ГУ ДКСУ у Кіровоградській області де і зберігаються при кримінальній справі № 80-844. Питання щодо вказаних коштів, як речових доказів буде вирішуватись слідчим на досудовому розслідуванні відповідно до КПК України.

У вказаній справі на додатковому розслідуванні була визначена підслідність СУ ФР ГУ ДФС у Кіровоградській області, яким вказані матеріали 06 листопада 2013 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32013120010000120.

ОСОБА_2 зверталась в суд з позовом про визнання права власності на вказані грошові кошти в сумі 762000 грн., однак рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 10 квітня 2014 року їй було відмовлено з посиланням на необхідність вирішення питання в порядку, передбаченому КПК України.

У зв'язку з цим, вона зверталась до СУ ФР ГУ ДФС у Кіровоградській області, яке надало інформацію, що вказані кошти начебто перебували як речові докази при кримінальній справі № 80-823, матеріали якої були виділені з кримінальної справи № 11-0095 та в 2005 році направлені на розгляд до Ленінського районного суду м. Кіровограда, по якій винесено вирок від 27 квітня 2006 року, що підтверджується листом № 3753/10/11-28-09-03-03 від 18 листопада 2014 року.

Вона звернулась до Ленінського районного суду м. Кіровограда з клопотанням щодо вирішення питання про речові докази у кримінальній справі № 80-823, за наслідком розгляду якого ухвалою від 07 квітня 2015 року № 1-25/06 заява залишена без задоволення, у зв'язку з встановленням судом, що вказані кошти не передавались як речові докази до кримінальної справи № 80-823.

Згідно інформації з кримінального провадження № 3201312001000012006 від 06.11.2013 року (кримінальні справи № 11-0095, № 80-844) зазначені кошти в сумі 768690 грн. службовими особами Кіровоградської ОДПІ через КОД АТ ОСОБА_4 Аваль , за меморіальним ордером № 141 від 24 лютого 2005 року перераховані на рахунок ГУ ДКСУ у Кіровоградській області № 31119009800002, з призначенням платежу От Кіровоградської ОДПІ ч/з ОСОБА_5, паспорт ЕА:675254, Кіровським РВ УМВС 24.09.1999; Надходження податків і зборів Застава .

На адвокатський запит ГУ ДКСУ у Кіровоградській області підтвердило факт надходження коштів 25 лютого 2005 року на рахунок № 31119009800002, відкритий для зарахування податку на прибуток приватних підприємств, в сумі 768690 грн. з призначенням платежу От Кіровоградської ОДПІ ч/з ОСОБА_5, паспорт ЕА:675254, Кіровським РВ УМВС 24.09.1999; Надходження податків і зборів Застава . Також повідомлено, що в день надходження зазначені кошти були перераховані за призначенням на відповідний рахунок загального фонду Державного бюджету України, що підтверджується листом № 05-7/1493-4219 від 15 червня 2016 року.

Також на адвокатський запит СУ ФР ГУ ДФС у Кіровоградській області повідомило про закриття 30 червня 2015 року кримінального провадження № 3201312001000012006 від 06 листопада 2013 року стосовно ОСОБА_3 та інших осіб з реабілітуючих підстав - за відсутності в діянні складу злочину, що підтверджується листом № 3148/10/11-28-23-02-03 від 23 червня 2016 року.

За вимогами діючих Інструкцій про порядок вилучення, обліку, зберігання і передачі речових доказів з кримінальних справ, цінностей та іншого майна органами попереднього слідства, дізнання і судами (в редакціях на час вилучення вказаних коштів, грошові суми (які є речовими доказами і які не є речовими доказами) здаються матеріально-відповідальній особі або у касу фінансового підрозділу, або до уповноваженого банку відповідного органу для зберігання.

Грошові кошти у розмірі 768690 грн., які співробітниками Кіровоградської ОДПІ 23 лютого 2005 року вилучені у ОСОБА_3 та в подальшому, 05 березня 2005 року визнані речовими доказами, мали б зберігатись при кримінальній справі № 11-0095 (в подальшому № 80-844, № 3201312001000012006), у фінансовому підрозділі Кіровоградської ОДПІ чи уповноваженому банку, та при закритті цього кримінального провадження 30 червня 2015 року на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України мало б бути вирішене питання їх повернення позивачам, як законним власникам.

Тобто право на повернення (відшкодування) вказаних коштів у них виникло 30 червня 2015 року. Однак в результаті помилкового перерахування вказаних коштів на рахунок для зарахування податку на прибуток приватних підприємств та зарахування їх до загального фонду Державного бюджету України кошти їм не повернуті.

Просили стягнути на користь позивачів за рахунок Державного бюджету України 768690 грн. майнової шкоди, заподіяної відповідачами під час здійснення своїх повноважень.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07 квітня 2017 року позов про стягнення коштів задоволено повністю. Суд стягнув з Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України, шляхом безспірного списання коштів з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 768690 грн. Суд дійшов висновку, що кошти в сумі 768690 грн. органами податкової міліції були вилучені в обох позивачів та безпідставно зараховані до доходів державного бюджету, визнав ці кошти, як речові докази, втраченими під час досудового розслідування у кримінальній справі, виходячи з обставин неможливості їх повернення позивачам у спеціальному порядку, передбаченому КПК України.

В апеляційній скарзі Головне управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, в задоволенні позову відмовити. Зазначає, що відповідно до постанови в.о. начальника СВ ПМ Кіровоградської ОДПІ від 05 березня 2005 року готівкові кошти в сумі 768690 грн. визнані речовими доказами і долучені до кримінальної справи № 11-0095 до прийняття рішення по справі. Постановлено речові докази зберігати згідно з квитанцією до прибуткового касового ордеру № 19 від 24 лютого 2005 року в фінансовому підрозділі Кіровоградської ОДПІ. В липні 2005 року кримінальну справу № 11-0095 об'єднано з кримінальною справою № 80-823, яку в 2005 році прокуратурою Кіровоградської області направлено на розгляд до Ленінського районного суду м. Кіровограда та за результатами розгляду якої винесено вирок. Листом слідчого управління ФР ГУ ДФС у Кіровоградській області № 3787/10/11-28-23-02-03 від 28 липня 2016 року за результатами розгляду заяви позивачів, останніх повідомлено, що питання про речові докази вирішується вироком, ухвалою чи постановою суду відповідно до вимог ст.81 КПК України і що вирішення питання щодо повернення їм зазначених грошових коштів можливе за рішенням суду, який виніс вирок по кримінальній справі № 80-823. Суд не взяв до уваги, що докази того, що заявлена позивачами майнова шкода є наслідком незаконних рішень, дій чи бездіяльності посадових або службових осіб ГУ ДФС у Кіровоградській області. Позовна заява не містить обґрунтування стосовно позовних вимог щодо відшкодування шкоди саме ГУ ДФС у Кіровоградській області. Судом також не було з'ясовано питання набуття в законному порядку права власності на грошові кошти, а тому право власності позивачів на ці грошові кошти не могло бути порушено.

В апеляційній скарзі Кропивницька ОДПІ просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, в задоволенні позову відмовити. Зазначає, що готівкові кошти в сумі 768690 грн. вилучені з автомобіля ОСОБА_3 визнані речовими доказами та долучені до кримінальної справи до прийняття рішення по ній. 27 квітня 2006 року за результатами розгляду кримінальної справи № 80-823, матеріали якої виділені з кримінальної справи № 11-0095, Ленінським районним судом м. Кіровограда винесено вирок. Листом слідчого управління ФР ГУ ДФС у Кіровоградській області позивачам роз'яснено, що питання про речові докази вирішується вироком, ухвалою чи постановою суду і вирішення питання про повернення їм грошових коштів можливе за рішенням суду, який виніс вирок по кримінальній справі № 80-823. Судом не було з'ясовано питання набуття позивачами права власності на грошові кошти, а тому право власності позивачів на ці кошти не могло бути порушеним. Вказані обставини позбавляють позивачів права вимоги коштів чи відшкодування шкоди у випадку не набуття ними такого права. Вказані факти підтверджуються матеріалами кримінальної справи № 11-0095 та № 11-0125. Крім того апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 10 квітня 2014 року у справі за її позовом до ГУ Міндоходів у Кіровоградській області про визнання права власності на грошові кошти в сумі 762000 грн. та їх повернення ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 03 вересня 2014 року відхилено.

В засіданні апеляційного суду представники відповідачів підтримали доводи апеляційних скарг, а представник позивачів просив відхилити апеляційні скарги, оскільки рішення суду є законним та справедливим.

Колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково з таких підстав.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, слідчим управлінням ФР ГУ ДФС у Кіровоградській області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні №32013120010000120 щодо ОСОБА_3 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України, яке було порушено ще в 2005 році і яке було закрито 30 червня 2015 року слідчим на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України за відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення (а.ц.с.23), що сторонами не оспорюється.

Задовольняючи позов ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що грошові кошти в сумі 768690 грн. були вилучені у обох позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, проте такий висновок суду не відповідає матеріалам цивільної справи, а також матеріалам кримінальної справи №80-823, оглянутої в засіданні апеляційного суду, та в якій знаходяться документи щодо вилучення грошових коштів у ОСОБА_3

З матеріалів кримінальної справи №80-823 вбачається, що 22 лютого 2005 року ОСОБА_3 о 15 год.30 хв. у Кіровоградській філії КБ Західінкомбанк з розрахункових рахунків ПП Демфер Агро та ПП Будреммонтаж , державна реєстрація яких скасована, отримав готівкові кошти. По приїзді працівників податкової міліції ОСОБА_3 з трьома пакетами та сумкою з готівковими коштами закрився в автомобілі Мітцубісі Кольт , держ.номер ВА 3937 АА, відчинити двері автомобіля відмовився, за допомогою евакуатора автомобіль було доставлено на територію автогаражів управління адмінбудинків ДПА у Кіровоградській області, де 23 лютого 2005 року на підставі постанови Апеляційного суду Кіровоградської області від 22 лютого 2005 року про надання згоди на проведення огляду зазначеного автомобіля із застосуванням відеозйомки ОСОБА_3, який знаходився в автомобілі, надав згоду на огляд автомобіля та відчинив двері. При огляді автомобіля виявлено, зокрема, три пакета та сумку з готівковими коштами в сумі 762847 грн., які були вилучено ( кримінальна справа, т.1 а.с. 6,13,14-15).

Таким чином, грошові кошти у ОСОБА_2 не вилучалися, а вилучені при огляді автомобіля ОСОБА_3 і їх сума становить 762847 грн., а не 768690 грн. Позов про визнання права власності на вилучені кошти ОСОБА_2 в цій справі не заявляла, щодо неї кримінальна справа не порушувалася, рішенням Ленінського районного суду м.Кіровограда від 10 квітня 2014 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 03 вересня 2014 року, в позові ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства доходів та зборів у Кіровоградській області, третя особа Кіровоградська ОДПІ Головного управління Міністерства доходів та зборів у Кіровоградській області про визнання права власності на грошові кошти та повернення коштів відмовлено з двох правових підстав: за недоведеністю, що грошові кошти, вилучені при огляді автомобіля ОСОБА_3 23 лютого 2005 року належать позивачці, і ці гроші є речовими доказами у кримінальній справі (а.ц.с.17).

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про відсутність передбачених законом підстав для задоволення позову ОСОБА_2 в межах заявлених нею позовних вимог, тому відповідно до с.309 ЦПК України рішення суду першої інстанції в частині позову ОСОБА_6 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову їй у позові.

Щодо рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову ОСОБА_3 колегія суддів зазначає наступне.

Заперечуючи проти позову відповідачі зазначали про те, що вилучені в автомобілі ОСОБА_3 грошові кошти не є його власними коштами, а це ті кошти, які він отримував в банку на підставі чеків, виданих фіктивними суб'єктами підприємництва ПП Демфер Агро та ПП Будреммонтаж , що підтверджується матеріалами кримінальної справи №80-823, яка розслідувалася прокуратурою Кіровоградської області.

З матеріалів цієї кримінальної справи вбачається, що на підставі постанови Апеляційного суду Кіровоградської області від 23 травня 2005 року про розкриття банківської таємниці Кіровоградська філія КБ Західінкомбанк надала копії двох грошових чеків суб'єктів підприємницької діяльності, з розрахункових рахунків яких 22 лютого 2005 року ОСОБА_3 отримав готівкові кошти, зокрема, чек КИ5733152, виданий 22 лютого 2002 року ПП Демфер Агро , за яким 22 лютого 2005 року з розрахункового рахунку №26005000086 в банку ОСОБА_3 отримав готівкові кошти в сумі 382690 грн., цілі витрат зак.товару , чек КЗ9164975, виданий ПП Будреммонтаж , за яким 22 лютого 2005 року в банку ОСОБА_3 отримав готівкові кошти в сумі 357850 грн., цілі витрат зак.товару , всього ним в цей день було отримано готівкові кошти в сумі 740540 грн. (кримінальна справа т.1 а.с.29,30,31).

З довідки про результати аналізу фінансово-господарської діяльності ПП Демфер Агро за період грудень 2004 року-січень 2005 року з розрахункового рахунку №26005000086 ПП Демфер Агро знято готівкові кошти в сумі 2056740 грн., які згідно наданих банком грошових чеків отримував ОСОБА_7. За цей період ПП Демфер Агро не сплатило податок на додану вартість в сумі 342790 грн., податок на прибуток 428487 грн.50 коп., всього 771277 грн.50 коп. (кримінальна справа т.1 а.с.8-11).

Листом начальника Кіровоградської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області підтверджується, що грошові кошти в сумі 768690 грн. спрямовані на погашення податкового боргу ПП Демфер Агро , з них податок на додану вартість в сумі 359157 грн.34 коп., податок на прибуток 409535 грн.66 коп. (а.ц.с.29-30).

Вироком Ленінського району суду м.Кіровограда від 27 квітня 2006 року у кримінальній справі №80-823 визнано винними та засуджено трьох осіб, в тому числі за фіктивне підприємництво та використання завідомо підроблених документів, Зокрема, суд встановив, що з 05 липня 2004 року керівником ПП Демфер Агро став один із засуджених, який для цього надав паспорт на інше ім'я з вклеєною в ньому його фотографією, розрахунковий рахунок ПП Демфер Агро використовувався для розрахунків у безготівковій формі по проведенню фінансово-господарських операцій та зняття грошових коштів готівкою, крім того, для зняття готівкових грошових коштів з розрахункового рахунку ПП Демфер Агро та ПП Будреммонтаж використовувалися підроблені документи, а рукописний текст в чеку КИ5733152, виданому ПП Демфер Агро на ім'я ОСОБА_3 виконав один із засуджених, який за підробленим паспортом значився керівником ПП (кримінальна справа т.12 а.с.86-151).

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07 квітня 2015 року заява ОСОБА_2 щодо вирішення питання про речові докази у кримінальній справі № 80-823 була залишена без задоволення, у зв'язку з встановленням судом, що вказані кошти не передавались як речові докази до кримінальної справи № 80-823, крім того, в ухвалі Апеляційного суду Кіровоградської області від 16 червня 2015 року, якою відхилено апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу від 07 квітня 2015 року зазначено, що висновок районного суду про те, що грошові кошти в сумі 762847 грн., не є речовими доказами у кримінальній справі № 80-823 є правильним, а сама ОСОБА_2В не є учасником кримінального провадження у справі № 80-823, відповідно до ч.2 ст.81 КПК України (в ред..1960 року) спір про належність речей, що підлягають поверненню, вирішується в порядку цивільного судочинства (а.ц.с. 20-21, кримінальна справа т.12 а.с.227-228, 247-248 ).

Вилучене майно, грошові кошти підлягають поверненню безпосередньо власнику майна. Колегія суддів приходить до висновку, що хоч готівкові кошти в сумі 740540 грн. і були вилучені у ОСОБА_3, однак ці кошти не є коштами належними йому на праві власності, а були отримані ним від зазначених юридичних осіб, фіктивність яких та виконання ними функцій конвертаційного центру встановлена вироком суду.

Належних та допустимих доказів про право власності на ці грошові кошти (зняття їх з належного йому рахунку в банку,отримання коштів за продане майно та інш.) позивач не надав., а ксерокопія розписки ОСОБА_8 від 22 лютого 2005 року про позику 762000 грн. не підтверджує права на цю суму коштів.

Оскільки готівкові кошти в сумі 740540 грн. не є власністю позивача ОСОБА_3, то правомірність їх зарахування для погашення податків можуть оспорити виключно юридичні особи, які видали грошові чеки.

Доводи представника позивачів, що 22 лютого 2005 року ОСОБА_3 після отримання в банку 740540 грн. відразу вніс їх за квитанціями до прибуткових касових ордерів в касу цих підприємств (а.ц.с.226), спростовуються оглянутою в судовому засіданні кримінальною справою №80-823, з якої вбачається, що після виходу з банку з грошовими коштами і до огляду на підставі постанови суду автомобіля він нікуди не відлучався ( кримінальна справа, т.1 а.с. 6,13,14-15), крім того, надходження цих коштів не підтверджується бухгалтерським обліком та бухгалтерськими документами: касовою книгою, прибутковими касовими ордерами.

Оскільки при огляді автомобіля вилучено 762847 грн., а позивач отримав від юридичних осіб за двома чеками 740540 грн., то різниця складає 22307 грн. На спростування того, що зазначена сума коштів не належить ОСОБА_3 доказів не надано, щодо нього кримінальне провадження закрито з реабілітуючих підстав, тому колегія суддів вважає, що саме ця сума на підставі ч.1 і ч.2 ст. 1176 ЦК України, п.2 ч.1 ст.2 , п.2 ст.3 Закону України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду підлягає поверненню ОСОБА_3

За таких обставин рішення суду в частині задоволення позову ОСОБА_3 підлягає зміні, на його користь необхідно стягнути 22307 грн. З обґрунтуванням судом першої інстанції підстав для повернення саме цієї суми колегія суддів погоджується і доводи апеляційної скарги це не спростовують.

На підставі викладеного, керуючись п.2 і п. 3 ч.1 ст.307, ст.309, ч.2 ст.314,ст.316 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Кропивницької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області та апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області задовольнити частково .

Скасувати рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07 квітня 2017 року в частині задоволення позову ОСОБА_2 та ухвалити в цій частині нове рішення. В позові ОСОБА_2 про стягнення коштів відмовити.

Змінити рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07 квітня 2017 року в частині суми коштів стягнутих позивачу ОСОБА_3.

Стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України, шляхом безспірного списання коштів з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 22307 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуюча суддя Т.М.Авраменко

Судді: Л.В.Суровицька

ОСОБА_9