Ухвала

від 24.07.2017 по справі 428/3883/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Головуючий суду 1 інстанції - ОСОБА_1

Доповідач - Луганська В.М.

Справа № 428/3883/16-ц

Провадження № 22ц/782/473/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2017 року м. Сєвєродонецьк

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого судді Луганської В.М.,

суддів - Коновалової В.А., Яреська А.В.,

за участю секретаря: Козубської А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьку Луганської області цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Еколас-сервіс" ЛТД на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 24 травня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин Надія" про визнання рішення недійсними, визнання наказів незаконними, поновлення на роботі, зобов'язання вчинити певні дії, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Еколас-сервіс" ЛТД, ОСОБА_3,

в с т а н о в и л а:

У березні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Надія" про визнання рішення недійсними, визнання наказів незаконними, поновлення на роботі, зобов'язання вчинити певні дії. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішенням загальних зборів учасників TOB Магазин Надія від 09.10.2006 року, що оформлено протоколом № 3-к від 09.10.2006 року, його було обрано на посаду директора TOB Магазин Надія . 10.10.2006 року позивачем, як працівником, з TOB Магазин Надія , як роботодавцем, укладено письмовий трудовий договір (контракт). 26.02.2016 року позивач дізнався про наявність оформленого протоколом № 1 від 17.12.2015 року та наказом № 1 від 18.12.2015 року рішення роботодавця про його звільнення з посади директора TOB Магазин Надія та призначення на цю посаду ОСОБА_3 Позивач вважає прийняте органом управління відповідача рішення про його звільнення такими, що підлягає визнанню недійсними через його невідповідність вимогам закону та через порушення конституційного права на працю позивача внаслідок прийняття такого рішення. Станом на дату складання оскаржуваних протоколу № 1 від 17.12.2015 року та наказу № 1 від 18.12.2015 року він перебував у відпустці без збереження заробітної плати (з 14.12.2015 року по 22.12.2015 року). Пізніше, позивачу стало відомо про наявність оформленого протоколом № 1 від 04.07.2016 року та наказом № 1 від 04.07.2016 року рішення роботодавця про його звільнення з посади директора TOB Магазин Надія та призначення на цю посаду ОСОБА_3

Під час судового розгляду справи у суді першої інстанції, позивач неодноразово уточнював свої позовні вимоги та остаточно просив суд визнати недійсним рішення про його звільнення з посади директора TOB Магазин Надія та про призначення директором TOB Магазин Надія ОСОБА_3, що оформлене протоколом загальних зборів засновників TOB Магазин Надія № 1 від 17.12.2015 року та протоколом загальних зборів засновників TOB Магазин Надія № 1 від 04.07.2016 року; визнати незаконним наказ TOB Магазин Надія № 1 від 18.12.2015 року; визнати незаконним наказ TOB Магазин Надія № 1 від 05.07.2016 року; поновити його на посаді директора TOB Магазин Надія ; заборонити учасникам, органам управління TOB Магазин Надія та їх посадовим особам у буд-який спосіб перешкоджати йому виконувати свої посадові повноваження та обов'язки директора TOB Магазин Надія .

Ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 28 квітня 2016 року залучено ТОВ Фірму "Еколас-сервіс" ЛТД та ОСОБА_3 до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.

Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 24 травня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Суд визнав незаконними накази Товариства з обмеженою відповідальністю Магазин Надія № 1 від 18.12.2015 року та № 1 від 05.07.2016 року. Суд поновив ОСОБА_2 на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю Магазин Надія . Суд відмовив у задоволенні іншої частини позову та стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю Магазин Надія на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 330 грн. 72 коп. Суд допустив негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю Магазин Надія .

Не погодившись з даним рішенням ТОВ Фірма "Еколас-сервіс" ЛТД подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить суд скасувати вищевказане рішення в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2. Вважає дане рішення незаконним та необґрунтованим в частині задоволення вимог позивача, оскільки оскаржуване рішення прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим, висновки викладені в рішенні, не відповідають дійсним обставинам справи.

В судове засідання представник ТОВ Фірма "Еколас -Сервіс" ЛТД не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином. На адресу апеляційного суду надійшла заява від представника апелянта - ОСОБА_4 про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю взяти участь у судовому засіданні призначеному на 24.07.2017 року, причини неявки до судового засідання у заяві не зазначені.

ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений у визначеному законом порядку.

Представник ТОВ "Магазин Надія" - ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений у визначеному законом порядку, на адресу апеляційного суду надійшла заява від представника ОСОБА_5 про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що він перебуває у відпустці.

Від представника ТОВ "Магазин Надія" - ОСОБА_6 надійшла заява про долучення до матеріалів справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, складений станом на 24.07.2017 року та просить суд апеляційної інстанції врахувати вказані обставини під час апеляційного перегляду рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області віл 24 травня 2017 року.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про місце та час судового засідання повідомлений у визначеному законом порядку, надав суду апеляційної інстанції заяву про розгляд справи без його участі.

Виходячи з положень ч.1 та 2 ст. 305 ЦПК України колегія суддів вважає, що представником ТОВ Магазин Надія та представником ТОВ Фірма Еколас- Сервіс ЛТД не надано доказів поважності причин неявки до судового засідання, представники повідомлені належним чином про місце та час судового засідання, що не є перешкодою для розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

В ч. 1 статті 303 ЦПК України зазначено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною 3 ст. 303 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення суду.

Колегія суддів судової палати відповідно до ч.3 ст.303 ЦПК України переглядає рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні заявлених вимог ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Магазин Надія про визнання рішень недійсними про звільнення ОСОБА_2 з посади директора ТОВ Магазин Надія оформлене протоколом загальних зборів засновників ТОВ Магазин Надія №1 від 17.12.2015 року та протоколом загальних зборів засновників ТОВ Магазин Надія №1 від 04.07.2016 року.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем заявлені вимоги про визнання рішень недійсними про звільнення ОСОБА_2 з посади директора ТОВ Магазин Надія оформлене протоколом загальних зборів засновників ТОВ Магазин Надія №1 від 17.12.2015 року та протоколом загальних зборів засновників ТОВ Магазин Надія №1 від 04.07.2016 року.

Відповідно до статуту ТОВ Магазин Надія (а.с.101-107) вищим органом товариства є загальні збори учасників товариства.

Виконавчим органом товариства є директор, який призначається зборами учасників.

Згідно протоколу №1 загальних зборів учасників ТОВ Магазин Надія від 17 грудня 2015 року загальними зборами учасників товариства було прийнято рішення про звільнення з посади директора ТОВ Магазин Надія ОСОБА_2 та призначення з 18.12.2015 року директором товариства ОСОБА_3 (а.с.6).

Згідно протоколу №1 загальних зборів учасників ТОВ Магазин Надія від 04 липня 2016 року загальними зборами учасників товариства прийнято рішення про звільнення з посади директора ТОВ Магазин Надія ОСОБА_2 та призначення на цю посаду ОСОБА_3 (а.с.179).

Судом першої інстанції було встановлено, що рішеннями Господарського суду Луганської області від 06.12.2016 року по справі №913/1034/16 та від 06.12.2016 року по справі № 913/1096/16 визнано недійсними рішення загальних зборів ТОВ Магазин Надія , які оформлені протоколом № 1 від 17.12.2015 року та №1 від 04.07.2016 року. Встановивши зазначені вище обставини, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявлені вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню, оскільки позивачем обраний неналежний спосіб захисту трудових прав.

Колегія суддів судової палати вважає, що такий висновок суду першої інстанції в цій частині не відповідає вимогам закону, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, зокрема спори, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також із інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (статті 3, 15 ЦПК України).

Тобто, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі статтею 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за частинами 1 і 2 статті 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) або ГПК України (статті 1, 12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до п. 15 вказаної постанови роз'яснено, що вимоги позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об'єднання не допускається, якщо відсутня спільність предмета позову. Не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого виду судочинства.

Відповідно до статті 16 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 01 липня 2015 року № 6-745цс15, у постанові від 26 жовтня 2016 року № 1198цс16, у постанові від 16 листопада №6-2205цс16, які згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковими для судів.

Суд першої інстанції залишив поза увагою Рішення Конституційного Суду України від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010 у справі за конституційним поданням товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний фінансово-правовий консалтінг" про офіційне тлумачення ч. 3 ст. 99 ЦК України, згідно з яким ч. 3 ст. 99 ЦК України є способом захисту корпоративних прав учасників товариства, який передбачає усунення членів (члена) виконавчого органу товариства від виконання обов'язків або відсторонення голови виконавчого органу товариства від виконання повноважень, які їм надано за рішенням компетентного органу товариства у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав, з метою захисту інтересів товариства, за умови, що в установчих документах товариства не були зазначені підстави такого усунення.

За Рішенням Конституційного Суду України передбачена ч. 3 ст. 99 ЦК України форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних справ у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством і не може розглядатися у площині трудового права, зокрема в аспекті ст. 46 КЗпП України, а рішення уповноваженого органу щодо відсторонення (відкликання) таких осіб повинні розглядатися не в межах трудових, а корпоративних правовідносин, що виникли між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним.

Тобто заявлені вимоги позивача в цій частині підлягають розгляду за правилами господарського судочинства.

За таких підстав, рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню з закриттям провадження по справі, оскільки судом розглянуті вимоги позивача про визнання рішень недійсними про звільнення ОСОБА_2 з посади директора ТОВ Магазин Надія оформлене протоколом загальних зборів засновників ТОВ Магазин Надія №1 від 17.12.2015 року та протоколом загальних зборів засновників ТОВ Магазин Надія №1 від 04.07.2016 року, розгляд яких проводиться за правилами іншого виду судочинства.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції неправильно застосував норми статей 15, 16, пункту 1 частини першої статті 205 ЦПК України, а це відповідно до ч.1 ст.310 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення в частині відмови у задоволенні заявлених вимог позивача про визнання рішень недійсними про звільнення ОСОБА_2 з посади директора ТОВ Магазин Надія оформлене протоколом загальних зборів засновників ТОВ Магазин Надія №1 від 17.12.2015 року та протоколом загальних зборів засновників ТОВ Магазин Надія №1 від 04.07.2016 року і в цій частині провадження підлягає закриттю, оскільки дані вимоги підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.

Відповідно до вимог ч.2 ст.206 ЦПК України роз'яснити ОСОБА_2, що розгляд його позовних вимог про визнання рішень недійсними про звільнення позивача з посади директора ТОВ Магазин Надія оформлене протоколом загальних зборів засновників ТОВ Магазин Надія №1 від 17.12.2015 року та протоколом загальних зборів засновників ТОВ Магазин Надія №1 від 04.07.2016 року віднесено до юрисдикції господарського суду.

Керуючись ст.ст. 205, 209, 303, 304, 307, 310 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Еколас-сервіс" ЛТД задовольнити частково.

Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 24 травня 2017 року змінити, скасувавши в частині відмови у задоволенні заявлених вимог ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Магазин Надія про визнання рішень недійсними про звільнення ОСОБА_2 з посади директора ТОВ Магазин Надія оформлене протоколом загальних зборів засновників ТОВ Магазин Надія №1 від 17.12.2015 року та протоколом загальних зборів засновників ТОВ Магазин Надія №1 від 04.07.2016 року і в цій частині провадження закрити.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Cудді