Постанова

від 12.07.2017 по справі 910/6686/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2017 року Справа № 910/6686/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Данилової М.В., суддівСибіги О.М., Швеця В.О. за участю представників : позивача Варес М.О. дов. від 02.01.2017 №02/01/17-а відповідача Левченко Д.Ю. дов. від 18.01.2017 №22 третьої особи на стороні позивача не з'явився (про час і місце слухання справи повідомлений належним чином) перевіривши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Актив" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2017 у справі№910/6686/16 господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Актив" доДержавного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватного акціонерного товариства Комунального підприємства "Укренергомонтаж" простягнення коштів та за зустрічним позовомДержавного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Актив"; 2.Приватного акціонерного товариства Комунального підприємства "Укренергомонтаж" провизнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго Актив" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення 6107772,46 грн. заборгованості за контрактом від 15.07.2011 року UE/001/2.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що між ним та Приватним акціонерним товариством Комунальне підприємство "Укренергомонтаж" було укладено договір про відступлення права вимоги № 2-18/03 від 18.03.2016, яке виникло з укладених між відповідачем та Приватним акціонерним товариством Комунальне підприємство "Укренергомонтаж" контракту № UE/001/2 від 15.07.2011, а тому у позивача виникло право вимоги до відповідача, що ґрунтується на порушенні відповідачем своїх договірних зобов'язань.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.04.2016 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство Комунальне підприємство "Укренергомонтаж".

05.05.2016 Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулося до господарського суду міста Києва із зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Актив" та Приватного акціонерного товариства Комунальне підприємство "Укренергомонтаж" про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № 2-18/03 від 18.03.2016, відповідно до якого ПАТ КП "Укренергомонтаж" передав ТОВ "Енерго Актив", а останній в свою чергу прийняв право вимоги до ДП "НЕК "Укренерго" в розмірі 6170772,46 грн. основного боргу, а також інші вимоги, що виникли на підставі контракту № UE/001/2 від 15.07.2011.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що фактично договір про відступлення права вимоги № 2-18/03 від 18.03.2016 є договором факторингу і оскільки ТОВ "Енерго Актив" не є фінансовою установою та не має ліцензії з надання фінансових послуг, а отже не може бути стороною даного договору, якай на підставі статті 227 Цивільного кодексу України підлягає визнанню недійсним.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.05.2016 зустрічну позовну заяву Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" прийнято для спільного розгляду з первісним позовом у даній справі.

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.06.2016 (суддя Сівакова В.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 (колегія у складі суддів: головуючий суддя Гаврилюк О.М., судді Майданевич А.Г., Гончаров С.А.), первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Актив" задоволено повністю.

З Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Актив" стягнуто 6107772,46 грн. основного боргу, 91616,59 грн. витрат по сплаті судового збору.

У задоволенні зустрічного позову Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.11.2016 постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 та рішення господарського суду міста Києва від 09.06.2016 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Під час нового розгляду справи господарський суд міста Києва рішенням від 24.01.2017 (суддя Морозов С.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2017 (головуючий суддя Алданова С.О., судді Зубець Л.П., Мартюк А.І.), первісний позов ТОВ "Енерго Актив" задоволено повністю. Стягнуто з ДП "НЕК "Укренерго" на користь ТОВ "Енерго Актив" 6107772,46 грн. основного боргу та 91616,59 грн. витрат по сплаті судового збору.

В задоволенні зустрічного позову ДП "НЕК "Укренерго" відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суму міста Києва від 24.01.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2017 і прийняти нове рішення про відмову у задоволені первісного позову та задовольнити зустрічні позовні вимоги.

Скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, зокрема, статті 203, 215, 227, 1077-1079 Цивільного кодексу України, статті 43, 111 28 Господарського процесуального кодексу України та неповним з'ясуванням обставини справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Також заявник зазначає про неправильне та неповне дослідження доказів, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.05.2017 справа повинна розглядатись у складі колегії суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Сибіга О.М., Швець В.О.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 06.06.2017 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у вищевказаному складі.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.07.2017 за клопотанням Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" продовження строку розгляду касаційної скарги на 15 днів, розгляд касаційної скарги відкладено на 12.07.2017.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Актив" надішли пояснення до касаційної скарги, в яких останній просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Заслухавши доповідь судді - доповідача та присутніх у судовому засіданні 12.07.2017 представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити касаційну скаргу частково з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 15.07.2011 між Приватним акціонерним товариством Комунальне підприємство "Укренергомонтаж" (підрядник) та Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (замовник) був укладений контракт № UE/001/2 (надалі - Контракт), за умовами якого замовник доручає підряднику проектування, виробництво, випробування, поставку, монтаж, налагодження та введення в експлуатацію визначеного об'єкту, а саме "Реабілітація ПС 330 кВ "Першотравнева" (далі - об'єкт), а підрядник погоджується взяти на себе виконання вказаних робіт на умовах, визначених контрактом.

Стаття 2 Контракту встановлює, що замовник погоджується виплатити підряднику ціну контракту з урахуванням виконання підрядником його обов'язків, викладених нижче.

Усього ціна контракту - 114909849,33 грн., крім того ПДВ 22981969,87 грн., всього 137891819,20 грн., як вказано в таблиці цін № 5.

Доповненням № 4 від 15.04.2014 до Контракту внесено зміни до ціни, визначивши, що загальна ціна контракту становить 117397003,88 грн., крім того ПДВ - 23497400,78 грн., всього 140876404,66 грн.

Ціна контракту складається з: вартості установок і запасних частин, що поставляються з країни замовника - 84139010,66 грн., крім того ПДВ - 16827802,13 грн., всього - 100966812,79 грн., як вказано в таблиці цін № 2; вартості проектних послуг - 1331942,84 грн., крім того ПДВ - 266238,57 грн., всього - 1598331,41 грн., як вказано в таблиці цін № 3; вартості монтажних та інших послуг - 31926050,38 грн., крім того ПДВ - 6385210,08 грн., всього - 38311260,46 грн., як вказано в таблиці цін № 4.

Додаток 1 (зі змінами) до Контракту регулює питання щодо умов та порядку оплати.

Судами встановлено, що згідно акта здачі-приймання монтажних та інших послуг № 5 від 02.06.2014 підрядником замовнику надано послуги за контрактом на загальну суму 4179314,03 грн., в акті зазначено, що виключається з платежу у відповідності до положень додатку 1 до контракту: сума авансового платежу (30 %) - 1253794,21 грн.; 5% - 208965,70 грн. - мають бути виплачені по факту отримання свідоцтва про завершення робіт, протягом 60 днів з моменту отримання двох оригіналів рахунку-фактури; 5% - 208965,70 грн. - мають бути виплачені по факту оформлення акту готовності об'єкту до експлуатації, протягом шістдесяти (60) днів з моменту отримання двох оригіналів рахунку-фактури.

Всього за вказаним актом мато бути перераховано підряднику 2507588,42 грн.

У подальшому 24.12.2015 підрядником та замовником було підписано акт коригування № 5-1 до акта здачі-приймання монтажних та інших послуг № 5 від 02.06.2014, яким сторони погодили, що підлягає перерахуванню на рахунок підрядника за надані за актом послуги, сума в розмірі 1570237,29 грн.

На підставі вказаного акта коригування відповідачу було виставлено рахунок № 70 від 19.01.2016 на оплату наданих монтажних та інших послуг в розмірі 1570237,29 грн., який був направлений замовнику листом № 532/01-16 від 19.01.2016.

Виходячи із викладено суди дійшли висновку, що відповідно до положень додатку 1 до Контракту, відповідач у строк до 21.03.2016 мав сплатити вартість наданих за актом здачі-приймання монтажних та інших послуг № 5 від 02.06.2014, що відповідно до акту коригування, становить 1 570 237,29 грн.

Згідно акта здачі-приймання монтажних та інших послуг № 6 від 24.12.2015 підрядником було надано послуги по контракту на загальну суму 1 116 987,01 грн.

В акті зазначено, що виключається з платежу у відповідності з положеннями додатку 1 до контракту: сума авансового платежу (30 %) - 335 096,10 грн.; 5% - 55849,36 грн. - мають бути виплачені по факту отримання свідоцтва про завершення робіт, протягом 60 днів з моменту отримання двох оригіналів рахунку-фактури; 5% - 55849,36 гри. - мають бути виплачені по факту оформлення акта готовності об'єкта до експлуатації, протягом шістдесяти (60) днів з моменту отримання двох оригіналів рахунку-фактури

Всього за вказаним актом має бути перераховано позивачу 670192,19грн.

На підставі вказаного акта № 6 від 24.12.2015 відповідачу було виставлено рахунок № 72 від 19.01.2016 на оплату наданих монтажних та інших послуг на суму 670192,19 грн., який було направлено замовнику листом № 532/01-16 від 19.01.2016.

Суди дійшли висновку, що відповідно до положень додатку 1 до Контракту відповідач у строк до 21.03.2016 мав сплатити вартість наданих по акту здачі-приймання монтажних та інших послуг № 6 від 24.12.2015, що становить 670192,19 грн.

Відповідно до свідоцтва № 1 про завершення робіт від 29.12.2015 замовник має сплатити підряднику 2500507,58 грн. за встановлене обладнання та обов'язкові запчастини, та 903823,76 грн. за надані монтажні та інші послуги.

На підставі вказаного свідоцтва № 1 від 29.12.2015 було виставлено рахунок № 74 від 02.02.2016 на оплату 2500507,58 грн. та рахунок № 75 від 02.02.2016 на оплату 903823,76 грн., які були направлено замовнику листом № 545/02-16 від 02.02.2016 і які, згідно додатку 1 до Контракту, відповідач у строк до 04.04.2016 мав сплатити 3404331,34 грн.

Таблиця № 3 додатку 1 передбачає у відношенні послуг по проектуванню здійснюються наступні платежі: десять відсотків загальної суми вартості проектних робіт в якості авансового платежу протягом шістдесяти (60) днів після отримання двох оригіналів рахунку-фактури та безвідкличної гарантії на авансовий платіж на еквівалентну суму, виставлену на користь замовника по формі, наведеній в додатку 8 до контрактної угоди; дев'яносто відсотків (90%) від загальної суми вартості проектних послуг по факту прийняття проекту менеджером проекту згідно пункту 20 ОУК протягом шістдесяти днів з моменту отримання двох оригіналів рахунку-фактури та підписання замовником та підрядником акту прийому-передачі виконаних проектних послуг.

Згідно акта здачі-прийняття проектних послуг № У2 від 25.12.2015 підрядником було надано послуги по Контракту на загальну суму 25440,00 грн.

На підставі вказаного акта № У2 від 25.12.2015 було виставлено рахунок № 73 від 19.01.2016 на оплату наданих проектних послуг на суму 25440,00 грн., який було направлено замовнику листом № 532/01-16 від 19.01.2016 і які, згідно положень додатку 1 до Контракту, відповідач у строк до 21.03.2016 мав сплатити 25440,00 грн.

Відповідно акта прийому-передачі № 31 установок та обов'язкових запасних частин, що поставляються з країни замовника від 24.12.2015 підрядник передав, а замовник прийняв установки та обов'язкові запасні частини на загальну суму 627209,99 грн.

На підставі вказаного акта № 31 від 24.12.2015 було виставлено рахунок № 71 від 25.01.2016 на оплату устаткування та запасних частин на суму 500571,64 грн., який був направлений відповідачу листом № 537/01-16 від 25.01.2016, і який, згідно додатку 1 до Контракту, відповідач у строк до 25.03.2016 мав сплатити 500571,64 грн.

Виходячи із наведеного суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що у відповідача за первісним позовом є грошове зобов'язання по сплаті на користь позивача за первісним позовом суми боргу у розмірі 6170772,46 грн.

Разом з тим, колегія суддів касаційної інстанції вищевказаний висновок судів вважає передчасними з огляду на таке.

Так, за приписами процесуального законодавства, рішення господарського суду повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленою господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого:чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору,і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Обґрунтованим є рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами чинного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго", згідно з умовами контракту сплатило ПАТ КП "Укренергомонтаж" аванс у розмірі 10132983,65 грн. з урахуванням виконаних робіт та наданих послуг за актами №5, 5-1, 6, У2 та 31.

Вищевказаний аванс перевищує суму платежу за вказаними актами №5, 5-1, 6, У2 та 31 на 3962211,19 грн.

Разом з тим, ні суд першої, ні суд апеляційної інстанції вищевказаній обставині не надали належної правової оцінки, а також не дослідили питання і щодо того, чи знаходиться вищезазначена сума авансового платежу - 10132983,65 грн. на рахунках ПАТ КП "Укренергомонтаж".

Колегія суддів касаційної інстанції зауважує і про те, що задовольняючи первісні позовні вимоги ТОВ "Енерго Актив" про стягнення 6107772,46 грн. основного боргу, суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили, який насправді існував борг за вказаним контрактом.

З'ясування вказаних вище обставин має важливе значення для вирішення даного спору.

Колегія суддів касаційної інстанції вказує і про наступне.

З огляду на матеріали справи, 18.03.2016 між ПрАТ КП "Укренергомонтаж" та ТОВ "Енерго Актив" було укладено договір №2-18/03 про відступлення права вимоги.

Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою.

Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Стаття 513 Цивільного кодексу України передбачає, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора не допускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, зокрема у зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю (стаття 515 Цивільного кодексу України).

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням (стаття 516 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Колегія суддів звертає увагу, що оскільки до нового кредитора у зобов'язанні переходять всі права первісного кредитора, останній повинен передати новому кредитору всі документи, що засвідчують його права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Конкретний перелік документів та інформації, які мають бути передані новому кредитору, передбачається у договорі відступлення права вимоги або в додатку до нього. Якщо заміна кредитора здійснюється на інших, крім договору, підставах, перелік необхідних документів та інформації визначається виходячи із суті зобов'язання, яке існує між боржником та первісним кредитором. Як правило, до необхідних документів відноситься договір, на підставі якого виникло право первісного кредитора, первісні бухгалтерські документи (накладні, що засвідчують факт передачі товару, платіжні доручення про сплату грошових коштів, акти приймання-передачі робіт або послуг тощо).

А відтак, виходячи із приписів вказаних статей чинного законодавства суди попередніх інстанцій повинні були перевірити документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, зокрема, чи був повернутий авансовий платіж та чи зараховується авансовий платіж у суму боргу.

Крім того, при новому розгляді справи суди не врахували те, що ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго" за умовами контракту сплатило ПАТ КП "Укренергомонтаж" аванс у розмірі 10132983,65 грн., що перевищує суму платежу за актами №5, 5-1, 6, У2 та 31 на 3962211,19 грн.

Крім того, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити про те, що у судовому засіданні касаційної інстанції позивач не заперечував, що аванс знаходиться на рахунку Приватного акціонерного товариства Комунального підприємства "Укренергомонтаж".

Одночасно, суд касаційної інстанції зазначає, що після з'ясування наведених обставин судам слід дослідити та встановити наявність чи відсутність підстав для задоволення зустрічних позовних вимог про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги.

З наведеного вище слідує, що приймаючи оскаржувані судові рішення, суди попередніх інстанцій не забезпечили виконання вимог процесуального закону щодо об'єктивності та всебічності з'ясування дійсних обставин справи, оскільки не перевірили ґрунтовність юридичної оцінки наявним у матеріалах справи доказам, виходячи, зокрема, з принципу їх належності та допустимості, що мало своїм наслідком порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права.

Враховуючи, що в силу статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України у суду касаційної інстанції відсутнє право встановлювати або вважати доведеними обставини справи, які не були встановлені судами попередніх інстанцій, так само як і надавати їм власну юридичну оцінку, колегія суддів зазначає, що у розумінні статті 111 9 названого Кодексу усі вищевикладені обставини є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень і передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

За таких обставин колегія суддів, беручи до уваги доводи, викладені в касаційній скарзі Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2017 та рішення господарського суду міста Києва від 24.01.2017 скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду міста Києва, під час здійснення якого суду необхідно врахувати вищезазначені обставини.

На підставі викладеного, керуючись статтями 111 5 , 111 7 , пунктом 3 статті 111 9 , статтями 111 11 , 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2017 у справі № 910/6686/16 та рішення господарського суду міста Києва від 24.01.2017 скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя М.Данилова

Судді О.Сибіга

В. Швець