ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.07.2017Справа №910/8525/17
За позовом Приватного підприємства "Богема-2002"
До Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДЛАЙН 77"
Про стягнення 71 495,41 грн.
Суддя Лиськов М.О.
Представники :
від позивача: Руднєва І.В. (дов. від 24.02.2017)
від відповідачів: Лукасевич І.Є. (дов. від 14.04.2017)
В судовому засіданні 19.07.2017, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
26.05.2017 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява № 19/05-17 від 19.05.2017 Приватного підприємства "Богема-2002" (надалі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДЛАЙН 77" (надалі - відповідач) про стягнення 71 495,41 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2017 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/8525/17, розгляд справи призначено на 06.06.2017.
В судове засідання, призначене на 06.06.2017, представник позивача з'явився.
В судове засідання, призначене на 06.06.2017, представник відповідача з'явився.
В судовому засіданні 06.06.2017 оголошено перерву до 19.07.2017.
В судове засідання, призначене на 19.07.2017, представник позивача з'явився надав пояснення по суті спору та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
В судове засідання, призначене на 19.07.2017, представник відповідача з'явився, надав пояснення по суті спору, наявну заборгованість визнав.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ :
12.04.2016 між Приватним підприємством "Богема-2002" (далі - Позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДЛАЙН 77" (далі - Відповідач, Покупець) був укладений Договір поставки № 5/04-16 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та сплатити лакофарбові та будівельні матеріали (далі - Товар, Партія товару) в порядку та на умовах, передбачених Договором, Додатками та Специфікаціями до нього.
За своєю правовою природою правовідносини, що виникли між сторонами є договором поставки.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.
Відповідно до п. 5.5. Договору на умовах відстрочки платежу Покупець сплачує кошти, що відповідають вартості Партії товару на підставі рахунку-фактури не пізніше 7 (сім) банківських днів з дати поставки Партії товару.
На виконання умов Договорів, Позивач поставив Товар Відповідачеві на загальну суму 50 439,81 грн., яка оплачена Відповідачем частково в розмірі 2 000,00 грн.
Сторонами було підписано акти звіряння взаємних розрахунків, зокрема акт за період 01.01.2017 по 01.06.2017 відповідно до якого сума заборгованості Відповідача перед Позивачем складає 48 439,81 грн. (копія акта наявна в матеріалах справи).
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи, свого обов'язку щодо оплати поставленого товару Відповідачем не виконано, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість у розмірі 48 439,81 грн.
Окрім того позивач просить стягнути з відповідача 15 547,32 грн. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення відповідно до п.6.3. Договору за період з 01.05.2016 по 10.05.2017.
Відповідно до п.6.1. Договору у випадку порушення Договору Сторона несе відповідальність, визначену Договором, Додатками до нього та/або чинним Законодавством України.
Відповідно до п.6.3. Договору у випадку прострочення виконання зобов'язань по оплаті Товару, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення, від вартості неоплаченого Товару за весь період прострочення платежу.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 Господарського кодексу України. Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України , за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.
Пунктом 2.5. Постанови Пленуму ВГСУ №14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань роз'яснено, що частиною шостою статті 232 ГК України передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення в сумі 8 315,56 грн.
Крім того, Позивач на підставі п. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України просить суд стягнути з Відповідача на свою користь 5 963,16 грн. інфляційних витрат та 1 545,12 грн. 3 відсотків річних з 01.05.2016 по 10.05.2017.
Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.
Оскільки вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача індексу інфляції нарахованого на суму боргу та 3 % річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), а Відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги Позивача в частині стягнення 3 % річних та індексу інфляції нарахованого на суму боргу підлягають задоволенню частково. При здійсненні перевірки розрахунку 3% річних та інфляційних витрат, нарахованих Позивачем, судом встановлено, що на користь Позивача з Відповідача підлягають стягненню інфляційні витрати в сумі 5 962,09 грн. та 3 відсотки річних в сумі 1 541,75 грн .
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДЛАЙН 77" (03680, м. Київ, вулиця Михайла Максимовича, будинок 10-А, офіс 22/3; ідентифікаційний код: 38441192) на користь Приватного підприємства "Богема-2002" (49000, м. Дніпропетровськ, проспект Поля, будинок 59; ідентифікаційний код: 32274103) 48 439 грн. 81 коп. - основного боргу, 8 315 грн. 56 коп. - пені, 1 541 грн. 75 коп. - 3 % річних, 5 962 грн. 09 коп. - інфляційних витрат та 1 513 грн. 56 коп. - судового збору за подання позовної заяви.
3. В іншій частині рішення відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено 26.07.2017
Суддя М.О. Лиськов
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 19.07.2017 |
Оприлюднено | 02.08.2017 |
Номер документу | 67995245 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Лиськов М.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні