Господарський суд Чернігівської області
Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua
========================================================================================================================================================================
Іменем України
РІШЕННЯ
27 липня 2017 року Справа № 927/611/17
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ТТТ
АДРЕСА_2
Відповідач: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1
14032, м. Черінігів, вул.. Космонавтів, 22. кв.68
Предмет спору: про стягнення 65078,22 грн
Суддя Скорик Н.О.
ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:
від позивача: Жура В.Ф. - дов. № б/н від 20.02.2017, Бондарчук М.Г. - дов. № б/н від 18.07.2017
від відповідача: не з'явився, в судовому засіданні 20.07.2017 була присутня ФОП ОСОБА_1
Рішення виноситься після оголошеної в судовому засіданні 24.07.2017 перерви до 27.07.2017 згідно ст.. 77 Господарського процесуального кодексу України.
СУТЬ СПОРУ:
Товариством з обмеженою відповідальністю ТТТ подано позов до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 47133,87 грн. боргу за оредну плату та отримані комунальні послуги по договору оренди приміщення під кафе № 104 від 25.08.2016 з доповненнями до нього.
В судовому засіданні 20.07.2017 представником позивача подана заява про збільшення суми позовних вимог, за якою він просить стягнути 55040,72 грн. боргу по орендній платі та комунальним платежам за період з 01.02.2017 по липень 2017, включно, та 10037,50 грн. авансового платежу на виконання п. 3.9. договору.
Справа розглядається з врахуванням поданої заяви.
Відповідач в судовому засіданні 20.07.2017 проти позовних вимог заперечила, посилаючись на те, що нею здійснювались проплати орендних платежів згідно умов договору з врахуванням доповнення до договору від 26.10.2016. Проти сплати решти орендних платежів відповідач заперечила, посилаючись на безпідставність завищення позивачем орендних платежів починаючи з січня 2017 та, відповідно, непідписання відповідачем доповнень до договору. Також відповідач зазначила, що комунальні платежі згідно договору нею оплачені, за виключенням 0,59 грн, проти оплати яких не заперечила.
27.07.2017 до господарського суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням останньої на лікарняному.
Суд клопотання відхилив, оскільки в клопотанні не зазначено щодо необхідності надання додаткових доказів. При неможливості взяти участь у судовому засіданні особисто відповідач не позбавлений можливості реалізації права на участь у судовому засіданні через уповноваженого ним представника.
Розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, господарський суд встановив :
Відповідно до ч. 1 статті 202 та ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, правочин може вчинятися усно або в письмовій, електронній формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини першої ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
25.08.2016 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю ТТТ та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 укладено договір оренди приміщення під кафе № 104, відповідно до умов якого орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач)приймає в оренду нежитлове приміщення за адресою : АДРЕСА_2, загальною площею 137,5 м кв., у стані, дозволяючому його нормальну експлуатацію, згідно акту прийому - передачі (п.1.1. договору).
Статтею 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Пунктом 4.1.договору сторони передбачили, що договір набирає чинності з 01.10.2016 і діє по 01.09.2019 включно. При цьому, оплата згідно п. 3.1. обчислюється з моменту вселення орендаря в приміщення, яке орендується, що підтверджується підписанням сторонами акту прийому - передачі приміщення.
Згідно акту прийому - передачі приміщення № 1 від 01.10.2016 р. позивач передав, а відповідач прийняв нежитлове приміщення площею 137,5 м.кв. в нормальному стані за адресою АДРЕСА_2.
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму (ст..762 Цивільного кодексу України).
Пунктом 3.1 договору сторони передбачили, що орендар своєчасно проводить оплату за оренду приміщення, з рорахунку:
- у неопалювальний період року 73,00 грн. за 1 м.кв х ПДВ,
- в опалювальний період року 121,00 грн. за 1 м.кв. з ПДВ,
- комунальні послуги
26.10.2016 р. сторонами укладено доповнення до договору оренди № 104 від 25.08.2016 р., відповідно до якого п. 3.1. договору викладено в наступній редакції: орендар своєчасно проводить оплату за оренду приміщення, з розрахунку:
- у неопалювальний період року 73,00 грн. за 1 м.кв х ПДВ,
- в опалювальний період року 122,74 грн. за 1 м.кв. з ПДВ .
Дане доповнення вступило в силу з 01.11.2016 р.(п. 3 цього Доповнення).
28.11.2016 р. сторонами укладено доповнення до договору оренди № 104 від 25.08.2016 р., відповідно до якого п. 3.1. договору викладено в наступній редакції: орендар своєчасно проводить оплату за оренду приміщення, з розрахунку:
- у неопалювальний період року 73,00 грн. за 1 м.кв х ПДВ,
- в опалювальний період року 126,37 грн. за 1 м.кв. з ПДВ .
Дане доповнення вступило в силу з 01.12.2016 і діє до 31.12.2016 (п. 3 цього Доповнення).
Плата за передане в користування майно включена в оплату , вказану в п.3.1.Технічне обслуговування майна здійснюється за рахунок орендаря. Вартість комунальних послуг за місяць визначається в кінці місяця згідно показників лічильників, встановлених в орендованому приміщенні, на підставі чого виставляється окремий рахунок (п.3.2 договору).
Оплата орендної плати проводиться авансом до 5 числа поточного місяця згідно виставленого рахунку. Орендар здійснює платежі, перераховані в п.3.1. договору на день підписання актів прийому - передачі орендованого приміщення і майна (п. 3.5.,3.8. договору).
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
06.02.2017 р. між сторонами підписано договір реструктуризації заборгованості, відповідно до якого сторони зазначили, що станом на 01.02.2017 ФОП ОСОБА_1 заборгувала орендодавцеві 28654,56 грн., яку відповідач зобов'язалася сплатити рівними чатинами протягом шести місяців , а саме: лютий - 4775 грн., березень - 4775 грн., квітень - 4775 грн., травень - 4775 грн., червень - 4775,56 грн., липень - 4775, 56грн.
Банківськими виписками, яким також відповідає розрахунок позивача, підтверджується проведення відповідачем часткової оплати боргу на виконання договору реструктуризації заборгованості 30.01.2017-350 грн., 02.02.2017 - 690 грн., 06.02.2017 - 1500 грн., 24.02.2017 - 700 грн., 27.02.2017 - 500 грн., 28.02.2017 - 1000 грн., 03.05.2017 - 3000 грн., 10.05.2017 - 3065 грн. Загальна сума оплати становить 10805 грн.
Таким чином, за договором реструктуризації боргу від 06.02.2017 сума платежу, строк сплати якої настав на день винесення рішення судом (за виключенням липня 2017, що не є предметом позовних вимог), становить 23875 грн., яка частково сплачена відповідачем в загальній сумі 10805 грн.
Заперечення відповідача щодо безпідставності завищення розміру орендної плати за січень 2017 спростовується підписаним сторонами договором про реструктуризацію боргу від 06.02.2017, в якому визначено борг станом на 01.02.2017, в т.ч. з врахуванням орендної плати за січень 2017, що є підтвердженням договірного врегулювання суми орендної плати сторонами.
Отже, борг відповідача по невиконанню умов договору реструктуризації боргу від 06.02.2017 складає 13070 грн., доказів сплати якого відповідач не надав, сума боргу підтверджується матеріалами справи і підлягає стягненню, а позов в цій частині вимог - задоволенню.
Відповідно до умов договору (п.3.1.) відповідач зобов'язаний сплачувати комунальні послуги.
Згідно актів здачі - прийняття робіт (надання послуг) по комунальним платежам № ОУ-0000074 від 28.02.2017 на суму 1960,69 грн.з ПДВ, ОУ-0000126 від 31.03.2017 на суму 2295,59 грн. з ПДВ, № ОУ-0000155 від 30.04.2017 на суму 1717,84 грн. з ПДВ, № ОУ-0000230 від 31.05.2017 на суму 1833,88 грн. з ПДВ, № ОУ-0000325 від 30.06.2017 на суму 1686,44 грн., комунальні платежі за період з лютого 2017 по червень 2017 склали 9494,44 грн.
Згідно розрахунку позивача, з врахуванням оплат, борг відповідача по оплаті комунальних послуг за березень 2017 складає 0,59 грн., що не заперечується відповідачем. З огляду на що, відповідно до ст.. 78 Господарського процесуального кодексу України, позов в цій частині вимог підлягає задоволеню.
Борг по комунальним платежам за червень 2017 в сумі 1686,44 грн. повністю сплачено відповідачем, що підтверджується банківською випискою від 17.07.2017. Таким чином провадження у справі в частині вимог про стягнення 1686,44 грн. боргу по комунальним платежам підлягає припиненню за відсутності предмету спору.
Позивачем нараховані орендні платежі за період з 01.02.2017 по липень 2017, включно, сума яких, відповідно до розрахунку позивача, становить 85712,69 грн.: за лютий - 19226,63 грн., за березень - 18657,38 грн.,за квітень - 14828,69 грн., за травень - 11000 грн., за червень - 11000 грн., за липень - 11000 грн.
Сторонами підписані акти здачі - приймання робіт (надання послуг): № ОУ-0000067 від 28.02.2017 на суму 19226,63 грн. з ПДВ, № ОУ-0000119 від 31.03.2017 на суму 18657,37 з ПДВ, № ОУ-0000179 від 30.04.2017 на суму 14828,69 грн. з ПДВ, № ОУ-0000223 від 31.05.2017 на суму 11000 грн. з ПДВ, № ОУ-0000313 від 30.06.2017 на суму 11000 грн. з ПДВ.
Відповідач заперечує щодо правомірності визначення в зазначених актах суми орендної плати, непідписання відповідачем додаткових угод та доповнень до договору на збільшення орендної плати з січня 2017 та стверджує, що нею не сплачувались орендні платежі в частині безпідставних їх нарахувань.
Згідно п. 4.3. договору зміни умов договору і доповнення до нього відбуваються за згодою сторін з попереднім розглядом в місячний термін і підписанням сторонами відповідного доповнення до договору, яке є його невід'ємною частиною.
Посилання позивача на зазначення в п. 4.3. договору, що підвищення орендодавцем плати у зв'язку з підвищенням ціни на енергоносії в масштабах держави обговоренню і узгодженню не підлягає, але може бути підставою для дострокового розірвання договору за ініціативою орендаря не може бути взято до уваги судом як беззаперечний доказ підстав зміни розміру орендної плати в односторонньому порядку позивачем, оскільки відповідно до ч.3 ст.. 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Отже, ціна є суттєвою умовою договору і повинна бути визначена сторонами.
Додані позивачем копії доповнень до договору оренди від 25.01.2017, від 24.02.2017 підписані уповноваженим представником позивача (керівником) та не підписані відповідачем. Отже, ці доповнення до договору не є доказами внесення змін до договору оренди. Договором оренди № 104 від 25.08.2016 не визначено порядок розрахунку роміру орендної плати , не визначено структуру орендної плати з врахуванням (процентним співвідношенням) розміру (долі) складавої вартості енергоносіїв, що унеможливлює визначення розміру орендної плати при підвищенні цін на енергоносії. Акти здачі- приймання робіт не можуть бути взяті як доказ встанвлення розміру орендної плати, оскільки договором не передбачено встановлення розміу орендної плати саме актами, а передбачено, що зміни та доповнення до договору проводяться шляхом підписання сторонами відповіданого доповнення до договору, яке є його невід'ємноючастиною. Крім того, акт за липень 2017 не підписаний сторонами, а щодо сум, визначених в підписаних актах відповідач заперечує.
Відповідно до п. 3.3. договору вартість опалювання може бути збільшена у випадку, якщо вартість спожитого газу перевищить вартість газу, врахованого при розрахунку вартості опалювання, передбаченого даним пунктом. У разі зміни суми орендної плати (п.3.3.) остаточний розрахунок проводиться шляхом перерахування суми, визначеної договором, на розрахуноквий рахунок Орендодавця в перебігу трьох днів після надання рахунку або підписання акту на послуги за період, що фактично орендується.
Отже, оплаті підлягає сума орендної плати, що визначена саме договором, визначення розміру орендної плати в інший спосіб сторони не узгодили.
Також, при підписанні договору реструктуризації заборгованості від 06.02.2017 сторони в цьому договорі передбачили, що поточні платежі за оренду приміщення і комунальні послуги здійснюються орендарем в розмірах та в строки, передбачені договором оренди № 104 від 25.08.2016 р.
Таким чином, за умовами договірного визначення розмір орендної плати з 01 лютого 2017 становить 73 грн. за 1 кв.м. з ПДВ - у неопалювальний період і 122,74 грн. за 1 кв.м. з ПДВ - в опалювальний період (п. 3.1. договору з врахуванням доповнення до договору від 26.10.2016). З огляду на зазначене, орендна плата повинна становити в розрахунку до загальної площі 137,5 кв.м. за лютий 2017 - 16876,75 грн.. за березень 2017 - 16876,75 грн.. за квітень 2017 - 13457,13 грн. (8438,38 грн. - в опалювальний період, 5018,75 грн. - в неопалювальний період), за травень 2017 - 10037,50 грн., за червень 2017 - 10037,50 грн. , за липень 2017 - 10037,50 грн. Загальна сума нарахувань по орендній платі складає 77323,13 грн.
Відповідачем частково сплачено орендну плату, що підтверджується банківськими виписками та відповідає розрахунку позивача. Так, орендну плату за лютий 2017 сплачено 06.02.2017 - 1230 грн., 21.02.2017 - 4000 грн., 28.02.2017 - 2000 грн., 03.03.2017 - 800 грн., 07.03.2017 - 650 грн., 21.03.2017 - 1537 грн., 23.03.2017 - 1500 грн., 24.03.2017 - 1500 грн., 28.03.2017 - 1700 грн., 21.04.2017 - 1300 грн., орендну плату за березень 2017 не сплачено, орендну плату за квітень сплачено 12.04.2017 - 4000 грн., 25.04.2017 - 2412 грн., 13.05.2017 - 2300 грн., 15.05.2017 - 3000 грн., орендну плату за травень 2017 сплачено 15.05.2017 - 1000 грн., 16.05.2017 - 1800 грн., 12.06.2017 - 3700 грн., 19.06.2017 - 1000 грн., орендну плату за червень 2017 сплачено 20.06.2017 - 10000 грн., орендну плату за липень 2017 не сплачено.
Загальна сума платежів становить 45429 грн., сума боргу - 31894,13 грн.
Доказів сплати боргу в сумі 31894,13 грн. відповідач не надав на день винесення рішення судом. Борг підтверджується матеріалами справи і підлягає стягненню, а позов в цій частині вимог - задоволенню.
В решті вимог по стягненню боргу по орендній платі, нарахованій за період з 01.02.2017 по липень 2017, включно, позов задоволенню не підлягає за недоведеністю та безпідставністю вимог з врахуванням вищезазначених обставин.
Відповідно до п. 3.9. договору при укладенні договору оренди вперше, чи продовженні договору, орендар під час підписання договору вносить авансом оплату за останній місяць, вказаний в договорі оренди.Пунктом 4.1. договору сторони визначили, що договір набирає чинності з 01.10.2016 і діє по 01.09.2019, включно.
Авансовий внесок (орендна плата за серпень 2019) складає 10037,50 грн. в розрахунку на день укладення договору.
Відповідач в судовому засіданні 20.07.2017 підтвердила, що авансовий внесок в сумі 10037,50 грн. нею не сплачено.
За таких обставин, вимоги позивача по стягненню 10037,50 грн. авансового внеску є правомірними, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та ст. 4 Закону України „Про судовий збір", судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст.11,526,626,629,759,762,763 Цивільного кодексу України; ст. 173,174,175,180,202,205, Господарського кодексу України; ст. 4 Закону України „Про судовий збір", ст. 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Припинити провадження у справі в частині стягнення 1686,44 грн. боргу по оплаті комунальних послуг.
2. Стягнути з ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ -ПІДПРИЄМЦЯ ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ТТТ , м. Чернігів, пр-т Миру,139, код 30149246 55002,22 грн.боргу, 1393,74 грн. грн судового збору
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. В решті позову відмовити.
Повне рішення підписано 28.07.2017.
Суддя Н.О.Скорик
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 27.07.2017 |
Оприлюднено | 02.08.2017 |
Номер документу | 67995441 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Чернігівської області
Скорик Н.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні