Постанова

від 27.07.2017 по справі 916/232/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2017 р.Справа № 916/232/17 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Принцевської Н.М.

секретар судового засідання: Полінецька В.С.

за участю представників сторін:

від прокуратури: ОСОБА_1 (посвідчення № 005250 від 22.09.2012)

від Ізмаїльської міської ради Одеської області: ОСОБА_2 (довіреність № 35 від 10.04.2017)

від відповідача: ОСОБА_3 (довіреність № 05/01/2017 від 05.01.2017)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора області

на рішення господарського суду Одеської області від « 28» квітня 2017 року, повний текст якого складено та підписано « 03» травня 2017 року

по справі № 916/232/17

за позовом Керівника Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Ізмаїльської міської ради Одеської області

до відповідача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Газімпекс»

про розірвання договору, повернення земельної ділянки та стягнення 1762400,00грн.

В С Т А Н О В И В :

30.01.2017 року Керівник Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області (далі по тексту - прокурор) звернувся до господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Ізмаїльської міської ради Одеської області до ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю „Газімпекс» (далі по тексту - ТОВ „Газімпекс» ) про стягнення заборгованості з орендної плати за Договором оренди землі від 05.05.2011р. у розмірі 1 762 400,00 грн.; розірвання договору оренди землі від 05.05.2011р., укладеного між Ізмаїльською міською радою Одеської області та ТОВ „Газімпекс» ; та зобов'язання відповідача повернути Ізмаїльській міській раді Одеської області за актом-приймання передачі земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 2,0778 га, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Кутузова, № б/н.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором оренди землі від 05.05.2011 року щодо внесення орендної плати у розмірі, визначеному умовами договору оренди.

Рішенням господарського суду Одеської області від 28.04.2017 року (суддя Железна С.П.), оформленим відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 03.05.2017 року, у задоволенні позовних вимог було відмовлено у повному обсязі.

Рішення суду мотивоване тим, що з наявних в матеріалах справи доказів та норм чинного законодавства встановлено відсутність у діях ТОВ Газімпекс порушення умов Договору оренди землі від 05.05.2011 року, оскільки відповідач належним чином виконував прийняті на себе договірні зобов'язання зі сплати орендних платежів.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Одеської області від 28.04.2017 року, заступник прокурора області звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми чинного законодавства, у зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

За твердженням апелянта, місцевим господарським судом помилково встановлено про відсутність правових підстав для застосування нормативно-грошової оцінки спірної земельної ділянки у розмірі 15424548 грн. та не прийнято до уваги, що оплату орендної плати з урахуванням нормативно-грошової оцінки земельної ділянки встановлено спірним договором від 05.05.2011 року, який є чинним та підлягає обов'язковому виконанню.

Крім того скаржник зазначив, що відповідач в порушення п.п.9.4.6-9.4.8 Договору не надав в податкову інспекцію протягом одного місяця з моменту держаної реєстрації договору оренди відомості про нормативний термін будівництва, який визначається проектною організацією та всупереч п.9.4.7 Договору обчисляв та сплачував орендну плату, встановлену на нормативний термін будівництва, коли повинен був обчислювати та сплачувати орендну плату, встановлену по завершенні нормативного терміну будівництва.

Представник прокуратури відзив на апеляційну скаргу до суду не надав, але в судовому засіданні просив оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у апеляційну скаргу та позовну заяву задовольнити.

Через відділ діловодства суду від Ізмаїльської міської ради Одеської області надійшли письмові пояснення, відповідно до яких представник в судовому засіданні просив апеляційну скаргу прокуратури та позовну заяву задовольнити к повному обсязі.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, письмові пояснення, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджено в ході апеляційного провадження, 05.05.2011 року між Ізмаїльською міською радою (Орендодавець) та ТОВ „Газімпекс» (Орендар) було укладено договір оренди землі, зареєстрований у відділі Держкомзему у місті Ізмаїл Одеської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21.06.2011р. за №511060004000031, у відповідності до п. 1.1-1.2 якого Орендодавець на підставі ст.. ст.. 2,12 Земельного кодексу України, Закону України „Про оренду землі» , рішення Ізмаїльської міської ради №176-V від 29.08.2006р. та відповідно до умов цього договору надає, а Орендар приймає у строкове платне користування (оренду) земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 2,0778 га, що знаходиться за адресою: Україна, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Кутузова, № б/н для будівництва та експлуатації яхт-клубу (далі - об'єкт оренди / земельна ділянка) згідно з планом земельної ділянки, що є невід'ємною частиною цього договору. Земельна ділянка, яка є об'єктом оренди за цим договором, належить до категорії земель за основним цільовим призначенням - землі рекреаційного призначення, надається в оренду для будівництва та експлуатації яхт-клубу.

Відповідно до п. п. 2.1-2.3 договору оренди землі від 05.05.2011р. згідно цього договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 2,0778 га. Кадастровий номер земельної ділянки - 5110600000:01:031:0163. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент підписання цього договору складає: на нормативний термін будівництва - 3 084 910 грн., її розмір змінюється у односторонньому порядку у випадку інфляції або введення в дію нової нормативної грошової оцінки земель міста. По завершенню нормативного терміну будівництва нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 15 424 548 грн., її розмір змінюється у односторонньому порядку у випадку інфляції або введення в дію нової нормативної грошової оцінки земель міста.

Положеннями п. 3.1 договору оренди землі від 05.05.2011р. визначено, що договір укладено терміном на 25 років з дати його державної реєстрації.

Розділом 4 договору оренди землі від 05.05.2011р. визначено, що орендна плата за передану в оренду земельну ділянку встановлюється виходячи з оплати за рік. За користування земельною ділянкою Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату у розмірі: 3,75% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в рік зі щорічним збільшенням на 0,05%. Податок на додану вартість оплачується Орендарем у відповідності з чинним законодавством України. Орендна плата вноситься щомісяця Орендарем не пізніше 20 числа кожного місяця наступного за звітним.

Відповідно до п.п. 6.1, 6.4 договору оренди землі від 05.05.2011 року, передача земельної ділянки в оренду за цим договором здійснюється з розробленням проекту її відведення. Передача земельної ділянки орендарю здійснюється за актом приймання-передачі, який Орендодавець зобов'язаний підписати протягом 2-х днів з моменту підписання цього договору.

Положеннями п. 9.2 договору визначено, що Орендодавець зобов'язаний, зокрема, передати за актом-приймання передачі у користування земельну ділянку у стані, який відповідає умовам цього договору, та придатну для використання за цільовим призначенням. Не вчиняти дій, які перешкоджали Орендарю користуватися земельною ділянкою.

Відповідно до п. 9.4 договору оренди землі від 05.05.2011р. Орендар зобов'язаний, зокрема, виконувати встановлені щодо об'єкта оренди зобов'язання, додержуватися вимог, встановлених Законом України „Про оренду землі» , виконувати обов'язки відповідно до умов цього договору і Земельного кодексу України. Надати у податкову інспекцію на протязі одного місяця з моменту державної реєстрації договору оренди відомості про нормативний термін будівництва, який визначається проектною організацією (п. 9.4.6 договору). У разі невиконання п. 9.4.6 договору нормативний термін будівництва складає 1 рік.

Рішенням Ізмаїльської міської ради №2141-VI від 06.06.2012 року затверджено нову нормативну грошову оцінку земель міста ОСОБА_1 та економіко-планувальне зонування території міста ОСОБА_1.

З листа Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області від 17.10.2016 року за №7389/9/15-02-12-11 вбачається, що ТОВ „Газімпекс» протягом періоду з 2013р. по 2016р. було сплачено орендну плату у загальному розмірі 662 133,25 грн.

Орендна плата починаючи з 2013 року було сплачена відповідачем з урахуванням рішення Ізмаїльської міської ради №2141-VI від 06.06.2012р., якою було затверджено нову нормативну грошову оцінку земель міста ОСОБА_1, з урахуванням коефіцієнтів індексації. Крім того, з вказаного листа вбачається, що ТОВ „Газімпекс» не було надано Ізмаїльській об'єднаній державній податковій інспекції інформації щодо нормативного терміну будівництва.

З листа відділу Держгеокадастру у м. Ізмаїл Одеської області від 15.02.2017 та витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки вбачається, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м. Ізмаїл, вул. Кутузова, № б/н, загальною площею 2,0778 га у 2013р. складала 3 088 026 грн.; у 2014р. - 3 396 787,44 грн.; у 2015р. - 4 242 659,82 грн.; у 2016р. - 6 079 642,80 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 23.04.2012 року, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області було зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, а саме будівництва першої черги яхт-клубу (контрольно-пропускний пункт) по вул. Кутузова, № б/н, загальною площею 24,99 кв. м.

21.03.2013 року Реєстраційною службою Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області було видано товариству з обмеженою відповідальністю „Газімпекс» свідоцтво про право власності на нерухоме майно: на контрольно-пропускний пункт (будівництво першої черги яхт-клубу) загальною площею 24,8 кв. м., розташований за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Кутузова, буд. 2а.

З матеріалів справи вбачається, що 17.10.2013 року ТОВ „Газімпекс» звернулось до Ізмаїльської міської ради Одеської області із заявою про зміну цільового призначення земельної ділянки, наданою позивачем відповідачу для будівництва яхт-клубу.

Листом від 31.10.2013 року Ізмаїльська міська рада Одеської області повідомила відповідача про неможливість зміни цільового призначення земельної ділянки, оскільки розміщення об'єкту виробництва (терміналу для перевантаження вантажів) на території земель рекреаційного призначення суперечить чинному законодавству.

Враховуючи вищевикладене, у зв'язку з тим, що як зазначає прокурор у позові, ТОВ „Газімпекс» в порушення умов Договору оренди землі від 05.05.2011 року не було надано до державної податкової інспекції відомостей про нормативний термін будівництва, однак товариство обчислювало та сплачувало орендну плату виходячи із нормативної грошової оцінки земель, встановленої для нормативного терміну будівництва - є порушенням умов договору, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог Керівника Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Ізмаїльської міської ради Одеської області та вважає, що апеляційна скарга заступника прокурора області підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишенню без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до п.3 ст.179 ГК України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна» визначає, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

В силу ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 6 названої статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до п.36 Договору дія Договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором.

Законодавець у ст. 32 Закону України Про оренду землі передбачив, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст.ст.24 і 25 цього закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Крім того, за приписами, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

ст. 21 вказаного Закону визначало, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України Про плату за землю ).

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2756-VІ було внесено зміни до статті 21 Закону України Про оренду землі , у зв'язку з чим вказана стаття закону була викладена у такій редакції: Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України)....

Так, пунктом 288.1. ст. 288 Податкового кодексу України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Пунктом 288.4. ст. 288 вказаного Кодексу передбачено, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно до п. 288.5. ст. 288 Кодексу, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди.

Відповідно до п. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до підпункту в ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Частиною 3 статті 285 ГК України визначено, що орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

В свою чергу невиконання зобов'язання або виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а саме невнесення орендарем орендної плати, згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов'язання.

Так, несплата орендарем відповідної плати за орендовану земельну ділянку по договору оренди є порушенням вимог чинного законодавства та умов цього договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України. У такому випадку орендодавець має право на захист своїх порушених прав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно ч. 1, 3 ст. 291 Господарського кодексу України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлене договором або законом.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Як вбачається зі змісту ч. 2 ст. 651 ЦК України, чинним законодавством України під істотним розуміється таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 31 Закону України Про оренду землі передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

За положеннями ч. 1 ст. 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до статей 24 та 25 вказаного Закону орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди і своєчасного внесення останнім орендної плати, а орендар має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Згідно п. 36 спірного договору оренди дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно зі ч. 1 ст. 13 Закону України „Про оцінку землі» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Положеннями ч. ч. 1, 3 ст. 18, ч. 2 ст. 20 Закону України „Про оцінку землі» встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій". Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 23 Закону України „Про оцінку землі» технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.

Відповідно до положень п.п. 2, 2-1 Постанови Кабінету Міністрів України „Про Методику нормативної грошової оцінки земель населених пунктів» від 23 березня 1995 р. N 213 (з наступними змінами та доповненнями) що інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани території, відомості Державного земельного кадастру, інвентаризації земель та державної статистичної звітності. Дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви. Крім того, названою методикою встановлено формулу, у відповідності до якої повинен здійснюватись розрахунок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що територіальним органом Держгеокадастру протягом періоду з 2013р. по 2016р. включно було оформлено витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку орендованої ТОВ „Газімпекс» земельної ділянки, розрахованої на підставі вище названої Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, тобто з урахуванням коефіцієнта, який характеризує функціональне використання земельної ділянки.

Як вірно було встановлено місцевим господарським судом, пунктом 2.3. договору, визначена нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка на момент підписання договору складає: на нормативний термін будівництва - 3 084 910 грн., по завершенню нормативного терміну будівництва нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 15 424 548 грн., встановлено, що розмір нормативної грошової оцінки як першої так і другої змінюється в односторонньому порядку у випадку інфляції або введення в дію нової нормативної грошової оцінки земель міста. Як зазначалось по тексту рішення вище, рішенням Ізмаїльської міської ради №2141-VI від 06.06.2012р. було затверджено нову нормативну грошову оцінку земель міста ОСОБА_1 та економіко-планувальне зонування території міста ОСОБА_1.

Водночас зміни до Договору оренди землі від 05.05.2011 року сторонами внесено не було.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням наявних в матеріалах справи витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку орендованої земельної ділянки, які були використані ТОВ „Газімпекс» при розрахунку та сплаті орендних платежів на користь Ізмаїльської міської ради Одеської області, колегія суддів апеляційної інстанції вважає що відсутні правові підстави для застосування нормативної грошової оцінки земельної ділянки у розмірі 15 424 548 грн. для визначення розміру орендних платежів.

Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного місцевим господарським судом рішення про відмову у задоволення позовних вимог Керівника Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Ізмаїльської міської ради Одеської області у повному обсязі.

Заступником прокурора області ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надало, а тому зазначені вище факти скаржником під час розгляду апеляційної скарги та справи в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підстави своїх вимог, доводів і заперечень.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Одеської області від 28.04.2017 року у справі № 916/232/17 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для його скасування або зміни відсутні, а тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Заступником прокурора Одеської області - без задоволення.

Керуючись статтями 99, 101-105 Господарського

процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора області залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Одеської області від „28» квітня 2017 року по справі № 916/232/17 залишити без змін.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови

складено „28» липня 2017 року

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя Н.М. Принцевська