Постанова

від 26.06.2017 по справі 826/3192/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

26 червня 2017 року 09:17 справа №826/3192/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кузьменка В.А., суддів Арсірія Р.О. та Огурцова О.П., за участю секретаря Яцюти М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Textra Limburg GmbH до 1. Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 2. Служби безпеки України третя особаНаціональний банк України провизнання дій протиправними, скасування рішення наказу ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Textra Limburg GmbH (далі по тексту - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі по тексту - відповідач 1) та Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України (далі по тексту - відповідач 2), в якому просить: 1) визнати протиправними дії відповідача 2 по складенню та направленню на адресу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України подання №14/1/3-4847 від 01 листопада 2016 року в частині включення позивача до переліку суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, до яких необхідно застосовувати спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності; 2) скасувати наказ відповідача 1 від 13 січня 2017 року №33 в частині застосування до позивача спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності за порушення вимог статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/3192/17 та призначено попереднє судове засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2017 року замінено первинного відповідача на Службу безпеки України та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Національний банк України (далі по тексту - третя особа).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2017 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 23 червня 2017 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив терміново вирішити справу; представники відповідачів проти задоволення позовних вимог заперечили; представник третьої особи до суду не прибув, у зв'язку із чим, на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно з наказом Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 13 січня 2017 року №33 "Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України - до іноземних суб'єктів господарської діяльності" відповідно до статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", на підставі подань Служби безпеки України наказано:

"1. За порушення статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" у 40-денний строк з дня набрання чинності цим наказом застосувати спеціальну санкцію - індивідуальний режими ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України - до іноземних суб'єктів господарської діяльності, зазначених у додатку до цього наказу.

2. Розгляд зовнішньоекономічних контрактів та видачу ліцензій на проведення зовнішньоекономічних операцій за участю іноземних суб'єктів господарської діяльності, зазначених у додатку до цього наказу, здійснювати відповідно до Положення про порядок видачі разових (індивідуальних) ліцензій, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 17.04.2000 №47."

У додатку до оскаржуваного наказу - Переліку іноземних суб'єктів господарської діяльності, до яких застосовано спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України, за порядковим №9 значиться компанія Textra Limburg GmbH.

Вказаний наказ прийнято відповідачем 1 на підставі подання, складеного Головним управлінням по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України від 01 листопада 2016 року №14/1/3-4847 (вхідний у Міністерстві економічного розвитку та торгівлі України №05/68448-16 від 14 листопада 2016 року) (далі по тексту - подання Служби безпеки України).

Як вбачається зі змісту подання Служби безпеки України, на адресу Головного управлінням по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України надійшов лист Національного банку України від 06 жовтня 2016 року №25-0004/83171/БТ про фінансові операції клієнтів ПАТ КБ "Інвестбанк", щодо яких є підозра у намаганні незаконного виведення за межі України коштів.

Зокрема, ПАТ КБ "Інвестбанк" протягом травня-серпня 2016 року подано до Національного банку України документи, що є підставою для здійснення та перерахування іноземної валюти ТОВ "Фенікс Стандарт" на виконання зовнішньоекономічних контрактів, у тому числі з метою перерахування на користь нерезидента Textra Limburg GmbH на виконання умов контракту від 02 червня 2016 року №2/TL/16.

Так, у поданні зазначається, що ТОВ "Фенікс Стандарт" укладений зовнішньоекономічний контракт з нерезидентом Textra Limburg GmbH від 02 червня 2016 року №2/TL/16 на поставку товару (секонд хенда). На митну територію України за вказаним контрактом поставлено товари на загальну суму 950 тис. євро. Кошти, які спрямовувались на купівлю іноземної валюти для перерахування нерезиденту, надходили від ТОВ "Гранд Білд" з рахунку, відкритого в ПАТ "Банк Січ", як оплата за одяг. У свою чергу ТОВ "Гранд Білд" отримувало кошти від ТОВ "Тдв-Гранд" - оплата за одяг; ТОВ "Украгроімпекс" - оплата за вексель та від інших компаній. На рахунках ТОВ "Фенікс Стандарт" та його контрагентів відсутні надходження готівкових коштів від реалізації товару (секонд хенда). Таким чином, є підстави вважати, що фінансові операції з нерезидентом Textra Limburg GmbH не пов'язані зі здійсненням господарської діяльності з метою отримання прибутку, мають ознаки схемних операцій і можуть бути направлені на незаконне виведення коштів закордон.

Враховуючи викладене, з метою попередження незаконного витоку валютних коштів закордон та дій, які шкодять інтересам національної економічної безпеки, за порушення статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", на підставі статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" відповідач 2 вважав за необхідне застосувати зокрема до нерезидента Textra Limburg GmbH спеціальні санкції у вигляді режиму індивідуального ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.

Позивач вважає протиправними дії відповідача 2 по складенню та направленню подання та протиправним наказ відповідача 1 про застосування спеціальної санкції у вигляді індивідуального ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, оскільки Textra Limburg GmbH не допускало порушень Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" або пов'язаних з ним законів України та не вчиняло дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки; позивач також наголошує на реальності господарських операцій із ТОВ "Фенікс Стандарт" щодо поставки одягу (секонд хенд) та зазначав про відсутність у поданні обов'язкових реквізитів, а саме не зазначено повних реквізитів позивача німецькою мовою.

Відповідач 1 у письмовому запереченні при позову вказав на відповідність оскаржуваного наказу вимогам закону та звертав увагу, що при надходженні належним чином оформленого подання правоохоронного органу Міністерство економічного розвитку та торгівлі України зобов'язане застосувати до суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності спеціальну санкцію.

Відповідач 2 проти задоволення позову також заперечив, зазначивши, що подання підготовлене відповідно до закону та у порядку, передбаченому Положенням про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій; направлення подання не створило для позивача жодних правових наслідків та не вплинуло на його права чи обов'язки. Відповідач 2 також в якості додаткового обґрунтування подання зазначив, що Textra Limburg GmbH станом на 01 листопада 2016 року не було поставлено весь товар за договором, тобто не виконано повністю договір та не завершено імпортну операцію.

Третя особа письмових пояснень з приводу заявлених позовних вимог до суду не надала.

Окружний адміністративний суд міста Києва, вирішуючи спір по суті позовних вимог, виходить із наступних міркувань.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи оскаржувані дії та наказ відповідачів на предмет їх відповідності вимогам, встановленим частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд звертає увагу на наступне.

Частина перша статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" передбачає, що за порушення цього або пов'язаних з ним законів України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції:

- накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності своїх обов'язків згідно з цим або пов'язаних з ним законів України. Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України та/або рішеннями судових органів України;

- застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб'єктами цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій;

- тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках порушення цього Закону або пов'язаних з ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Відповідно до частин другої та третьої статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" санкції, зазначені у цій статті, застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів доходів і зборів та контрольно-ревізійної служб, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національного банку України або за рішенням суду. Санкції, зазначені у цій статті, можуть бути застосовані до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства.

Подання щодо застосування санкцій повинно містити такі дані: найменування та реквізити суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності (для іноземних суб'єктів господарювання - мовою країни їхнього місцезнаходження), відомості про зміст порушення з посиланням на конкретні положення законодавства України, вид спеціальної санкції, яку пропонується застосувати, найменування та реквізити контрагента, при виконанні контракту з яким порушено законодавство, іншу доцільну інформацію.

Відповідно до пункту 1.1 Положення про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", затвердженого наказом Міністерства економіки України від 17 квітня 2000 року №52 (далі по тексту - Положення), спеціальні санкції - індивідуальний режим ліцензування або тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності - застосовуються Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за поданням органів державної податкової та контрольно-ревізійної служб, митних, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг та Національного банку України або за рішенням суду.

Як визначає пункт 1.2 Положення, санкції застосовуються Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, що порушили Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та пов'язані з ним закони України, зокрема в разі порушення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності валютного, митного, податкового, іншого законодавства, що встановлює певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій, та в разі проведення ними дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки .

Тобто, з аналізу наведених положень законодавства слідує, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі України має право застосовувати до іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальні санкції у вигляді індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності у випадках порушення такими суб'єктами Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та/або пов'язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій, на підставі відповідного подання уповноважених органів, яке містить визначені Законом реквізити.

Таким чином, виявивши порушення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та/або пов'язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій, правоохоронні органи мають право звертатись із відповідним поданням про застосування спеціальних санкцій; у свою чергу Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, отримавши відповідне подання, яке відповідає вимогам Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", не має підстав для не розгляду чи відхилення такого подання.

Аналогічну правову позицію висловив і Вищий адміністративний суд України, зокрема в постанові від 28 лютого 2013 року №К/9991/1264/12 та ухвалах від 25 квітня 2013 року №К/9991/96647/11 та від 17 жовтня 2013 року №К/9991/2690/11.

Дослідивши наявну у справі копію подання Служби безпеки України, суд встановив, що воно не містить реквізити іноземного суб'єкта господарювання Textra Limburg GmbH, зокрема мовою країни місцезнаходження вказаної компанії, а саме німецькою мовою; подання не містить відомостей про зміст порушення саме Textra Limburg GmbH з посиланням на конкретні положення законодавства України; подання мотивоване лише ймовірними порушеннями з боку ТОВ "Фенікс Стандарт" та його контрагентами у зв'язку із відсутністю у них надходжень готівкових коштів від реалізації товару (секонд хенда).

З огляду на відсутність у поданні Служби безпеки України обов'язкових реквізитів, суд вважає, що воно не відповідає вимогам статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність".

Виходячи із сутності та призначення подання в контексті статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", суд зазначає, що у ньому має бути зафіксовано порушення іноземним суб'єктом господарювання, у відношенні до якого застосовано спеціальну санкцію, порушення норм цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій.

На думку відповідача 2, є підстави вважати, що фінансові операції з нерезидентом Textra Limburg GmbH не пов'язані зі здійсненням господарської діяльності з метою отримання прибутку, мають ознаки схемних операцій і можуть бути направлені на незаконне виведення коштів закордон.

На підставі наявних у справі доказів суд встановив, що компанія Textra Limburg GmbH є резидентом Німеччини та здійснює діяльність з оптової та роздрібної торгівлі одягом і взуттям.

Матеріали справи підтверджують, що 02 червня 2016 року між Textra Limburg GmbH (продавець) та ТОВ "Фенікс Стандарт" (покупець) укладено контракт купівлі-продажу №2/TL/16, за умовами якого продавець зобов'язався передати покупцю продукцію згідно з фактурою (товар).

Згідно з додатком №2 від 10 червня 2016 року до контракту сторони погодили, що загальна вартість товару за контрактом становить 1 500 000,00 євро.

На виконання вказаного контракту протягом червня-листопада 2016 року позивач поставив ТОВ "Фенікс Стандарт" одяг, взуття та інші текстильні товари, що були у використанні (секонд-хенд) об'ємом 1 344, 223 тонни, що підтверджується наявним у справі копіями рахунків-фактур, актів про проведення огляду (переогляду) товару, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, товарно-транспортних накладних (CMR), митних декларацій та сертифікатів якості.

Відповідно до пунктів 4.1, 5.1 контракту ціна товару, що підлягає поставці, встановлюється в доларах США та/або євро та зазначається у фактурі; розрахунки за контрактом проводяться в безготівковій формі шляхом банківського переказу грошових коштів з поточного рахунку покупця на поточний рахунок продавця згідно цього контракту.

На рахунок позивача за контрактом здійснено шість грошових переказів на загальну суму 520 675,80 євро.

Міністерство екології та природних ресурсів України, розглянувши звернення ТОВ "Фенікс Стандарт" від 16 червня 2016 року №14778/10-16 щодо ввезення в Україну одягу та взуття, які були у вжитку та інших текстильних речей в кількості 5 000 тонн згідно укладеного з Textra Limburg GmbH контракту надало відповідний висновок.

Державною санітарно-епідеміологічною службою України складено висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 23 червня 2016 року №05.03.02-03/20831 на одяг та інші додаткові вироби до одягу, взуття, що були у використанні в кількості 10 000 тонн за контрактом, укладеним між ТОВ "Фенікс Стандарт" та Textra Limburg GmbH, згідно з яким товар відповідає вимогам діючого санітарного законодавства України.

Дослідивши наявні у справі докази, колегія суддів дійшла висновку, що операції з поставки у межах спірних правовідносин Textra Limburg GmbH товару носять реальний характер.

Стаття 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", на яку міститься посилання у поданні, встановлює, що Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Разом з тим, суд звертає увагу, що у поданні Служби безпеки України зазначається про порушення статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", однак подання не містить змісту порушення, допущеного Textra Limburg GmbH, а саме не зазначено, у чому саме полягає порушення з боку позивача.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до частин першої та четвертої статті 70 цього Кодексу, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Проте, відповідач 2 не надав суду будь-яких доказів, які б підтверджували вчинення Textra Limburg GmbH порушення вимог статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", наприклад акта перевірки, складеного контролюючими органом за результатами не надходження імпортного товару.

Суд також звертає увагу, що Закон України "Про службу безпеки України" не наділяє Службу безпеки України повноваженнями зі здійснення контролю за порядком здійснення розрахунків в іноземній валюті.

При цьому суд відхиляє посилання відповідача 2 у письмовому запереченні проти позову на додаткове обґрунтування, а саме, що Textra Limburg GmbH станом на 01 листопада 2016 року не було поставлено весь товар за договором, тобто не виконано повністю договір та не завершено імпортну операцію, оскільки зазначена обставина не відображалась у подання та не фактично не була підставою для застосування до позивача спеціальної санкції у вигляді режиму індивідуального ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем 2 не доведено вчинення Textra Limburg GmbH порушення вимог статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а тому приходить до висновку про відсутність підстав для складання та направлення подання у цій частині та про необхідність визнати протиправними такі дії відповідача 2.

Доводи відповідача 2 про те, що дії із направлення подання не створили для позивача жодних правових наслідків та не вплинули на його права чи обов'язки суд вважає помилковими, оскільки таке подання стало підставою для застосування до Textra Limburg GmbH спеціальної санкції, а тому дії по складанню та направленню подання безпосередньо впливають на його права та обов'язки у сфері зовнішньоекономічної діяльності і, в силу частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, можуть бути оскаржені в судовому порядку.

З огляду на відсутність у межах спірних правовідносин порушень Textra Limburg GmbH, які можуть бути підставою для застосування до іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальної санкції у вигляді індивідуального режиму ліцензування та протиправність дій Служби безпеки України по складенню та направленню на адресу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України подання в частині, що стосується позивача, беручи до уваги невідповідність такого подання вимогам статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", на думку суду, наказ Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 13 січня 2017 року №33 "Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України - до іноземних суб'єктів господарської діяльності" в частині, що стосується Textra Limburg GmbH, суперечить вимогам статті 37 Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність", а, отже, є протиправним і підлягає скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачами не доведена правомірність та обґрунтованість оскаржуваних дій та наказу з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Textra Limburg GmbH підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Textra Limburg GmbH задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Служби безпеки України щодо по складення та направлення Міністерству економічного розвитку і торгівлі України подання Головним управлінням по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України від 01 листопада 2016 року №14/1/3-4847, в частині включення Textra Limburg GmbH до переліку суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, до яких необхідно застосовувати спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.

3. Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 13 січня 2017 року №33 "Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України - до іноземних суб'єктів господарської діяльності" в частині застосування спеціальної санкції у вигляді індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України до Textra Limburg GmbH.

4. Присудити з Державного бюджету України на користь Textra Limburg GmbH понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 200,00 грн. (три тисячі двісті гривень нуль копійок), з яких: 1 600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень нуль копійок) - за рахунок бюджетних асигнувань Служби безпеки України; 1 600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень нуль копійок) - за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.А. Кузьменко

Судді Р.О. Арсірій

О.П. Огурцов