Ухвала

від 19.09.2017 по справі 826/3192/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/3192/17 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

19 вересня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Кучми А.Ю., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційними скаргами Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Служби безпеки України на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 26 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом Textra Limburg GmbH до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Служби безпеки України, третя особа: Національний банк України про визнання протиправними дій, скасування рішення,-

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 26 червня 2017 року адміністративний позов Textra Limburg GmbH задоволено повністю, визнано протиправними дії Служби безпеки України щодо складення та направлення Міністерству економічного розвитку і торгівлі України подання Головним управлінням по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України від 01 листопада 2016 року №14/1/3-4847, в частині включення Textra Limburg GmbH до переліку суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, до яких необхідно застосовувати спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 січня 2017 року №33 Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України - до іноземних суб'єктів господарської діяльності в частині застосування спеціальної санкції у вигляді індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України до Textra Limburg GmbH.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України та Службою безпеки України подано апеляційні скарги, в яких апелянти просять скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та винести нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Свої вимоги апелянти обґрунтовують тим, що Textra Limburg GmbH не було дотримано вимог ст.2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , подання Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України від 01 листопада 2016 року №14/1/3-4847 відповідає вимогам ч.3 ст.37 Про зовнішньоекономічну діяльність та Міністерством економічного розвитку і торгівлі України правомірно винесено наказ від 13 січня 2017 року №33, яким до позивача застосовано спеціальну санкцію у вигляді індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та відповідачів, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 02 червня 2016 року між Textra Limburg GmbH (продавець) та ТОВ Фенікс Стандарт (покупець) укладено контракт купівлі-продажу №2/TL/16, за умовами якого продавець зобов'язується передати покупцю продукцію згідно з фактурою (п.1.2 Контракту).

Відповідно до п.п.4.1, 5.1 контракту ціна товару, що підлягає поставці, встановлюється в доларах США та/або євро та зазначається у фактурі. Розрахунки за цим контрактом проводяться в безготівковій формі шляхом банківського переказу грошових коштів з поточного рахунку покупця на поточний рахунок продавця згідно цього контракту.

Згідно з п.4.2 додатку №2 від 10 червня 2016 року до наведеного контракту сторони погодили, що загальна вартість товару за цим контрактом становить 1500000,00 євро.

На виконання умов контракту від 02 червня 2016 року №2/TL/16 протягом червня-листопада 2016 року позивач поставив ТОВ Фенікс Стандарт товар об'ємом 1344,223 т, що підтверджується наявним у матеріалах справи копіями рахунків-фактур, актів про проведення огляду (переогляду) товару, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, товарно-транспортних накладних (CMR), митних декларацій, сертифікатів якості, витягом з реєстру господарських операцій Textra Limburg GmbH стосовно операції з ТОВ Фенікс Стандарт , висновків Департаменту екологічної безпеки Міністерства екології та природних ресурсів України від 22 червня 2016 року №7/1904-16 та Державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 23 червня 2016 року №05.03.02-03/20831.

ТОВ Фенікс Стандарт здійснило часткову оплату по контракту від 02 червня 2016 року №2/TL/16: 14 липня 2016 року у розмірі 120675,80 євро, 15 липня 2016 року у розмірі 100000,00 євро, 20 липня 2016 року у розмірі 70000,00 євро, 25 липня 2016 року у розмірі 80000,00 євро, 29 липня 2016 року у розмірі 100000,00 євро, 01 серпня 2016 року у розмірі 50000,00 євро, на загальну суму - 520675,80 євро, що підтверджується наявним в матеріалах справи витягом щодо руху коштів по розрахункам ТОВ Фенікс Стандарт з позивачем.

14 листопада 2016 року до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України надійшло подання Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України від 01 листопада 2016 року №14/1/3-4847, в якому зазначено, що на адресу ГУ БКОЗ СБ України надійшов лист Національного банку України №25-0004/83171/БТ від 06 жовтня 2016 року про фінансові операції клієнтів ПАТ КБ Інвестбанк , щодо яких є підозра у намаганні незаконного виведення коштів за межі України. Зокрема, ПАТ КБ Інвестбанк протягом травня-серпня 2016 року подано до Національного банку України документи, що є підставою для здійснення купівлі та перерахування іноземної валюти ТОВ Фенікс Стандарт (код ЄДРПОУ 40160140) на виконання зовнішньоекономічних контрактів, серед іншого, ТОВ Фенікс Стандарт з метою перерахування на користь нерезидента Textra Limburg GmbH (Німеччина/обслуговуючий банк Nassauische Sparkasse, Німеччина) на виконання умов контракту від 02 червня 2016 року №2/TL/16. За результатами розгляду пакетів документів встановлено, що ТОВ Фенікс Стандарт укладений зовнішньоекономічний контракт з нерезидентом Textra Limburg GmbH від 02 червня 2016 року №2/TL/16 на поставку товару (секонд хенда). На митну територію України за вказаним контрактом поставлено товари на загальну суму 950 тис. євро. Кошти, які спрямовувались на купівлю іноземної валюти для перерахування нерезиденту Textra Limburg GmbH, надходили від ТОВ Гранд Білд з рахунку, відкритого в ПАТ Банк Січ , як оплата за одяг. У свою чергу, ТОВ Гранд Білд отримувало кошти від ТОВ Тдв-Гранд - оплата за одяг; ТОВ Украгроімпекс - оплата за вексель та від інших компаній. На рахунках ТОВ Фенікс Стандарт та його контрагентів відсутні надходження готівкових коштів від реалізації товару (секонд хенда). Таким чином, є підстави вважати, що фінансові операції з нерезидентом Textra Limburg GmbH не пов'язані зі здійсненням господарської діяльності з метою отримання прибутку, мають ознаки схемних операцій і можуть бути направлені на незаконне виведення коштів за кордон. Враховуючи викладене, з метою попередження незаконного витоку валютних коштів за кордон та дій, які шкодять інтересам національної економічної безпеки, за порушення ст.2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , на підставі ст.37 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність , вважають за необхідне застосувати до Textra Limburg GmbH спеціальні санкції у вигляді введення режиму індивідуального ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.

На підставі наведеного подання та відповідно до ст.37 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність Міністерство економічного розвитку і торгівлі України видано наказ від 13 січня 2017 року №33 Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України - до іноземних суб'єктів господарської діяльності , яким вирішено за порушення ст.2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті у 40-денний строк з дня набрання чинності цим наказом застосувати спеціальну санкцію - індивідуальний режими ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України - до іноземних суб'єктів господарської діяльності, зазначених у додатку до цього наказу. Розгляд зовнішньоекономічних контрактів та видачу ліцензій на проведення зовнішньоекономічних операцій за участю іноземних суб'єктів господарської діяльності, зазначених у додатку до цього наказу, здійснювати відповідно до Положення про порядок видачі разових (індивідуальних) ліцензій, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 17 квітня 2000 року №47.

У додатку до наказу від 13 січня 2017 року №33 Перелік іноземних суб'єктів господарської діяльності, до яких застосовано спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України під порядковим номером 9 зазначено нерезидента Textra Limburg GmbH.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що у межах спірних правовідносин відсутні порушення Textra Limburg GmbH, які можуть бути підставою для застосування до іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальної санкції у вигляді індивідуального режиму ліцензування, а подання Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України від 01 листопада 2016 року №14/1/3-4847 в частині, що стосується позивача, не відповідає вимогам ст.37 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність , прийнятий на його підставі наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 січня 2017 року №33 в частині, що стосується Textra Limburg GmbH, також суперечить вимогам ст.37 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність , а тому дії Служби безпеки України в частині складення та направлення подання та наказ в частині, що стосується позивача, є протиправними.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне:

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України Про зовнішньоекономічну діяльність , Законом України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті .

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

В силу ст.35 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності несуть відповідальність у видах та формах, передбачених статтями 33 і 37 цього Закону, іншими законами України та/або зовнішньоекономічними договорами (контрактами).

Відповідно до ч.1 ст.37 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність за порушення цього або пов'язаних з ним законів України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції, зокрема, застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб'єктами цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій.

Частинами 2, 3 ст.37 вищенаведеного Закону передбачено, що санкції, зазначені у цій статті, застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів доходів і зборів та контрольно-ревізійної служб, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національного банку України або за рішенням суду. Санкції, зазначені у цій статті, можуть бути застосовані до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства.

Подання щодо застосування санкцій повинно містити такі дані: найменування та реквізити суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності (для іноземних суб'єктів господарювання - мовою країни їхнього місцезнаходження), відомості про зміст порушення з посиланням на конкретні положення законодавства України, вид спеціальної санкції, яку пропонується застосувати, найменування та реквізити контрагента, при виконанні контракту з яким порушено законодавство, іншу доцільну інформацію.

Таким чином, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України має право застосовувати до іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальні санкції у вигляді індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності у випадках порушення такими суб'єктами Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність та/або пов'язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій, на підставі відповідного подання уповноважених органів, яке містить визначені Законом реквізити.

Законодавством визначено, що відповідне подання має містити, зокрема, найменування та реквізити суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності мовою країни їхнього місцезнаходження, зміст порушення з посиланням на конкретні норми законодавства, вид спеціальної санкції, яку пропонується застосувати, найменування та реквізити контрагента, при виконанні контракту з яким порушено законодавство, а також іншу доцільну інформацію.

Наказом Міністерства економіки України від 17 квітня 2000 року №52 затверджено Положення про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність , яке визначає порядок застосування (скасування, зміни виду, тимчасового зупинення дії) Міністерством економічного розвитку і торгівлі України спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність , до українських суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності.

Пунктами 1.1-1.2 вказаного Положення визначено, що спеціальні санкції - індивідуальний режим ліцензування або тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності - застосовуються Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за поданням органів державної податкової та контрольно-ревізійної служб, митних, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг та Національного банку України або за рішенням суду.

Санкції застосовуються Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, що порушили Закон України Про зовнішньоекономічну діяльність та пов'язані з ним закони України, зокрема в разі порушення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності валютного, митного, податкового, іншого законодавства, що встановлює певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій, та в разі проведення ними дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Як вбачається з подання від 01 листопада 2016 року №14/1/3-4847, відповідач зазначив про порушення ст.2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті .

Згідно ст.2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 14 вересня 2016 року №386 Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , здійснюються у строк, що не перевищує 120 календарних днів.

В той же час, у поданні від 01 листопада 2016 року №14/1/3-4847 Головним управлінням по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України всупереч ст.37 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність не зазначено змісту правопорушення, яке допустив позивач, а саме, яким чином Textra Limburg GmbH порушено ст.2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , не визначено конкретного положення законодавства, що порушено позивачем, а лише зазначено про лист Національного банку України про фінансові операції клієнтів ПАТ КБ Інвестбанк , згідно якого є підозра у намаганні незаконного виведення резидентами за межі України коштів, за відсутності встановлених фактів порушення позивачем законодавства України.

Жодних доказів фактичної наявності у діях позивача порушень ст.2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті на момент складання подання від 01 листопада 2016 року №14/1/3-4847, таких як акт перевірки, складений контролюючим органом за результатами ненадходження імпортованого товару, матеріали справи не містять, а Закон України Про Службу безпеки України не наділяє останню повноваженнями щодо здійснення контролю за порядком здійснення розрахунків в іноземній валюті.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що твердження Служби безпеки України стосовно невиконання позивачем контракту від 02 червня 2016 року №2/TL/16 у повному обсязі станом на 01 листопада 2016 року не заслуговують на увагу, оскільки наведене не було підставою для складання та направлення до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України подання від 01 листопада 2016 року №14/1/3-4847 та не спростовує невідповідність подання вимогам ст.37 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність .

Крім того, матеріалами справи, зокрема, копіями рахунків-фактур, актів про проведення огляду (переогляду) товару, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, товарно-транспортних накладних (CMR), митних декларацій, сертифікатів якості, витягом з реєстру господарських операцій Textra Limburg GmbH стосовно операції з ТОВ Фенікс Стандарт , висновків Департаменту екологічної безпеки Міністерства екології та природних ресурсів України від 22 червня 2016 року №7/1904-16 та Державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 23 червня 2016 року №05.03.02-03/20831, підтверджується реальний характер господарських операції між позивачем та ТОВ Фенікс Стандарт .

Також в поданні від 01 листопада 2016 року №14/1/3-4847 зазначається, що на митну територію України за контрактом від 02 червня 2016 року №2/TL/16, укладеним між ТОВ Фенікс Стандарт та Textra Limburg GmbH, поставлено товари на загальну суму 950 тис.євро, натомість, матеріалами справи підтверджується, що оплата товару здійснена на суму 520675,80 євро, що свідчить про те, що фактично ТОВ Фенікс Стандарт не сплачено на користь позивача повністю за поставлений товар, а вартість поставленого на територію України товару перевищує проведену за нього оплату, що фактично спростовує доводи Служби безпеки України про порушення ст.2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті .

Таким чином, враховуючи відсутність доведення порушення позивачем ст.2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , з огляду на те, що подання стало підставою для застосування до Textra Limburg GmbH спеціальної санкції, чим вплинуло на права та обов'язки позивача, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо протиправності дій Служби безпеки України щодо складання та направлення Міністерству економічного розвитку і торгівлі України подання від 01 листопада 2016 року №14/1/3-4847 в частині включення Textra Limburg GmbH до переліку суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, до яких необхідно застосувати спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.

У відповідності до п.п.4.1, 4.2 Положення про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність , затверженого наказом Міністерства економіки України від 17 квітня 2000 року №52, опрацювання подань щодо застосування (скасування, зміни виду, тимчасового зупинення дії) санкцій до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності від органів державної податкової та контрольно-ревізійної служб, митних, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг, Національного банку України покладено на відділ контролю у сфері зовнішньоекономічної діяльності департаменту регулювання зовнішньоекономічної діяльності та відділ правового забезпечення зовнішньоекономічної діяльності Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

Подання щодо застосування спеціальних санкцій до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності або тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності повинні містити інформацію: найменування та реквізити суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності (для іноземних суб'єктів господарювання мовою країни їхнього місцезнаходження), найменування та реквізити контрагента, при виконанні контракту з яким порушено законодавство; відомості про зміст порушення з посиланням на конкретні положення законодавства України, іншу доцільну інформацію.

У поданні повинна міститись пропозиція щодо виду санкції, яку пропонується застосувати.

Якщо в отриманих поданнях зазначену інформацію повністю не відображено та відсутня в них інформація не перебуває в розпорядженні Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, то Міністерство економічного розвитку і торгівлі України робить запит до ініціатора подання або до інших органів державного управління та валютного контролю, суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, щодо яких є подання про застосування спеціальних санкцій, щодо уточнення інформації про суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Таким чином, у випадку, якщо в отриманому від уповноваженого органу поданні відсутня інформація, передбачена ст.37 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність та п.4.2 вищезазначеного Положення, або відображена не повністю, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України робить запит до ініціатора подання або до інших органів державного управління та валютного контролю, суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, щодо яких є подання про застосування спеціальних санкцій, щодо уточнення інформації про суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Однак, матеріали справи не містять докази щодо звернення (запиту) Міністерства економічного розвитку і торгівлі України до ініціатора подання або інших органів щодо отримання інформації, що має бути зазначена в поданні, зокрема щодо змісту порушення, допущеного позивачем, з посиланням на конкретні положення законодавства України.

В силу п.4.8 вищезазначеного Положення про застосування санкцій, передбачених статтею 37 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність , видається наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, у якому вказуються норми чинного законодавства, які було порушено, матеріали, на підставі яких видано наказ, реквізити суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, до яких застосовані санкції, та вид санкції, дата, з якої санкція починає діяти.

За змістом ч.ч.3, 4 ст.217 ГК України за порушення суб'єктами господарювання правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.1 ст.239 ГК України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції, зокрема, застосування індивідуального режиму ліцензування на умовах та в порядку, визначених законом.

Таким чином, санкція, застосована до позивача наказом Міністерство економічного розвитку і торгівлі України від 13 січня 2017 року №33 у спірних правовідносинах, а саме індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, є адміністративно-господарською санкцією.

Згідно з ч.1 ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором, тобто застосування адміністративно-господарських санкцій має відбуватись з урахуванням правил, передбачених, зокрема, ГК України.

Так, підстави господарсько-правової відповідальності встановлені ст.218 ГК України, відповідно до ч.1 якої підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України зазначає, що оскільки до нього від Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України надійшло належним чином оформлене подання про застосування санкцій, то у нього не було підстав для їх незастосування.

Разом з тим, такі доводи є необґрунтованими, оскільки з урахуванням ст.37 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність та ст.218 ГК України підставою для застосування санкцій є вчинення правопорушення, а не наявність відповідного подання.

Крім того, у відповідності до п.п.3.1-3.2 Порядку взаємодії Міністерства економіки України та Служби безпеки України з питань застосування спеціальних санкцій, затвердженого наказом Міністерства економіки України, Служби безпеки України від 08 листопада 2006 року №339/712, Мінекономіки інформує СБУ про результати розгляду подання про застосування (скасування, зміну виду, тимчасове зупинення дії) спеціальних санкцій у місячний строк з моменту надходження його від СБУ.

Мінекономіки з метою уточнення інформації щодо суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, стосовно яких отримано подання про застосування спеціальних санкцій, може робити відповідні запити до СБУ або до інших органів, що здійснюють контроль у сфері зовнішньоекономічної діяльності та валютного контролю, агентів валютного контролю про одержання додаткових матеріалів (інформації).

З аналізу вищенаведеного вбачається, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі України фактично наділено повноваженнями щодо перевірки подання Служби безпеки України на відповідність вимогам ст.37 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність та має вживати відповідних заходів з метою отримання необхідної інформації для прийняття обґрунтованого рішення щодо суб'єкта господарювання, відносно якого подано подання про застосування спеціальної санкції, з метою уникнення безпідставного застосування санкцій за відсутності порушення вимог чинного законодавства України.

Посилання Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на відсутність повноважень перевіряти зазначені в поданні порушення судом не приймаються, оскільки, як зазначено вище, в поданні від 01 листопада 2016 року №14/1/3-4847 Головним управлінням по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України всупереч ст.37 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність не зазначено змісту правопорушення, яке допустив позивач, а тому фактично відповідачем не перевірено відповідність подання вимогам законодавства.

За таких обставин, приймаючи до уваги відсутність у межах спірних правовідносин порушень Textra Limburg GmbH, які можуть бути підставою для застосування до іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальної санкції у вигляді індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, та протиправність дій Служби безпеки України по складенню та направленню на адресу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України подання в частині, що стосується позивача, враховуючи невідповідність вказаного подання вимогам ст.37 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність , колегія суддів дійшла висновку щодо протиправності спірного наказу від 13 січня 2017 року №33 в частині застосування до позивача спеціальної санкції у вигляді індивідуального режиму ліцензування та наявності підстав для його скасування в цій частині.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянтів не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її зміни або скасування.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційні скарги Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Служби безпеки України - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 26 червня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 25 вересня 2017 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді А.Ю.Кучма

І.О.Лічевецький

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Кучма А.Ю.

Лічевецький І.О.