Постанова

від 26.06.2017 по справі 826/346/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И місто Київ 26 червня 2017 року                                              справа №826/346/17 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовомДержавної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві доТовариства з обмеженою відповідальністю “БВК-Софт” простягнення податкового боргу В С Т А Н О В И В: Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі по тексту – позивач, ДПІ у Подільському районі) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “БВК-Софт” (далі по тексту – відповідач, ТОВ  “БВК-Софт”), в якому просить стягнути з відповідача податковий борг у розмірі 321  297,01 грн. Позивач зазначає, що за ТОВ  “БВК-Софт” обліковується заборгованість (недоїмка) перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 321  297,01 грн. Оскільки в добровільному порядку сума заборгованості відповідачем не сплачена, ДПІ у Подільському районі вважає цю суму податковим боргом та просить стягнути його у судому порядку. Відповідач письмового заперечення проти позову та відповідних доказів до суду не надав. Окружний адміністративний суд міста Києва погоджується з позовними вимогами, виходячи з наступних мотивів. Згідно з визначенням підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках. Пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлює, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до пункту 57.3 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6  пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У позовній заяві ДПІ у Подільському районі вказує, що спірна сума заборгованості являє собою заборгованість з податку на додану вартість, яка виникла внаслідок несплати відповідачем суми податкового зобов'язання, визначеного на підставі податкових повідомлень-рішень від 18 грудня 2014 року №0008742203 на суму 129  867,00 грн. та від 18  грудня 2014 року №0008732203 на суму 105  076,00 грн., а також у зв'язку із нарахуванням пені на суму несвоєчасно сплаченого податкового зобов'язання. Разом з тим, згідно із наданого позивачем розрахунку сум податкового боргу спірна сума заборгованості виникла на підставі зовсім інших податкових повідомлень-рішень та на інші суми податку, а саме від 19 грудня 2014 року №0008742203 на суму 177  736,62 грн. та від 19 грудня 2014  року №0008732203 на суму 143  560,39 грн. Суд також звертає увагу, що позивач не надав суду інтегрованої картки ТОВ  “БВК-Софт” з податку на додану вартість та податку на прибуток, в якій відображено стан розрахунків з бюджетом та посилання на несплату відповідачем конкретних сум податкового зобов'язання та суми нарахованої пені; водночас до матеріалів справи позивач долучив інтегровану картку щодо іншого підприємства – ТОВ “Інтергранд”, яка не стосується спірних правовідносин, та роздруківки податкових повідомлень-рішень від 19 грудня 2014  року №0008742203 і від 19 грудня 2014  року №0008732203, які не підписані керівником ДПІ у Подільському районі та не скріплені печаткою. Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини першої статті 69  Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. У відповідності до частин першої та четвертої статті 70 цього Кодексу, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. На думку суду, позивач не надав суду доказів, які б підтверджували наявність у ТОВ  “БВК-Софт” спірної суми податкового боргу саме з податку на додану вартість та саме у розмірі 321  297,01 грн. та не обґрунтував наладженим чином обставини виникнення такого податкового боргу, виходячи із розбіжностей між даними позовної заяви та долученими до неї розрахунком суми податкового боргу та копіями податкових повідомлень-рішень. Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Враховуючи викладене, що позовні вимоги ДПІ у Подільському районі не підтверджуються документально, що є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову. Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 – 163, 1832, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: В задоволенні адміністративного позову Державній податковій інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві відмовити повністю. Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. Суддя                                                                                            В.А. Кузьменко