Рішення

від 21.07.2017 по справі 344/14671/15-ц

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/14671/15-ц

Провадження № 2/344/963/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2017 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої - судді Польської М.В.

при секретарі c/з ОСОБА_1.

з участю позивача ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_3,

представників відповідачів 1,2 ОСОБА_4, ОСОБА_5,

представника третьої особи ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_6 міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю Пасічна-ІФ , третя особа - ОСББ Моноліт-ІФ , про визнання незаконними та скасування рішень ОСОБА_6 міської ради, визнання недійсним договору оренди землі,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_6 міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю Пасічна-ІФ , третя особа - ОСББ Моноліт-ІФ про визнання незаконним та скасування рішення ОСОБА_6 міської ради від 24.12.2013 року №1294-40 в частині надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення в оренду ТОВ Пасічна-ІФ земельної ділянки площею 0,3437 га для обслуговування багатоквартирного житлового будинку №36-в по вул. Целевича в м. Івано-Франківську; визнання незаконним та скасування рішення ОСОБА_6 міської ради від 26.05.2015 року №1769-54 в частині затвердження проекту землеустрою та передачі в оренду ТОВ Пасічна-ІФ земельної ділянки площею 0,4113 га для обслуговування багатоквартирного житлового будинку №36-в по вул. Целевича в м. Івано-Франківську; визнання недійсним договору оренди землі від 26.05.2015 року, що укладений між ТОВ Пасічна-ІФ та ОСОБА_6 міською радою на підставі рішення ОСОБА_6 міської ради від 26.05.2015 року №1769-54.

Позовні вимоги мотивовано тим, що рішення ОСОБА_6 міської ради в частині надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення в оренду ТОВ Пасічна-ІФ земельної ділянки площею 0,3437 га для обслуговування багатоквартирного житлового будинку №36-в по вул. Целевича в м. Івано-Франківську та про затвердження проекту землеустрою та передачі в оренду ТОВ Пасічна-ІФ вказаної земельної ділянки є незаконними та такими, що порушують права позивача як співвласника земельної ділянки, яка призначена для обслуговування багатоквартирного житлового будинку №36-а по вул. Целевича в м. Івано-Франківську. Зокрема, як зазначила позивач та її представник в судовому засіданні, до земельної ділянки, яка передана в оренду ТОВ Пасічна-ІФ , було включено частину земельної ділянки, яку призначено для обслуговування багатоквартирного житлового будинку №36-а по вул. Целевича в м. Івано-Франківську, а також на якій є господарські споруди, що призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир вказаного багатоквартирного будинку №36-а та належать їм на праві спільної сумісної власності.

В судовому засіданні позивач (яка є одночасно представником третьої особи ОСББ Моноліт-ІФ ) та її представник позов підтримали в повному обсязі та просили його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_6 міської ради в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність, просив відмовити в їх задоволенні. Зокрема, як зазначив представник відповідача, при прийнятті рішень щодо надання ТОВ Пасічна-ІФ дозволу на виготовлення проекту землеустрою та затвердження проекту землеустрою, а також при укладенні з даним товариством договору оренди землі, ОСОБА_6 міською радою було дотримано вимог чинного законодавства України, а тому підстави для скасування зазначених рішень відсутні. Окрім того, земельна ділянка по вул. Целевича, 36-а в м. Івано-Франківську жодним чином не відводилась ні позивачу ні ОСББ, тому права позивач не є порушеними.

Представник відповідача ТОВ Пасічна-ІФ в судовому засіданні проти позовних вимог заперечила, посилаючись на їх безпідставність. Зокрема, обґрунтовуючи заперечення на позов, представник ТОВ Пасічна-ІФ посилалася на відсутність у позивача та третьої особи належних доказів на підтвердження того, що передана в оренду ТОВ Пасічна-ІФ земельна ділянка належить (чи належала) до прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку №36-а по вул. Целевича в м. Івано-Франківську. Крім того, представник відповідача зазначила про те, що при виготовленні проекту землеустрою стосовно земельної ділянки ТОВ Пасічна-ІФ було дотримано встановленої законом процедури, а тому підстави для скасування рішення про затвердження даного проекту землеустрою та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки відсутні.

Заслухавши пояснення сторін, третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1, згідно Свідоцтва про право власності на житло від 05 грудня 2000 року (а.с.6). Даний будинок №36-а є восьмиквартирний.

Для утримання зазначеного будинку та його прибудинкової території було створено у 2005 році ОСББ Моноліт-ІФ , а рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 25 листопада 2008 року (справа №18/26) ЖЕО-5 було зобов'язано у встановленому законом порядку передати житловий комплекс жилого будинку по вул. Целевича, 36а у м. Івано-Франківську з балансу ЖЕО-5 на баланс Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Моноліт-ІФ та затвердити акт прийому-передачі житлового комплексу по вул. Целевича, 36а у м. Івано-Франківську (а.с. 23-25, 79).

Рішенням ОСОБА_6 міської ради №1294-40 від 24 грудня 2013 року Про матеріали управління земельних відносин виконавчого комітету міської ради ТОВ Пасічна-ІФ було надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,3437 га по вул. Юліана Целевича, 36-в в м.Івано-Франківську для обслуговування багатоквартирного житлового будинку (а.с.141-144), з врахуванням Акту приймання-передачі житлових комплексів з балансу на баланс від 26.06.2013р..

Водночас суд звертає увагу на те, що згідно поданих до рішення матеріалів дана земельна ділянка ТОВ Пасічна-ІФ передбачалась до відведення із земель орендованих ДВНЗ ОСОБА_6 національна медична академія пл..0.2240га та орендованих земель ДП ОСОБА_6 облавтодор пл..0.1197га.

Проте, відповідно до договору оренди землі укладеного з медакадемією 16.11.2009р. (а.с.155зв.-157, 172-183) в оренді в неї перебувала земельна ділянка площею 0.2844га. Договір оренди з 2009р. позивачем чи іншими особами не оскаржувався.

Рішенням ОСОБА_6 міської ради №1769-54 від 26 травня 2015 року Про розгляд клопотань фізичних і юридичних осіб із земельних питань ТОВ Пасічна-ІФ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0.4113га по вул. Юліана Целевича, 36-в для обслуговування багатоквартирного житлового будинку з передачею її в оренду на 10р. (а.с.114-116). Одночасно припинено дію договору оренди землі з медуніверситетом від 16.12.2009р. (площею 0.2844га - а.с.120зв.)) та вилучено земельну ділянку пл..0.1269га з облавтодору. Отже, вся земельна ділянка була відведена ТОВ Пасічна-ІФ із земель, що були орендовані попередньо двома юридичними особами, а не із земель позивача ОСОБА_2

На підставі вищевказаного рішення 26 травня 2015 року між ОСОБА_6 міською радою (орендодавець) та ТОВ Пасічна-ІФ (орендар) було укладено Договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, яка знаходиться по вул. Ю. Целевича, 36-в, кадастровий номер земельної ділянки 2610100000:01:008:0175 (а.с.14-16).

Зазначені рішення ОСОБА_6 міської ради про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою та його затвердження, а також укладений на підставі цих рішень договір оренди землі позивач вважає незаконними та просить їх скасувати, а договір оренди землі - визнати недійсним, у зв'язку з чим звернулася до суду з даним позовом

Частинами 1,2 статті 93 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Відповідно до частин 1,2 статті 116 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Порядок передачі земельних ділянок в оренду врегульовано статтею 124 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин).

Так, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Статтею 123 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) врегульовано порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування.

Зокрема, відповідно до частини 2 зазначеної статті особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). ОСОБА_7 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об'єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу (частина 3 статті 123 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин).

ОСОБА_8 з частиною 4 статті 123 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Так, як встановлено судом, на замовлення ТОВ Пасічна-ІФ Приватним підприємством ГЕО було виготовлено Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ Пасічна-ІФ для обслуговування багатоквартирного житлового будинку на вул. Ю. Целевича, 36-в в м. Івано-Франківську (а.с. 117-160). На підставі заяви ТОВ Пасічна-ІФ від 27 лютого 2015 року про затвердження проекту землеустрою вищевказаний проект землеустрою було затверджено рішенням ОСОБА_6 міської ради №1769-54 від 26 травня 2015 року у встановленому земельним законодавством порядку.

При цьому, суд звертає увагу на те, що позивачем та її представником в ході розгляду даної цивільної справи не було надано суду належних доказів на підтвердження того, що при наданні ТОВ Пасічна-ІФ дозволу на розробку проекту землеустрою та при прийнятті рішення про його затвердження ОСОБА_6 міською радою було порушено встановлену земельним законодавством України процедуру затвердження проекту землеустрою, як і не надано належних доказів на підтвердження існування підстав для відмови відповідачу ТОВ Пасічна-ІФ у затвердженні оскаржуваного проекту землеустрою.

Крім того, позивачем не доведено факту невідповідності розробленого ТОВ Пасічна-ІФ проекту землеустрою вимогам земельного законодавства.

Стосовно посилання позивача та її представника на ту обставину, що до земельної ділянки, яка передана в оренду ТОВ Пасічна-ІФ , було включено частину земельної ділянки, яку призначено для обслуговування багатоквартирного житлового будинку №36-а по вул. Целевича в м. Івано-Франківську, а також на якій є господарські споруди, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир вказаного багатоквартирного будинку та належать їм на праві спільної сумісної власності (без отримання згоди даних співвласників), - суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Доводячи вищевказану обставину, позивач покликалася на ОСОБА_9 земельних відносин №735/01-17/08 від 03.09.2015 року (а.с.19), в якому зазначено, що … частина території, яка фактично використовується ОСББ та обмежена парканом і на якій знаходяться об'єкти нерухомості - господарські будівлі, була передана в оренду вказаному вище ЖЕО ; при розробці та погодженні проектної документації із землеустрою щодо відведення ТзОВ Пасічна-ІФ земельної ділянки площею 0,4113 га … проектною організацією ГЕО свідомо допущено порушення вимог законодавства, а саме не вказано на графічних матеріалах (кадастровому плані) будівлі, споруди, капітальну огорожу, а також не вказано фактичних землекористувачів (ОСББ) та не організовано проведення погодження меж з ними у встановленому законом порядку .

В той же час, відповідно до наявного в матеріалах справи ОСОБА_10 комунальних ресурсів ОСОБА_6 міської ради №14/34.1-03/332 від 18.04.2017 року (а.с.162) інформація про належність членам ОСББ Моноліт-ІФ господарських будівель і споруд на території, де знаходиться багатоквартирний житловий будинок на вул. Ю.Целевича, 36-а (зазначена в листі управління від 03.09.15 №735/01-17/08) ґрунтувалася на твердженнях самих представників ОСББ. При цьому, документів, які б підтверджували право власності ОСББ чи його членів на окремо взяті господарські споруди, гаражі та інші будівлі, чи майновий комплекс ОСББ в цілому, що розташовано на території, де розміщується багатоквартирний житловий будинок на вул. Ю.Целевича, 36-а, в управлінні дійсно були відсутні при формуванні листа. Щодо твердження про допущення помилок при відведенні в оренду ділянки ТзОВ Пасічна-ІФ площею 0,4113 га для обслуговування багатоквартирного будинку по вул. Целевича, 36-в, інформовано, що наявність таких порушень є припущенням та ґрунтувались на візуальному обстеженні спірної території, в результаті якого було встановлено факти користування частиною так званих сараїв членами ОСББ.

Право на земельну ділянку для обслуговування багатоквартирного будинку по вул. Ю.Целевича, 36-а ОСББ не оформлялось з моменту створення ОСББ як юридичної особи, і до того часу також. Жодних документів (графічних матеріалів тощо), які б підтверджували визначення чи юридичне закріплення за позивачем чи ОСББ (хоча предметом спору є виключне порушене на її думку право позивача, а не ОСББ) земельної ділянки (прибудинкової території) за будинком по вул. Ю.Целевича, 36-а в бажаних позивачем розмірах чи конфігурації, не було представлено.

ОСОБА_8 ОСОБА_6 обласного бюро технічної інвентаризації №568/01-21 від 24.07.2015 року (а.с.163) в матеріалах інвентаризаційної справи на об'єкт нерухомого майна по вул. Целевича, 36-а в м. Івано-Франківськ відомості щодо господарських та інших допоміжних будівель і споруд, що розташовані на прибудинковій території, відсутні.

За змістом ОСОБА_10 містобудування, архітектури та культурної спадщини №14/31.1-18/152 від 22.03.2017 року (а.с.164) на підставі звернення адвоката ОСОБА_3 від 01.10.2015 р. №33-15 ОСОБА_10 була надана схема з пропонованими межами земельної ділянки для обслуговування даного будинку. Під словом пропонованими мається на увазі пропозиції щодо можливого відведення ділянки при умові відсутності будь-яких претензій з боку суміжних землекористувачів чи інших претендентів на відведення даної ділянки та за умови відсутності інших перешкод чи ризиків, які невідомі ОСОБА_10.

Листом №29-9-0.2-2253/0/2-17 від 20.03.2017 року (а.с.165) Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області повідомило, що згідно державної статистичної звітності форми 6-зем станом на 31.12.2016 земельних ділянок за ОСББ Моноліт-ІФ не обліковується. ОСОБА_8 Національної кадастрової системи станом на сьогоднішній день земельних ділянок за ОСББ Моноліт-ІФ на території ОСОБА_6 міської ради - не зареєстровано.

Покликання сторони позивача на рішення Господарського суду від 25.11.2008р. яким зобов'язано ЖЕО-5 передати у встановленому порядку житловий комплекс жилого будинку по вул.Целевича,36а (а.с.23-25), без зазначення що саме входить в такий житловий комплекс, в т.ч. якої площі земельна ділянка, не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог гр..ОСОБА_2. Неодноразове роз'яснення судом прав на звернення до суду ОСББ, у разі під ставності, щодо захисту прав, позивачем залишено поза увагою.

Разом з тим, в Акті приймання-передачі об'єкта в управління ОСББ (а.с.86), в якому зазначена земельна ділянка пл..3682м.кв. не слугує доказом порушення прав позивача ОСОБА_2. При цьому, схема 1964 року про наявність земельної ділянки площею 3519.4 м.кв. за будівлею по вул Бойчука,36а, підтверджує розміщення так званих сараїв можливо і за межами саду і не на даній земельній ділянці (порівняння схем на а.с.197 та 85).

Відповідно до частини 1 статті 58 Цивільного процесуального кодексу України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а згідно з частиною 2 статті 59 цього кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина 4 статті 60 Цивільного процесуального кодексу України).

Враховуючи вищезазначене, суд звертає увагу на те, що в ході розгляду даної цивільної справи позивачем та її представником не було надано суду належних доказів на підтвердження того, що до складу земельної ділянки, яку внаслідок оскаржуваних рішень та договору оренди було передано в оренду ТОВ Пасічна-ІФ , - входить земельна ділянка (чи певна її частина) по вул. Целевича, 36а в м. Івано-Франківську, яка належить позивачу як власнику квартири даного будинку.

Крім того, позивачем не доведено належними засобами доказування і факту наявності на вищевказаній земельній ділянці господарських споруд, призначених для забезпечення потреб її, як власника квартири №1 багатоквартирного будинку по вул. Целевича, 36-а чи належних співвласникам на праві спільної сумісної власності.

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази та встановлені в ході судового розгляду обставини, посилання позивача на факт надання частини прибудинкової території будинку, власником квартири в якому вона є, в оренду ТОВ Пасічна-ІФ , має характер припущень, що суперечить вимогам процесуального закону та не може обґрунтовувати підставність заявлених позовних вимог.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 1 Цивільного процесуального кодексу України метою цивільного судочинства є захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Таким чином, щоб отримати захист цивільного права особа (позивач), яка звернулася до суду, повинна довести факт порушення, невизнання або оспорювання такого права, за захистом якого вона звернулася до суду.

В рамках даної цивільної справи фізична особа ОСОБА_2, яка є позивачем, не довела факту існування її порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересів в спірних правовідносинах.

Іншими словами, будь-яких правових відношень до спірної земельної ділянки ОСОБА_2 не доведено, що відповідно до процесуального закону є підставою для відмови в задоволенні цивільного позову.

Також суд відхиляє доводи позивача щодо підтвердження відведеної ОСББ земельної ділянки під обслуговування житлового будинку №36а по вул.Целевича генеральним планом, оскільки даний документ є не землевпорядною документацією, а містобудівною і не в розумінні вимог ЗК України документом, що підтверджує право на землю фізичної чи юридичної особи.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши матеріали справи та вимоги чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено наявність порушеного її права та підстав для визнання незаконним та скасування рішення ОСОБА_6 міської ради від 24.12.2013 року №1294-40 в частині надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення в оренду ТОВ Пасічна-ІФ земельної ділянки площею 0,3437 га для обслуговування багатоквартирного житлового будинку №36-в по вул. Целевича в м. Івано-Франківську; визнання незаконним та скасування рішення ОСОБА_6 міської ради від 26.05.2015 року №1769-54 в частині затвердження проекту землеустрою та передачі в оренду ТОВ Пасічна-ІФ земельної ділянки площею 0,4113 га для обслуговування багатоквартирного житлового будинку №36-в по вул. Целевича в м. Івано-Франківську, а тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Оскільки позовна вимога про визнання недійсним договору оренди землі від 26.05.2015 року, що укладений між ТОВ Пасічна-ІФ та ОСОБА_6 міською радою на підставі рішення ОСОБА_6 міської ради від 26.05.2015 року №1769-54, - є похідною від позовних вимог про скасування зазначених вище рішень, суд не знаходить підстав для задоволення позову в цій частині.

Ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом та ст.61 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст..212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому зсіданні дослідити кожен доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів (п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 р. №2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції ).

Пленум Верховного Суду України у п.11 постанови від 18.12.2009 р. №11 Про судове рішення у цивільній справі роз'яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів.

На підставі наведеного, відповідно до ст. ст. 93, 113, 123, 124, 186-1 Земельного кодексу України, керуючись ст.ст. 10,11,60,209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_6 міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю Пасічна-ІФ , третя особа - ОСББ Моноліт-ІФ , про визнання незаконними та скасування рішень ОСОБА_6 міської ради, визнання недійсним договору оренди землі - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Польська М.В.