Ухвала

від 31.07.2017 по справі 908/114/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 23/1/16-16/58/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

31.07.2017 Справа 908/114/16

Кредитори :

1) Публічне акціонерне товариство „Дельта Банк» (юридична адреса : вул.Щорса, буд. 36-Б, м.Київ, 01133; поштова адреса : 04050, м.Київ, вул.Мельникова, буд. 81, корп. 20; скорочено - АТ „Дельта Банк» )

2) Концерн „Міські теплові мережі» (бул.Гвардійський, буд. 137, м.Запоріжжя, 69091);

3) Публічне акціонерне товариство „Фідобанк» (вул.Воздвиженська, буд. 58, м.Київ, 04701; адреса для листування: вул.Велика Васильківська, буд. 10, м.Київ, 01601)

4) Публічне акціонерне товариство „Банк „Фінанси та Кредит» (вул.Артема, буд. 60, м.Київ, 04050; Філія „Запорізьке регіональне управління» публічного акціонерного товариства „Банк „Фінанси та Кредит» : вул.Незалежної України, буд. 39, м.Запоріжжя, 69000)

Банкрут - Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «ТЕРЕМ, ЛТД» (69035, м. Запоріжжя, вул.40 років Радянської України, буд. 51; ідент. код - 13622499; скорочено - ТОВ ВКФ «ТЕРЕМ, ЛТД» ),

Банк, здійснюючий розрахунково-касове обслуговування боржника:

1. ПАТ „Банк „Фінанси та Кредит»

2. АТ „ОТП Банк»

3. АТ „Укрексімбанк»

про банкрутство

ліквідатор - арбітражний керуючий ОСОБА_1

Суддя Ніколаєнко Р.А.

Представники:

від заявника : не з'явився;

від боржника : не з'явився;

ліквідатор - арбітражний керуючий ОСОБА_1 (постанова господарського суду Запорізької області від 19.06.2017)

ВСТАНОВИВ :

Постановою господарського суду Запорізької області від 19.06.2017 у справі № 908/114/17 боржника - ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «ТЕРЕМ, ЛТД» , згідно зі ст. 37 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VІ, визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено ОСОБА_1.

Того ж дня, 19.06.2017 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України за № 43819 оприлюднено повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

За положеннями ч.1 ст.38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VІ (надалі - Закон «Про відновлення платоспроможності...» ) вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

У встановлений строк до суду надійшла заява (вих.№ 3110/27 від 04.07.2017) Концерну «Міські теплові мережі» (69091, м.Запоріжжя, бул.Гвардійський, 137) з грошовими вимогами до боржника в розмірі 30 306,08 грн. заборгованості та в розмірі 3200,00 грн. судового збору, яку суд ухвалою від 24.07.2017 прийняв та призначив до розгляду в судовому засіданні на 31.07.2017 об 11.00.

До судового засідання, 27.07.2017 від ліквідатора до суду надійшло повідомлення (вих.№02-07/109 від 25.07.2016) про результати розгляду вимог Концерну «Міські теплові мережі» (надалі - Концерну), які ліквідатор не визнав з тих підстав, що приміщення за адресою: м.Запоріжжя, вул.Сорок років Радянської України, буд. 51, приміщення 139, належить на праві власності іншій юридичній особі - Товариству з обмеженою відповідальністю „Азовський посад» (код ЄДРПОУ 36097780) з 05.01.2012, яке (право власності) зареєстровано на підставі договору купівлі - продажу, 4106, 26.12.2011 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_2 Крім того, ліквідатор зазначає, що акти приймання-передачі теплової енергії за заявлений період (з січня 2016 по березень 2017) не підписувались боржником.

В судовому засіданні 31.07.2017 ліквідатор підтримала свою позицію щодо заявлених Концерном вимог.

Розглянувши матеріали заяви, заслухавши пояснення ліквідатора, суд зазначає наступне.

Концерн звернувся до господарського суду із заявою про визнання кредиторських вимог, зазначаючи 33 506,05 грн. Вказані вимоги складаються із заборгованості банкрута за договором купівлі - продажу теплої енергії в гарячій воді № 202612 від 01.05.2007 (надалі - договір) за відпущену теплову енергію за період з січня 2016 по квітень 2016 та з жовтня 2016 по березень 2017 в сумі 30 306,05 грн., а також суми 3200,00 грн. судового збору.

При цьому, в тексті заяви Концерну зазначається заборгованість по договору в різних розмірах, а саме: абз. 5 стр. 1 - заборгованість по договору вказана в розмірі 30306,08 грн., абз.1 прохальної частини заяви (стор.2) - розмір заборгованості по договору визначений в розмірі 30068,08 грн.

Фактично представленими суду розрахунком, актами приймання-передачі теплової енергії, рахунками по договору купівлі - продажу теплої енергії в гарячій воді № 202612 від 01.05.2007 за період з січня 2016 по квітень 2016 та з жовтня 2016 по березень 2017 підтверджується поточна заборгованість боржника перед Концерном в сумі 30 306,05 грн. Також підтверджено відповідним платіжним дорученням №5309 від 18.07.2017 і сплату судового збору у розмірі 3200,00 грн.

Докази оплати на день розгляду заяви відсутні.

Отже, загальна поточна заборгованість банкрута перед Концерном складає 33 506,05 грн.

Суд не приймає доводи ліквідатора щодо відсутності підстав для задоволення вимог даного кредитора з огляду на наступне.

Як зазначалось, вимоги Концерну ґрунтуються на положеннях договору купівлі - продажу теплої енергії в гарячій воді № 202612 від 01.05.2007, за умовами якого, на звернення банкрута, Концерн відпускав теплову енергію банкруту за адресою: вул. Сорок років Радянської України, буд. 51, прим. 139 (т.3, ар.с. 11).

В п. 10.1 договору вказано, що він набуває чинності з 01.05.2007 і діє до 01.01.2008.

За умовами п. 10.4 договору, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна з сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору не заявила про розірвання цього договору.

Оскільки жодна із сторін за місяць до закінчення строку дії договору не заявляла про його припинення, договір продовжує діяти.

Доказів розірвання договору суду не було надано.

Пунктом 6.2 договору визначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідно до пунктів 6.3.-6.4. договору підставою для розрахунків споживача (банкрута - по справі) з теплопостачальною організацією (кредитором - по справі) є рахунок та акт приймання-передачі. Споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату.

Відповідно до пунктів 6.7- 6.7.2. договору споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру; акт приймання-передачі теплової енергії; податкову накладну (платникам ПДВ). Отриманий акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається: при отриманні нарочним - дата вручення представнику споживача; при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3дні, по області - 5 днів, по Україні - 7 днів). У разі неотримання теплопостачальною організацією підписаного акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1 договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період. В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в акті, споживач зобов'язаний надати теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного акту з додаванням відповідних документів та погодити з теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений пунктом 6.7.1 договору строк. При отриманні заперечень в підписанні акту та доказів в обґрунтування заперечень до нього, теплопостачальна організація розглядає їх та надає відповідь про прийняття або відмову у прийнятті заперечень. При прийнятті заперечень до акту вносяться відповідні коригування в акті наступного місяця. У разі відмови у прийнятті заперечень, теплопостачальна організація надає нормативно обґрунтовану відповідь та вважає акт прийнятим до розрахунку, якщо цей акт в місячний строк не буде оскаржений споживачем у господарському суді.

В актах приймання-передачі теплової енергії за спірний період (з січня 2016 по квітень 2016, з жовтня 2016 по березень 2017) вказано, що у разі неповернення оформленого акту або ненадання письмових заперечень про підписання акту в установлені договором терміни, акт вважається погодженим.

Банкрут акти за період з січня 2016 по квітень 2016, з жовтня 2016 по березень 2017 оформленими Концерну не повернув, письмові заперечення щодо наданих Концерном актів у встановлений договором строк - не надав.

Таким чином, згідно до п. 6.7.2 договору, такі акти вважається погодженим і є підставою для проведення оплати.

Щодо позиції ліквідатора стосовно реєстрації права власності на приміщення за адресою: м.Запоріжжя, вул.Сорок років Радянської України, буд. 51, приміщення 139, за іншою юридичною особою - ТОВ „Азовський посад» (код ЄДРПОУ 36097780) з 05.01.2012, то суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3.2.10 договору купівлі - продажу теплої енергії в гарячій воді № 202612 від 01.05.2007 банкрут зобов'язався письмово сповіщати Концерн про продаж власного приміщення, розірвання договору оренди, зміну власного найменування, організаційно-правової форми, місцезнаходження, банківських реквізитів, керівника, статусу платника податків, ліквідацію, реорганізацію, тощо, а також про зміну орендаторів приміщень та балансової належності теплових мереж споживача (субспоживача) не пізніше 5 днів з моменту настання зазначених подій.

Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Банкрут не повідомляв Концерн про зміну місцезнаходження або ж власника приміщення, до якого постачається теплова енергія за умовами договору, як то передбачено п. 3.2.10 договору.

Суду також не було надано доказів повідомлення банкрутом Концерну про зміну місцезнаходження або ж власника приміщення за адресою: м.Запоріжжя, вул.Сорок років Радянської України, буд. 51, приміщення 139.

Таким чином, суд вважає за необхідне визнати кредиторські вимоги Концерну до банкрута в сумі 30 306,05 грн. заборгованості , з віднесенням до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, відповідно до ст. 45 Закону «Про відновлення платоспроможності...» .

Крім того, Концерном заявлені вимоги по сплаченій сумі судового збору в розмірі 3200,00 грн., які є правомірними, а тому ці вимоги також визнаються судом з віднесенням до першої черги задоволення вимог кредиторів, у відповідності до положень ст. 45 Закону «Про відновлення платоспроможності …» .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 23, 38, 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VІ, ст.ст.4-1, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати грошові вимоги Концерну „Міські теплові мережі» в сумі 30306,05 грн. основної заборгованості з віднесенням до четвертої черги задоволення вимог кредиторів та в сумі 3200,00 грн. сплаченого судового збору - з віднесенням до першої черги задоволення вимог кредиторів.

Копії ухвали надіслати заявнику, банкруту, ліквідатору.

Суддя Р.Ніколаєнко