Рішення

від 18.07.2017 по справі 910/6208/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.2017Справа №910/6208/17 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вавін Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр водних систем "Істок"

про стягнення 149 147,60 грн.

Суддя Ярмак О.М.

За участю представників:

від позивачаВеличко Д.В. (представник за довіреністю) від відповідача Косовська А.П. (представник за довіреністю) ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Вавін Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр водних систем "Істок" про стягнення 149 147,60 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2017 було порушено провадження у справі № 910/6208/17, призначено до розгляду на 30.05.2017.

30.05.2017 суд продовжив строк розгляду спору та оголосив перерву в судовому засіданні на 20.06.2016.

16.06.2017 відповідачем подано до суду відзив на позов.

20.06.2017 судове засідання не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Ярмак О.М. на лікарняному.

У зв'язку з виходом судді Ярмак О.М. з лікарняного, справу було призначено до розгляду в судовому засіданні на 11.07.2017.

В судовому засіданні 11.07.2017 судом оголошено перерву до 18.07.2017.

17.07.2017 відповідачем подано додаткові пояснення у справі, а позивачем - заяву про зменшення позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача обґрунтував та підтримав заявлені вимоги відповідно до заяви про зменшення позовних вимог та просив стягнути з відповідача 35 547,59 грн основної заборгованості за договором постачання № 314/15 від 09.11.2015.

Заява позивача про зменшення суми позовних вимог не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому приймається судом до розгляду відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представниківа, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

09.11.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вавін Україна" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр водних систем "Істок" (покупець) укладено договір постачання № 314/15 (далі - Договір постачання), за умовами якого покупець купує, а продавець продає згідно діючого каталогу оприлюдненого на сайті продавця www.wavin.com.ua пластмасові сантехнічні вироби (товари) у кількості і асортименті, що визначаються у відповідній видатковій накладній, яка являє собою невід'ємну частину договору (п. 1.1 договору).

Згідно з п. 1.2 договору постачання, перехід права власності на товар відбувається в момент фактичного його передання покупцеві (або особі, що уповноважена покупцем), що підтверджується підписанням відповідної видаткової накладної.

Згідно з п. 3.1 договору постачання, ціни на товар визначаються у відповідному рахунку продавця на заявку покупця та відображаються у видатковій накладній, яка оформлюється при поставці конкретної партії товару.

Оплата за товар здійснюється відповідно до отриманого рахунку за цінами визначеними у відповідних видаткових накладних за поставлений товар протягом 60 календарних днів з моменту підписання продавцем таких накладних (п. 4.1 договору постачання).

За твердженням позивача, заборгованість відповідача з оплати товарів за договором постачання становить 35 547,59 грн.

На підтвердження заявлених вимог позивачем подано в копіях видаткові накладні на поставку, видаткові накладні на повернення, довіреність на отримання матеріальних цінностей, банківську виписку, акт звірки взаєморозрахунків.

У поданому позивачем 17.07.2017 розрахунку остаточної суми боргу за договором постачання в розмірі 35 547,59 грн наведено такі відомості: заборгованість відповідача за договором постачання станом на 30.11.2015 становить 63 808,18 грн., вартість поставленого товару з 04.12.2015 по 12.10.2016 - 214 444,21 грн, вартість оплаченого відповідачем товару - 123 600,00 грн, вартість повернутого відповідачем товару - 119 104,80 грн.

Як стверджує позивач, заборгованість відповідача за договором постачання у сумі 63 808,18 грн станом на 30.11.2015 підтверджується за актом № 55/15 звірки взаєморозрахунків, який на його думку, також підтверджує згоду відповідача із зарахуванням позивачем здійснених ним до 30.11.2015 оплат з призначенням платежу згідно дог. 314/15 від 09.11.2015 в рахунок погашення заборгованості за іншими договорами, що і здійснювалося позивачем.

Згідно з відомостями контррозрахунку відповідача суми його заборгованості за договром постачання в розмірі 17 336,35 грн, вартість поставленого позивачем товару в період з 09.11.2015 по 17.07.2015 становить 260 041,15 грн, вартість оплаченого відповідачем товару - 123 600,00 грн, вартість повернутого відповідачем товару - 119 104,80 грн.

Як вбачається з поданих доказів, у сторін відсутні розбіжності щодо суми оплаченого товару, яка становить 123 600,00 грн, та суми повернутого покупцем товару, що становить 119 104,80 грн.

Проте, різниця в сумах між заявленою позивачем та визнаною відповідачем заборгованістю зумовлена головним чином зарахуванням позивачем оплат відповідача до 30.11.2015 в рахунок погашення заборгованості за іншими договорами.

З приводу цього суд зазначає, що акт № 55/15 звірки взаєморозрахунків не приймається судом як достатній доказ правомірного спрямування позивачем коштів в рахунок погашення заборгованості за іншими договорами з огляду на чітке визначення відповідачем призначення платежу, а також відсутність відповідної умови в договорі постачання та інших доказів, які свідчать про право позивача самостійно визначати порядок зарахування коштів.

Відповідно до п. 1. ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України), за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із п. 6 ст. 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частинами 1-3 ст. 692 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Положеннями ч. 1 ст. 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Дослідивши подані сторонами докази та вивчивши їх розрахунки, суд дійшов висновку про наявність у відповідача невиконаних грошових зобов'язань перед позивачем за договором постання розміром 26 160,85 грн, що становить собою визнану відповідачем заборгованість в розмірі 17 336,35 грн та невраховані ним поставки за видатковими накладними № 314/15_Н_07704 від 18.12.2015 на суму 6 291,78 грн та № 314/15_Н_07703 від 18.12.2015 на суму 2 532,72 грн.

Решта заявленої відповідачем суми не знаходить свого підтвердження серед поданих доказів та розрахунків.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр водних систем "Істок" (02090, м. Київ, вул. Азербайджанська, б. 16/4, кв. 59, ідентифікаційний код 34426155) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вавін Україна" (08162, Київська обл., Києво-Святошинський район, смт. Чабани, вул. Машинобудівників, 1, ідентифікаційний код 30572878) 26 160 (двадцять шість тисяч сто шістдесят) грн. 85 коп. основного боргу та 1 177 (одну тисячу сто сімдесят сім) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

2. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 28.07.2017

Суддя О.М. Ярмак