Ухвала

від 27.07.2017 по справі 910/3342/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"27" липня 2017 р. Справа №910/3342/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Куксова В.В.

Отрюха Б.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталеві системи" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2017 у справі №910/3342/17 (суддя Морозов С.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталеві системи"

про стягнення 404 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.06.2017 у справі №910/3342/17 позовні вимоги задоволено повністю.

Не погодившись з вказаним рішенням, ТОВ "Сталеві системи" звернулося до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенін позові відмовити повністю.

Відповідно автоматичного розподілу справ між суддями для розгляду даної апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: Станік С.Р. (головуючий), Куксов В.В., Отрюх Б.В.

Дослідивши матеріали поданої апеляційної скарги, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню апелянту без розгляду за наступних обставин.

Представником ТОВ "Сталеві системи" при поданні апеляційної скарги не були враховані вимоги частини 2 статті 94 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлюється, що апеляційна скарга підписується особою, яка подає скаргу або її представником.

В свою чергу, подана апеляційна скарга не була підписана представником ТОВ "Сталеві системи" Овчаренко Л.Г.

В п. 28 Інформаційного листа „Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" від 12.03.2009 року №01-08/163 Вищий господарський суд України зазначив, що не підписана апеляційна скарга на судове рішення місцевого господарського суду не приймається до розгляду і повертається судом відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 97 ГПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо апеляційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Оскільки представником ТОВ "Сталеві системи" Овчаренко Л.Г.не було підписано апеляційну скаргу, то дана апеляційна скарга не приймається Київським апеляційним господарським судом до розгляду та підлягає поверненню скаржнику.

Крім того, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент звернення апелянта з апеляційною скаргою), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.11.2015 №01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" (зі змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015)", Законом України "Про судовий збір" передбачено сплату судового збору з апеляційної та касаційної скарг на рішення суду, виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви незалежно від того, чи оскаржується все рішення (постанова) суду в цілому чи його частина.

П.п. 4 п. 2 ч. 2 статті 4 Закону України „Про судовий збір" (в редакції чинній станом на день подання апеляційної скарги) встановлено, що за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 110 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено у розмірі 1600,00 грн.

01.03.2017 (згідно відбитку штемпеля на позовній заяві, яка подана до суду першої інстанції) ТОВ "Сталеві системи" звернулось до місцевого господарського суду з позовом про стягнення 404 000,00 грн., тобто з вимогою майнового характеру, яка оплачена судовим збором в сумі 7 660,00 грн., що складає 1,5% ціни позову згідно чинної на момент подачі позову редакції п.п.1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Таким чином, судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2017 у справі № 910/3342/17 підлягав сплаті в розмірі 8 426,00 грн. (7 660,00 грн. х 110% = 8 426,00 грн.).

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, судом встановлено, що апелянтом подано до наведених матеріалів апеляційної скарги у якості доказів сплати судового збору за апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2017 у справі № 910/3342/17 платіжне доручення №7157 від 12.07.2017 про сплату судового збору в розмірі 500,00 грн., тобто в розмірі меншому ніж передбачено Законом України "Про судовий збір". Сума недоплати складає 7 926,00 грн.

Проте, разом з матеріалами апеляційної скарги апелянтом подано клопотання про розстрочення сплати судового збору. Клопотання мотивовано тим, що він перебуває у незадовільносту майновому стані.

При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що апелянта не віднесено до кола осіб які мають пільги щодо сплати судового збору згідно з приписами ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Частиною 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Слід зазначити, що даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору, з урахуванням належності поданих стороною доказів неможливості здійснення такої оплати та складного фінансового становища.

В п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" вказано, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Колегія суддів зазначає, що положення ст.8 Закону України "Про судовий збір" наділяють суд правом на розстрочення від сплати судового збору лише за наявності виняткових обставин та поданих доказів.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч. 2 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України ці дані встановлюються такими засобами:

- письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

- поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

При цьому, статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

За практикою Європейського суду з прав людини принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу (див. Ruiz-Mateos v. Spain, рішення від 23 червня 1993 р., серія A, N 262, с. 25, § 63). Більш того, принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (див. Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands, рішення від 27 жовтня 1993 р., серія A, N 274, с. 19, § 33 та Ankerl v. Switzerland, рішення від 23 жовтня 1996 р., Reports 1996-V, стор. 1567-68, § 38).

Особливо це стосується господарських спорів, які засновані на юридичній рівності сторін.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що апелянтом взагалі не подано доказів скрутного фінансового становища, як не подано і доказів, що підтверджують винятковість випадку розстрочення судового збору.

Враховуючи вищенаведене, зважаючи на недоведеність скаржником обставин, які перешкоджають сплаті судового збору, заява апелянта про розстрочення сплати судового збору за поданих апелянтом доказів та наведених обставин - відхиляється.

При цьому, суд звертає увагу апелянта на те, що вимоги процесуального закону не обмежують апелянта у повторному заявлені клопотання про відстрочення/розстрочення/ звільнення від сплати судового збору при наявності документально підтверджених та обґрунтованих доказів неможливості сплати розміру судового збору.

Після усунення обставин, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга на підставі ч. 4 ст. 97 ГПК України (тобто з поданням відповідного клопотання) може бути подана повторно.

Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталеві системи" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2017 у справі № 910/3342/17 не приймається до розгляду і повертається Київським апеляційним господарським судом на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтею 86, п.1, п.3 ч.1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталеві системи" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2017 у справі №910/3342/17 - повернути без розгляду.

2. Матеріали справи №910/3342/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Ухвала може бути оскаржена у порядку і строки, встановлені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді В.В. Куксов

Б.В. Отрюх