Ухвала

від 21.07.2017 по справі 2-5360/11

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2-5360/11

Провадження № 4-с/761/352/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2017 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Рибака М.А.,

за участі секретаря Яриновської Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця", заінтересовані особи - ОСОБА_1, Козятинський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Вінницькій області, на дії державного виконавця,-

В С Т А Н О В И В :

Державне територіально-галузеве об'єднання Південно - Західна залізниця звернулось до суду зі скаргою, відповідно до якої просить визнати рішення державного виконавця Козятинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Лопатинської Н.М. щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 08.06.2017 року № 6017 неправомірним та зобов'язати державного виконавця прийняти до примусового виконання виконавчий лист виданий Шевченківським районним судом м. Києва від 14.02.2013 року по справі № 2-5360/11 та винести постанову про відкриття виконавчого провадження.

Скарга мотивована тим, що на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 08.08.2011 року, 14 лютого 2013 року було видано виконавчий лист по справі № 2-5360/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Державного територіально-галузевого об'єднання Південно - Західна залізниця кошти у розмірі 120 554 грн. 29 травня 2017 року стягувачем було подано заяву про примусове виконання рішення до Козятинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області. 06 червня 2014 року головним державним виконавцем ВДВС Лопатинською Н.М. винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання № 6017 на підставі п.8 ч.4 ст. 4 ЗУ Про виконавче провадження , яке отримано стягувачем 12.06.2017 року. Стягувач не погоджується із вказаним повідомленням, оскільки державним виконавцем виконавчий лист повернуто безпідставно та неправомірно, а також не вжито жодних заходів щодо примусового виконання рішення суду.

Представник скаржника в судовому засіданні скаргу підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.

Державний виконавець та боржник в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час і місце судового засідання повідомлялись належним чином.

Державний виконавець жодних заперечень на подану скаргу, а також доказів законності прийнятого ним рішення суду не надав.

Уважно дослідивши матеріали справи за скаргою, суд прийшов до висновку про те, що скарга на дії державного виконавця підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

14 лютого 2013 року Шевченківським районним судом м. Києва на виконання рішення цього ж суду було видано виконавчий лист 2-5360/11 про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, солідарно, на користь на користь Державного територіально-галузевого об'єднання Південно - Західна залізниця коштів у розмірі 120 554 грн (а.с. 11).

Повідомленням головного державного виконавця Козятинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Лопатинської Н.М. від 08.06.2017 року, виконавчий лист № 2-5360/11, виданий 14.02.2013 року Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь Державного територіально-галузевого об'єднання Південно - Західна залізниця коштів у розмірі 120 554 грн. був повернутий стягувачу на підставі п. 8 ч.4 ст. 4 ЗУ Про виконавче провадження . При цьому державний виконавець посилався на те, що у відповідності до ч. 2 ст. 26 ЗУ Про виконавче провадження від сплати авансового внеску звільняються стягувачі за рішенням про відшкодування майнової чи моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення./а.с.6/

Відповідно ч.1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Частиною 2 вказаної статті передбачено права та обов'язки виконавця під час здійснення виконавчого провадження.

При цьому, статтею 14 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Від сплати авансового внеску звільняються стягувачі за рішеннями про: стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин; обчислення, призначення, перерахунок, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи; стягнення аліментів; відшкодування майнової та/або моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Від сплати авансового внеску також звільняються державні органи, інваліди війни, інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп, громадяни, віднесені до категорій 1 та 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у разі їх звернення до органів державної виконавчої служби. У разі виконання рішення Європейського суду з прав людини авансовий внесок не сплачується. У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно ч. 2 ст. 387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 08 серпня 2011 року було задоволено позов Державного територіально-галузевого об'єднання Південно-Західна залізниця до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення коштів в порядку регресу.(а.с.9-10).

Так, відповідно до вказаного рішення суду встановлено, що згідно вироку Хмельницького міськрайонного суду від 11 червня 2008 року, який набрав законної сили, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 визнано винними у викрадені етилового спирту, що належав обласному державному об'єднанню Хмельницькспирт , правонаступником якого є Державне підприємство Довжоцький спиртовий завод на загальну суму 117 944,63 грн.

Також судом встановлено, що згідно рішення Господарського суду Львівської області від 24 березня 2010 року, залишеного без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02 червня 2010 року, позов Державного підприємства Довжоцький спиртовий завод до ДТГО Львівська залізниця про стягнення боргу у розмірі 117 944,63 грн. задоволено, у зв'язку із неотриманням вантажу, втраченого в результаті його перевезення

Із вказаних судових рішень вбачається, що в основу задоволення позовних вимог покладено, обвинувальний вирок Хмельницького міськрайонного суду від 11 червня 2008 року, постановлений щодо ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4.

Виходячи із фактичних обставин справи, встановлених судом в ході судового розгляду скарги, приймаючи до уваги, що вироком суду, який набрав законної сили ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 визнано винними у вчиненні злочинів, якими заподіяно шкоду третім особам і яким цю шкоду відшкодовано саме Державним територіально-галузевого об'єднанням "Південно-Західна залізниця, що і стало підставою для звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди в порядку регресу, тобто шкода була завдана внаслідок вчиенння кримінального правопорушення, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що рішення державного виконавця Козятинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Лопатинської Н.М. щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 08.06.2017 року № 6017 є неправомірним, а тому вимоги скарги підлягають задоволенню в частині визнання неправомірним рішення державного виконавця щодо повернення виконавчого листа.

Щодо вимоги стягувача про зобов'язання державного виконавця прийняти до виконання виконавчий лист виданий Шевченківським районним судом м. Києва від 14.02.2013 року по справі № 2-5360/11 та винесети постанову про відкриття виконавчого провадження., то суд приходить до висновку про її часткове задоволення, у зв'язку із тим, що вирішення питання про прийняття до примусового виконання виконавчого листа та винесення постанови пр. овідкриття виконавчого провадження згідно вимог Закону, належить до виключної компетенції державного виконавця, а тому в цій частині суд вважає за необхідне зобов'язати державного виконавця у встановленому законодавством порядку розглянути питання про прийняти до примусового виконання виконавчого листа виданого Шевченківським районним судом м. Києва від 14.02.2013 року по справі № 2-5360/11.

За таких обставин скарга підлягає частковому задоволенню.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст.18, 37 Закону України Про виконавче провадження ; ст.ст. 3, 57, 58, 60, 208 - 210, 218, 223, 383 - 389 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця", заінтересовані особи - ОСОБА_1, Козятинський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Вінницькій області, на дії державного виконавця- задовольнити частково.

Визнати рішення державного виконавця Козятинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Лопатинської Н.М. щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 08.06.2017 року № 6017, - неправомірним.

Зобов'язати державного виконавця Козятинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Лопатинської Н.М. розглянути питання відповідно до Закону України Про виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа, виданого Шевченківським районним судом м. Києва від 14.02.2013 року по справі № 2-5360/11.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ М.А. РИБАК