Постанова

від 27.07.2017 по справі 812/719/17

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 липня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/719/17

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Пляшкової К.О.,

за участю

секретаря судового засідання: Занічковської П.Є.,

представника позивача: Рєзніченко Ю.М. (довіреність від 14.06.2017 № 816/9/12-32-10-00-29),

представника відповідача: Приходька Є.В. (керівник),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Цегляр про стягнення коштів за податковим боргом у сумі 247624,84 грн,

ВСТАНОВИВ:

23 травня 2017 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДФС у Луганській області (далі - позивач, ГУ ДФС у Луганській області) до Товариства з обмеженою відповідальністю Цегляр (далі - відповідач, ТОВ Цегляр ), у якому, з урахуванням уточненого адміністративного позову, заявлено вимогу про стягнення з відповідача податкового боргу з орендної плати за землю за період 30.01.2017 по 30.03.2017 року за землю у сумі 247624,84 грн з рахунків платника у банках, обслуговуючих цього платника податків.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що ТОВ Цегляр взяте на облік у Рубіжанській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Луганській області як платник податків за основним місцем обліку. Відповідачем не сплачені узгоджені суми податкових зобов'язань з орендної плати з юридичних осіб на суму 247624,84 грн, самостійно визначені платником податків в уточнюючій декларації з плати за землю за 2016 рік від 29.01.2017 № 926866885 (129768,52 грн) та податковій декларації плати за землю за 2017 рік від 07.02.2017 № 9022134981, згідно з якою річна сума орендної плати, яка підлягає сплаті, становить 242645,55 грн, щомісячна орендна плата складає 20220,47 грн. Відповідачем також самостійно нараховано штрафну санкцію на суму 3893,07 грн, яка відображена у податковій декларації з плати за землю від 29.01.2017 № 9268466885. ГУ ДФС у Луганській області здійснені заходи щодо стягнення податкового боргу у відповідності до п. 59.1 ст. 59 ПК України, 11.02.2015 через поштове відправлення ТОВ Цегляр вручено податкову вимогу від 05.02.2015 № 27-25 форми Ю . Станом на даний час податкова вимога не погашена, податковий борг ТОВ Цегляр не сплачений та продовжує збільшуватись.

На підставі вищевикладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав того, що підприємство відповідача на даний час підприємницьку діяльність не здійснює. Крім того, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють свою підприємницьку діяльність на території проведення антитерористичної операції звільняються від сплати за землі державної чи комунальної форми власності в силу статті 6 Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції (далі - Закон № 1669-VII).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив таке.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ Цегляр зареєстровано як юридичну особу, яка перебуває на обліку в Рубіжанській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Луганській області (далі - Рубіжанська ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області) (арк. спр. 49-52).

Відповідачем до Рубіжанської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області 29.01.2017 подано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік № 9268466885, у якій визначено суму зобов'язання за 2016 рік - 129768,52 грн, у тому числі: за період з січня по травень включно зазначено про відсутність податкових зобов'язань, за червень - 15312,99 грн, за період з липня по листопад включно по 19075,91 грн щомісяця, за грудень - 19075,98 грн. У графі 7 відображено, що розмір заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів або поточного року, за якими минув термін сплати, складає - 129768,52 грн. У графі 9 декларації визначено до сплати суму штрафу - 3893,07 грн, у графі 10 декларації визначено суму пені - 1849,07 грн (арк. спр. 62-64).

Також 07.02.2017 відповідачем до Рубіжанської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області подано звітну податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік № 9022134981, у якій визначено суму зобов'язання за 2017 рік - 242645,65 грн, у тому числі: за період з січня по листопад включно по 20220,47 грн щомісяця, за грудень - 20220,48 грн (арк. спр. 65-67).

Згідно з розрахунком податкового боргу по ТОВ Цегляр по орендній платі з юридичних осіб від 14.04.2017 станом на 31.12.2016 позивач мав недоїмку у сумі 208998,92 грн та залишок несплаченої пені - 28243,63 грн. Згідно з уточнюючою податковою декларацією від 29.01.2017 № 9268466885 30.01.2017 відбулося нарахування податкових зобов'язань у сумі 129768,52 грн та штрафних санкцій - 3893,07 грн. Згідно з податковою декларацією від 07.02.2017 № 9022134981 02.03.2017 відбулося нарахування податкових зобов'язань у сумі 20220,47 грн, 30.03.2017 - 20220,47 грн. Також у цьому періоді відповідачем сплачено недоїмки на загальну суму 221016,85 грн та пені - 30092,7 грн. Внаслідок погашення недоїмки у вказаному періоді відбулося нарахування пені на загальну суму - 85540,24 грн. Таким чином за період з 30.01.2017 по 30.03.2017 за відповідачем утворилася заборгованість у загальній сумі 247624,84 грн., у тому числі: недоїмка - 162084,60 грн, пеня - 85540,24 грн (арк. спр. 14).

Відомості, відображені у розрахунку податкового боргу, у повній мірі підтверджені даними зворотного боку інтегрованої картки платника податків з орендної плати з юридичних осіб (арк. спр. 15-17).

Рубіжанською ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області винесено податкову вимогу форми Ю від 05.02.2015 № 27-25, яку вручено відповідачу 11.02.2015, що підтверджено підписом про отримання уповноваженої особи відповідача на повідомленні про вручення поштового відправлення (арк. спр. 12).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, суд виходить з такого.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно з п. 54.1 ст. 54 Податкового Кодексу України Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

У відповідності із п. 49.18 ст. 49 Податкового Кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п. п. 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п. п. 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п. п. 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (п. п. 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п. п. 49.18.5).

Згідно з пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового Кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розділом ХІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та платою за землю.

Статтею 288 Податкового кодексу України визначено:

- підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни (пункт 288.1);

- платником орендної плати є орендар земельної ділянки (пункт 288.2);

- об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (пункт 288.3);

- розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункт 288.4);

- податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу (пункт 288.7).

Відповідно до статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, який починається 01 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим за 12 місяців).

Згідно з пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Відповідно до пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

У відповідності із пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Судом з вищеописаних матеріалів справи встановлено, що відповідач за період з 30.01.2017 по 30.03.2017 має податковий борг у сумі 162084,60 грн, який утворився за відповідачем внаслідок несплати у повному обсязі самостійно визначених у податковій звітності податкових зобов'язань протягом 30 календарних днів з останнього календарного дня податкового (звітного) місяця (до 30 числа місяця, наступного за звітним).

Згідно із підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.

Нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань. У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку (підпункти 129.3.1, 129.3.4 пункту 129.3 статті 129 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Згідно з пунктом 129.5 статті 129 Податкового кодексу України зазначений розмір пені застосовується щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов'язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством.

За даними зворотного боку облікової картки платника ТОВ Цегляр за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань відповідачу 30.01.2017 нарахована пеня у загальному розмірі 85540,24 грн.

Таким чином, загальний борг відповідача з орендної плати за земельні ділянки за період з 30.01.2017 по 30.03.2017 складає 247624,84 грн, що підтверджено даними зворотного боку інтегрованої картки платника податків з орендної плати з юридичних осіб (арк. спр. 15-17).

Відповідачем суду не надано доказів сплати цього податкового боргу.

Пунктом 95.1 статті 95 ПК України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п.п.95.2 та 95.3 ст.95 ПК України).

Оскільки ТОВ Цегляр вручено податкову вимогу, яка є чинною, суд дійшов висновку, що контролюючим органом при зверненні до суду дотримано вимоги статті 95 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючи органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється (пункт 41.2 статті 41 Податкового кодексу України).

Згідно з підпунктом 19-1.1.22 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.

З вищевикладеного слідує, що контролюючим органом, уповноваженим здійснювати стягнення, є органи ДФС України обласного рівня, зокрема, Головне управління ДФС у Луганській області.

Враховуючи, що відповідачем на час розгляду даної адміністративної справи податковий борг з орендної плати за землю у загальній сумі 247624,84 грн, у тому числі: 162084,60 грн - за основним платежем, 85540,24 грн - пені не сплачений, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Твердження представника відповідача про неможливість стягнення з нього коштів за податковим боргом внаслідок того, що ТОВ Цегляр не здійснює підприємницьку діяльність судом вважаються безпідставними, оскільки відповідачем, по-перше, не надано суду жодних доказів на підтвердження таких тверджень, а, по-друге, Податковий кодекс України не містить такої підстави для припинення податкового обов'язку відповідача. Підстави для припинення податкового обов'язку визначені пунктом 37.3 статті 37 Податкового кодексу України.

Посилання представника відповідача на положення статті 6 Закону № 1669-VII суд також вважає необґрунтованими, з огляду на таке.

Як вже вище вказано, відповідачем до Рубіжанської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області 29.01.2017 подано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік № 9268466885, в якій ТОВ Цегляр визначено суму податкового зобов'язання на 2016 рік всього 129768,52 грн за період з 08.06.2016 по 31.12.2016. За період з 01.01.2016 по 07.06.2016 платником зазначено про відсутність податкових зобов'язань (арк. спр. 62-64).

Статтею 6 Закону № 1669-VII (у редакції, чинній до 08 червня 2016 року) було визначено, що під час проведення антитерористичної операції звільнено суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Згідно із статтею 6 Закону № 1669-VII (в редакції Закону України від 17 травня 2016 року № 1365-VIII Про внесення змін до Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування , яка набула чинності з 08 червня 2016 року) звільнено суб'єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону.

Частиною четвертою статті 4 Закону № 1669-VII визначено, що перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення затверджено перелік: населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, згідно з додатком 1, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, згідно з додатком 2.

В оренді відповідача перебуває земельна ділянка, розташована на території міста Рубіжне Луганської області, яке згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р не включено до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.

З вищевикладеного судом встановлено, що відповідач, починаючи з 08.06.2016, не звільнений від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності за приписами статті 6 Закону № 1669-VII.

За таких обставин судом встановлено, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Луганській області задовольнити повністю.

Стягнути кошти з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю Цегляр (ідентифікаційний код юридичної особи: 13389169, місцезнаходження: 93000, Луганська область, м. Рубіжне, площа Хіміків, буд. 2Ж/1) у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю Цегляр , на користь місцевого бюджету Рубіжанської міської ради Луганської області за податковим боргом з орендної плати за землю за період з 30.01.2017 по 30.03.2017 у сумі 247624,84 грн (двісті сорок сім тисяч шістсот двадцять чотири гривні 84 коп.), у тому числі: 162084,60 грн (сто шістдесят дві тисячі вісімдесят чотири гривні 60 коп.) - за основним платежем, 85540,24 грн (вісімдесят п'ять тисяч п'ятсот сорок гривень 24 коп.) - пені.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 01 серпня 2017 року.

Суддя К.О. Пляшкова