Ухвала

від 25.07.2017 по справі 820/3449/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2017 р.Справа № 820/3449/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О.

представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2017р. по справі № 820/3449/16

за позовом Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1

до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування вимоги, рішення та податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

22.06.2016 року Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1 звернулася до Харківського кружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просила суд:

- скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.04.2016 № Ф-21;

- скасувати рішення від 22.04.2016 № 0001671304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску;

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.04.2016 № 0001661304.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2017 року адміністративний позов приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування вимоги, рішення та податкового повідомлення-рішення - задоволено в повному обсязі.

Скасовано вимогу Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) від 13.04.2016 № Ф-21.

Скасовано рішення Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 22.04.2016 № 0001671304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 22.04.2016 № 0001661304.

Центральна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2017 року по справі №820/3449/16 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на неправильність (неповноту) дослідження докази і встановлення обставин справи та застосування норм права.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що Приватний нотаріус ОСОБА_1 є самозайнятою особою, яка проводить незалежну професійну діяльність, є приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу і здійснює діяльність на підставі свідоцтва про право зайняття нотаріальною діяльністю від 08.11.2002 року № 4517, реєстраційне посвідчення № 5734 від 26.05.2005 року, та з 15.01.2008 року знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції.

Центральною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на підставі наказів № 713 від 01.12.2015 року та № 310 від 17.03.2016 року була проведена документальна планова перевірка платника податків, який провадить незалежну професійну діяльність ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2014 р., дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період 01.01.2011 р. по 31.12.2014 р.

За результатами перевірки складено акт від 13.04.2016 року № 1240/1304/НОМЕР_3, відповідно до якого встановлені наступні порушення, а саме:

- абз.1 п. 2 ч. 1 ст. 7, п. 2 ст. 9 ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" зі змінами та доповненнями, у результаті чого визначено суму єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування за 2013-2014 роки у загальному розмірі 22503,47грн.;

- п. 178.3 ст 178 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено оподаткований (чистий) дохід в розмірі 70746,98 грн. за 2013-2014 роки. Відповідно до п. 167.1 ст. 167, п. 178.2 ст. 178 Податкового кодексу України податок на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті за наслідками проведеної перевірки, визначений у сумі 12026,99 грн. за 2013-2014 роки.

На підставі висновків акту перевірки, податковим органом було винесено податкову вимогу від 13.04.2016 року № ф-21 про сплату суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 22503,47 грн., податкове повідомлення - рішення № 0001661304 від 22.04.2016 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на суму 15033,74грн., з яких на основним платежем - 12026,99 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 3006,75 грн. та рішення про застосування штрафних санкцій № 00016713041 від 22.04.2016 року за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в розмірі 3866,27 грн.

Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1, не погодившись з вищевказаними рішеннями податкового органу, звернулася до суду.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості заявлених позивачем вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно з ст. 3 Закону України "Про нотаріат" нотаріус - це уповноважена державою особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну діяльність, зокрема посвічує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про нотаріат" приватний нотаріус сплачує податки, встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України).

Підпунктом 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що самозайнята особа - це платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Відповідно до п. 178.1 ст. 178 ПК України особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов'язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із ст. 65 цього Кодексу.

У відповідності до п. 178.2 ст. 178 ПК України доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в п. 167.1 ст. 167 цього Кодексу.

Пунктом 178.3 ст. 178 ПК України визначено базу оподаткування при здійсненні незалежної професійної діяльності, а саме оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

Частиною 9 ст. 24 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що приватний нотаріус вправі укладати цивільно-правові договори, відповідно, зазначене також вказує на можливість залучення нотаріусом при здійсненні своєї діяльності (на договірних засадах) необхідних ресурсів, придбання товарів, робіт чи послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме акту перевірки, контролюючий орган дійшов висновку про порушення ОСОБА_1 норм ПК України та Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з огляду на відсутність розрахунків, платіжних та інших первинних документів, які б фактично підтверджували сплату за надані комунальні послуги СТ Житлово-будівельний кооператив (код ЄДРПОУ 35244616) на суму 70746,98 грн.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, між СТ Житлово-будівельний кооператив С-Инвест сервіс (код ЄДРПОУ 35244616) та ОСОБА_1 було укладено договір № 38 від 01.10.2007 року, предметом якого є організація СТ Житлово-будівельний кооператив С-Инвест сервіс надання орендарю (ОСОБА_1.) переліку послуг по прибиранню території та внутрішньобудинкових територій задля утримання нежитлового комплексу офісного центру, який розташований за адресою: м. Харків, АДРЕСА_1.

Також, між СТ Житлово-будівельний кооператив С-Инвест сервіс та ОСОБА_1 було укладено договір надання послуг № 69-Р від 02.06.2008 року, предметом якого є можливість розміщення реклами на зовнішній рекламній конструкції площею 2,22 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1.

Крім того, 15.09.2009 року між СТ Житлово-будівельний кооператив С-Инвест сервіс та ОСОБА_1 було укладено договір надання послуг № 106-п, предметом якого є надання послуг по розміщенню автотранспортних засобів на території офісного центру за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до додатку до вказаного договору.

Відповідно до змісту додаткової угоди № 1 від 21.05.2012 року до вказаного договору, сторонами була погоджена оплата за отримані послуги.

На підтвердження виконання умов вищезазначеного договорів та реальності фіксації фактів здійснення господарських операцій (отримання послуг) та їх вартості, позивачем було надано акти взаємної звірки за 2013-2014 роки, копії платіжних доручень за 2013-2014 роки, а також копії банківських фіскальних чеків та банківських квитанцій.

Колегія суддів зауважує, що договори на виконання послуг з СТ Житлово-будівельний кооператив С-Инвест сервіс не були визнані у судовому порядку недійсними або фіктивними.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року N 996-XIV (далі по тексту - Закон N 996) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійсненню господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (пункт 2 статті 9 Закону N 996).

Колегія суддів зазначає, що позивачем до матеріалів справи було надано копії договорів, платіжні доручення, квитанції, які у розумінні вищезазначених норм права є первинними документами та підтверджують факт здійснення господарських операції, доказів на невідповідність яких податковим органом як під час проведення перевірки, так і в ході судових засідань не надано, а обов'язок ведення інших первинних документів не передбачено законодавством України.

Крім того, позивач зазначає, що послуги придбалися для використання для забезпечення побутових потреб ОСОБА_1, як самозайнятої особи при здійсненні останньою незалежної професійної діяльності, їх придбання обумовлювалося об'єктивною потребою в належній організації приватної нотаріальної діяльності та не забороняється законодавчими вимогами щодо умов її здійснення, а придбані послуги були спрямовані на вирішення конкретних питань нотаріальної діяльності та споживалися з цією метою, і такі дії відповідали реальним намірам, а отже понесені витрати на оплату таких послуг пов'язані та необхідні для провадження відповідної незалежної професійної діяльності.

Щодо посилання податкового органу на те, що позивачем по справі під час перевірки не було надано доказів розрахунків з СТ Житлово-будівельний кооператив С-Инвест сервіс (код ЄДРПОУ 35244616), Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1 вказала, що зазначені первинні документи були викрадені 04.11.2015 року з її автомобіля, який знаходився за адресою : АДРЕСА_1

Так, п. 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 44.3. ст. 44 ПК України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у п. 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складання якої використовується зазначені документи.

Пунктом 44.5 статті 44 ПК України визначено, що у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку, в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів, з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

Відповідно до п.44.6 ст. 44 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті (платник податку протягом 5 робочих днів з дня отримання акта перевірки має право надати до контролюючого органу документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податку у податковій звітності) платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого не надання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складання такої звітності.

Отже, обов'язок зберігання та надання первинних документів, на підставі яких сформовано показники податкової звітності, покладено на платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, листом від 09.12.2015 року № 655/01-16, позивач з метою виконання своїх зобов'язань щодо відновлення втрачених документів у межах 90 денного строку, відповідно до п. 44.5 ст. 44 ПК України, подав начальнику ДПІ у Дзержинського району м. Харкова пояснення, відповідно до яких зазначив, що у зв'язку з крадіжкою документів, яка відбулась 04.11.2015 року, не має можливості надати всі необхідні документи для повноцінної документальної перевірки та просить надати 90 днів на відновлення втрачених документів.

В подальшому, Джержинським відділом ГУНП в Харківській області було надано позивачу довідку в якій зафіксовано, що 05.11.2015 року слідчим Джержинського відділу ГУНП в Харківській області за фактом крадіжки 04.11.2015 року документів позивача (у т.ч. і квитанцій про сплату СТ Инвест-сервіс ) з його автомобіля було розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015220480005099 за ознаками ч.1 ст. 185 КК України.

Листом від 16.03.2016 року № 01/01 позивач повідомив ДПІ у Дзержинському районі про відновлення викрадених документів.

Отже, Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1, в межах визначеного строку законодавством та у відповідності до вимог ст. 44 ПК України, було відновлено втрачені первинні документи на підтвердження витрат по взаємовідносинам з СТ Житлово-будівельний кооператив С-Инвест сервіс (код ЄДРПОУ 35244616).

Колегія суддів зазначає, що приписами ПК України не передбачено конкретного переліку витрат для фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність. Основним критерієм для обґрунтування витрат, що зменшують дохід для визначення об'єкта оподаткування є їх належність та необхідність для провадження незалежної професійної діяльності.

Разом з цим, вичерпний перелік витрат не передбачений ПК України, іншими нормативними актами, а тому єдиним критерієм при визначені витрат, що зменшують дохід для визначення об'єкта оподаткування, є їх належність та необхідність для провадження незалежної професійної діяльності. При цьому п. 1.4 ст. 4 ПК України встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Відповідно до ч. 9 ст. 24 Закону України "Про нотаріат" приватний нотаріус вправі укладати цивільно-правові договори.

Отже, чинним законодавством не встановлено заборон чи обмежень для приватного нотаріуса щодо можливості отримання від третіх осіб послуг.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку щодо обґрунтованості включення до складу витрат, пов'язаних із веденням нотаріальної діяльності у 2013-2014 роках та понесених у зв'язку із необхідністю комунального забезпечення в офісному приміщенні нотаріальної діяльності ОСОБА_1 згідно укладених договорів з СТ Житлово-будівельний кооператив С-Инвест сервіс , а також з огляду на те, що останньою надано копії відновлених платіжних доручень (квитанцій, фіскальних чеків) на підтвердження витрат по взаємовідносинам із СТ Житлово-будівельний кооператив С-Инвест сервіс , за відсутності яких у податкового органу під час перевірки виникли сумніви щодо суми отриманого чистого доходу ОСОБА_1

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 22.04.2016 року №0001661304 є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Також, як вбачається з матеріалів справи підставами для додаткового нарахування ЄСВ в сумі 22503,47 грн. податковий орган визначає включення позивачем до оподаткованого доходу суми у розмірі 70746, 98грн., внаслідок завищення витрат у сумі 70746, 98грн.

Згідно пункту 5 частини першої статті 4 Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування платниками єдиного внеску є особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями.

Частиною 2 статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 та ч. 11 ст. 8 Закону Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування єдиний внесок для платників, визначених, зокрема, у п. 5 ч. 1 ст. 4 вказаного Закону встановлюється у розмірі 34,7 % суми доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального єдиного внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток) та не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.

З аналізу вищевказаної норми вбачається, що сума єдиного внеску обчислюється із розміру доходу (прибутку), отриманого від діяльності платника, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, питання сплати якого врегульоване нормами ПК України.

Мінімальний страховий внесок - це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (пункт 5 статті 1 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування ).

Відповідно до частини 3 статті 7 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.

Пунктом 4 статті 1 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування передбачено, що максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - це максимальна сума доходу застрахованої особи, що дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок.

Згідно з частиною 2 статті 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Частиною 8 статті 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування передбачено, що платники єдиного внеску, зазначені у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року.

Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік.

Отже, виходячи з наведених вимог закону, приватні нотаріуси зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року, та звітним періодом для них є календарний рік.

Згідно із ст. 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджуються нарахування (обчислення) виплат доходу, на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до абз. 4 п. 164.1 ст. 164 ПК України базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, здійснюється у відповідності до положень статті 177 ПК України, згідно з пунктом 177.2 якої об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, здійснюється відповідно до норм статті 178 ПК України і за приписами пункту 178.3. цієї норми оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

Згідно з пунктами 178.4, 178.6 ст. 178 ПК України фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року відповідно до цього розділу у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб.

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що сплата єдиного внеску здійснюється в безумовному порядку із суми отриманого особою чистого оподаткованого доходу, розмір якого визначається у відповідності до норм ПК України і зазначається у податковій декларації про майновий стан і доходи.

Відповідно до пункту 3.4 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 року №22-2 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 року за № 1014/18309) фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями, самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 травня року, наступного за звітним періодом. Звіт подається за формою згідно з додатком 5 до Порядку №22-2.

Аналогічні норми закріплені і в пункті 3.4 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 року №454 відповідно до якого фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, у тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями, самі за себе формують та подають до органів доходів і зборів звіт один раз на рік до 1 травня року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом для них є календарний рік. Звіт подається за формою згідно з таблицею 3 додатка 5 до Порядку №454.

Отже, сума доходу приватного нотаріуса, з якої розраховується єдиний внесок, має відповідати чистому доходу, заявленому в податковій декларації, яка подається фізичною особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, до органів доходів і зборів за результатами календарного року.

Тобто, сума доходу, з якої розраховується єдиний внесок в графі усього таблиці 3 Додатка №5 до Порядку №454 та Порядку №22-2, має відповідати чистому оподатковуваному доходу, заявленому в податковій декларації про майновий стан і доходи.

До зазначеної суми, з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, застосовується відповідна ставка, визначена у частині 11 статті 8 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування (34.7 %).

Водночас, вказані норми законодавства не зобов'язують самозайнятих осіб (приватного нотаріуса) проводити обчислення суми єдиного внеску з середньомісячного чистого доходу, вирахуваного шляхом ділення річного чистого доходу на 12 місяців. Встановлений механізм визначення суми доходу, на яку нараховується єдиний внесок, передбачає, що приватний нотаріус самостійно визначає таку суму доходу кожного місяця та переносить такі дані до таблиці 3 Додатка №5 відповідно до Порядку №454 та Порядку №22-2. Єдиною вимогою при цьому є відповідність загальної суми за період 12 місяців річній податковій декларації.

Як вбачається з акту перевірки податковим органом встановлено, що позивачем під час заповнення податкових декларацій про доходи за 2013-2014 роки завищено витрати по взаємовідносинам з СТ Житлово-будівельний кооператив С-Инвест сервіс (код 35244616) за надані комунальні послуги, зокрема контролюючий орган вважає, що витрати по взаємовідносинам з СТ Житлово-будівельний кооператив С-Инвест сервіс не підтверджені платіжними дорученнями, розрахунковими та іншими документами. На думку контролюючого органу, у податкових декларація за 2013-2014 роки позивачем занижено оподаткований (чистий дохід) в сумі 70746, 98грн., внаслідок завищення витрат в сумі 70746, 98грн.

Колегія суддів зазначає, що задекларована позивачем сума доходу, з якої було розраховано єдиний внесок за 2013-2014 роки, відповідає показникам чистого оподатковуваного доходу, заявленим в податкових деклараціях про майновий стан і доходи за відповідні роки, при цьому, здійснений позивачем розподіл річної суми чистого оподатковуваного доходу не суперечить вимогам чинного законодавства.

Крім того, податковим органом не надано заперечень з приводу того, що звіти про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2013 - 2014 роки подані за вказані роки у встановленому порядку, за встановленою формою та у строки, передбачені законодавством України.

Відповідно до п. 178.6 ст. 178 ПК України (в редакції чинній на час періоду, що перевірявся) фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності.

Таким чином, враховуючи необґрунтованість висновку податкового органу про завищення позивачем витрат у 2013-2014 роках на суму 70746,98 грн., що в подальшому призвело до помилкових розрахунків фіскальним органом сум доходу, на яку нараховується єдиний внесок, а також з огляду на те, що позивачем у визначений законом термін були подані податкові декларації за 2013-2014 роки, а також те, що останнім за встановленою формою та у передбачені строки надано до податкового органу звіти про суми нарахованого доходу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкова вимога № ф-21 від 13.04.2016 року про зобов'язання сплатити додатково суму недоїмки підлягає скасуванню.

Щодо оскаржуваного рішення податкового органу про застосування штрафних санкцій № 0001671304 від 22.04.2016 року за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно матеріалів справи вбачається, що за результатами акту перевірки від 13.04.2016 року та встановлених порушень абз. 1 п. 2 ч. 1 ст. 7, п. 2 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" було винесено податкову вимогу від 12.08.2015 року № Ф-37.

Відповідно до п. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Оскільки позивачем була оскаржена податкова вимога і сума недоїмки платника єдиного внеску не є узгодженою, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення про застосування штрафних санкцій №0001671304 від 22.04.2016 року було винесено податковим органом передчасно, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, апелянтом, як суб'єктом владних повноважень, не було надано достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його доводи, і не довів правомірності ухвалених ним рішень.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення вимог заявника апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновком суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2017р. по справі №820/3449/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Зеленський В.В. Судді П'янова Я.В. Чалий І.С. Повний текст ухвали виготовлений 31.07.2017 р.