ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 липня 2017 р. Справа № 909/1038/16
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т.В. , секретар судового засідання Масловський А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
до відповідача: Timberim Inc. Limited Unit B, 9F, LOCKHARТ CENTER, 301-307, LOCKHARТ ROAD, WAN CHAI, HONG KONG, PEOPLE'S REPUBLIC OF CHINA
про стягнення 8435,81 доларів США,
за участю:
від позивача: ОСОБА_1 - представник, (довіреність №б/н від 31.10.16),
від відповідача: не з"явилися
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бистриця-ВПК" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Timberim Inc. Limited (HONG KONG, PEOPLE'S REPUBLIC OF CHINA) про стягнення 8435,81 доларів США.
Ухвалою суду від 28.11.16 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі.
В судове засідання 20.06.17 представник відповідача не з"явився, ухвалою суду розгляд справи відкладено на 27.07.17.
Відповідно до ч. 3 ст. 79 ГПК України господарським судом поновлено провадження у справі.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та подав клопотання вх.№11884/17 від 27.07.17 про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, які судом оглянуто та долучено до матеріалів справи.
Представник відповідача у судове засідання 27.07.17 не з'явився, витребуваних судом доказів не надав, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи відповідно до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року.
Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи і забезпечення його явки в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів, що дає підстави для висновку суду щодо розгляду справи в порядку, передбаченому статтею 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи із врахуванням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.
Статтею 4 ГПК України, встановлено, що господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Предметом позову в даній справі є матеріально правова вимога про стягнення 8435,81 дол. США заборгованості за лісопродукцію згідно контракту купівлі - продажу лісопродукції № 90/101015 від 28.10.15.
28.10.15 між сторонами даного спору укладено контракт купівлі - продажу лісопродукції № 90/101015, відповідно до умов якого продавець ( позивач ) зобов"язується продати, а покупець - купити лісоматеріали сосна, ялина, ялиця, дуб. Асортимент товару, об"єм, розміри, ціна зазначаються в Специфікаціях до контракту, які є невід"ємною частиною даного контракту (п.1.2 контракту).
Пунктом 2.1. контракту, сторони погодили, що ціна товару визначається згідно з міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів "Інкотермс 2010" FCA Івано-Франківськ, Україна.
Відповідно до п.3.1. контракту, товар поставляється партіями у відповідності до умов FCA Ukraine ( Інкотермс).
Згідно п.3.4 контракту, продавець має право відвантажувати покупцю зазначену в специфікаціях місячну партію окремими частинами на власний розсуд. Товар передається разом із наступними документами: інвойс (рахунок - фактура), упаковочний лист, фіто санітарний сертифікат, митна декларація.
В пункті 4.1. контракту, зазначено, що оплата партії поставленого товару проводиться на протязі 3-х банківських днів шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця на основі виставленого Інвойсу, митної декларації.
Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Приписами ст. 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
На виконання умов контракту, позивач в період з 27.11.15 по 22.04.16 продав відповідачу продукції на загальну суму 61464,67 дол. США, що підтверджується копіями міжнародних транспортних накладних (CMR), електронними інвойсами, електронними деклараціями, копії яких долучено до матеріалів справи.
В порушення договірних зобов"язань, відповідач отриманий товар оплатив частково в сумі 53028,86 дол. США, що підтверджується банківською випискою, копія якої долучена до матеріалів справи.
Таким чином, за документальними даними, поданими позивачем, сума боргу станом на день винесення рішення складає 8435,81 дол.США.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 2 ст. 614 ЦК України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Станом на день винесення судом рішення, відповідач доказів погашення заборгованості не надав, доводи позивача не спростував.
Відповідно до п. 14 постанови пленуму Верховного суду України від 18.12.09 "Про судове рішення у цивільній справі", у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті, суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.
Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом.
Враховуючи наведені положення, суд вважає за необхідне навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення. Станом на день прийняття рішення (27.07.17) Національним банком України встановлено курс долара США до гривні в розмірі 2588.4860 грн. за 100 одиниць. Даний факт підтверджується повідомленням Національного банку України від 27.07.170 (http://www.bank.gov.ua).
Судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобов'язання щодо оплати отриманого товару, згідно контракту купівлі-продажу лісопродукції №90/101015 від 28.10.15, тому вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 8435,81 дол.США, що еквівалентно 218359,76 грн. обґрунтована та підлягає задоволенню.
За таких обставин, позов підлягає до задоволення в сумі 8435,81 дол.США. Відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, судові витрати понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи, слід покласти на відповідача.
На підставі вищевикладеного, у відповідності до 124 Конституції України, ст. 525, 526, 530, 610, 612, 614, 625, 629, 712 ЦК України, ст. 173, 265 ГК України, керуючись ст. 4, 4-7, 22, 33, 43, 49, 75, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
позов товариства з обмеженою відповідальністю "Бистриця-ВПК" до Timberim Inc. Limited про стягнення 8435,81 доларів США задовольнити.
Стягнути з Timberim Inc. Limited Unit B, 9F, LOCKHARТ CENTER, 301-307, LOCKHARТ ROAD, WAN CHAI, HONG KONG, PEOPLE'S REPUBLIC OF CHINA на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Бистриця-ВПК", вул. Бойчука, 25-А, с. Грабовець, Богородчанський район, Івано-Франківська область, 77762 ( код 35772223) 8435,81 (вісім тисяч чотириста тридцять п"ять доларів США вісімдесят один цент), що еквівалентно 218359,76 (двісті вісімнадцять тисяч триста п"ятдесят дев"ять гривень сімдесят шість копійок) заборгованості та 3246,95 (три тисячі двісті сорок шість гривень дев"яносто п"ять копійок) - судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 01.08.17
Суддя Максимів Т.В.
Суд | Господарський суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 27.07.2017 |
Оприлюднено | 02.08.2017 |
Номер документу | 68038738 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Івано-Франківської області
Максимів Т.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні