Рішення

від 25.07.2017 по справі 922/1209/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" липня 2017 р.Справа № 922/1209/17

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Байбак О.І.

судді: Лаврова Л.С. , Присяжнюк О.О.

при секретарі судового засідання Рученко К.Д.

розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства "Явірське", с. Явірське, Харківська обл. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Амплор", м. Харків 3-я особа 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Балаклійське ХПП", м. Балаклія, Харківська обл.; 2) Фермерське господарство "Свам-Агро", м. Харків про витребування майна за участю представників сторін та третіх осіб::

позивача - ОСОБА_1 (довіреність б/н від 24.03.2017 р.)

відповідача - не з'явився;

третьої особи - 1 - не з'явився;

третьої особи - 2 - ОСОБА_2 (довіреність б/н від 24.02.2017 р.).

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Явірське» , с. Явірське, Балаклійського району, Харківської області (далі за текстом - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою, в якій просить суд витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Амплор» , м. Харків (далі за текстом - відповідач) пшеницю 5 класу в обсязі 310079 кг., яка зберігається у ТОВ «Балаклійське ХПП» та передати її власнику - Приватному підприємству «Явірське» , с. Явірське.

Позов обґрунтовано з посиланням на те, що зазначена пшениця належить позивачу на праві власності, тоді як Фермерське господарство "Свам-Агро", м. Харків, всупереч зазначеним обставинам незаконно здійснило переведення на себе права власності на цю пшеницю та здійснило її продаж на користь позивача згідно з договором купівлі-продажу № 8 від 09.03.2017 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.04.2017 р. порушено провадження по справі № 922/1209/17 та призначено до розгляду в судовому засіданні на 10.05.2017 р., залучено до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Балаклійське ХПП", м. Балаклія, Харківська обл. (далі за текстом - третя особі - 1) та 2) Фермерське господарство "Свам-Агро", м. Харків (далі за текстом - третя особі - 2).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.05.2017 р. для розгляду справи призначено колегію суддів.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 11.05.2017 р., для розгляду справи № 922/1209/17 визначено персональний склад колегії суддів: головуючий суддя Байбак О.І., судді Лаврова Л.С., Присяжнюк О.О.

Ухвалою господарського суду від 12.05.2017 р. призначено колегіальне слухання справи на 23.05.2017 р.

Ухвалою господарського суду від 23.06.2017 р. продовжено строк розгляду справи на 15 днів за відповідним клопотанням представника відповідача.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

В процесі розгляду справи третя особа - 1 надала суду письмові пояснення (вх.. № 19452 від 13.06.2017 р.) в яких, зокрема, зазначає, що спірне зерно вже не зберігається на Зерновому складі ТОВ Балаклійське ХПП , оскільки було відвантажено відповідачу за заявою останнього від 05.05.2017 р.

Відповідач надав суду заперечення на позовну заяву (вх. № 22947 від 17.07.2017 р.) в яких просить суд в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що його не було залучено до участі в справі № 922/878/17, рішенням по якій було розірвано договір консигнації № 16082016-А від 16.08.2016 р., на підставі якого третя особа - 2 і здійснила продаж спірної пшениці відповідачу; що договір купівлі-продажу № 8 від 09.03.2017 р. було укладено відповідачем та третьою особою - 2 до моменту розірвання договору консигнації № 16082016-А від 16.08.2016 р. згідно з вищезазначеним судовим рішенням, а тому дії сторін щодо укладання цього договору, на думку відповідача, є правомірними, а відповідач законним шляхом набув право власності на спірну пшеницю; що ухвалами слідчих суддів Балаклійського районного суду Харківської області за зверненням позивача було накладено арешт на спірну пшеницю, проте дані ухвали в подальшому були скасовані слідчими суддями того ж суду і зазначені обставини, на думку відповідача, свідчать про відсутність будь-яких заборон на укладання договору купівлі-продажу № 8 від 09.03.2017 р.; що за спірну пшеницю відповідач розрахувався з третьою особою - 2 повністю, передавши їй відповідний вексель; що станом на дату подання відзиву спірне зерно було реалізоване відповідачем у своїй господарській діяльності.

На судове засідання 25.07.2017 р. прибули представники позивача та третьої особи-2.

Представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник третьої особи - 2 проти позову заперечує, просить в його задоволенні відмовити в повному обсязі.

Крім того, представник третьої особи - 2 оголосив усне клопотання про зупинення провадження у даній справі до перегляду Вищим господарським судом України рішення господарського суду Харківської області від 20.04.2017 р. та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 07.06.2017 р. у справі № 922/878/17.

Розглянувши зазначене клопотання, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 вимогами ст. 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Рішення господарського суду Харківської області від 20.04.2017 р. та постанова Харківського апеляційного господарського суду від 07.06.2017 р. у справі № 922/878/17 станом на дату прийняття даного рішення є такими, що набрали законної сили, тобто є обов'язковими до виконання.

Зазначене свідчить про безпідставність доводів представника третьої особи - 2 щодо необхідності зупинення провадження у даній справі, та є підставами для відмови в задоволенні відповідного клопотання.

Третя особа - 1 на судове засідання 25.07.2017 р. свого представника не направила, хоча належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи.

Відповідач на судове засідання 25.07.2017 р. свого представника також не направив, та надав суду клопотання в якому просить суд відкласти розгляд справи в зв'язку з неможливістю прибуття його представника на дане судове засідання.

Однак, зазначене клопотання не підлягає задоволенню, оскільки на підтвердження обставин, викладених в ньому, відповідачем не надано жодного доказу. Відповідач, як юридична особа, не обмежений в можливості мати в своєму розпорядженні декількох представників, та в разі неможливості прибуття на судове засідання одного представника, направити на це засідання іншого представника.

Суд також зазначає, що відповідачу в межах даної справи були створені всі умови для реалізації його процесуальних прав. Як свідчать матеріали справи, останній надав суду письмові пояснення щодо заявленого позову, а його представник неодноразово був присутній на судових засіданнях по даній справі, на яких надавав суду пояснення щодо суті спору.

Крім того, статтею 22 ГПК України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки неявка на судове засідання представників відповідача та третьої особи - 1 не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останніх, за наявними в матеріалах справи документами, як це передбачено ст. 75 ГПК України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив.

Як свідчать матеріали справи, між Приватним підприємством "Явірське" та Фермерським господарством "Свам-Агро" укладено договір консигнації № 16082016-А від 16.08.2016 р., відповідно до п. п. 1.1, 2.1 якого ПП «Явірське» , як консигнант, зобов'язується передати товар - пшеницю фуражну урожаю 2016 року у кількості 1650 тон, а ФГ «Свам-Агро» , як консигнатор, прийняти вказаний товар на реалізацію і від свого імені за винагороду, передбачену умовами вказаного договору реалізувати товар третім особам (покупцям). Товар поставляється насипом на елеватор або ХПП, з яким у Консигнатора укладений договір зберігання, або на склад Консигнатора (п.2.5, 8.1). Консигнант зобов'язується своєчасно надавати Консигнатору необхідну бухгалтерську документацію на кожну поставлену партію товару для подальшого його продажу (п.3.2). Товар переданий Консигнатору є власністю Консигнанта до моменту його продажу (п.4.1). Строк дії договору - з моменту його підписання та скріплення печатками до 01.08.2017р. (п.10.1)

Згідно зі специфікацією від 19.08.2016р., що є додатком № 1 до вказаного договору, поставці підлягає партія товару у кількості 750 т. пшениці фуражної за ціною 3850 грн./тону у загальній вартості 2887500,00 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 481250,00 грн. Поставка товару здійснюється за рахунок Консигнанта на протязі 7 днів з моменту підписання специфікації на склад Консигнатора, строк консигнації складає 30 днів, строк консигнації розраховується з моменту відвантаження партії товару на склад Консигнатора. Консигнатор зобов'язується перерахувати Консигнанту грошові кошти на протязі 3-х банківських днів з дати продажу товару покупцю.

З метою зберігання зазначеної пшениці, між ПП «Явірське» (поклажодавець) та ТОВ Балаклійське ХПП (зерновий склад) було укладено договір складського зберігання зерна № 43у-16 від 23.08.2016 року, відповідно до якого ТОВ «Балаклійське ХПП» зобов'язалось прийняти на зберігання зернові культури врожаю 2016 р. (надалі - Зерно), забезпечувати при необхідності очищення, сушіння і проведення аналізів, відвантаження, переоформлення зерна, а ПП «Явірське» , як поклажодавець зобов'язався передати Зерно та своєчасно розрахуватися за надані послуги з приймання, зберігання, відвантаження та додаткові послуги, а також забрати Зерно після закінчення строку його зберігання.

За вищевказаним договором відповідно до оформлених ТОВ Балаклійське ХПП складських квитанцій (т. 1 а.с. 29-36) ПП «Явірське» прийняло на зберігання зерно пшениці 5 класу в загальній кількості 720,600 т.

Частину пшениці 5-го класу в обсязі 310 079 кг. (Надалі - Майно), що була прийнята на зберігання ТОВ Балаклійське ХПП , ПП «Явірське» передало Фермерському господарству Свам-Агро . Зазначена передача відбулася шляхом подання ПП «Явірське» до ТОВ Балаклійське ХПП відповідної заяви від 12.10.2016 р. про переоформлення пшениці на ТОВ Балаклійське ХПП (т. 1 а.с. 37).

На підставі зазначеної заяви, у відповідності до п 3.12 договору складського зберігання зерна № 43у-16 від 23.08.2016 року, укладеного між ПП «Явірське» та ТОВ Балаклійське ХПП , та на підставі Закону України Про зерно та ринок зерна в Україні , вимог Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, затвердженої Наказом Міністерства аграрної політики № 661 від 13.10.2008, ТОВ Балаклійське ХПП переоформило пшеницю 5 кл., в кількості 310 079 кг. на ФГ «Свам-Агро» , оформило та видало останньому складську квитанцію серії АЦ № 786694 № 477 від 12.10..2016 р. (т. 1 а.с. 38), уклало договір складського зберігання № 49у-16 від 05.09.2016 р.

В подальшому, як свідчать матеріали справи, між Фермерським господарством СВАМ-АГРО , як продавцем, та ТОВ Амплор , як покупцем, укладено договір купівлі-продажу № 8 від 09.03.2017 р. (т. 1 а.с. 85-87), відповідно до умов якого (п. 1.1.) продавець зобов'язався передати у власність, а покупець належним чином прийняти і оплатити товар - зерно пшениці та насіння соняшника (номенклатура, асортимент), кількість та інші характеристики якого зазначені в специфікації (далі - товар), яка додається до даного договору та є його невід'ємною частиною.

Згідно з п. 3.1. зазначеного договору купівлі-продажу, перехід права власності на товар відбувається шляхом заміни покупцем облікових записів в складських квитанціях на зерно в місцях їх зберігання.

Згідно зі специфікацією № 1 до договору купівлі-продажу № 8 від 09.03.2017 р. (т. 1 а. с. 88), в межах зазначеного договору Фермерське господарство Свам-Агро здійснило продаж ТОВ Амплор в т.ч. пшениці 5 класу в кількості 310079 кг., що зберігається на ТОВ Балаклійське ХПП за складською квитанцією серії АЦ № 786694 № 477 від 12.10..2016 р. (п. 5 зазначеної специфікації), та яка належить на праві власності ПП «Явірське» .

За заявою Фермерського господарства Свам-Агро від 15.03.2017 р., у відповідності до п 3.12 договору складського зберігання зерна № 49у-16 від 05.09.2016 року, укладеного між ФГ Свам-Агро та ТОВ Балаклійське ХПП , та на підставі Закону України Про зерно та ринок зерна в Україні , вимог Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, затвердженої Наказом Міністерства аграрної політики № 661 від 13.10.2008, ТОВ Балаклійське ХПП переоформило пшеницю 5 кл., в кількості 310 079 кг. на ТОВ Амплор , оформило та видало останньому складську квитанцію серії АЦ 947567 № 1003 від 15.03.2017 р. (т. 1 а. с. 41), уклало з останнім договір складського зберігання № 79у-17 від 15.03.2017 р. (т. 2 а. с. 9-12).

Актом приймання передачі № АТ-23 від 16.03.2017 р. Фермерське господарство Свам-Агро передало ТОВ Амплор пшеницю 5 класу в кількості 310079 кг., яка зберігається в ТОВ Балаклійське ХПП згідно зі складською квитанцією АЦ947567/1003 (т. 1 а. с. 40)

ПП Явірське вважаючи себе законним власником зазначеної пшениці 5 класу в кількості 310079 кг., яка зберігалася в ТОВ Балаклійське ХПП звернулося до господарського суду з позовом по даній справі в якому просить суд витребувати її у ТОВ Амплор та передати її ПП Явірське .

Фермерське господарство Свам-Агро та ТОВ Амплор заперечуючи проти задоволення позову зазначають, що ТОВ Амплор правомірно набуло право власності на цю пшеницю, оскільки Фермерське господарство Свам-Агро здійснило її продаж на підставі договору консигнації № 16082016-А від 16.08.2016 р., укладеного між Приватним підприємством "Явірське" та Фермерським господарством "Свам-Агро", та за згодою Приватного підприємства "Явірське", оскільки останнє шляхом подання до ТОВ Балаклійське ХПП заяви від 12.10.2016 р. про переоформлення пшениці на ТОВ Балаклійське ХПП (т. 1 а.с. 37).

Матеріали справи також свідчать про те, що в процесі її розгляду ТОВ Балаклійське ХПП на підставі заяви директора ТОВ Амплор ОСОБА_3 від 05.05.2017 р. (т. 2 а.с. 15) відвантажило ТОВ Амплор зерно пшениці 5 класу, в загальній кількості 310079 кг., про що свідчать залучені до матеріалів справи товарно-транспортні накладні на перевезення хлібопродуктів автомобільним транспортом (т. 2 а. с. 16-24).

Таким чином, станом на момент винесення даного рішення спірне зерно пшениці вже не зберігається в ТОВ Балаклійське ХПП , як про це зазначає позивач.

Разом з тим, в поданих відповідачем запереченнях на позовну заяву останній наполягає на тому, що спірне зерно пшениці ним реалізоване в господарській діяльності, проте жодних доказів в обґрунтування зазначених обставин, в т.ч. на вимогу суду, викладену в ухвалі від 19.07.2017 р. не надав.

Крім того, як свідчать матеріали справи, рішенням господарського суду Харківської області від 20.04.2017 р., залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07.06.2017 р. у справі № 922/878/17, розірвано договір консигнації № 16082016 від 16.08.2016 року, укладений між Приватним підприємством "Явірське" та Фермерським господарством " Свам-Агро"; повернуто Приватному підприємству Явірське товар, який є його власністю, переданий Фермерському господарству "Свам-Агро" за договором консигнації № 16082016-А від 16.08.2016, а саме: пшеницю 5 класу в кількості 93,961 тон (яка знаходиться на зберіганні у Філії ПАТ «Державна продовольча-зернова корпорація України» «Савинський елеватор» ) та пшеницю 6 класу в кількості 516,677 тон (яка знаходиться на зберіганні у Філії ПАТ «Державна продовольча-зернова корпорація України» «Савинський елеватор» ).

Зазначене рішення мотивоване з посиланням на те, що Фермерське господарство "Свам-Агро" порушило взяті на себе зобов'язання за зазначеним договором, а Приватне підприємство "Явірське" в порядку, визначеному чинним законодавством заявило про свою відмову від зазначеного договору, та повернення товару, переданому Фермерському господарству "Свам-Агро".

Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що стали предметом спору, суд виходить з наступного:

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст. ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В пункті 2.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» , зокрема, зазначено, що будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи. Суд обґрунтовує своє рішення лише тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Подані докази не можуть бути відхилені судом з тих мотивів, що вони не передбачені процесуальним законом.

За змістом ст. 316-317 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до вимог ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов'язує.

Пунктами 1-2 ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Згідно з п. п. 1-2- ст. 333 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.

Статтею 387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно з п. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Станом на момент укладання між Фермерським господарством Свам-Агро , та ТОВ Амплор укладено договору купівлі-продажу № 8 від 09.03.2017 р. щодо продажу пшениці 5 класу в кількості 310079 кг., що на той час зберігалася на ТОВ Балаклійське ХПП , зазначена пшениця на праві власності належала ПП «Явірське» .

Доказів переходу права власності на цю пшеницю від ПП «Явірське» до ФГ Свам-агро в передбаченому законом порядку матеріали справи не містять та жодною зі сторін у справі не надані.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність у ФГ Свам-агро права продажу зазначеної пшениці на користь ТОВ Амплор за договором купівлі-продажу № 8 від 09.03.2017 р. (п. 5 специфікації до договору).

Посилання ФГ Свам-Агро та ТОВ Амплор на те, що ТОВ Амплор правомірно набуло право власності на цю пшеницю, оскільки Фермерське господарство Свам-Агро здійснило її продаж на підставі договору консигнації № 16082016-А від 16.08.2016 р., укладеного між Приватним підприємством "Явірське" та Фермерським господарством "Свам-Агро", та за згодою Приватного підприємства "Явірське", оскільки останнє шляхом подання до ТОВ Балаклійське ХПП заяви від 12.10.2016 р. про переоформлення пшениці на ТОВ Балаклійське ХПП .

Як вбачається з матеріалів справи, договір консигнації № 16082016-А від 16.08.2016 р. за своєю правовою природою є договором комісії.

Згідно зі ст. 1011 ЦК України, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

За змістом ст. 1012-1013 ЦК України, істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну. Комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії.

Відповідно до ст. 1014 ЦК України, комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться. Якщо комісіонер вчинив правочин на умовах більш вигідних, ніж ті, що були визначені комітентом, додатково одержана вигода належить комітентові.

Пунктом 1 ст. 1017 ЦК України передбачено, що комісіонер має право відступити від вказівок комітента, якщо цього вимагають інтереси комітента і комісіонер не міг попередньо запитати комітента або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі комісіонер повинен повідомити комітента про допущені відступи від його вказівок як тільки це стане можливим.

Відповідно до ст. 1022 ЦК України, після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії. Комітент, який має заперечення щодо звіту комісіонера, повинен повідомити його про це протягом тридцяти днів від дня отримання звіту. Якщо такі заперечення не надійдуть, звіт вважається прийнятим.

Відмінністю договору комісії та договорів купівлі продажу і поставки є те, що за договорами комісії право власності на майно не переходить до комітента, як про це безпідставно зазначають ФГ Свам-Агро та ТОВ Амплор , у зв'язку з чим первинна документація щодо передачі товару не складається.

Зазначене також знайшло своє відображення в п. 4.1. укладеного між ПП «Явірське» та ФГ Свам-Агро договору консигнації № 16082016-А від 16.08.2016 р., згідно з яким переданий Консигнатору, є власністю Консигнанта до моменту його продажі покупцю.

Крім того, умови договору консигнації № 16082016-А від 16.08.2016 р. не містять жодного положення, згідно з яким ФГ Свам-Агро з метою реалізації товару попередньо набуває право власності на нього.

Заява ПП "Явірське" від 12.10.2016 р. до ТОВ Балаклійське ХПП про переоформлення пшениці на ТОВ Балаклійське ХПП в розумінні ст. 328 ЦК України не є правочином в рамках якого відбувся перехід права власності на пшеницю від ПП "Явірське" до ФГ Свам-Агро .

Суд також зазначає, що рішенням господарського суду Харківської області від 20.04.2017 р. по справі № 922/878/17, яке станом на момент винесення даного рішення є таким, що набрало законної сили, встановлено факт неналежного виконання ФГ Свам-Агро умов договору № 16082016-А від 16.08.2016 р., в зв'язку з чим, суд дійшов висновку про необхідність розірвання цього договору та повернення майна, переданого ФГ Свам-Агро в консигнацію, його власнику - ПП Явірське .

Також безпідставними є посилання ФГ Свам-Агро та ТОВ Амплор на те, що перехід права власності на зерно від ПП "Явірське" до ФГ Свам-Агро мав місце в зв'язку з переоформленням складських квитанцій на зерно.

Складська квитанція не є первинним бухгалтерським документом у розумінні до Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» . Крім того, видаткових накладних щодо передачі спірного майна від ПП "Явірське" до ФГ Свам-Агро матеріали справи не містять.

Тобто, в зв'язку з переоформленням ТОВ Балаклійське ХПП складських квитанцій на спірне зерно пшениці право власності на це зерно від ПП "Явірське" до ФГ Свам-Агро не перейшло, його власником є ПП "Явірське", а ФГ Свам-Агро не мало права здійснювати його продаж, як власник, на користь ТОВ Амплор на підставі договору купівлі-продажу № 8 від 09.03.2017 р.

Таким чином, спірне зерно пшениці 5 класу в кількості 310079 кг. вибуло з володіння власника - ПП "Явірське" не з його волі, а іншим шляхом, та було незаконно продане ФГ Свам-Агро , як його власником та продавцем, на користь ТОВ Амплор на підставі договору купівлі-продажу № 8 від 09.03.2017 р. (пункт 5 специфікації до договору).

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що договір купівлі-продажу № 8 від 09.03.2017 р. в частині продажу зерна пшениці 5 класу в кількості 310079 кг. (пункт 5 специфікації до договору) порушує права та інтереси ПП "Явірське", тобто укладено з порушенням вимог визначених частиною першою ст. 203 ЦК України.

Частиною першою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, частиною першою статті 203 ЦК України, за якою зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Стаття 216 ЦК України передбачає загальні наслідки недійсності правочину, відповідно до яких недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю

Згідно зі статтею 236 ЦК України правочин є недійсним з моменту його вчинення та не породжує тих юридичних наслідків, задля яких укладався, у тому числі не породжує переходу права власності до набувача.

За загальним правилом наслідком недійсності угоди є застосування двосторонньої реституції, яка не ставиться в залежність від добросовісності сторін угоди.

Разом із тим частиною третьою статті 216 ЦК України передбачено, що загальні наслідки недійсності угоди застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Цивільним кодексом України передбачені засади захисту права власності. Зокрема, стаття 387 ЦК України надає власнику право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Згідно із частиною першою статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Оскільки добросовісне набуття в розумінні статті 388 ЦК України можливе лише тоді, коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна з незаконного володіння.

За таких обставин, суд керуючись п. 1 ст. 83 ГПК України приходить до висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог, та визнання недійсним укладеного між ФГ Свам-Агро та ТОВ Амплор договору купівлі-продажу № 8 від 09.03.2017 р. в частині продажу зерна пшениці 5 класу в кількості 310079 кг. (пункт 5 специфікації до договору), що належить на праві власності ПП "Явірське".

Крім того, оскільки факт незаконного вибуття з володіння ПП "Явірське" зерна пшениці 5 класу в кількості 310079 кг. та факт незаконного набуття права власності на нього ТОВ Амплор на підставі недійсного договору купівлі-продажу № 8 від 09.03.2017 р. в частині продажу цієї пшениці, ПП "Явірське" в межах даної справи доведено належними та допустимими доказами, зазначене, з урахуванням вимог ст. 321, 387-388 ЦК України, є підставою для його витребування від ТОВ Амплор на користь його законного власника - ПП "Явірське", за поданою останнім позовною заявою. При цьому, суд при прийнятті рішення також враховує факт відсутності цієї пшениці на зберіганні у ТОВ Балаклійське ХПП станом на момент прийняття даного рішення, а тому не відображає відповідні відомості про його місцезнаходження в резолютивній частині рішення.

Посилання ТОВ Амплор на те, що отримане від ФГ Свам-Агро за договором купівлі-продажу № 8 від 09.03.2017 р. зерна пшениці 5 класу в кількості 310079 кг. ним вже реалізоване в своїй господарській діяльності, суд вважає безпідставними, оскільки зазначені обставини ТОВ Амплор , всупереч вимогам ст. 32-34, 36 ГПК України, не доведені жодними доказами.

Суд також враховує, що в процесі розгляду даної справи, ухвалою від 19.07.2017 р. зобов'язував ТОВ Амплор надати докази переходу права власності на спірне майно від нього до інших осіб, на чому наполягає останній в процесі розгляду даної справи, проте, зазначені вимоги суду ТОВ Амплор виконані не були, а такі докази суду не були надані.

В пункті 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , зокрема зазначено, що Якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Таким чином, судом в порядку, визначеному ст. 32-36 ГПК України, та в пункті 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції розглянуто справу за наявними в ній документами та матеріалами.

При цьому, суд також враховує, що у випадку відсутності у ТОВ Амплор витребуваного майна, зазначені обставини не можуть бути підставами для відмови в судовому захисті прав та інтересів ПП "Явірське", а останнє до того ж в подальшому, за наявності певних обставин, не позбавлене право ініціювати виконання судового рішення іншим способом.

Доводи ТОВ Амплор стосовно неодноразового скасування ухвал слідчих суддів Балаклійського районного суду Харківської області про накладення арешту на спірне зерно пшениці, а так само про те, що за цю пшеницю ТОВ Амплор розрахувався з ФГ Свам-Агро шляхом передачі векселю не спростовують висновків суду щодо необхідності визнання недійсним договору та витребування майна.

З урахуванням вимог ст. 44, 49 ГПК України, відповідача на користь позивача також підлягає стягненню судовий збір в сумі 1600 грн.

Керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 4-5, 22, 44, 49, 75, 84, 83, 85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Вийти за межі позовних вимог.

Визнати недійсним укладений між Фермерським господарством Свам-Агро (код ЄДРПОУ: 40349581) та Товариством з обмеженою відповідальністю Амплор (код ЄДРПОУ: 39456723) договір купівлі-продажу № 8 від 09.03.2017 р. в частині продажу пшениці 5 класу в кількості 310079 кг. на суму 1364347,60 грн., складська квитанція на зерно АЦ 786694 № 477 від 12.10.2016 р. (пункт 5 специфікації № 1 до цього договору).

Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю Амплор (адреса: 61004, м. Харків, вул. Жовтневої революції, буд. 12, корп. Б ; код ЄДРПОУ: 39456723) пшеницю 5 класу в кількості 310079 кг. та передати її власнику Приватному Підприємству Явірське (адреса: 64224, Харківська обл., Балаклійський р-н, с. Явірське, вул. Центральна, 71; код ЄДРПОУ: 33201387).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Амплор (адреса: 61004, м. Харків, вул. Жовтневої революції, буд. 12, корп. Б ; код ЄДРПОУ: 39456723) на користь Приватного Підприємства Явірське (адреса: 64224, Харківська обл., Балаклійський р-н, с. Явірське, вул. Центральна, 71; код ЄДРПОУ: 33201387) 1600 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 31.07.2017 р.

Головуючий суддя Суддя Суддя ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6