Рішення

від 31.07.2017 по справі 553/1823/17

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/1823/17

Провадження № 2/553/915/2017

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

31.07.2017м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді - Новака Ю.Д.,

при секретарі - Каленіченко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 районної в м.Полтаві ради, третя особа: Автогаражний колектив Медик-2 про визнання права власності на гараж,-

В С Т А Н О В И В:

У липні 2017 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 районної в м.Полтаві ради, третя особа: Автогаражний колектив Медик-2 про визнання права власності на гараж.

Позивач в судове засідання не з'явилася, попередньо надавши заяву про розгляд справи без її участі.

Представник відповідача ОСОБА_2 районної в м.Полтаві ради в судове засідання не з'явився, попередньо надавши заяви про розгляд справи без участі представника, зазначивши, що відносно позовних вимог не заперечують.

Представник третьої особи Автогаражного колективу Медик-2 в судове засідання не з'явився, попередньо надавши заяви про розгляд справи участі голови кооперативу, зазначивши, що проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає до задоволення за наступних обставин.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, є членом автогаражного колективу Медик- 2 .

25 вересня 2014 року рішенням сорок четвертої сесії Полтавської міської ради шостого скликання автогаражному колективу Медик-2 в оренду строком на п'ять років надано земельну ділянку площею 5716 кв.м., за адресою пров. Рибальський 10- Г, для експлуатації та обслуговування гаражів членів автогаражного колективу.

На підставі вищезазначеного рішення між Полтавською міською радою та автогаражним колективом Медик-2 укладено договір оренди землі від 21.10.2014 року, на земельну ділянку загальною площею 5716 кв.м., кадастровий номер 5310136700:16:006:0470, за адресою місто Полтава, пров. Рибальський 10-Г.

ОСОБА_1 у 2001 році збудовано цегляний гараж № 84, який знаходиться в блоці № 5 автогаражного колективу Медик за адресою м. Полтава, пров. Рибальський, буд. 10-г.

З метою оформлення права власності на вказаний гараж позивач звернулася до ПП Полтавське бюро технічної інвентаризації Інвентаризатор для виготовлення технічного паспорту .

Так, відповідно до технічного паспорту від 28 травня 2009 року ПП Полтавське бюро технічної інвентаризації Інвентаризатор - гараж № 84 знаходиться в блоці № 5 за адресою м. Полтава, пров. Рибальський, буд. 10-г має площу 26, 2 кв. м., погріб площею 24, 1 кв. м. та оглядову яму площею 2,9 кв. м.

Згідно довідки № 18 від 10 липня 2017 року за підписом голови правління автогаражного колективу Медик-2 ОСОБА_3 ОСОБА_1 не має заборгованості по сплаті членських внесків.

Згідно ст. 41 Конституції України право власності здобувається в порядку, передбаченому законом.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до вимог п. п. 1, 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права. Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2, 6 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь які дії, які не суперечать закону, а держава не втручається у здійснення власником права власності.

Згідно ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнано за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під вже побудоване нерухоме майно.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самовільно збудоване на ній, якщо це не порушує прав інших осіб.

Відповідно до ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Згідно з п. 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30.03.2012 року Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) відповідно до статті 376 ЦК суди розглядають спори щодо самочинного будівництва, зокрема: про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно власником земельної ділянки; про визнання права власності на самочинно збудоване майно на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснила самочинне будівництво: про відшкодування витрат на будівництво, здійснене на земельній ділянці, яку особі не було відведено; про знесення самочинно збудованого нерухомого майна; про зобов'язання особи, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, провести відповідну перебудову; про стягнення витрат, пов'язаних із приведенням земельної ділянки до попереднього стану. При розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил (п. 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30.03.2012 р.). Під наданням земельної ділянки слід розуміти рішення компетентного органу влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або надання у користування, або передачу права користування земельною ділянкою на підставі цивільно-правових договорів із фізичною чи юридичною особою. Під метою надання земельної ділянки слід розуміти вид використання земельної ділянки (стаття 19 ЗК, Класифікація видів цільового призначення земель, затверджена наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548), зазначений у рішенні відповідного компетентного органу державної влади чи місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у користування або передачу у власність з урахуванням цільового призначення земельної ділянки.

Відповідно до п.14 вищезазначеної постанови на підставі частини третьої статті 376 ЦК суд може задовольнити позов про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно на земельній ділянці, що не надавалася у власність чи користування особі, яка збудувала його, якщо їй у встановленому законом порядку було передано земельну ділянку у власність або надано у користування під уже збудоване нерухоме майно відповідно до її цільового призначення, та за умови, що будівництво велося з додержанням архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил згідно із законодавством, містобудівною та проектною документацією, а також у разі, якщо ці обставини були предметом розгляду компетентного державного органу (частина третя статті 375 ЦК). При цьому суд має враховувати, що відсутність заперечень власника проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво, чи визнання такого позову має бути обґрунтовано відповідними доказами, що підтверджують право на вчинення таких процесуальних дій, зокрема, договорами купівлі продажу земельної ділянки, оренди, міни.

Пунктом 3.4. Порядку розміщення та будівництва гаражів для легкових автомобілів у м. Полтава, затвердженого рішенням сорок другої сесії Полтавської міської ради п'ятого скликання від 13 серпня 2009 року визначено, що будівництво окремо розташованих гаражів (гаражів боксового типу) дозволяється на землях гаражних кооперативів та на територіях приватних домоволодінь згідно з проектною документацією, розробленою та погодженою у встановленому чинним законодавством порядку.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на гараж є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 4, 5, 6, 7, 8, 10, 11, 212, 213, 214, 215, 256 ЦПК України, ст.ст.16, 331, 376, 328 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 районної в м.Полтаві ради, третя особа: Автогаражний колектив Медик-2 про визнання права власності на гараж - задовольнити.

Визнати заОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) право власності на гараж № 84, який знаходиться в блоці № 5 за адресою пров. Рибальський, буд. 10-г в м. Полтаві.

Заочне рішення може бути переглянуте судом що його ухвалив шляхом подання заяви про його перегляд протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиОСОБА_4