Постанова

від 26.07.2017 по справі 805/2216/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2017 р. Справа №805/2216/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Арестової Л.В.,

при секретарі судового засідання Лопушанському Д.О.,

за участю:

представника позивача - Хоруженко В.В.,

представника відповідача - Голуба М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - технічне об'єднання Ізолятор

до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо - технічне об'єднання Ізолятор , звернулось до суду із позовом до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.12.2016 року № 0024371202 та № 0024381202.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що податкове повідомлення-рішення від 28.12.2016 р. № 0024371202 про сплату штрафу за порушення строку сплати грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб в сумі 10 679,64 грн., податкове повідомлення - рішення від 28.12.2016 року № 0024381202 про сплату штрафу за порушення строку сплати грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб в сумі 3 364,96 грн. суперечать нормам чинного законодавства України та підлягають скасуванню у зв'язку з порушенням відповідачем при їх прийнятті норм Податкового Кодексу України, Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , Указу Президента України від 14.04.2014 року № 405/201, яким введено в дію рішення національної Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України , нормами яких позивач звільнений від сплати платежів з земельного податку.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позов з підстав, визначених у ньому.

Представник відповідача заперечував проти позову з мотивів того, що податкові повідомлення-рішення, які оскаржуються, винесено податковим органом в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством з питань оподаткування. У зв'язку із порушенням платником вимог п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, за затримку сплати узгодженого грошового зобов'язання до позивача були застосовані штрафні санкції спірними податковими повідомленнями-рішеннями. Згідно з актом перевірки позивачем самостійно визначені податкові зобов'язання зі сплати за землю: за квітень, травень 2014 року у суму 53 398,20 грн. згідно з податковою декларацією на 2014 рік, погашені із затримкою більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати; за липень 2014 р. у сумі 33 649,60 грн. згідно з податковою декларацією на 2014 рік, погашені із затримкою до 30 календарних днів, наступним за останнім днем строку сплати. Зазначив, що Законом України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції не були внесені відповідні зміни до Податкового Кодексу України щодо звільнення від сплати та нарахування за користування земельними ділянками, а тому просив в задоволені позову відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-технічне об'єднання "Ізолятор" зареєстровано в якості юридичної особи за кодом ЄДРПОУ 38015060, місцезнаходження: 84105, Донецька область, місто Слов'янськ, вулиця Краматорська, буд. 79, що вбачається з відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch).

Позивачу належать на праві власності земельні ділянки за адресою Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Краматорська, 79 кадастровий номер 1414100000:01:006:0723 загальною площею 21,7121 (11,4182+8,3291+1,9648) га, кадастровий номер 1414100000:01:006:0724 загальною площею 0,01040 га, кадастровий номер 1414100000:01:006:0725 загальною площею 0,1963 га, кадастровий номер 1414100000:01:006:0726 загальною площею 0,1112 га, що підтверджується державними актами про право власності на земельні ділянки, свідоцтвами про власності, витягами з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 50-61).

Посадовими особами відповідача проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - технічне об'єднання Ізолятор про дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання з земельного податку згідно декларації за 2014 рік від 04.02.2014 року № 9004179606, за результатами чого складено акт від 06.12.2016 року № 7158/12-02-38015060 (а.с. 29).

Перевіркою встановлено порушення термінів сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з земельного податку, у строки, визначені відповідно до п. 57.1 ст. 57 та п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України за декларацією від 04.02.2014 року № 9004179606.

Позивач не погодившись з висновками акту перевірки, звернувся до начальника Слов'янського ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області із запереченнями від 27.12.2016 року № 4 до акту № 7158/12-02-38015060 від 06.12.2016 року про результати камеральної перевірки (а.с. 28).

Відповідач у висновці від 06.01.2017 року № 339/10/05-22-12-02-13-03 на заперечення зазначив, що висновки в акті перевірки є обґрунтованими та такими що не суперечать діючому законодавству (а.с. 24-27).

За результатами висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 28.12.2016 року:

- № 0024371202, яким за затримку сплати грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб застосовано до позивача штраф у сумі 10 679,64 грн. (20 % від розміру несвоєчасно сплаченого грошового зобов'язання);

- № 0024381202, яким за затримку сплати грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб застосовано до позивача штраф у сумі 3 364, 96 грн (10 % від розміру несвоєчасно сплаченого грошового зобов'язання) (а.с. 30, 31).

Позивач не погодившись з висновками акту перевірки та висновком від 06.01.2017 року № 339/10/05-22-12-02-13-03 звернувся із скаргою на спірні податкові повідомлення-рішення до Головного управління ДФС у Донецькій області, за наслідком розгляду якої фіскальним органом прийнято рішення від 10 лютого 2017 року № 1146/10/05-99-10-01-12-1, яким у задоволенні скарги відмовлено, а спірні податкові повідомлення-рішення залишено без змін (а.с. 19-23).

Не погодившись із таким рішенням ГУ ДФС у Донецькій області позивач звернувся зі скаргою до Державної фіскальної служби України, за наслідком розгляду якої останньою прийнято рішення від 24 квітня 2017 року № 1146/10/05-99-10-01-01-12, яким спірні податкові повідомлення-рішення та рішення з розгляду первинної скарги залишені без змін, а скарга - також без задоволення (а.с. 9-10). Вказане рішення отримано позивачем 10 травня 2017 року (а.с. 11).

Не погодившись зі спірними податковими повідомленнями-рішеннями 7 червня 2017 року позивач звернувся до суду з даним позовом (а.с. 32).

При прийняття рішенні у справі суд виходить з наступного.

Як передбачено ст. 67 Конституції України та п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Відповідно до п. 269.1 ст. 269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв).

Згідно з п. 269.2 ст. 269 ПК України особливості справляння податку суб'єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV цього Кодексу.

Об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні (пп. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПК України).

Відповідно до ст. 271 цього Кодексу базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено. Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Згідно з п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Пунктами 287.1, 287.3 ст. 287 цього Кодексу власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до норм діючого законодавства підставою до застосування штрафної санкції згідно до податкового повідомлення-рішення є порушення п. 287.3 ст. 287 Податкового Кодексу України за що на підставі статті 126 Податкового кодексу України, застосовано штраф.

Згідно зі ст. 126 ПК України у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем суму узгодженого зобов'язання у розмірі 19 748,60 грн, строк сплати якого настав 30.05.2014, сплачено 14.08.2014 (74 дні затримки); у розмірі 33 649,60 грн, строк сплати якого настав 30.06.2014, сплачено 14.08.2014 (45 днів затримки); у розмірі 33 649,60 грн, строк сплати якого настав 30.07.2014, сплачено 14.08.2014 (15 днів затримки) (а.с. 29, 62-64), - на підставі чого відповідачем прийнято спірні податкові повідомлення-рішення про застосування до позивача штрафних санкцій (а.с. 30,31).

Суд не приймає до уваги посилання відповідача про порушення позивачем строків сплати зобов'язань за липень 2017 року, оскільки вказане спростовується викладеним в акті перевірки та відображеним у картці особового рахунку позивача.

Тобто, позивачем несвоєчасно сплачено узгоджені зобов'язання з земельного податку за квітень 2014 року (строк сплати - 30.05.2014), травень 2014 року (строк сплати - 30.06.2014), червень 2014 року (строк сплати - 30.07.2014).

Разом із цим, Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення Ради національної безпеки України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції (АТО) на території Донецької і Луганської областей.

02.09.2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 1669-VII Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції (далі - Закон № 1669-VII), який визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Відповідно до ст. 1 цього Закону період проведення антитерористичної операції - це час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведених приписів, датою початку проведення антитерористичної операції є 14.04.2014.

Статтею 6 вказаного Закону передбачалось, що під час проведення антитерористичної операції звільняються суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача про необхідність застосування до даних правовідносин редакції цієї статті, що діє з 17.05.2016, оскільки спірним періодом несвоєчасної сплати позивачем зобов'язань з земельного податку є квітень-червень 2014 року.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 цього Закону, його дія поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення. Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Тобто, Закон № 1669-VII є спеціальним законом у спірних правовідносинах, тому його застосування не ставиться у залежність від внесення відповідних змін до Податкового кодексу України.

Аналіз зазначених норм свідчить, що звільнення суб'єктів господарювання від сплати за користування земельними ділянками, державним та комунальним майном під час проведення АТО мало місце за умови, що ці суб'єкти здійснювали діяльності на території проведення антитерористичної операції.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, у якому, серед інших населених пунктів, зазначено м. Слов'янськ, де зареєстрований позивач та знаходяться земельні ділянки, які належать йому на праві власності.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р, яким визнано такими, що втратили чинність Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 та Розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079, затверджено новий перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, у якому, серед інших також є м. Слов'янськ.

Стаття 10 Закону № 1669-VII передбачає, що єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує форс-мажорні обставини, як підставу для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) своїх податкових зобов'язань є наявність у такого суб'єкта господарювання Сертифікату ТПП про засвідчення форс мажорних обставин.

У матеріалах справи міститься сертифікат Донецької Торгово-промислової палати № 7130, який видано 26.12.2016 за № 1340/12.1-17-03 Товариству з обмеженою відповідальністю Виробничо-технічне об'єднання Ізолятор про настання обставин непереборної сили, яким засвідчено позивачу настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 12 квітня 2014 року по 15 липня 2014 року при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотримання норм законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів, зокрема, земельного податку за травень-червень 2015 року - до 30 числа звітного місяця відповідно (а.с. 8).

Суд зазначає, що сертифікат про настання обставин непереборної сили для позивача має посилання, зокрема, на п.п. 100.4-100.5 ст. 100 Податкового кодексу України, якими передбачено, що підставою для розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Відповідно до п. 100.2 цієї статті платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу.

Разом із цим суд зазначає, що подання такої заяви платником у даному випадку не могло мати місце з огляду на те, що сертифікат із посиланнями п.п. 100.4-100.5 ст. 100 ПК України отриманий позивачем 26.12.2016 року, тобто, після повного погашення 14.08.2014 зобов'язань зі сплати земельного податку за квітень-червень 2014 року (строк сплати - 30.05.2017, 30.06.2014, 30.07.2014 відповідно).

Крім цього, неможливість сплати позивачем таких зобов'язань у період з травня по липень 2014 року обумовлено наступними обставинами.

З квітня по липень 2014 року м. Слов'янськ не знаходилось під ефективним контролем української влади та впродовж до поточної дати на території Донецької та Луганської областей мають місце заходи з проведення АТО, про що зазначено у сертифікаті Донецької Торгово-промислової палати № 7130 від, який видано 26.12.2016 за № 1340/12.1-17-03.

До цього ж, Державною казначейською службою України було прийнято рішення про зупинення з 20 травня 2014 року по 07 липня 2014 року казначейського обслуговування розпорядників та одержувачів бюджетних коштів у м. Словянську Донецької області, що неодноразово встановлювалась судами у набравши законної сили судових рішеннях, зокрема, у постановах Донецького окружного адміністративного суду від 28.09.2016 у справі № 805/2351/16, від 12.10.2016 у справі № 805/2331/16-а, постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2014 у справі № 826/12900/14 тощо.

Відповідно до ст. 86 КАС України, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Аналізуючи наведене вище, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до позивача штрафу за несвоєчасну сплату зобов'язань зі сплати земельного податку за квітень-червень 2014 року (строк сплати - 30.05.2017, 30.06.2014, 30.07.2014 відповідно).

Враховуючи наведене, суд вбачає достатньо підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.12.2016 року № 0024371202 та № 0024381202.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Беручи до уваги наведене вище, суд вважає за необхідне стягнути з бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачений товариством при зверненні до суду із даним позовом судовий збір у сумі 1 600,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 7-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-технічне об'єднання Ізолятор до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області від 28.12.2016 року № 0024371202 про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-технічне об'єднання Ізолятор сплатити штраф у сумі 10 679,64 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області від 28.12.2016 року № 0024381202 про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-технічне об'єднання Ізолятор сплатити штраф у сумі 3 364,96 грн.

Стягнути з бюджетних асигнувань Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-технічне об'єднання Ізолятор судовий збір у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) гривень 00 копійок.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складений та підписний у відповідності з ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Арестова Л.В.