Постанова

від 27.07.2017 по справі 825/619/17

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2017 року м. Чернігів Справа № 825/619/17

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.

за участі секретаря - Гайдука С.В.,

представника позивача - Підгорного К.Ю.,

представника відповідача - Паншиної І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Малого приватного підприємства "Глорія" до Менської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В:

Мале приватне підприємство "Глорія" (далі - МПП Глорія ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Корюківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі - Корюківська ОДПІ) та, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 24.02.2014 № 0000232203.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 24.06.2011, 29.07.2011, 16.01.2012, 31.01.2012 та 27.08.2012 через реєстратор розрахункових операцій проводились операції службова видача , грошові кошти з касового апарату вилучались і того ж дня на підставі прибуткових касових ордерів оприбутковувались в касі підприємства, а тому ці кошти неоприбуткованими вважатися не можуть. Оскільки необхідність подвійного оприбуткування одних і тих самих грошових коштів чинним законодавством України не передбачена, грошові кошти, які позивач у вищевказаний період з місця проведення розрахунків вилучив та оприбуткував в касі підприємства на підставі прибуткових касових ордерів, повторного оприбуткування за місцем проведення розрахунків не вимагає. Зазначив, що в місці проведення розрахунків на кінець робочого дня коштів вже не було. Також вважає, що відповідач невірно визначив базу для нарахування штрафних санкцій за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) у касах готівки.

Крім того, пояснив, що фінансова санкція, передбачена ст. 1 Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки від 12.06.1995 № 436/95, за своєю суттю є адміністративно-господарською санкцією, а тому її застосування регулюється нормами глави 27 Господарського кодексу України. Оскільки ні Указ Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки від 12.06.1995 №436/95, ні Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, не є законами, контроль за дотриманням яких покладено, в тому числі і на відповідача, то в даному випадку адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання на умовах, визначених ст.250 Господарського кодексу України. Враховуючи наведене та період виявлення порушення вважає, що податковим органом пропущено строк на застосування штрафних санкцій.

Представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 27.07.2017, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, здійснено заміну відповідача на належного, а саме: із Корюківської ОДПІ на її правонаступника Менську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі - Менська ОДПІ).

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні, надав письмові заперечення та пояснив, що працівниками ГУ ДФС у Чернігівській області було проведено фактичну перевірку магазину, в якому здійснює господарську діяльність МПП Глорія . Під час перевірки було встановлено неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) у касах готівки. Також, записи в розділі № 2 Книг ОРО № 2510000672р-3 від 23.02.2011 та № 2510000672р-4 від 28.02.2012 щодо сум розрахунків (виторгу) за несвоєчасно роздрукованими Z-звітами були здійснені після їх фактичного роздрукування. Зазначив, що викладені в акті перевірки обставини є підставою для застосування керівником податкового органу чи його заступником відповідних заходів - винесення рішень. Таким чином, акт, складений фахівцями органу податкової служби за результатами перевірки підприємства, є належним доказом, який підтверджує факти допущених позивачем правопорушень.

Вважає, що не можуть бути прийняті до уваги зауваження позивача щодо пропущення строків для застосування відносно нього штрафних (фінансових) санкцій, встановлені ст. 250 Господарського кодексу України, оскільки дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи доходів і зборів.

Враховуючи наведене зазначив, що відповідач, приймаючи податкове повідомлення-рішення, діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені податковим законодавством України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов має бути задоволений з таких підстав.

Судом встановлено, що МПП Глорія є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, про до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.08.1996 внесено відповідний запис (а.с. 22-24).

Судом встановлено, що 07.02.2014 посадовими особами ГУ ДФС у Чернігівській області, на підставі наказу від 06.02.2014 № 65, направлень на перевірку від 06.02.2014 № 165 та № 166, листа ГУ Міндоходів у Чернігівській області від 16.12.2013 № 947/10/22-00 Про проведення фактичних перевірок було проведено фактичну перевірку магазину, що розташований за адресою: м. Корюківка, вул. Шевченка,73, в якому здійснює господарську діяльність МПП Глорія . Перевірка проведена в присутності продавця ОСОБА_3 (а.с. 138-139, 140-143).

За наслідками перевірки було складено акт від 07.02.2017 № 0067/25/10/22/21396373 (а.с. 126-131).

В ході проведення перевірки було встановлено, що фіскальний звітний чек (Z- звіт) за 24.06.2011 № 085 був фактично роздрукований 25.06.2011 о 8 год. 13 хв. Попередній звіт № 0856 роздрукований 26.06.2011 о 23 год. 17 хв. Наступний Z-звіт № 0858 роздрукований 25.06.2011 0 23 год. 08 хв., Z-звіт № 0892 від 29.07.2011 фактично роздрукований 30.07.2011 о 10 год. 19 хв., попередній Z-звіт № 0891 роздрукований 28.07.2011 о 23 год. 13 хв., наступний Z-звіт № 0893 роздрукований 30.07.2011 о 23 год. 04 хв; Z-звіт № 1064 від 16.01.2012 фактично роздрукований 17.01.2012 о 6 год. 49 хв., попередній Z-звіт № 1063 роздрукований о 21 год. 58 хв. 15.01.2012. Наступний Z-звіт № 1065 роздрукований 17.01.2012 о 22 год. 01 хв. Z-звіт № 1079 за 31.01.2012 фактично роздрукований 01.02.2012 о 6 год. 56 хв., попередній Z-звіт № 1078 роздрукований 30.01.2012 о 20 год. 19 хв., наступний Z-звіт № 1080 роздрукований 01.02.2012 о 21 год. 53 хв, Z-звіт № 1210 за 10.06.2012 фактично роздрукований 11.06.2012 о 11 год. 07 хв., попередній Z-звіт № 1209 роздрукований 09.06.2012 о 22 год. 49 хв., наступний Z-звіт № 1211 роздрукований 11.06.2012 о 20 год. 08 хв. Z- звіт № 1290 за 27.08.2012 фактично роздрукований 28.08.2012 о 07 год. 18 хв., попередній Z-звіт № 1289 роздрукований 26.08.2012 о 22 год. 50 хв. Наступний Z- звіт № 1291 роздрукований 28.08.2012 о 22 год. 49 хв.

Також записи в розділі № 2 Книг ОРО № 2510000672р-3 від 23.02.2011 та №2510000672р-4 від 28.02.2012 щодо сум розрахунків (виторгу) за зазначеними вище несвоєчасно роздрукованими Z-звітами № 0857, № 0892, № 1064, № 1079, № 1210. № 1201 були вчинені після їх фактичного роздрукування. Загальна сума виторгу за вищезазначеними Z-звітами становить 50748,47 грн. В розділі № 4 вище зазначених книг ОРО записи на час перевірки за вище зазначені дати відсутні.

На підставі акту перевірки Корюківською ОДПІ винесено МПП Глорія податкове повідомлення-рішення від 24.02.2014 № 0000232203, яким позивачу нараховано суму штрафних (фінансових) санкцій в сумі 253 742,35 грн. (а.с. 132).

Вважаючи вищевказане податкове повідомлення-рішення протиправним, МПП Глорія звернулось до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Спірні правовідносини врегульовано Указом Президента України від 12.06.1995 № 436/95 Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки (далі - Указ) та Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320 (далі - Положення).

Так, п. 1.2 Розділу І Положення встановлено, що оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до п. 2.6 Розділу ІІ Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами (додаток 2), підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства (п. 3.3 Розділу ІІІ Положення).

Згідно пунктів 4.1 та 4.2 Розділу IV Положення з метою забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємства повинні мати касу, а їх керівники мають забезпечити належне облаштування цієї каси та надійне зберігання готівкових коштів у ній.

Усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі (додаток 5). Кожне підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів).

Відповідно до п. 4.3 Розділу IV Положення, записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача судом встановлено, що 24.06.2011, 29.07.2011, 16.01.2012, 31.01.2012 та 27.08.2012 посадовими особами МПП Глорія через реєстратор розрахункових операцій проводилися операції службова видача , грошові кошти з касового апарату вилучались і того ж дня, на підставі прибуткових касових ордерів, оприбутковувались в касі підприємства.

Вищевказані обставини підтверджуються

по операціям від 24.06.2011: Z-звітами № 0856 від 23.06.2011, № 0857 від 24.06.2011, № 0858 від 25.06.2011, фіскальним чеком службова видача від 24.06.2011, витягом з Книги обліку розрахункових операції (далі - Книга ОРО) за період із 23.06.2011 по 25.06.2011, прибутковим касовим ордером від 24.06.2011 № 1170 та витягом із касової книги за 24.06.2011 (стор. 27) (а.с. 83-89);

по операціям від 29.07.2011: Z-звітами № 0891 від 28.07.2011, № 0892 від 29.07.2011, фіскальним чеком службова видача від 29.07.2011, витягом з Книги ОРО за період із 28.07.2011 по 29.07.2011, прибутковим касовим ордером від 29.07.2011 № 1438 та витягом із касової книги за 29.07.2011 (стор. 10) (а.с. 90-95);

по операціям від 16.01.2012: Z-звітами № 1063 від 15.01.2012, № 1064 від 16.01.2012, № 1065 від 17.01.2012, фіскальними чеками службова видача від 16.01.2012, витягом з Книги ОРО за період із 15.01.2012 по 17.01.2012, прибутковими касовими ордерами від 16.01.2011 № 92 та № 93, витягом із касової книги за період 14.01.2012 - 17.01.2012 (стор. 7) (а.с. 96-103);

по операціям від 31.01.2012: Z-звітами № 1078 від 30.01.2012, № 1079 від 31.01.2012, № 1080 від 01.02.2012, фіскальним чеком службова видача від 31.01.2012, витягом з Книги ОРО за період із 30.01.2012 по 01.02.2012, прибутковим касовим ордером від 31.01.2012 № 184 та витягом із касової книги за період 29.01.2012 - 31.01.2012 (стор. 11) (а.с. 104-110);

по операціям від 27.08.2012: Z-звітами № 1289 від 26.08.2012, № 1290 від 27.08.2012, № 1291 від 28.08.2012, фіскальними чеками службова видача від 27.08.2012, витягом з Книги ОРО за період із 26.08.2012 по 28.08.2012, прибутковими касовими ордерами від 27.08.2012 № 1436 та № 1440, витягом із касової книги за період 25.08.2012 - 27.08.2012 (стор. 16) (а.с. 114-121).

Що стосується операцій, здійснених працівниками МПП Глорія через реєстратор розрахункових операцій 10.06.2012, судом встановлено таке.

10.06.2012 перед початком роботи касир провів операцію службове внесення , якою до касового апарату вніс кошти в розмірі 4894,18 грн., які залишалась на ніч у грошовій скриньці цього ж касового апарату та були оприбутковані 09.06.2012 згідно Z-звіту № 1209. Виручка за день становила 2796,35 грн. Оскільки на кінець дня на місці проведення розрахунків залишались грошові кошти в сумі 7690,53 грн., з яких 4894,18 грн. були оприбутковані 09.06.2012, в наслідок не роздрукування 10.06.2012 фіскального звітного чеку не оприбуткованими залишились кошти в сумі 2796,35 грн.

Вищевказані обставини підтверджуються Z-звітами від 09.06.2012 № 1209 та від 10.06.2012 № 1210, витягом з книги обліку розрахункових операцій за вказані дні (а.с. 111-113).

Таким чином, із вищенаведеного вбачається, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 07.02.2017 № 0067/25/10/22/21396373 щодо неоприбуткування МПП Глорія готівки 24.06.2011, 29.07.2011, 16.01.2012, 31.01.2012 та 27.08.2012, не знайшли свого фактичного підтвердження та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. В свою чергу, 10.06.2012 МПП Глорія не було оприбутковано готівку, однак, в сумі 2796,35 грн., а не 10 041,55 грн., як зазначив податковий орган.

Статтею 1 Указу передбачено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 250 Господарського кодексу України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України, Законом України Про банки і банківську діяльність та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи доходів і зборів.

Фактично, у наведеній статті містяться два строкові обмеження. Одне з них полягає у тому, що адміністративно-господарські санкції не можуть застосовуватися після спливу одного року з дня вчинення порушення суб'єктом господарювання встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, зокрема, порушення норм з регулювання обігу готівки (неоприбуткування в касах готівки).

Другий обмежувальний строк, встановлений у цій статті, полягає у тому, що адміністративно-господарські санкції не можуть бути застосовані пізніше шести місяців з дня виявлення порушення встановлених правил здійснення господарської діяльності уповноваженим органом державної влади або органом місцевого самоврядування. Таким чином, другий обмежувальний строк у застосуванні адміністративно-господарських санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки (неоприбуткування в касах готівки) полягає у тому, що їх не може бути застосовано пізніше шести місяців із дня виявлення правопорушення.

Аналіз приписів наведеної статті дає підстави для висновку про те, що при виявленні факту вчинення суб'єктом господарювання порушення норм з регулювання обігу готівки (неоприбуткування в касах готівки) податковий орган, приймаючи рішення про накладення штрафу, має діяти в межах граничних строків, встановлених ч. 1ст. 250 Господарського кодексу України. Закінчення будь-якого зі встановлених зазначеною статтею строків застосування адміністративно-господарських санкцій виключає застосування таких санкцій.

Згідно зі ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Статтею 239 Господарського кодексу України передбачено, що однією із адміністративно-господарських санкцій може бути адміністративно-господарський штраф, який стягується із господарюючого суб'єкта до державного бюджету за порушення визначених законодавством України правил здійснення господарської діяльності.

Враховуючи вищевикладене суд зазначає, що фінансова санкція, передбачена ст. 1 Указу за своєю суттю є адміністративно-господарською санкцією, тому її застосування регулюється нормами глави 27 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 75 Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України.

Статтею 85 Конституції України визначено, що до повноважень Верховної Ради України належить, зокрема, прийняття законів.

Однак, Указ Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки від 12.06.1995 № 436/95 не належить до законів України. Він був прийнятий відповідно до ст. 25 Конституційного договору між Верховною Радою України та Президентом України Про основні засади організації функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України .

Згідно вказаного Конституційного договору, Президент України в межах своїх повноважень видає укази і розпорядження, які є обов'язковими для виконання на всій території України, дає їх тлумачення. Президент України видає укази з питань економічної реформи, не врегульованих чинним законодавством України, які діють до прийняття відповідних законів. В свою чергу, правовідносини щодо встановлення відповідальності за неоприбуткування готівки у касі не врегульовані відповідними законами, у зв'язку з чим Указ є чинним на даний час.

Таким чином, оскільки Указ та Положення, не є законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби, суд вважає, що в даному випадку адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання, в межах строку, встановленого ст. 250 Господарського кодексу України, тобто протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи те, що застосований згідно з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням ДПІ від 30 травня 2012 року № 0000252240 штраф є адміністративно-господарською санкцією, то він мав би бути застосований у межах строків, визначених статтею 250 ГК.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України 13.02.2007 по справі № 21-713во06, від 05.09.2009 по справі № 21-558во09, від 27.05.2014 по справі № 21-126а14 та від 04.11.2014 по справі № 21-466а14, яка в силу вимог ч. 2 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковою для врахування судом при виборі і застосуванні правової норми.

Судом встановлено, що МПП Глорія було допущено встановлений Положенням порядок оприбуткування готівки 10.06.2012, тому, з урахуванням вищевикладеного, строк для застосування адміністративно-господарських санкцій слід обраховувати починаючи з вказаної дати. Тобто, річний строк для застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки (неоприбуткування в касах готівки) закінчився у червні 2013 року. Однак, податкове повідомлення-рішення, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції, винесено 24.02.2014, тобто після закінчення річного строку з моменту вчинення порушення.

Вищевказана обставина є підставою для визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення Корюківської ОДПІ від 24.02.2014 № 0000232203.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі досліджених доказів та їх правової оцінки, враховуючи встановлені судом обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Малого приватного підприємства Глорія мають бути задоволені повністю, із врахуванням положень ст. 250 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Малого приватного підприємства "Глорія" - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Корюківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 24.02.2014 № 0000232203.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Менської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (код ЄДРПОУ 39560485) на користь Малого приватного підприємства "Глорія" (код ЄДРПОУ 21396373) судові витрати в сумі 3 806 (три тисячі вісімсот шість) грн. 14 коп.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя С.В. Бородавкіна