Ухвала

від 28.07.2017 по справі 201/10824/14-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2017 року м. Київ

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ступак О.В. , розглянувши касаційну скаргу відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 січня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 травня 2017 року у справі за скаргою Публічного акціонерного товариства Банк Кредит Дніпро на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України НещадимаІвана Сергійовича про визнання незаконною та скасування постанови про повернення виконавчого документа,

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство Банк Кредит Дніпро (далі - ПАТ Банк Кредит Дніпро ) звернулося до суду з указаною скаргою на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - ВПВР ДДВС МЮ України) Нещадима І.С. про визнання незаконною та скасування постанови про повернення виконавчого документа від 04 жовтня 2016 року.

Свої вимоги заявник обґрунтовував тим, що на виконанні державного виконавця ВПВР ДДВС МЮ України Нещадима І.С. перебувало виконавче провадження № 49808623 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська 04 лютого 2015 року, у справі № 201/10824/14-ц щодо солідарного стягнення з ТОВ Подільські цукроварні , ОСОБА_4 на користь ПАТ Банк Кредит Дніпро суми боргу у розмірі 26 842 136 грн 18 коп. Проте, не дивлячись на те, що у провадженні апеляційного суду м. Києва перебувала апеляційна скарга ПАТ Банк Кредит Дніпро на ухвалу суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні подання головного державного виконавця ВПВР ДДВС МЮ України Нещадима І.С. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_4 без вилучення паспорта, державним виконавцем Нещадимом І.С. 04 жовтня 2016 року винесено постанову про повернення вказаного виконавчого документа стягувачу, оскільки вжиті державним виконавцем заходи щодо розшуку майна боржника або коштів, на які може бути звернуто стягнення, виявилися безрезультатними.

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 23 січня 2017 року скаргу задоволено.

Скасовано постанову головного державного виконавця ВПВР ДДВС МЮ України Нещадима І.С. про повернення виконавчого документа стягувачу від 04 жовтня 2016 року.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 травня 2017 року скасовано ухвалу суду першої інстанції, скаргу задоволено.

Визнано незаконною та скасовано постанову головного державного виконавця ВПВР ДДВС МЮ України Нещадима І.С. від 04 жовтня 2016 року про повернення виконавчого документа стягувачу.

У касаційній скарзі ВПВР ДДВС МЮ України просить скасувати ухвали судів першої й апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні скарги відмовити, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального та матеріального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 2 червня 2016 року № 1402- VIII Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим касаційна скарга підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити, оскільки із матеріалів касаційної скарги, змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до положень ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу , порушено їх права чи свободи.

Постановляючи ухвалу про задоволення указаної скарги, апеляційний суд правильно виходив із того, що на момент звернення державного виконавця з поданням про обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_4, стосовно останньої як боржника знаходилося виконавче провадження про стягнення заборгованості, а на момент задоволення вищезазначеного подання виконавче провадження було завершено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження .

У зв'язку з цим апеляційний суд правильно вважав, що за таких обставин погіршуються права боржників, оскільки подання про обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_4 задоволено в період, коли державний виконавець не уповноважений на вчинення будь-яких дій по виконанню виконавчого документа, що в свою чергу свідчить про безпідставність повернення виконавчого листа стягувачу за п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження .

Виходячи з викладеного, апеляційний суд дійшов правильного висновку, що суд першої інстанції не мав підстав для задоволення скарги з огляду на те, що виконавчий лист був повернутий стягувачу за виконавчим провадженням на підставі правової норми, яка не передбачає умови та порядок повернення виконавчих документів .

Зі змісту оскаржуваного рішення апеляційного суду вбачається, що апеляційний суд правильно визначився із характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню та дійшов обґрунтованих висновків по суті вимог скарги.

Оскаржуване рішення апеляційного суду містить висновки щодо результатів оцінки зібраних у справі доказів, відповідає вимогам ст. ст. 213-215, 303, 316 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості.

Таким чином, наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують і не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,

у х в а л и в:

Відмовити відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у відкритті касаційного провадження у справі за скаргою Публічного акціонерного товариства Банк Кредит Дніпро на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима Івана Сергійовича про визнання незаконною та скасування постанови про повернення виконавчого документа,за касаційною скаргою на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 січня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 травня 2017 року.

Додані до касаційної скарги матеріали повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого спеціалізованого

суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ О.В.Ступак