Рішення

від 28.07.2017 по справі 175/923/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/923/17

Провадження № 2/175/991/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2017 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Шабанова А.М.,

за участю секретаря - Ратушної Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ДП Придніпровська залізниця , третя особа: Управління Держгеокадастру у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області про скасування державної реєстрації земельної ділянки , -

встановив:

Позивач звернулась до суду з даним позовом до Державного підприємства Придніпровська залізниця щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки у державному земельному кадастрі.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що вона є власником земельної ділянки загальною площею 0,068 га для ведення садівництва, що розташована у садовому товаристві Восход за межами населеного пункту на території Слобожанської (Ювілейної) селищної ради, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія ДП ДН №030204, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №3035 від 01 червня 1998р., що був виданий їй на підставі Рішення виконкому Ювілейної селищної ради народних депутатів № 107 від 19 листопада 1997 року. На даній земельній ділянці розташований садовий будинок загальною площею 45,3 кв.м., У зв'язку з необхідністю проведення встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці, позивач звернулася 27 травня 2015 року із заявою до землевпорядної організації для замовлення відповідної технічної документації, яку після її розроблення було подано до Управління держгеокадастру у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області для проведення державної реєстрації та присвоєння кадастрового номеру. Проте, присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці позивача унеможливлюється через помилку у державному земельному кадастрі при розробленні технічної документації із землеустрою на замовлення відповідача, а саме невідповідність координат "поворотних точок меж земельної ділянки з кадастровим номером 1221455800:01:096:0001 фактичному землекористуванню, внаслідок чого є неможливим внесення до державного земельного кадастру відомостей про мою земельну ділянку, а як наслідок і її реєстрації з подальшою видачею витягу з державного земельного кадастру. Земельна ділянка з кадастровим номером 1221455800:01:096:0001 перебуває у користуванні відповідача цільове призначення - землі залізничного транспорту. Для виправлення помилки, виявленої у відомостях Державного земельного кадастру, необхідно здійснити коригування координат земельної ділянки з кадастровим номером 1221455800:01:096:0001. Про виявлення даного факту Управління Держгеокадастру у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області негайно повідомило землекористувача ДП Придніпровська залізниця , зазначивши про необхідність здійснення коригування координат. Вказані умови не були виконані, відповідач відмовляється від замовлення нової технічної документації з метою виправлення помилки. На неодноразові письмові звернення позивача до відповідача вона отримувала письмові відповіді про неможливість замовлення нової документації у зв'язку з дорученням керівництва про припинення виконання робіт з оформлення та переоформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки, на підставі цього вона змушена звернутися до суду за захистом своїх прав.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримали. Просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, визнати дії відповідача протиправними.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи у судове засідання також не з'явився, причини неявки суду не повідомивши.

Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про права та взаємовідносини сторін, суд дослідивши матеріали справи приходить до наступного висновку.

З'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані у справі докази у їх сукупності, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих доказів, судом встановлено такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Статтею 3 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист цивільних прав та інтересів у разі їх порушення.

Частиною 2 ст. 16 ЦК України визначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; відшкодування моральної шкоди, тощо.

На підставі ч.ч.1 та 3 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

Відповідно до частини 5 статті 37 Закону України Про державний земельний кадастр , Виправлення помилок у відомостях про земельну ділянку може здійснюватися також на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) або матеріалів інвентаризації земель чи рішення суду.

Згідно частини 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про державний земельний кадастр , у разі якщо після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру виявлені помилки у визначенні площ та/або меж земельних ділянок (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки; невідповідність меж земельної ділянки, вказаних у державному реєстрі земель, її дійсним межам; невідповідність площі земельної ділянки, вказаної у Державному реєстрі земель, її дійсній площі у зв'язку із зміною методів підрахунку (округлення); присвоєння декільком земельним ділянкам однакових кадастрових номерів), такі помилки за згодою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності можуть бути виправлені на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або за матеріалами інвентаризації земель.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні щодо виявлення факту порушень Управління Держгеокадастру у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області негайно повідомило землекористувача ДП Придніпровська залізниця , зазначивши про необхідність здійснення коригування координат (лист від 02.12.2015р. вих. №0-21-03-81/15-15).

Згідно § 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (ратифікована ЗУ від 17.07.1997 року) передбачає, що "ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом...". Згідно із тлумаченням Європейського суду з прав людини (рішення від 23.09.1982 у справі "Спорронг та Леннрот проти Швеції", від 21.02.1986 у справі "Джейчс та інші проти Сполученого Королівства", від 30.05.2000 у справі "Карбонара і Вентура проти Італії), рішення якого визнаються в Україні джерелом права (ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), право постійного користування земельними ділянками повинно розглядатися як майно в розумінні § 1 ст. 1 Протоколу 1.

У своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Згідно положень ст. 6 Закону України Про залізничний транспорт землі, що надаються в користування для потреб залізничного транспорту, визначаються відповідно до Земельного кодексу України.

Згідно ст. 68 Земельного кодексу України до земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту. Для забезпечення у межах смуги відведення нормальної експлуатації залізничних колій, ліній і електропостачання та зв'язку, інших пристроїв та об'єктів залізничного транспорту загального користування, а також у місцях, де є небезпека зсувів, обвалів, розмивів, селей, снігозанесень та інших небезпечних впливів, встановлюються охоронні зони.

Відповідно до ст. 11 Закону України Про транспорт від 10.11.1994 року №32/94-ВР землями транспорту визнаються землі. надані в користування підприємствам і організаціям транспорту згідно із Земельним кодексом України, та виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту, вдосконалення і розвитку об'єктів транспорту. Розміри земельних ділянок, що надаються для зазначених цілей, визначаються відповідно до затверджених у встановленому порядку норм або проектно-технічної документації. Розміщення споруд та інших об'єктів транспорту на землях, наданих в користування підприємствам транспорту, здійснюється за погодженням з місцевими органами влади і самоврядування з урахуванням особливостей, передбачених спеціальними законами.

Відповідно до ст. 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 року за №376 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.2010 за №391/17686 Про затвердження Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками , яким встановлено, що план меж земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки, на якому відображаються зовнішні межі земельної ділянки із зазначенням власників (користувачів) суміжних земельних ділянок, усі поворотні точки меж земельної ділянки, лінійні проміри між точками по межах, земельної ділянки, межі вкраплених земельних ділянок із зазначенням їх власників (користувачів). На бажання замовника замість плану меж земельної ділянки може складатися кадастровий план земельної ділянки.

Згідно з п. 4 ст. З Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент зникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких грав.

Ст. ст. 1, 4 ОСОБА_2 Про землі, надані транспорту , затвердженого ОСОБА_3 Центрального виконавчого комітету СРСР № 58 і ОСОБА_3 народних комісарів СРСР № 50 від 07.02.1933 року, передбачалося, що землями, наданими транспорту (в т. ч. -і залізничному), визнавались землі, зайняті залізничними шляхами та іншими об'єктами залізничної інфраструктури. ОСОБА_2 діяло до набрання чинності ОСОБА_3 Міністрів СРСР від 08.01.1981 року № 24 Про затвердження ОСОБА_2 про землі надані транспорту .

Нормами чинних на момент набуття права на земельні ділянки залізницею у 1962 році нормативно-правових актів, а саме ЗК УРСР від 25.10.1922 року, Загальних основ землекористування та землеустрою, затверджених ОСОБА_3 ЦВК СРСР від 1928 року, передбачалось, що землі, які знаходяться фактично у виключному віданні уповноважених органів (у тому числі НК СРСР шляхів сполучення), рахуються закріпленими за ними та за відсутності їхньої згоди можуть бути вилученими лише у гральному порядку. Разом з тим, вимоги щодо виготовлення та отримання повного акту не передбачалися, а землі транспорту вважалися землями зального призначення, які використовувалися на підставі особливих положень про ці землі, відповідно до п. п. 54, 55 Общих начал землепользования и устройства (ОСОБА_3 ЦИК СССР 15.12.1928 року).

Протягом всього часу Державне підприємство Придніпровська залізниця здійснювала оплату податку на землю, догляд та облаштування зазначеної земельної ділянки з кадастровим номером 1221455800:01:096:0001.

Спірна земельна ділянка перебуває у законному користуванні Придніпровської залізниці та відведена для потреб залізничного транспорту. А скасовуючи державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 1221455800:01:096:0001, до складу якого входить не лише спірна земельна ділянка, а й інші землі Придніпровської залізниці.

У відповідності до п. 55 ОСОБА_3 Кабінету Міністрів України від 11 грудня 1999 №2263 Про затвердження Типового регламенту місцевої державної адміністрації Голова місцевої держадміністрації на виконання актів законодавства, доручень Прем'єр-міністра України, за власною ініціативою видає одноособово в межах повноважень місцевої держадміністрації розпорядження.

Відповідно до ст. 92 Земельного кодексу України бюджетні установи можуть набувати земельні ділянки в постійне користування. Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння та користування земельною ділянкою, яка перебуває в державній або комунальній власності без установлення строку, передбачене ч.1 ст.92 ЗК України.

Відповідно до ст. 15 Закону України Про державний земельний кадастр до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив'язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об'єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у користуванні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.

Згідно наданого позивачем кадастрового плану земельної ділянки, державного акту на земельну ділянку в описі меж відсутнє ДП Придніпровська залізниця , що тим самим прямо вказує на те, що ОСОБА_4 не було узгоджено межі суміжного користування з ДП Придніпровська залізниця .

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Так, розпорядженням голови районної державної адміністрації за №984-р від 28.12.2004 надана ДП Придніпровська залізниця на право постійного користування оспорювана позивачкою земельна ділянка смуги відводу залізниці для функціонування залізничного транспорту. Згідно вимог чинного на момент втримання землевпорядної документації законодавства, розроблено та узгоджено технічну документацію по інвентаризації земель смуги відведення.

Відповідно до ст. 92 Земельного кодексу України бюджетні установи можуть набувати земельні ділянки в постійне користування. Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння та користування земельною ділянкою, яка перебуває в державній або комунальній власності без установлення строку (ч.1 ст.92 ЗК України).

Відповідно до ст. 16 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 43 від 04.05.1999 затверджена Інструкція про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі (далі - Інструкція) з подальшими змінами.

На підставі п.1.1 Інструкції право власності на землю і право постійного користування землею посвідчується державним актом: на право власності на земельну ділянку; на право постійного користування земельною ділянкою.

Згідно п.1.4 Інструкції зазначається, що державний акт на право колективної власності на землю або право постійного користування землею видається на підставі рішення Верховної ОСОБА_3 України, Верховної ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, обласної, районної, селищної, сільської ради, а на право власності на землю - на підставі рішення ОСОБА_3 Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій, міської, селищної, сільської ради.

У відповідності до п.3.1 Інструкції державні акти на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю або право постійного користування землею видаються міськими, селищними, сільськими радами.

Відповідно до п. 1.16. Інструкції Технічна документація зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою включає: виписку з рішення відповідної ради або державної адміністрації про надання у постійне користування, передачу у власність або продаж земельної ділянки, договір відчуження земельної ділянки (договір купівлі-продажу, дарування, міни, інші цивільно-правові угоди), рішення суду; технічне завдання на розробку технічної документації зі складання державного акту; журнал польових вимірювань (крім випадків відчуження земельної ділянки із земель приватної власності); збірний кадастровий план суміжних землевласників і землекористувачів; відомість обчислення площі земельної ділянки; відомість обробки теодолітного ходу та вирахування координат поворотних точок меж земельної ділянки; експлікація земельних угідь згідно з формою 6-зем.

П.1.17. Інструкції передбачає, що до технічної документації зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою обов'язково додається копія справи щодо підготовки рішення про передачу земельної ділянки у приватну власність чи надання у постійне користування, або копія справи щодо підготовки рішення про продаж земельної ділянки.

Згідно п.1.18. Інструкції при наданні земельної ділянки у постійне користування 20 технічної документації зі складання державного акта обов'язково додається копія матеріалів щодо перенесення в натуру (на місцевість) меж земельної ділянки з акту відведення цієї земельної ділянки, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 2.3. Інструкції встановлено, що межі земельних ділянок, що передаються або надаються у власність чи у користування, відновлюються або переносяться в натуру (на місцевість) за наявними планово-картографічними матеріалами.

Відповідно до п.2.4. Інструкції перенесення в натуру (на місцевість) або відновлення всіх поворотних точок меж земельної ділянки здійснюється геодезичними методами з прив'язкою не менше двох характерних закріплених поворотних точок до пунктів державної геодезичної мережі та до твердих точок на місцевості. Здійснюється кадастрова зйомка земельної ділянки з наступним вирахуванням координат поворотних точок меж (у державній або умовній системі координат) і площі ділянки. За результатами виконаних робіт складається кадастровий план земельної ділянки.

Згідно п. 2.6. Інструкції, кадастровий план земельної ділянки складається в масштабі, який забезпечує чітке зображення всіх елементів і написів. На план наносяться: межі земельної ділянки з описом суміжних землевласників і землекористувачів; поворотні точки меж земельної ділянки; лінійні проміри між точками по межах земельної ділянки; річки, озера, канали, шляхи, лісосмуги, інші елементи ситуації; межі будинків і споруд, розташованих на земельній ділянці; межі вкраплених земельних ділянок сторонніх землевласників і землекористувачів (додається їх список); межі угідь та зон обмежень щодо використання земельної ділянки.

В 2003 році Дніпропетровським державним проектно-вишукувальним інститутом залізничного транспорту України Дніпрозалізничпроект виготовлено геодезичну зйомку та технічний звіт з геодезичних робіт.

План встановлення та узгодження зовнішніх меж землекористування М 1:10000 інвентаризації земельних ділянок смуги відводу Придніпровської залізниці 186км+930м-188км+523м, акт інвентаризації земельної ділянки у межах Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області було узгоджено з Дніпропетровським районним відділом земельних ресурсів Дніпропетровської області, а також головою Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області. Отже, у відповідності з ОСОБА_3 Верховної ОСОБА_3 України Про земельну реформу від 18.12.1990 року № 563-ХІІ, та згідно технічного завдання від 26.08.2003 р.: виданого Дніпропетровським обласним головним управлінням земельних ресурсів була розроблена технічна документація по інвентаризації земель смуги речення ДП Придніпровська залізниця та виготовлено Державний акт на право постійного користування землею.

На підставі зазначеного Технічного звіту з геодезичних робіт по встановленню меж смуги відводу Придніпровської залізниці у Дніпровському районі Дніпропетровської області від 2003 року та розпорядження голови районної державної адміністрації за №984-р від 28.12.2004 Державному підприємству Придніпровська залізниця було видано Державний акт від 09.12.2005 року серія ЯЯ № 059209 на право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1221455800:01:039:0001, 1221455800:01:096:0001. Тобто,землекористування Державним підприємством Придніпровська залізниця здійснювалось на законних підставах, згідно відповідних дозволів та погоджень компетентних державних органів, комісій.

Згідно ст.198 Земельного кодексу України при оформленні права власності на земельну ділянку проводиться комплекс робіт (кадастрові зйомки), виконуваних для визначення меж земельних ділянок, які включають, у тому числі, погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами.

Актом інвентаризації земельної ділянки із встановленням та узгодженням інших меж землекористування в натурі від 25.12.2003 року суміжними користувачами ніяких претензій при встановленні меж землекористування не заявлено.

Статтею 14 Конституції України закріплено, що право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Враховуючи той факт, що прийняте розпорядженням голови районної ради рішення щодо передачі земельної ділянки у постійне користування ДП Придніпровська залізниця та надання Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою були прийняті в рамках діючого на момент виникнення правовідносин законодавства, а сам Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №052099 від 09.12.2005 року виданий Державному підприємству Придніпровська залізниця , до якого зокрема ввійшла земельна ділянка з кадастровим номером 1221455800:01:096:0001, не скасовані та станом на теперішній час є чинними.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ДП Придніпровська залізниця , третя особа: Управління Держгеокадастру у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області про скасування державної реєстрації земельної ділянки не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Судові витрати слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 57-60, 88, 197, 209, 212-215, ЦПК України, суд, -

вирішив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ДП Придніпровська залізниця , третя особа: Управління Держгеокадастру у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області про скасування державної реєстрації земельної ділянки - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.М. Шабанов