Постанова

від 20.12.2018 по справі 175/923/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

20 грудня 2018 року

м. Київ

справа № 175/923/17/17-ц

провадження № 61-4893св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Курило В. П.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

представник позивача - ОСОБА_5,

відповідач - державне підприємство Придніпровська залізниця ,

представники відповідача: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,

третя особа - управління Держгеокадастру у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28 липня 2017 року в складі судді Шабанова А. М. та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 листопада 2017 року в складі колегії суддів: Куценко Т. Р., Демченко Е. Л., Максюти Ж. І.,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до державного підприємства Придніпровська залізниця (далі - ДП Придніпровська залізниця ), третя особа - управління Держгеокадастру у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області, про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Позовна заява мотивована тим, що вона є власником земельної ділянки, загальною площею 0,068 га, цільове призначення якої ведення садівництва, яка розташована у садовому товаристві Восход (далі - СТ Восход ) за межами населеного пункту на території Слобожанської (Ювілейної) селищної ради, на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серія

НОМЕР_2, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю від 01 червня 1998 року за № 3035, що був виданий їй на підставі рішення виконкому Ювілейної селищної ради народних депутатів від 19 листопада 1997 року № 107. На вказаній земельній ділянці розташований садовий будинок, загальною площею 45,3 кв. м. 27 травня

2015 року у зв'язку з необхідністю проведення встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці, позивач зверталася із заявою до землевпорядної організації для замовлення відповідної технічної документації, яку після її розроблення було подано до управління Держгеокадастру у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області для проведення державної реєстрації та присвоєння кадастрового номеру. Проте, присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці позивача унеможливлюється через помилку в державному земельному кадастрі при розробленні технічної документації із землеустрою на замовлення відповідача, а саме: невідповідність координат поворотних точок меж земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 фактичному землекористуванню, внаслідок чого є неможливим внесення до державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку позивача, а як наслідок і її реєстрації з подальшою видачею витягу з державного земельного кадастру. Земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1 перебуває у користуванні відповідача, цільове призначення - землі залізничного транспорту. Для виправлення помилки, виявленої у відомостях Державного земельного кадастру, необхідно здійснити коригування координат земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1. Про виявлення вказаного факту Управління Держгеокадастру у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області повідомляло землекористувача ДП Придніпровська залізниця про необхідність здійснення коригування координат, проте вказані умови не були виконані, відповідач відмовився від замовлення нової технічної документації з метою виправлення помилки. На неодноразові письмові звернення позивача до відповідача вона отримувала письмові відповіді про неможливість замовлення нової документації у зв'язку з дорученням керівництва про припинення виконання робіт з оформлення та переоформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_4 просила суд скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 у державному земельному кадастрі.

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області

від 28 липня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 листопада 2017 року, в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позовні вимоги є недоведеними.

У січні 2018 року ОСОБА_4 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, та ухвалити нове рішення про задоволення її позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неналежним чином досліджено надані докази у їх сукупності.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України ця справа передана до Касаційного цивільного суду.

У квітні 2018 року ДП Придніпровська залізниця подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, всі висновки судів відповідають встановленим обставинам справи, а тому підстав для їх скасування немає.

У травні 2018 року ОСОБА_4 подала до Верховного суду заперечення на вказаний відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що рішення судів попередніх інстанцій ухвалено з порушенням норм матеріального права та процесуального права, а тому її касаційна скарга підлягає задоволенню та рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасуванню.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 11 ЦПК України 2004 року суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з частини третьої статті 10 та статті 60 ЦПК України 2004 року кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку в силу вимог статей 10, 60, 212 ЦПК України 2004 року, встановивши, що розпорядженням голови районної ради рішення щодо передачі земельної ділянки у постійне користування ДП Дніпропетровська залізниця та надання Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою були прийняті у рамках діючого на момент виникнення правовідносин законодавства та з урахуванням того, що Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою від 09 грудня 2005 року НОМЕР_3, виданий ДП Придніпровська залізниця , до якої ввійшла земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1, не скасовані та станом на теперішній час є чинними, дійшов правильного та обґрунтованого висновку про те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 у державному земельному кадастрі.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області

від 28 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

В. П. Курило

М. Є.Червинська