Ухвала

від 01.08.2017 по справі 344/3170/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/3170/14-ц

Провадження № 22-ц/779/1192/2017

Категорія 24

Головуючий у 1 інстанції Бойчук О. В.

Суддя-доповідач Ясеновенко

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2017 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Ясеновенко Л.В.,

суддів: Горейко М.Д., Проскурніцького П.І.,

секретаря Возняк В.Д.,

з участю представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ТзОВ Центр Еміграції до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення коштів за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 16 липня 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

07.03.2014 року ТзОВ Центр Еміграції звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення коштів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 12.10.2012 року між сторонами було укладено контракт №DV-2013/21-10-2012(1) про надання відповідачам інформаційно-консультативних послуг щодо умов і порядку отримання ними імміграційної візи на право постійного проживання в США та правильного заповнення документів, а відповідачі зобов'язались оплатити за надані послуги 65600 грн. протягом дев'яти місяців з моменту підписання акту прийому-передачі наданих послуг у визначеному порядку.

Посилаючись на те, що відповідачі, отримавши послуги згідно договору, не виконали свої зобов'язання щодо оплати послуг і вибули до США, позивач просив стягнути 65600 грн. за договором про надання інформаційно-консультативних послуг, 2820, 80 грн. пені, 19680 грн. штрафу та 14240 грн. збитків, спричинених різницею курсів валюти.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 16 липня 2014 року позов задоволено частково.

Постановлено стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТзОВ Центр Еміграції 65600 грн. за отримані послуги за договором.

Також постановлено стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТзОВ Центр Еміграції 1968 грн. штрафу та 2820 грн. пені, а також 881,01 грн. судового збору.

В решті позовних вимог відмовлено.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 посилаються на незаконність та необґрунтованість рішення суду, а також на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апелянти зазначають, що вони, перебуваючи за межами України, не отримували повідомлення про розгляд даної справи та не знали про її розгляд взагалі, а тому оскільки дана справа розглянута судом без їх участі, вони були позбавлені можливості надати суду будь-які заперечення проти позову.

Звертають увагу, що між сторонами насправді були договірні відносини щодо надання інформаційно-консультативних послуг з питань імміграції, проте жодних договорів не було підписано.

Посадові особи ТзОВ Центр Еміграції , заволодівши особистими даними ОСОБА_1, заповнили заявку на участь в лотереї Зелена Карта , де вона стала переможцем, а надалі продали її відповідачам, що є незаконним, оскільки уряд США не уповноважував їх на таке посередництво. Відповідачі, не маючи іншого шляху іммігрувати в США, погодились на умови позивача.

Крім того, у присутності свідка ОСОБА_3 відбулось отримання віз та передача грошей в готівковій формі в сумі 6000 дол. США в офісному приміщенні по вул. Леся Курбаса, 9 в м. Івано-Франківську від відповідачів директору ТзОВ Центр Еміграції ОСОБА_4

Доказом передачі грошей в сумі 6000 дол. США є той факт, що позивач, надавши значний об'єм послуг для отримання ними візи, не надав би їм можливості виїхати до США, не отримавши за свої послуги кошти.

Також зазначають, що вони не підписували доданий до позовної заяви договір про надання інформаційно-консультативних послуг від 12.10.2012 року та акт прийому-передачі наданих послуг до цього договору, підписи сфальсифіковані і тому відповідно до вимог ст.ст. 204, 207 ЦК такий договір є недійсним.

Також вказують на те, що директору ТзОВ Центр Еміграції було відомо про те, що строк виїзду відповідачів до США дійсний до 17.09.2013 року, але до зазначеної дати товариство не мало жодних претензій до відповідачів, а подало позов лише 07.03.2014 року. Дана обставина свідчить про те, що подаючи позов в такий спосіб позивач передбачав, що заперечень проти позову не буде, оскільки вони й не дізнаються, що є стороною в цивільній справі.

Про такі незаконні дії ТзОВ Центр Еміграції свідчать інші цивільні справи, де позовні заяви подаються за тією самою схемою.

Просили рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Представник відповідачів апеляційну скаргу підтримав з мотивів, наведених у ній.

Представник ТзОВ Центр Еміграції апеляційну скаргу не визнав.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 12 жовтня 2012 року між ТзОВ Центр Еміграції та ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено контракт №DV-2013/21-10-2012 (1), предметом якого є надання інформаційно-консультативних послуг щодо умов і порядку отримання імміграційної візи на право постійного проживання в США та правильного заповнення документів для подачі в посольство США, зі строком дії 30.09.2013 року. (а.с.9-10)

Відповідно до п.2.1 договору визначені обов'язки консультанта, а саме консультант: надає клієнтам усні консультації та інформацію про імміграційні вимоги та імміграційне законодавство США; допомогу в заповненні імміграційних форм, анкет, переклад інформації про клієнтів на англійську мову, відправлення імміграційних форм в Національний візовий центр США; здійснення підготовки клієнтів для проходження співбесіди в посольстві США в м. Києві, а також інші послуги передбачені розділом I цього Договору.

Пункт 3.2. Договору передбачає, що вартість послуг за даним договором становить 65600 грн., що еквівалентно 8000 дол. США.

Встановлено, що 15.03.2013 року між сторонами підписано акт прийому-передачі наданих послуг до договору №DV-2013/21-10-2012 (1). (а.с.11)

Зі змісту акту вбачається, що клієнти підтверджують, що їм були надані інформаційно-консультативні послуги щодо умов і порядку отримання імміграційної візи на право постійного проживання на території США, а також послуги щодо правильного заповнення документів для подачі в посольство США, а саме: усні консультації та інформацію про імміграційні вимоги та імміграційне законодавство США, заповнено імміграційні форми, анкети для початку розгляду імміграційної справи, здійснено переклад інформації про клієнтів на англійську мову, відправлено імміграційні форми в Національний візовий центр США, надано усні консультації щодо проходження медичного огляду, надано інформацію про медичні заклади, в яких можна пройти медичний огляд, здійснено підготовку Клієнтів для проходження співбесіди в посольстві США, здійснено формування пакета документів для подачі в Посольство США, надано усні консультації щодо дотримання вимог США до осіб, які прибувають до США на постійне місце проживання та інше.

Крім того, на підтвердження заявлених вимог позивач надав копії документів відповідачів, з перекладами на англійську мову, а саме копії паспортів, ідентифікаційних номерів, свідоцтв про народження, свідоцтва про одруження, атестатів про середню освіту, дипломів, військового квитка, довідки про відсутність судимості, копії закордонних паспортів та особисті документи їх сина.

Також встановлено, що відповідно до довідки Управління державної міграційної служби України в Чернівецькій області ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за зареєстрованим місцем проживання не значаться.(а.с.98).

При таких обставинах справи суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Посилання відповідачів у апеляційній скарзі на те, що вони не підписували договір про надання інформаційно-консультативних послуг від 12.10.2012 року та акт прийому-передачі послуг від 15.03.2013 року не заслуговують на увагу, оскільки такі доводи є голослівними та не підтверджені належними доказами.

Безпідставними є і доводи скарги про те, що ними оплачено за надані інформаційно-консультативні послуги 6000 доларів США, що можуть підтвердити свідки, враховуючи наступне.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 59 ЦПК обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 218 ЦК недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

Так, за змістом абзацу другого частини першої статті 218 ЦК не може доводитися свідченням свідків не лише заперечення факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин, а й факт його вчинення, а також виконання зобов'язань, що виникли з правочину. Випадки, коли свідчення свідків допускаються як засіб доказування факту вчинення правочину, у ЦК визначені прямо (частина друга статті 937, частина третя статті 949 ЦК) (п. 8 постанови Пленуму ВС України від 06.11.2009 р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними").

Не можуть бути прийняті до уваги і посилання у скарзі на те, що позивач, будучи інформований про те, що строк їх виїзду до США дійсний до 17.09.2013 року, умисно звернувся з позовом лише 07.03.2014 року, тобто після їх від'їзду, таким чином розраховуючи на відсутність заперечень з їх сторони, оскільки такі доводи є припущенням апелянтів, а позов заявлений в межах позовної давності.

При таких обставинах справи підстав для скасування рішення суду немає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилити, а рішення Івано-Франківського міського суду від 16 липня 2014 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча Л.В. Ясеновенко

Судді: М.Д. Горейко

П.І. Проскурніцький