Рішення

від 28.07.2017 по справі 399/740/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1246/17 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Черненко В. В.

РІШЕННЯ

Іменем України

28.07.2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Черненко В.В.

суддів - Суровицької Л.В., Кіселика С.А.

за участю секретаря - Гончар В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 13.04.2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю Верес , третя особа Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області в особі відділу Держгеокадастру в Онуфріївському районі про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Верес , третя особа Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області в особі відділу Держгеокадастру в Онуфріївському районі про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки.

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що має у особистій власності земельну ділянку площею 6,0124 га, кадастровий номер 3524680400:02:000:0058, розташовану на території Василівської сільської ради Онуфріївського району.

Між позивачем та ТОВ Верес укладений договір оренди від 20.01.2005 року строком на 10 років. Договір був зареєстрований у встановленому порядку 31.05.2005 року №130, а тому його строк дії закінчився 31.05.2015 року.

Позивач зазначив, що після закінчення 31.05.2015 року дії договору жодного повідомлення про намір продовжити дію договору до позивача не надходило, а тому даний договір припинив свою дію в зв'язку зі спливом строку дії договору.

Також зазначив, що про заборону використовувати вказану земельну ділянку він письмово повідомив відповідача листом від 23.07.2016 року, який вручив під розписку представнику відповідача 04.08.2016 року.

Останні три роки до закінчення строку дії договору, ТОВ Верес взагалі не користувалось даною земельною ділянкою і відповідно не сплачував орендної плати за користування землею, що підтверджується листом ТОВ Верес від 06.09.2016 року про наявність заборгованості по орендній платі в сумі 18 335,96 грн., а це орендна плата за 4 роки - з 2013 року по 2016 рік включно, про що його було повідомлено лише в 2016 році.

Просив суд визнати факт припинення дії договору оренди земельної ділянки, що був укладений між ним та ТОВ Верес 20.01.2005 року і зареєстрований 31.05.2005 року, строком на 10 років, в зв'язку зі спливом строку дії договору.

В ході розгляду справи позивач змінив предмет позову та зазначив, що після його звернення до суду представник відповідача надав Додаткову угоду без дати до Договору оренди землі, на якому є його підпис і відповідно до якої строк оренди землі завершується 30.06.2019 року. Після закінчення договору оренди землі орендар має переважне право поновити його на новий строк, а також в новій редакції викладено п.4.3 Договору щодо визначення розміру орендної плати в 3,5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 1806 грн. Додаткова угода зареєстрована 30.06.2009 року.

Позивач зазначив, що згідно наданого ТОВ Верес листа від 06.09.2016 року відповідач за період з 2008 року по 2016 роки нарахував йому орендну плату в загальній сумі 30 530,82 грн., з яких виплатив 12 194,86 грн., в тому числі грошима 10 356,64 грн. і сплатив податок на доходи фізичних осіб за нього в сумі 1829,22 грн. Не сплачено орендної плати в сумі 18 335,96 грн.

Зазначив, що відповідач систематично не виконує свого обов'язку щодо виплати орендної плати за користування його земельною ділянкою, а тому є правові підстави для дострокового розірвання договору оренди земельної ділянки від 20.01.2005 року.

Просив суд достроково розірвати договір оренди земельної ділянки, що укладений між позивачем та відповідачем 20.01.2005 року і зареєстрований 31.05.2005 року, строком на 10 років, з урахуванням додаткового строку, що був встановлений додатковою угодою без дати, зареєстрованим 30.06.2009 року, в зв'язку з систематичним невиконанням орендарем умов договору щодо виплати орендної плати.

Рішенням Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 13.04.2017 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в зв'язку з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції встановив, що відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 є власником земельної ділянки кадастровий номер 3524680400:02:000:0058, площею 6,01 га, розташованої на території Василівської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва /а.с. 5,6/.

Між позивачем ОСОБА_2 та ТОВ Верес був укладений договір оренди землі від 26 січня 2005 року, згідно якого орендодавець передав належну йому на праві власності вищевказану земельну ділянку, а орендар її прийняв в строкове платне користування на 10 років в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується копією договору 103, 104/.

За умовами договору, сторони визначили, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 15.1 Договору); орендна плата вноситься орендарем у сумі 797 гривень (п. 4.3); обчислення розміру орендної плати здійснюється без урахування індексу інфляції, якщо її розмір перевищує мінімальний розмір орендної плати встановлений чинним законодавством України (п. 4.12); орендна плата у грошовій, відробітковій, натуральній формі проводиться протягом календарного року (п. 4.2); у грошовій формі орендна плата проводиться шляхом видачі готівкових коштів з каси підприємства, у розмірі не меншому розміру орендної плати, встановленої чинним законодавством України (п. 4.4.); розмір орендної плати переглядається у разі наявності взаємної згоди сторін або у випадку передбаченому законом (п. 4.13); орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати (п. 10.1).

Пізніше між сторонами укладена додаткова угода до договору оренди землі, в якій за взаємною згодою внесено зміни в розділ договору землі "Орендна плата" та зазначено його в наступній редакції: Орендна плата вноситься орендарем щорічно у грошовій, натуральній або відробітковій формі за домовленістю сторін у розмірі 3, 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 1806, 00 гривень у строк до 31 грудня кожного року . Крім того, сторони домовились продовжити термін дії договору на термін 10 років з моменту державної реєстрації додаткової угоди. Вказана додаткова угода була зареєстрована в Онуфріївському райвідділі КРФ ДП ЦДЗК 30 червня 2009 року. Інші умови договору залишились без змін /а.с. 102/.

Суд першої інстанції зазначив, що згідно ст.1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 2 зазначеного Закону передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 21 цього Закону встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір та умови орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати передбачено ст. 24 Закону.

Загальні підстави для розірвання договору передбачені статтею 651 ЦК України та включають положення про те, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Підстави припинення договору оренди землі передбачені статтею 31 Закону України "Про оренду землі", зокрема згідно ч.3 цієї статті на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Припинення договору оренди землі шляхом його розірвання врегульовано положеннями ст. 32 Закону України "Про оренду землі".

Відповідно до ч. 1 цієї статті Закону на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Підстави припинення права користування земельною ділянкою передбачені статтею 141 Земельного кодексу України, зокрема, відповідно до п. "д" ч. 1 цієї статті, такою підставою є систематична несплата орендної плати.

Згідно правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 12 грудня 2012 року по справі № 146цс12, договір оренди землі можливо розірвати лише в разі систематичної несплати орендної плати.

Суд першої інстанції зазначив, що підтвердженням зарахування отриманих позивачем від відповідача коштів у рахунок належної ОСОБА_2 орендної плати є відомості, згідно яких нараховано до виплати орендну плату за його земельну ділянку за 2005 рік 465, 51 та 287,036; за 2006 рік 24, 51 грн. та 796,67; за 2007 рік 672, 94 грн., 130, 00 грн., 183, 53 та 130, 44 грн.; за 2008 рік 1113, 24 грн.; за 2009 1535, 10 грн.; за 2010 рік 1779, 18 грн.; за 2011 рік 2227, 54 грн.; 2012 рік 3289, 50 грн. /а.с. 75- 87/.

02 грудня 2016 року відповідачем ТОВ Верес позивачу ОСОБА_2 було направлено орендну плату поштовим переказом в сумі 9200 гривень /а.с. 117/.

Позивач не заперечує того факту, що він починаючи з 2013 року до дня звернення до суду за отриманням орендної плати не звертався. Щодо розміру орендної плати пояснив, що точної суми, яку йому повинні виплачувати за користування землею не знав, тому отримував всі кошти, що виплачував йому орендар.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність систематичної несплати позивачу орендної плати ТОВ Верес згідно договору оренди земельної ділянки. Направлення позивачу орендної плати поштовим переказом не забороняється чинним законодавством та свідчить про виконання умов договору про виплату орендної плати.

Проте погодитись з такими висновками суду першої інстанції в повному обсязі неможливо.

Відповідно до статті 213 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 215 ЦПК України в рішенні суду повинно бути зазначено на підставі яких доказів та з яких мотивів суд вважає встановленою наявність або відсутність фактів якими обґрунтовувались вимоги чи заперечення.

Рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним нормам права.

Відповідно до ст.. ст.. 10, 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених вимог та на підставі наданих доказів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 є власником земельної ділянки кадастровий номер 3524680400:02:000:0058, площею 6,01 га, розташованої на території Василівської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва /а.с. 5,6/.

Між позивачем ОСОБА_2 та ТОВ Верес був укладений договір оренди землі в січні 2005 року, згідно якого орендодавець передав належну йому на праві власності вищевказану земельну ділянку, а орендар її прийняв в строкове платне користування на 10 років в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується копією договору 103, 104/ . Зазначений договір був зареєстрований про , що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 31.05.2005 року за № 130. Зазначені обставини сторонами не заперечуються.

Пізніше між сторонами укладена додаткова угода до договору оренди землі, в якій за взаємною згодою внесено зміни в розділ договору землі "Орендна плата" та зазначено його в наступній редакції: Орендна плата вноситься орендарем щорічно у грошовій, натуральній або відробітковій формі за домовленістю сторін у розмірі 3, 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 1806, 00 гривень у строк до 31 грудня кожного року . Крім того, сторони домовились продовжити термін дії договору на термін 10 років з моменту державної реєстрації додаткової угоди. Вказана додаткова угода була зареєстрована в Онуфріївському райвідділі КРФ ДП ЦДЗК 30 червня 2009 року. Інші умови договору залишились без змін /а.с. 102/.

Зазначені обставинами сторонами також не заперечуються та не спростовуються.

З матеріалів справи вбачається , що відповідач по справі не сплачував позивачу орендну плату за період з 2013 року по 2015 рік включно, що підтверджується розрахунком орендної плати яка підлягає виплаті позивачу

Відповідач по справі пояснив, що сума орендної плати за землю, що підлягала сплаті за 2005-2015 роки орендодавцеві складала 15830 грн. тоді як позивач отримав станом на 01.01.2016 року орендну плату в грошовому виразі в сумі 14804, 59 грн. Відповідно у відповідача виникла заборгованість по договору оренди землі лише за 2015 рік(кінцевий термін розрахунку за 2016 рік ще не наставав) у розмірі 1025, 41 гр.

Також зазнали , що позивач не звертався до підприємства за отриманням залишку орендної плати, а в 2016 році відмовився від отримання коштів які були направлені на адресу позивач поштовим переказом у розмірі 9200 грн.

Колегія суддів дійшла висновку, що зазначені доводи відповідача є необґрунтованими, оскільки не відповідають дійсним обставинам справи.

Відповідно до матеріалів справи вбачається, що відповідач підтвердив письмовою довідкою заборгованість по сплаті орендної плати по договору оренди, який є предметом спору, починаючи з 2013 по 2016 рік включно. Заборгованість за зазначений період становить 18335,96 грн.(а.с.13)

Доводи відповідача, що позивач не звертався до відповідача за отриманням орендної плати на протязі 2013-2015 року не є підставою вважати , що провина за неотримання орендної плати покладається на позивача, так як обов'язок по сплаті орендної плати покладається на орендаря.

Також зазначено , що відповідачем було переплачено орендну плату позивачу.

Відповідно до договору оренди землі , який є предметом судового розгляду, орендна плата виплачується орендарем орендодавцю щорічно до кінця року. Докази того, що орендна плата виплачувалась на перед в матеріалах справи відсутні .

Приймаючи до уваги встановлені обставини колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції не встановив дійсні обставини по справі і як наслідок ухвалив рішення яке не ґрунтується на належних доказах, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції відповідно до статті 309 ЦПК України з ухваленням нового рішення, яким позов підлягає задоволенню у зв'язку з систематичним порушенням відповідачем договору оренди в частині сплати орендної плати за період з 2013 року по 2015 рік.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 12 грудня 2012 року по справі № 146цс12 .

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 13.04.2017 року скасувати . Ухвалити нове рішення яким позов задовольнити.

Договір оренди землі укладений між ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю Верес зареєстрований ОВКРФДП ЦЗК про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 31 травня 2005 року за №130.- розірвати.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Верес на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати в розмірі 1157,52 грн.

Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: