Рішення

від 02.08.2017 по справі 623/317/17

ІЗЮМСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 623/317/17

Номер провадження 2/623/505/2017

РІШЕННЯ

іменем України

27 липня 2017 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Винниченка П.П.

за участю: секретаря Ткаченко Ю.Ю.,

представника позивача ОСОБА_1,

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізюмі цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю Чарівний лан про визнання договору оренди землі таким, що втратив чинність,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальність Чарівний лан про визнання договору оренди землі таким, що втратив чинність і просив суд:

Визнати таким, що втратив чинність у зв'язку зі смертю орендодавця Договір оренди землі від 24 квітня 2009 року укладений між ОСОБА_5 та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю Чарівний Лан зареєстрований у Харківській регіональної філії ДП ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель 21 березня 2011 року вчинено запис за № 63228808000123, на земельну ділянку площею 10, 4829 га ріллі, кадастровий № 6322880800:01:000:0131, розташована на території Бражківської сільської ради Ізюмського району Харківської області, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Скасувати державну реєстрацію Договору оренди землі від 24 квітня 2009 року яка відповідно ОСОБА_3 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за номером НВ-6303113242016 від 08.09.2016 року здійснена Міськрайонним управлінням Держкомзему у місті Ізюмі і Ізюмському районі Харківської області 21 березня 2011 року .

Стягнути з відповідача на його користь витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав наступне:

24 квітня 2009 року мати позивача ОСОБА_5 уклала з відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю Чарівний Лан договір оренди належної їй земельної ділянки площею 10, 4829 га ріллі строком на 20 років зі сплатою на її користь орендної плати в розмірі 3 963, 88 грн. за кожен рік.

Ця спірна земельна ділянка розташована на території Бражківської сільської ради Ізюмського району Харківської області, площею 10, 4829 га ріллі, кадастровий № 6322880800:01:000:0131, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належала моїй матері на підставі акту на право приватної власності на землю серії I-ХР № 089249, виданого Бражківською сільською радою Ізюмського району Харківської області 12 грудня 2001 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 124.

25 січня 2016 року мати позивача ОСОБА_5 померла.

На підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 8 вересня 2016 року, виданого та зареєстрованого державним нотаріусом Ізюмської державної нотаріальної контори Харківської області ОСОБА_6 (спадкова справа № 266/2016 р.) зареєстрованого в реєстрі за № 3-1113 позивач одержав у спадщину земельну ділянку, розташовану на території Бражківської сільської ради Ізюмського району Харківської області, площею 10, 4829 га ріллі, кадастровий № 6322880800:01:000:0131, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на нерухоме майно, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна1020395463228, дата державної реєстрації 08 вересня 2016 року, номер запису про право власності 16275384.

Згідно із статтею 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкоємцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Право оренди земельної ділянки не відноситься до закріпленого в статті 1219 ЦК України переліку прав та обов'язків особи, які не входять до складу спадщини.

Це означає, на думку позивача, що за загальним правилом, право оренди входить до складу спадщини.

Частина 5 статті 93 Земельного кодексу України як спеціального закону встановлює,що право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватись у заставу, спадщину, вноситься до статутного капіталу власником земельної ділянки - на строк до 50 років, крім випадків, визначених законом.

Відповідач по справі - ТОВ Чарівний Лан не успадкував від померлої ОСОБА_5 права оренди після її смерті. В договорі між померлою ОСОБА_5 та ТОВ Чарівний Лан не визначено особи, яка може успадкувати право оренди.

Документом, який підтверджував би перехід права оренди до спадкоємців, мало б бути свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом.

Пунктом 12. 6 Договору оренди землі, укладеного 24 квітня 2009 року між померлою ОСОБА_5 та Товариством з обмеженою відповідальністю Чарівний Лан визначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання цього договору .

Позивач, як спадкоємець, разом з правом власності на земельну ділянку не успадкував обов'язок передавати дану земельну ділянку ТОВ Чарівний Лан та не успадкував обов'язок приєднуватись до договору оренди землі шляхом укладання додаткової угоди з метою заміни орендодавця.

В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на нерухоме майно відповідно інформаційної довідки за номером 67571890, сформованої 08.09.2026, право власності спадкоємця, нічим не обтяжене та не обмежене щодо використання отриманої в спадщину зазначеної земельної ділянки.

Законом України Про оренду землі визначено, що сторонами договору оренди землі є орендодавець та орендар.

В даному випадку попередній орендар ОСОБА_5 померла, а спадкоємець ОСОБА_4 не уклав додаткової угоди до договору оренди землі від 24 квітня 2009 року укладеного між ОСОБА_5 та Товариством з обмеженою відповідальністю Чарівний Лан належної їй земельної ділянки площею 10, 4829 га ріллі розташованої на території Бражківської сільської ради Ізюмського району Харківської області, кадастровий № 6322880800:01:000:0131, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та не передавав по акту приймання - передачі успадковану зазначену земельну ділянку в оренду відповідачу по справі ТОВ Чарівний Лан .

На тому, що при успадкуванні права на земельну ділянку необхідно вносити зміни до договору оренди землі в частині заміні орендаря, або орендодавця наголошує Держкомзем у листі від 21 грудня 2009 року № 23382/17/7-09. Але це можливо лише в разі досягнення згоди між сторонами. Це підтверджується і судовою практикою.

Позивач посилався на практику, ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ який зазначає:

Положення п. 8 розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України та розділу IХ Перехідні положення Закону України Про оренду землі не можуть бути примусом для власника земельної ділянки і передбачають право, а не обов'язок на переукладання договору оренди, ураховуючи при цьому положення ст. 6, ч. 3 ст. 203, ст. ст. 316,317, 39, 321, 651 ЦК України щодо свободи договору, укладення його при наявності вільного волевиявлення особи; непорушності права власності та здійснення цього права власником відповідно до закону на власний розсуд, за своєю волею, незалежно від волі інших осіб; необхідності згоди обох сторін при укладанні чи зміні договору.

Отже, після отримання у спадок земельної ділянки, позивач бажає самостійно господарювати на цій земельній ділянці, продовжувати існуючий договір з відповідачем він не бажає, і це його право, а не обов'язок . Закон дозволяє, вважав позивач, йому скористатися таким правом незалежно від волі орендаря - відповідача по справі.

Згідно ч. 1 п. б ст. 90 Земельного кодексу власники земельних ділянок мають право: самостійно господарювати на землі.

Відповідно до висновків у постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 23 січня 2013 року у справі № 6-164 цс12. спадкоємець, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, право володіння та використовування спадковим майном виникають із часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до гл. 29 ЦК України, та має право витребувати це майно від його добросовісного набувача з підстав, передбачених ст. 388 ЦК України, зокрема, у разі, якщо воно вибуло з володіння спадкодавця поза волею останнього.

Про небажання переукладати існуючий договір оренди позивач письмового попередив відповідача 26 липня 2016 року, але відповіді на своє попередження від відповідача не отримав.

ТОВ Чарівний Лан використовуючи земельну ділянку без укладання додаткової угоди до існуючого Договору оренди землі або нового договору оренди землі з позивачем, як власником, не сплачує орендну плату власнику земельної ділянки. І позивач, як власник земельної ділянки, не отримує орендної плати, передбаченої ст. 4 Договору оренди землі, на цей час цей пункт договору відповідачем не виконується.

Відповідно до ст. ст. 152 - 155 Земельного Кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням прав володіння земельною ділянкою і відшкодуванням завданих збитків.

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналась 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Гарантуючи захист прав власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його прав.

Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

На підставі вище викладеного, позивач та його представник в суді вважали, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Представники відповідача позов не визнали у повному обсязі і просили відмовити в задоволенні позовних вимог.

На підтвердження своїх заперечень проти позову вказали наступне:

24 квітня 2009 року ОСОБА_5 уклала з Товариством з обмеженою відповідальністю Чарівний Лан договір оренди належної їй земельної ділянки площею 10, 4829 га ріллі строком на 20 років зі сплатою на її користь орендної плати в розмірі 3 963, 88 грн. за кожен рік.

Посилаючись на ст.ст. 13, 27, 31 Закону України Про оренду землі вважали, що випадки розірвання договору оренди землі чітко визначені законом і перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі. Ця ж умова передбачена п. 12. 6 спірного договору оренди, укладеного 24 квітня 2009 року між ОСОБА_5 та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю Чарівний Лан .

Посилаючись на ст.ст. 770, 1216, 1218 ЦК України, вважали, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі. Таким чином договір не передбачає односторонню зміну умов або його розірвання. Вважали, що права позивача жодним чином не були порушені і договір не припинив свою дію.

Щодо невиплати позивачу орендної плати за 2016 рік, вважали, що вона відбулася виключно з вини позивача, оскільки ним не було виконано встановлений законом обов'язок повідомлення орендаря про вступ у спадщину, чим фактично було порушено вимоги ст. 148-1 Земельного кодексу України. Відповідачем орендна плата була відправлена, але той відмовився її отримати і кошти повернулися назад про що свідчить платіжне повідомлення.

На підставі викладених заперечень проти позову вважали, що позов не підлягає задоволенню у повному обсязі і просили відмовити в позові.

Заслухавши сторони, свідка, перевіривши матеріали справи, судом було встановлено наступні факти:

24 квітня 2009 року між ОСОБА_5 та Товариством з обмеженою відповідальністю Чарівний Лан зареєстрований у Харківській регіональної філії ДП ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель 21 березня 2011 року вчинено запис за № 63228808000123, на земельну ділянку площею 10, 4829 га ріллі, кадастровий № 6322880800:01:000:0131, розташована на території Бражківської сільської ради Ізюмського району Харківської області, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

25 січня 2016 року мати позивача ОСОБА_5 померла.

На підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 8 вересня 2016 року, виданого та зареєстрованого державним нотаріусом Ізюмської державної нотаріальної контори Харківської області позивач ОСОБА_4 отримав у спадщину земельну ділянку, що належала його матері, розташовану на території Бражківської сільської ради Ізюмського району Харківської області, площею 10, 4829 га ріллі, кадастровий № 6322880800:01:000:0131, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Спадкоємець ОСОБА_4 відмовився продовжити договір оренди земельної ділянки про що письмово повідомив відповідача 26 липня 2016 року. /л.с. 19/.

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналась 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Гарантуючи захист прав власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його прав.

Відповідно до ст. ст. 152 - 155 Земельного Кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням прав володіння земельною ділянкою і відшкодуванням завданих збитків.

Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Аналізуючи платіжне доручення № 173 від 24 лютого 2017 року про грошовий переказ який повинен був доказувати, що позивач відмовився від отримання орендної плати, суд розцінює цей доказ критично, оскільки невідомо за якою адресою було направлено кошти, судом надавався відповідачу час для надання доказів, що цей переказ було здійснено позивачеві, але таких доказів не було надано, в той час як позивач взагалі заперечував, що такий переказ був взагалі.

Положення п. 8 розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України та розділу IX Перехідні положення Закону України Про оренду землі не можуть бути примусом для власника земельної ділянки і передбачають право, а не обов'язок на переукладення договору оренди, ураховуючи при цьому положення ст. 6, ч. 3 ст. 203, ст. ст. 316, 317, 319, 321, 651 ЦК України щодо свободи договору, укладення його при наявності вільного волевиявлення особи; непорушності права власності та здійснення цього права власником відповідно до закону на власний розсуд, за своєю волею, незалежно від волі інших осіб; необхідності згоди обох сторін при укладенні чи зміні договору . Позивач бажає самостійно господарювати на власній земельній ділянці - продовжувати існуючий договір з орендарем це його право, а не обов'язок. Закон дозволяє скористатися таким правом незалежно від волі орендаря.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, та керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 22, 152-155, 158 Земельного кодексу Країни, ст. ст. 35 Закону України Про оренду землі , ст. 15-16 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити.

Визнати таким, що втратив чинність у зв'язку зі смертю орендодавця Договір оренди землі від 24 квітня 2009 року укладений між ОСОБА_5 та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю Чарівний Лан зареєстрований у Харківській регіональної філії ДП ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель 21 березня 2011 року вчинено запис за № 63228808000123, на земельну ділянку площею 10, 4829 га ріллі, кадастровий № 6322880800:01:000:0131, яка розташована на території Бражківської сільської ради Ізюмського району Харківської області, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Скасувати державну реєстрацію Договору оренди землі від 24 квітня 2009 року яка відповідно ОСОБА_3 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за номером НВ-6303113242016 від 08 вересня 2016 року здійснена Міськрайонним управлінням Держкомзему у місті Ізюмі і Ізюмському районі Харківської області 21 березня 2011 року .

Стягнути з ТОВ Чарівний лан на користь ОСОБА_4 витрати по сплаті судового збору у сумі 640 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Головуючий: