ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"31" липня 2017 р. Справа № 926/2038/17
За позовом Сторожинецького державно - комунального підприємства Міські ринки
До Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Сторожинець
Про стягнення заборгованості за договором користування торгівельною площею №160 від 25.12.2015 року та розірвання договору користування торгівельною площею
Суддя С.М. Гушилик
За участю представників:
Від позивача: Лосюк В.В. - заступник директора з юридичних питань (дов. №1 від 17.05.17р.)
Від відповідача: ОСОБА_1 - приватний підприємець
СУТЬ СПОРУ: Сторожинецьке державно - комунальне підприємство Міські ринки 19.06.2017 року звернулося з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором користування торгівельною площею №160 від 25.12.2015 року в сумі 1856,25 грн. та розірвання договору користування торгівельною площею.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 25.12.2015 року між сторонами був укладений договір користування торговельною площею №160. Відповідно до умов договору позивач надає, а відповідач приймає в платне користування торговельну площу для розміщення торгового павільйону, який знаходиться в АДРЕСА_1, торговий павільйон №32, торовою площею 22,5 м.кв. Відповідач неналежним чином виконував умови договору, що призвело до виникнення заборгованості по платі за утримання торговельної площі в сумі 1856,25 грн. за період з січня 2017 року по травень 2017 року.
Відповідно до пункту 4.1. договору дострокове припинення дії угоди відбувається в разі прострочення платежів по сплаті відповідачем плати за утримання торговельної площі, передбаченої цією угодою понад 30 днів, а відтак позивач зважаючи на порушення відповідачем умов договору, просить суд стягнути з відповідача заборгованість та розірвати договір користування торговельною площею №160.
Ухвалою суду від 19.06.2017 року порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 04.07.2017 року.
За клопотанням відповідача ухвалою суду від 04.07.2017 року розгляд справи відкладено на 18.07.2017 року.
У судовому засіданні 18.07.2017 оголошено перерву до 31.07.2017 року.
Відповідач в усній формі проти позовних вимог заперечувала, посилаючись на те, що заборгованість в сумі 1856,25 грн. нею була повністю погашена, а відтак підстав для розірвання договору не має.
У судовому засіданні 31.07.2017 року представник позивача підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі. В свою чергу відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав викладених у письмовому відзиві на позов.
Заслухавши представника сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
ВСТАНОВИВ :
25.12.2015 року між Сторожинецьким державно - комунальним підприємством Міські ринки та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір користування торговельною площею №160 (далі - договір).
Пунктом 1.1 договору визначено, що Ринок надає, а Користувач приймає в платне користування торговельну площу для розміщення торгового павільйону, який знаходиться в м.Сторожинець, Чернівецької області по АДРЕСА_1, торговий павільйон № 32, торговою площею 22,5 м.кв.
Торговельна площа передається в користування з метою проведення торгівлі (підприємницької діяльності) (п.2.1 договору).
Пунктом 2.2 договору сторони погодили, що договір укладається на термін 2 роки, і набирає чинності з моменту його підписання сторонами. При цьому сторони погодили, що по закінченню терміну договору користувач, який добросовісно виконував обов'язки цього договору має переважне право на поновлення договору на новий термін.
У відповідності до пункту 3.4.8 договору користувач зобов'язаний своєчасно з першого дня заключення договору сплачувати плату за утримання торговельної площі в сумі 371,25 грн. за місяць до 10 числа поточного місяця. Розмір плати за утримання торговельної площі підлягає щорічній індексації на офіційний індекс споживчих цін (індекс інфляції) визначений Держкомстатом України. Коригування розміру плати по утриманню торговельної площі в належному стані на індекс інфляції не вимагає внесення змін до угоди.
Плата за утримання торговельної площі підлягає сплаті не від результатів провадження господарської діяльності користувача та фактичного використання ним торговельної площі (п.3.4.9 договору).
Дані про визнання договору у встановленому законом порядку недійсним відсутні.
В порушення умов договору відповідач плату вносив несвоєчасно та в неповному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості за період з січня по травень 2017 року в сумі 1856,25 грн.
15.03.2017 року та 27.04.2017 року позивач направив відповідачу претензії в яких просив погасити вказану заборгованість, проте зазначені претензії були залишені без реагування. При цьому в претензії від 15.03.2017 року позивач попередив відповідача, що в разі несплати заборгованості договір буде розірвано на підставі пунктів 3.1, 4 договору.
Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно з ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Статтею 762 того ж кодексу визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлено договором найму.
Статтею 526 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, однак відповідач неналежним чином виконав свій обов'язок щодо проведення розрахунку, що стало підставою для нарахування штрафних санкцій.
Згідно акту звірки розрахунків підписаного сторонами станом на 01.05.2017 року за відповідачем існувала заборгованість в сумі 1485 грн., крім того за травень була нарахована плата в сумі 371,25 грн., отже станом на день подання позову, на думку позивача, підприємець ОСОБА_1 повинна була сплатити 1856,25 грн.
Проте, позивачем не враховано, що в травні 2017 року підприємець сплатила плату за користування торговельною площею в сумі 371,25 грн., таку ж оплату відповідачем було проведено у червні та липні 2017 року, отже станом на день подання позову за відповідачем існувала заборгованість (за чотири останні місяці до дня подачі позову) в сумі 1485 грн., яка і була зафіксована в акті звірки розрахунків.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що при поданні позову позивачем було помилково розраховано плату за п'ятий місяць в сумі 371,25 грн.
12.07.2017 року приватним підприємцем було проведено оплату за оренду торговельної площі в сумі 1856,25 грн., що підтверджено квитанцією № 17959511 від 12.07.2017р., отже відповідачем після порушення провадження у справі було сплачено суму боргу, при цьому сплачено на 371,25 грн. більше ніж існуюча заборгованість.
Враховуючи вище викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості обґрунтовані лише в частині, отже задоволенню підлягає лише вимога про стягнення заборгованості в сумі 1485 грн. за чотири місяці.
В частині ж стягнення заборгованості (за п'ятий місяць) в сумі 371,25 грн. позивачу слід відмовити за безпідставністю.
Пунктом 3.1.6 договору сторони визначили, що ринок має право розірвати договір, попередив про це користувача за 15 днів у письмовій формі, якщо він: - був попереджений за один місяць про те, що його торговельна площа підлягає вилученню у зв'язку з будівництвом ринку, його частини, або реконструкцією та благоустроєм прилеглої території та інші форс мажорні обставини; - не використовує по призначенню на протязі одного місяця торговельну площу без поважних причин, а також ринок має право розірвати договір, попередив про це користувача за 5 днів у письмовій формі, якщо він: не сплатив на протязі поточного місяця плату за утримання торговельної площі; - порушив один з пунктів 3.4 договору.
Згідно із ч.3 ст.291 ГК України - договір може бути розірвано за погодженням Сторін. На вимогу однієї сторони договір може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених цим договором та законодавчими актами України.
Частиною 2 статті 651 ЦК України, визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.
Таким чином, істотне порушення користувачем такої умови договору, як не внесення плати є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання вказаного договору в судовому порядку.
Із змісту ст.ст. 15 , 16 ЦК України , ст.20 ГК України слідує, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб та в порядку, що встановлений договором або законом.
Згідно п. 5.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна від 29.05.2013р. №12, підставою для дострокового розірвання договору оренди може бути істотне порушення договору орендарем. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ст. 651 ЦК України ). При цьому, в даній Постанові зазначено, що відмова наймодавця від договору найму, можливість якої передбачена частиною першою статті 782 ЦК України , є правом, а не обов'язком наймодавця, яке може бути реалізоване в позасудовому порядку. Наявність зазначеного права не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою про розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) належних платежів.
Судом з достовірністю встановлено, що стороною договору було допущено істотне порушення умов договору, а саме: відповідачем плата за користування торгівельною площею проводилась несвоєчасно, що призвело до виникнення заборгованості за чотири місяці 2017 року, при цьому судом враховано, що відповідач протягом цього періоду здійснював оплату за користування торгівельною площею, проте зазначена оплата була зарахована в попередні заборгованості по платежам, позивач попереджав відповідача що в разі несплати заборгованості договір буде розірвано на підставі пунктів 3.1, 4 договору.
Таким чином, невиконання відповідачем взятих на себе за умовами договору користування торговельною площею №160 від 25.12.2015 року зобов'язань по сплаті плати за користування торговельною площею є підставою для дострокового розірвання договору, а відтак позов в цій частині підлягає задоволенню.
Доводи відповідача спростовуються матеріалами справи не беруться до уваги судом з підстав, що наведені вище.
Враховуючи, що відповідач після звернення з позовом заборгованість по платежам погасив, провадження у справі в частині стягнення заборгованості в сумі 1485 грн. слід припинити в зв'язку з відсутністю предмету спору.
За таких обставин та враховуючи вище викладене суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
У відповідності до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України , суд вирішив, що відповідач є винною стороною, яка безпідставно ухилялась від своїх обов'язків, що призвело до розгляду справи в суді, а тому на нього слід покласти витрати по сплаті судового збору за розгляд позовної заяви майнового характеру пропорційно задоволеним вимогам в сумі 1280 грн. та за розгляд позовної заяви немайнового характеру в сумі 1600 грн.
Керуючись ст.ст. 625, 526, Цивільного кодексу України, ст.ст.49, п.1-1 ст.80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1.Позов задовольнити частково.
2.В частині позовних вимог про стягнення заборгованості в сумі 1485 грн. провадження у справі припинити.
3.Розірвати укладений 25.12.2015 року між Сторожинецьким державно - комунальним підприємством Міські ринки та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 договір користування торговленою площею № 160.
4.В решті позовних вимог відмовити.
5.Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1,АДРЕСА_2, (ід.код НОМЕР_1) на користь Сторожинецького державно - комунального підприємства Міські ринки , м.Сторожинець, Чернівецька область, вул. Шевченка, 18, (код 22853677) - 2880 грн. судового збору.
Повний текст рішення складено 02.08.2017 року
Суддя С.М. Гушилик
Суд | Господарський суд Чернівецької області |
Дата ухвалення рішення | 31.07.2017 |
Оприлюднено | 03.08.2017 |
Номер документу | 68068545 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Чернівецької області
Гушилик Світлана Миколаївна
Господарське
Господарський суд Чернівецької області
Гушилик Світлана Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні