Постанова

від 31.07.2017 по справі 916/3236/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2017 р.Справа № 916/3236/16 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ярош А.І.,

суддів: Лисенко В.А., Діброви Г.І.,

секретар судового засідання Маленкова О.П.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області

на рішення господарського суду Одеської області від 21 квітня 2017 року

у справі №916/3236/16

за позовом Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Дитячий заклад санаторного типу Сергіївка

про стягнення 19183,57 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Сергіївська селищна рада Білгород-Дністровської міської ради Одеської області звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Дитячий заклад санаторного типу Сергіївка про стягнення 19183,57 грн. заборгованості по сплаті орендної плати за період з 01.01.2014р. по 31.12.2016р. (включно) (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 02.02.2017р.)

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем в повному обсязі свого обов'язку зі сплати орендної плати у 2014-2016 роках у розмірі, передбаченому додатковою угодою №1 від 01.04.2013 до договору оренди земельної ділянки №5110300040000476 від 20.01.2012 року з урахуванням коефіцієнтів індексації.

У правове обґрунтування позову позивач послався на ст. ст. 509, 525, 526, 611, 629, 792 ЦК України, ст. 96 ЗК України, ст.ст. 288, 289 ПК України, ст.ст. 15, 24, 25, 35 Закону України Про оренду землі .

Рішенням господарського суду Одеської області від 21.04.2017р. (колегія суддів у складі головуючого Рога Н.В., суддів Зайцева Ю.О., Никифорчука М.І.) позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ Дитячий заклад санаторного типу Сергіївка заборгованість по орендній платі у сумі 4922,79 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 353,62 грн.

В решті позову відмовлено.

Стягнуто з Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області на користь ТОВ Дитячий заклад санаторного типу Сергіївка 769,84 грн. витрат на послуги адвоката.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов частково, виходив з того, що у Договорі оренди землі сторони визначили, що орендар зобов'язаний самостійно обчислювати розмір орендної плати за землю з урахуванням індексів інфляції та вносити її щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця, тому Орендар - ТОВ „Дитячий заклад санаторного типу „Сергіївка» мав дотримуватися прийнятих на себе зобов'язань щодо порядку сплати орендної плати.

При цьому, колегія суддів господарського суду першої інстанції зазначила, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, що має бути оформлено шляхом укладання сторонами відповідної додаткової угоди (п.34 Договору), адже, умовами Договору не передбачено обов'язку Орендаря самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством.

Судом першої інстанції здійснено власний розрахунок, за яким відповідач не має заборгованості по оплаті орендної плати за 2014 рік, заборгованість за 2015 рік становить 1 081 грн. 57 коп., заборгованість за 2016 рік становить 3 841 грн. 22 коп.

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача за спірний період становить 4 922 грн. 79 коп.

Не погодившись з вищезазначеним судовим рішенням, Сергіївська селищна рада Білгород-Дністровської міської ради Одеської області звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Одеської області від 21.04.2017р. у справі №916/3236/16 відмінити та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Скаржник вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано не застосував коефіцієнти індексації орендної плати за 2015 та 2016 роки, чим порушив вимоги ст.289 Податкового кодексу України, норми якого мають переважне значення над іншими законами.

Апелянт вважає, що обов'язок орендаря сплачувати орендну плату з урахуванням зміненого індексу нормативної грошової оцінки випливає безпосередньо з чинного законодавства та не залежить чи були внесені зміни до договору оренди чи ні.

По-друге, скаржник зауважує, що при розрахунку заборгованості судом безпідставно не застосовано індекс інфляції за 2014 рік, а також вважає невірною методику, по якій було розраховано суму заборгованості.

У засіданнях суду апеляційної інстанції представник Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області підтримала доводи апеляційної скарги, представник ТОВ Дитячий заклад санаторного типу Сергіївка просила в задоволенні апеляційної скарги відмовити, оскаржуване рішення скасувати, у задоволенні позову відмовити, вирішити питання про розподіл судових витрат.

В судове засідання 31.07.2017 року не з'явились представники сторін, хоча були повідомлені про час, дату та місце судового засідання, про що свідчить розписка про оголошення перерви в судовому засіданні 25.07.2017 до 31.07.2017 року, в якій є підписи представників обох сторін.

При цьому, від апелянта 28.07.2017 року до суду надійшло клопотання про проведення судового засідання без участі представника апелянта, мотивоване тим, що на дату розгляду цієї справи представник апелянта буде відсутній у зв'язку з перебуванням на судових засіданнях у м. Києві, та надано судову практику Верховного суду України по аналогічним правовідносинам у справі №5009/3430/2012 від 03.12.2013 року.

Також 31.07.2017 року до канцелярії суду надійшло клопотання представника апелянта про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв'язку з участю представника в іншому судовому процесі та продовження строку розгляду скарги.

Судова колегія зазначає, що судові засідання в суді апеляційної інстанції неодноразово переносились, сторонам надавався час для надання пояснень по справі. При цьому, явка сторін не визнавалась обов'язковою.

За таких обставин, судова колегія судова колегія не вбачає необхідності у продовженні строку та відкладенні розгляду справи, та доходить висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представників сторін.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, надавши оцінку всім обставинам справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 25 листопада 2011р. між Сергіївською селищною радою (Орендодавець) та ТОВ Дитячий заклад санаторного типу Сергіївка (Орендар) був укладений Договір оренди земельної ділянки, згідно якого Орендодавець, на підставі рішення Сергіївської селищної ради від 11.05.2011р. № 116, надає, а Орендар приймає в строкове платне користування, в оренду терміном на 45 років земельну ділянку загальною площею 0,3761 га (кадастровий номер земельної ділянки 5110300000:03:001:0013), що розташована за адресою: смт. Сергіївка, вул. Гагаріна, 17, для експлуатації та обслуговування санаторію.

Відповідно до п. 41 Договору він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір зареєстрований у Відділі Держкомзему у м.Білгород-Дністровський Одеської області 20.01.2012 р. за № 511030004000047.

Положеннями п. 5 Договору визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 285760,78 грн.

Відповідно до п. 9 договору оренди землі орендна плата вноситься щомісячно в сумі 714,41 грн.

Обчислення розміру орендної плати за землю згідно з п. 10 Договору здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Пунктом 11 Договору встановлено, що орендна плата вноситься щомісячно протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Орендна плата відповідно до п. 12 Договору підлягає перегляду у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законодавством України.

Пунктом 34 Договору сторони передбачили, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

29.03.2013р. рішенням Сергіївської селищної ради №394 Про затвердження коефіцієнтів економіко-функціонального використання земельних ділянок, розташованих на території смт.Сергіївка, що знаходяться в орендному користуванні громадян, фізичних осіб-підприємців, юридичних осіб були затверджені коефіцієнти, що характеризують економіко-функціональне використання земельної ділянки (Ко).

На виконання вказаного рішення 01.04.2013р. між Сергіївською селищною радою Білгород-Дністровської міської ради Одеської області та ТОВ Дитячий заклад санаторного типу Сергіївка було укладено ОСОБА_2 угоду №1 до Договору оренди земельної ділянки №511030004000047, відповідно до умов якої сторони погодили внести зміни у Договір оренди та викласти п. 9 розділу Орендна плата у наступній редакції: Орендна плата вноситься орендарем щомісячно у сумі 952,54 грн. .

Звертаючись до суду з позовом, Сергіївська селищна рада Білгород-Дністровської міської ради Одеської області зазначала про неналежне виконання відповідачем зобов'язань згідно умов укладеного Договору оренди, з урахуванням ОСОБА_2 угоди №1 до Договору оренди земельної ділянки №511030004000047 - орендна плата сплачується не в повному обсязі та без врахування зміненого розміру орендної плати, який був погоджений сторонами в ОСОБА_2 угоді.

Що стосується заявленого позивачем до стягнення розміру заборгованості, то з наданих позивачем до суду документів та розрахунків вбачається наступне.

За розрахунком позивача, розмір щомісячної орендної плати за Договором оренди земельної ділянки №511030004000047 від 20.01.2012р. склав: у 2014р. - 952 грн. 54 коп., у 2015р.- 1189 грн. 72 коп., у 2016р. 1704 грн. 87 коп.

Розмір орендної плати збільшується кожний рік внаслідок застосування індексу інфляції , який становить у 2014 році 1, у 2015 році 1,249, у 2016 році 1,433.

Але, за даними позивача, відповідач орендну плату сплачує не у повному розмірі.

Згідно з даними таблиці зарахування орендної плати землі за 2014-2016 р.р. (т.1 а.с.111, 186), в 2014 році відповідачем було фактично сплачено 8572,87 грн. орендної плати, в 2015 році - 10707,52 грн., в 2016 році - 7701,66 грн.

Загалом відповідачем за 2014-2016 роки сплачено 26982,05 грн.

Сторони в процесі апеляційного розгляду не заперечували щодо розміру сплаченої відповідачем суми.

За розрахунком позивача, за ТОВ Дитячий заклад санаторного типу Сергіївка за період з січня 2014р. по грудень 2016р. утворилася заборгованість по орендній платі за землю за Договором оренди земельної ділянки №511030004000047 від 20.01.2012р. у загальному розмірі 19 183 грн. 57 коп.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, відповідачу за 2014 рік нараховано орендну плату у розмірі 11430,48 грн. виходячи з розміру орендної плати на місяць - 952,54 грн., яка визначена згідно з умовами ОСОБА_2 угоди №1.

Застосовано індекс інфляції 1.

Отже, за розрахунком позивача заборгованість відповідача зі сплати орендної плати у 2014 році становить 2857,61 грн. (11430,48грн. - 8572,87 грн.).

За 2015 рік позивачем було нараховано відповідачу орендну плату у розмірі 14276,67 грн. виходячи з розміру орендної плати на місяць - 952,54 грн., яка визначена умовами ОСОБА_2 угоди №1, та враховуючи коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель у 2015 році у розмірі 1,249.

За підрахунком позивача заборгованість ТОВ Дитячий заклад санаторного типу Сергіївка зі сплати орендної плати у 2015 році становить 3569,15 грн. ( 14276,67 грн. - 10707,52 грн.).

За 2016 рік позивачем було нараховано відповідачу орендну плату у розмірі 20458,47 грн. виходячи з розміру орендної плати на місяць - 952,54 грн., яка визначена визначеної умовами ОСОБА_2 угоди №1, та враховуючи коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2015, 2016 роки у розмірі 1,249 та 1,433 відповідно.

Заборгованість ТОВ Дитячий заклад санаторного типу Сергіївка зі сплати орендної плати у 2016 році становить 12756,81 грн. ( 20458,47 грн. - 7701,66 грн.).

Отже, за розрахунком позивача, за відповідачем рахується заборгованість зі сплати орендної плати за землю за 2014-2016 роки у загальному розмірі 19183,57 грн. (2857,61 грн. +3569,15грн.+ 12756,81грн.).

Відповідач заперечував проти задоволення апеляційної скарги, зазначаючи, що ОСОБА_2 угода №1 від 01.04.2013р. до Договору оренди земельної ділянки №511030004000047 є неукладеною, оскільки такий правочин не було зареєстровано у порядку, передбаченому Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 р. №1141, Порядком прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України 12.12.2011 №3502/5, Вимогами до оформлення заяв та рішень у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 21 листопада 2016р. №3276/5.

Відповідач вважає, що додаткова угода, якою було змінено розмір орендної плати не набрала законної сили, оскільки не було здійснено державної реєстрації іншого речового права, зокрема, щодо розміру орендної плати.

Крім того, у відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив вирішити питання розподілу судових витрат, зокрема, витрат на оплату послуг адвоката, оскільки вважає, що суд першої інстанції невірно розподілив судові витрати.

Відповідно до положень ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1, 4 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів.

Згідно із ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Нормами ст. 792 ЦК України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користуванні майно для здійснення господарської діяльності. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема, Законом України Про оренду землі .

За змістом ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 1 ст. 15 Закону України Про оренду землі встановлено, що істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно зі ст.288 ПК України , підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

При цьому згідно з п. 288.4 ПК України, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Таким чином, саме договором оренди визначаються розмір та умови сплати орендної плати.

Виходячи з аналізу зазначених законодавчих приписів, судова колегія доходить висновку про те, що орендна плата за користування земельними ділянками державної та комунальної власності є регульованою ціною, яка розраховується від нормативної грошової оцінки земель, а її розмір, визначений відповідно до наведених вище приписів законодавства, встановлюється в договорі.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Як зазначено в п. 2.19 постанови Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011р. Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин , у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Згідно зі статтею 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У визначених законом випадках застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Судам слід враховувати, що розмір орендної плати за землю визначається сторонами у договорі, в тому числі може визначатися шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає чинному законодавству України, зокрема, приписам частини першої статті 15, статті 21 Закону України "Про оренду землі".

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. При цьому надсилання відповідачеві пропозицій щодо внесення змін до договору оренди є правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання останнім вимог частини другої статті 188 ГК України щодо надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору не позбавляє його права звернутися до господарського суду з позовом про зміну умов договору.

Якщо зі зміною граничного розміру орендної плати таку ж зміну до договору оренди в установленому законом порядку не внесено, то застосуванню підлягає відповідна умова договору.

Такої ж правової позиції притримується Верховний суд України, висловивши її в своїх постановах від 20 серпня 2013 р. у справі № 3-21гс13, від 03 грудня 2013 р. у справі № 3-34гс13, від 02.03.2016 у справі №3-476гс15.

Зокрема, Верховним судом України зазначено, що законодавча зміна нормативної грошової оцінки землі може бути підставою для зміни розміру орендної плати в односторонньому порядку, якщо це погоджено сторонами у договорі .

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати .

Відповідно до ч.1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміна ціни після укладення договору відповідно до ч.2 вказаної статті допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Як зазначено в п.34 договору, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

У договорі оренди, укладеному між сторонами зазначено, що орендна плата вноситься орендарем щомісяця у фіксованій сумі з урахуванням індексів інфляції.

Підстав для односторонньої зміни умов договору даним договором не передбачено.

Судова колегія відзначає, що правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 03 грудня 2013 р. у справі № 3-34гс13 (№5009/3430/12), на яку посилається апелянт, щодо виникнення у орендаря обов'язку сплачувати орендну плату відповідно до нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки, ґрунтується на з'ясованих судами попередніх інстанцій у тій справі умовах договору оренди землі, за якими орендар зобов'язаний самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством , та що орендар неналежним чином виконав свій обов'язок щодо розрахунку розміру орендної плати, що призвело до виникнення заборгованості.

Натомість позовні вимоги в даній справі, як вже відзначено вище, не ґрунтуються на таких доводах та доказах.

Відповідно до статті 654 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту; умови та порядок внесення змін до договору оренди землі врегульовано статтею 30 Закону України "Про оренду землі".

Таким чином, судова колегія зазначає, що наведені позивачем обставини щодо зміни індексації нормативної грошової оцінки землі у 2015-2016 роках можуть бути підставами для внесення змін до договору оренди в частині бази для визначення розміру орендної плати та, відповідно, розміру орендної плати, разом з тим, виникнення у відповідача обов'язку сплачувати позивачу щомісячний платіж за договором у сумі іншій, ніж передбачено договором, за наведених обставин позивач не довів.

Посилаючись в апеляційній скарзі на приписи Податкового кодексу України, апелянт залишив поза увагою, що його правовідносини з відповідачем є договірними, а не контролюючими, не навів доводів та доказів на підтвердження існування у відповідача згідно з умовами договору обов'язку самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством, як підстави для зміни розміру орендної плати незалежно від внесення змін до договору оренди землі.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Вищого господарського суду України від 10 травня 2016 року у справі № 920/1744/15.

Судова колегія не приймає до уваги твердження представника відповідача стосовно того, що ОСОБА_2 угода №1 від 01.04.2013р. до Договору оренди земельної ділянки №511030004000046 є, неукладеною, та вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вказана ОСОБА_2 угода набрала чинності та є обов'язковою для виконання.

Зазначена ОСОБА_2 угода підписана повноважними представниками сторін, скріплена їх печатками, та в силу ст. 204 ЦК України такий правочин є правомірним, доказів протилежного відповідачем до суду не надано, відповідач ОСОБА_2 угоду не оскаржував, на даний момент вона є чинною.

Підпунктом 3 1 п. 22 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою КМУ №1141 від 26.10.2011р., передбачено, що у разі проведення державної реєстрації виникнення інших речових прав на нерухоме майно, відмінних від права власності, державний реєстратор вносить до запису про інші речові права та суб'єкта цих прав відомості про розмір орендної плати (у разі проведення державної реєстрації права оренди земельної ділянки).

Вказаний п.п. 3 1 було доповнено до п. 22 Порядку Постановою КМУ № 50 від 05.02.2014р. (чинний в частині внесення доповнення до п.22 підпунктом 31 з 01.06.2014р.), отже, на момент укладення між сторонами ОСОБА_2 угоди № 1 від 01.04.2013р., зміни щодо розміру орендної плати державній реєстрації не підлягали.

Отже, законодавством, що діяло, на момент укладення сторонами ОСОБА_2 угоди №1, не передбачалось державної реєстрації змін до договору оренди земельної ділянки щодо розміру орендної плати і ОСОБА_2 угода №1 від 01.04.2013р. до Договору оренди земельної ділянки від 25.11.2011р., який зареєстровано у відділі Держкомзему у м.Білгород-Дністровський, Одеської області від 20.01.2012р. за №51103004000046, вступила в силу з дати її підписання, тобто з 01.04.2013р.

Таким чином, судова колегія зазначає, що договором оренди, укладеним між сторонами, встановлено обов'язок орендаря обчислювати розмір орендної плати за землю з урахуванням індексів інфляції (п.10) , змін щодо порядку розрахунку орендної плати сторонами не вносилось, тому суд першої інстанції, враховуючи умови договору оренди, а також вимоги ст. 21 Закону України Про оренду землі , ч. 1 ст. 632 ЦК України та ст.288 ПК України, дійшов вірного висновку щодо необхідності розрахунку орендної плати без застосування індексації нормативної грошової оцінки, оскільки індексація не передбачена умовами договору, однак помилково не застосував індекс інфляції до щомісячних платежів в розрахунку заборгованості за 2014-2016 роки .

Перевіривши розрахунок заборгованості ТОВ Дитячий заклад санаторного типу Сергіївка по орендній платі, здійснений судом першої інстанції, з урахуванням підтвердженої матеріалами справи часткової сплати орендних платежів відповідачем, судова колегія доходить наступних висновків.

Розрахунок позивача здійснений взагалі з іншими коефіцієнтами, в графі індекс інфляції зазначений індекс нормативної грошової оцінки, а не індекс інфляції, тому судова колегія вважає за потрібне здійснити власний розрахунок індексу інфляції згідно умов договору.

Отож, у 2014 році загальна сума орендної плати становить 11430,48 грн. (952,54 грн. х 12 міс.).

Індекс інфляції, нарахований на орендну плату, становить 214,27 грн.

Орендна плата з урахуванням індексу інфляції становить 11644,75 грн.

Відповідачем було фактично сплачено 8572,87 грн.

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність заборгованості за 2014 рік.

Заборгованість по орендній платі за 2014 р. становить 3071,88 грн. (11430,48+214,27-2857,61).

У 2015 році загальна сума орендної плати становить 11430,48 грн. (952,54*12).

Індекс інфляції, нарахований на орендну плату, становить 359,09 грн.

Орендна плата з урахуванням індексу інфляції становить 11789,57 грн.

Відповідачем було фактично сплачено 10707,52 грн.

Заборгованість по орендній платі за 2015 р. становить 1082,05 грн. (11430,48+359,09 - 10707,52).

У 2016 році загальна сума орендної плати становить 11430,48 грн. (952,54*12).

Інфляційне збільшення суми боргу становить 112,41 грн.

Орендна плата з урахуванням індексу інфляції становить 11 542,89 грн.

Відповідачем було фактично сплачено 7701,66 грн.

Заборгованість по орендній платі за 2015 р. становить 3841,23 грн. (11430,48+112,41 - 7701,66 ).

Таким чином, загальна заборгованість відповідача з урахуванням індексу інфляції становить 7995,16 грн. (3071,88+1082,05+3841,23), що і підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.

Доводи апелянта про застосування Постанови Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995 Про методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу , судова колегія відхиляє, адже до правовідносин оренди землі дана Методика не застосовується, оскільки її розроблено з метою створення єдиного організаційно-економічного механізму справляння плати за оренду цілісного майнового комплексу державного підприємства, організації, їх структурних підрозділів (філії, цеху, дільниці)* та окремого індивідуально визначеного майна державного підприємства, організації, закріпленого за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил, інших військових формувань, органами, підрозділами, закладами та установами Держспецзв'язку, рухомого та нерухомого військового майна (за винятком озброєння, боєприпасів, бойової та спеціальної техніки), а також майна, що не ввійшло до статутного фонду господарського товариства, створеного у процесі приватизації (корпоратизації).

Так само і не підлягають застосуванню рекомендації Верховного Суду України, викладені в листі №62-97р від 03.04.1997 Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ , оскільки в даному випадку відповідно до умов Договору орендар повинен був щомісяця обчислювати розмір орендної плати, виходячи з суми, зазначеної в Договорі з урахуванням індексів інфляції, тобто за період, який дорівнює календарному місяцю, а не нараховувати інфляцію на заборгованість.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно положень ст. 49 ГПК України якщо суд апеляційної або касаційної інстанції чи Верховний Суд України, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до п.10 ст. 105 ГПК України за наслідками розгляду справи у разі скасування чи зміни рішення суд апеляційної інстанції має здійснити новий розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, відповідачем в суді першої інстанції разом із відзивом на позов від 05.01.2017, було заявлено клопотання про стягнення понесених ТОВ Дитячий заклад санаторного типу Сергіївка витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 3000,00 грн.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції було змінено, зміні підлягає також і розподіл витрат на оплату витрат на правову допомогу.

Згідно з вимогами ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

- при задоволенні позову - на відповідача;

- при відмові в позові - на позивача;

- при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що ТОВ Дитячий заклад санаторного типу Сергіївка понесло витрати на оплату послуг адвоката, що пов'язані з розглядом даної справи, у розмірі 3000,00 грн., із заявлених до стягнення позивачем 19183,57 грн. суд стягнув 7995,16 грн., що складає 41,67% від суми позову, тобто у задоволенні 58,33% від заявленої суми відмовлено, то виходячи з принципу пропорційності відшкодування судових витрат, з позивача підлягає до стягнення 1749,90 грн. витрат на послуги адвоката.

Керуючись ст. 99, 101, п.4 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 21 квітня 2017 року по справі №916/3236/16 змінити.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Дитячий заклад санаторного типу Сергіївка (67780, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Сергіївка, вул. Гагаріна, 21; код 25421642) на користь Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області (67780, Одеська область, м.Білгород-Дністровський, смт. Сергіївка, вул. Гагаріна, 3; код 05383649) заборгованість по сплаті орендної плати в розмірі 7995 (сім тисяч дев'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 16 коп., витрати по сплаті судового збору за подання позову у розмірі 574,21 (п'ятсот сімдесят чотири грн 21 коп.) грн., витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 666,72 (шістсот шістдесят шість грн. 72 коп.).

Стягнути з Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області (67780, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Сергіївка, вул. Гагаріна, 3; код 05383649) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Дитячий заклад санаторного типу Сергіївка (67780, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Сергіївка, вул. Гагаріна, 21; код 25421642) 1749,90 (одну тисячу сімсотсорок дев'ять грн. 90 коп.) грн. витрат на послуги адвоката.

В решті рішення залишити без змін.

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази із зазначенням реквізитів сторін.

Постанова набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строк, передбачений законодавством.

Повний текст постанови складено 02.08.2017 року.

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя В.А. Лисенко

Суддя Г.І. Діброва