Постанова

від 25.07.2017 по справі 910/98/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" липня 2017 р. Справа№ 910/98/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Власова Ю.Л.

суддів: Буравльова С.І.

Андрієнка В.В.

при секретарі судового засідання Вага В.В.

за участю представників:

від позивачів: Ауксутіс Е.С.

від відповідача: Бойко А.В.

від третьої особи 1: Шевчук О.І., Гуленко Ю.М.,

від третьої особи 2: Жадан К.М.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ФІДОБАНК" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2017р. у справі №910/98/17 (суддя Селівон А.М.)

за позовом 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЛЬТА-ЕЛЬТ"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТИМА-ГЕО"

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІОН"

4. Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТР-РІВНОВАГИ"

5. Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕСТ-ЮНІОН"

6. Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАРЕЗЕРВ"

7. Товариства з обмеженою відповідальністю "РІАЛ-ІНВЕСТ"

8. Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРАТЕГІЯ-НОВА"

9. Товариства з обмеженою відповідальністю "УНІВЕР-ПРО"

до Публічного акціонерного товариства "ФІДОБАНК"

третя особа 1 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

третя особа 2 Компанія "TAMAURY LIMITED"

про визнання припиненими зобов'язань, відсутнім права стягнення, визнання іпотеки припиненою та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з позовом до Відповідача про 1) визнання припиненими зобов'язань за кредитними договорами, 2) відсутнім у Відповідача права стягнення за кредитними договорами, 3) визнання іпотеки за договором іпотеки від 24.04.2008р. припиненою з 19.05.2016р., 4) скасування записів про іпотечне обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, записів про заборону на нерухоме майно в Єдиному реєстрі заборон на нерухоме майно, запису про іпотеку в Єдиному реєстрі іпотек, 5) зобов'язання Відповідача повернути Позивачам примірники правовстановлюючих, технічних документів на предмет іпотеки та примірник договору іпотеки (з юридичною особою) від 24.04.2008р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.03.2017р. у справі №910/98/17 позовні вимоги задоволено.

Рішення мотивовано тим, що місцевим судом встановлено факт заміни в основному зобов'язанні первісного кредитора - Третьої особи 2 на нових кредиторів - Позивачів, яке здійснено шляхом укладання договорів про відступлення прав вимоги від 17.05.2016р., на підставі яких Позивачі набули право вимоги за генеральною угодою №07-01-10/04-13/130 про загальні засади укладання правочинів на грошовому ринку від 04.04.2013р. із змінами та доповненнями, з урахуванням договору від 11.04.2014р. про заміну кредитора за міжбанківським кредитом від 13.02.2014р. в рамках генеральної угоди №07-01-10/04-13/130 про загальні засади укладання правочинів на грошовому ринку від 04.04.2013р. із змінами та доповненнями на загальну суму 1869561,47 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 19.05.2016р. становить 47219960,87 гривень.

Місцевий суд дійшов висновку, що вимоги, які мають Позивачі до Відповідача та вимоги Відповідача до Позивачів є зустрічними вимогами, оскільки Позивачі є одночасно кредиторами за вказаною генеральною угодою №07-01-10/04-13/130 про загальні засади укладання правочинів на грошовому ринку від 04.04.2013р. та боржниками за кредитними договорами від 24.04.2008р. в рамках генеральної кредитної угоди №010-05/957 від 24.04.2008р., а Відповідач відповідно кредитором на підставі кредитних договорів та боржником згідно з зазначеною генеральною угодою №07-01-10/04-13/130 про загальні засади укладання правочинів на грошовому ринку від 04.04.2013р. Вимоги Позивачів та вимоги Відповідача є однорідними, оскільки їх предметом є речі одного роду, а саме гроші.

Також місцевий суд зазначив, що у відповідності до умов укладених сторонами кредитних договорів від 24.04.2008р., з урахуванням змін та доповнень, з моменту підписання кредитних договорів та отримання кредитних коштів у Позивачів виник обов'язок повернути зазначені кошти, тобто настав (почав свій перебіг) строк виконання зобов'язання. За вказаних обставин, місцевий суд дійшов висновку, що у зв'язку із направленням Позивачами Відповідачу заяв про зарахування зустрічних однорідних вимог за кредитними договорами до введення тимчасової адміністрації у Відповідача на підставі ст.601 Цивільного кодексу України зобов'язання за кредитними договорами припинилися 19.05.2016р. зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

При цьому, вимоги Позивачів щодо визнання у Відповідача відсутнім права стягнення з Позивачів коштів за такими кредитними договорами, як похідні від первісних про припинення зобов'язань за кредитними договорами, є правомірними та обґрунтованими.

Також, місцевий суд зазначив, що враховуючи припинення правовідносин між Позивачами та Відповідачем за спірними кредитними договорами, на підставі ч.1 ст.593 Цивільного кодексу України та ст.17 Закону України Про іпотеку позовні вимоги про 1) визнання іпотеки за договором іпотеки від 24.04.2008р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зарембою О.В., зареєстрованим в реєстрі за №940, припиненою з 19.05.2016р., 2) скасування записів про іпотечне обтяження та зобов'язання Відповідача повернути Позивачам правовстановлюючі документи на предмет іпотеки, які були передані на виконання умов вказаного договору іпотеки згідно переліку, також є правомірними та обґрунтованими.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що договори про відступлення права вимоги не вступили в дію, оскільки не були зареєстровані в Національному банку України. При цьому Відповідач посилається на п.1.7, 1.19 постанови правління Національного банку України.

Також Відповідач зазначає, що на підставі ч.2 ст.517 Цивільного кодексу України Відповідач має право не виконувати свого обов'язку Позивачам, оскільки останніми не було надано Відповідачу договори відступлення від 17.05.2016р. для підтвердження переходу прав у зобов'язанні і для їх реєстрації в Національному банку України.

Відповідач стверджує, що договори відступлення від 17.05.2016р. підписані від імені Третьої особи 2 особою, яка не володіла повноваженнями на укладання та підписання вказаних договорів, а тому договори відступлення є недійсними в силу законодавства. Так Відповідач зазначає, що довіреність від 20.04.2016р., апостиль №99230/16, видана ОСОБА_8 надавала останньому обмежене коло повноважень та не надавала йому повноважень на укладення договорів відступлення, відчуження коштів Третьої особи 2 або відмову від частини майна (грошових коштів), що належить Третій особі 2. Також Відповідач звертає увагу на те, що договори відступлення підписані невідомою особою, оскільки в довіреності від 20.04.2016р. та договорах відступлення зазначено різні прізвища.

На думку Відповідача, договори відступлення від імені Позивачів підписані особою, що не володіла повноваження на їх укладання та підписання. Зокрема, Відповідач звертає увагу, що відповідно до п.9.4, 14 статутів Позивачів зазначені дії можливі тільки за згодою зборів учасників Позивачів.

Відповідач стверджує, що підписання договору про відступлення права вимоги від 17.05.2016р. №17/04 від імені ТОВ ГУД-ВІН-ГОЛД відбулося особою, яка не володіла повноваженнями на укладення такого договору та за відсутності підтвердження про перехід прав вимоги за вказаним договором від ТОВ ГУД-ВІН-ГОЛД до Позивача 3.

Крім того, Відповідач зазначає про недійсність повідомлення про відступлення права вимоги Третьою особою вих.3-1705/16 від 17.05.2016р. та неможливість його виконання, оскільки вказане повідомлення Відповідач не отримував, а відмітка про таке отримання 19.05.2016р. є підробленою. Відповідач звертає увагу на відсутність поточних рахунків Позивачів в доларах США, зазначених в повідомленні вих.3-1705/16 від 17.05.2016р. Такі рахунки було відкрито в національній валюті. Крім того, Відповідач зазначає про неможливість встановлення розміру відступлених прав. Відповідач зазначає про недійсність заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог вих№19/05-01 від 19.05.2016р., оскільки вказане повідомлення Відповідач не отримував, а відмітка про таке отримання є підробленою.

Відповідач звертає увагу на те, що відповідно до Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб під час тимчасової адміністрації та ліквідації діє заборона на здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2017р. апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд скарги призначено на 11.05.2017р.

10.05.2017р. Позивачами подано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому Позивачі просили рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з підстав, викладених у відзиві.

11.05.2017р. Третьою особою 2 подано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому Третя особа 2 просила рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з підстав, викладених у відзиві.

11.05.2017р. Третьою особою 1 подано до суду письмові пояснення на апеляційну скаргу, в яких Третя особа 1 просила рішення місцевого суду скасувати, а апеляційну скаргу задовольнити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.05.2017р. розгляд апеляційної скарги було відкладено на 30.05.2017р.

30.05.2017р. Відповідач подав до суду додаткові пояснення до апеляційної скарги, в яких стверджує про неможливість проведення взаємозаліку, оскільки п.2.3 генеральної угоди №010-05/957 від 24.04.2016р. передбачено, що всі платежі повинні бути здійснені Позивачами без будь-яких взаємозаліків. Також Відповідач звертає увагу на порушення Позивачами умов договорів про відступлення права вимоги щодо повідомлення Відповідача про таке відступлення. Відповідач зазначає щодо неможливості проведення процедури зарахування вимог через те, що такі вимоги не є однорідними, оскільки валюти за договорами відмінні, а також Позивачами невірно зазначено розмір набутих вимог за договорами про відступлення прав, а також розмір заборгованості за кредитними договорами в національній валюті. Крім того, на думку Відповідача, строк виконання зобов'язань за генеральною кредитною угодою не настав, оскільки Відповідач не отримував повідомлення про дострокове повернення кредиту як того вимагає п.7.3 генеральної кредитної угоди. Відповідач зазначає про порушення Позивачами умов дострокового повернення кредиту через несплату комісії та неможливість встановлення розміру відступлених прав Третьою особою 2 Позивачам, оскільки з 17.05.2016р. Третя особа 2 мала право пред'явити до Відповідача вимоги про компенсування понесених збитків, проте в договорах відступлення не визначено конкретної суми штрафних санкцій. Крім того, Відповідач стверджує, що договори відступлення прав вимоги від 17.05.2016р. містять ознаки договору факторингу.

У судовому засіданні 30.05.2017р. було оголошено перерву до 08.06.2017р. Ухвалою суду від 08.06.2017р. розгляд апеляційної скарги було відкладено на 20.06.2017р., продовжено строк розгляду справи. У судовому засіданні 20.06.2017р. було оголошено перерву до 11.07.2017р.

11.07.2017р. Третя особа 2 подала до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника. 11.07.2017р. Позивачами подано до суду науково-правовий експертний висновок Інституту економіко-правових досліджень НАН України від 10.07.2017р.

Ухвалою суду від 11.07.2017р. оголошено перерву у судовому засіданні до 18.07.2017р. для можливості ознайомлення сторін з вказаним висновком.

У судовому засіданні 18.07.2017р. апеляційним судом було розглянуто та залишено без задоволення подане Відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі до завершення кримінального провадження №12017100010001189, оскільки норми ст.79 Господарського процесуального кодексу України не передбачають такої підстави зупинення провадження у справі до завершення кримінального провадження.

У судовому засіданні 18.07.2017р. апеляційним судом було розглянуто та залишено без задоволення подане Відповідачем клопотання про призначення судової технічної експертизи з наступних підстав. У поданому клопотанні Відповідач просить суд призначити судову експертизу на предмет встановлення відповідності відтисків штампу Відповідача на повідомленні та заяві про зарахування експериментальним та вільним зразкам цих штампів. Як вбачається з поданої Відповідачем копії витягу з журналу Відповідачем зареєстровано п'ять відповідних штампів, при цьому Відповідачем не подано доказів, підтверджуючих, скільки в дійсності було зареєстровано таких штампів, оскільки суду подана лише копія витягу з журналу на 3 сторінках без зазначення часу періоду початку та кінця ведення реєстрації. Також, Відповідачем взагалі не подано суду вільних та умовно-вільних зразків всіх зареєстрованих штампів. За таких обставин проведення вказаної судової експертизи є неможливим. При цьому, апеляційний суд враховує, що у своїх листах від 01.11.2016р. на адреси Позивачів про відмову у наданні довідки Відповідач не заперечував про отримання та сам посилався на заяву Позивачів №19/05-01 від 19.05.2016р. про зарахування зустрічних вимог. Апеляційний суд також враховує, що станом на день проведення заліку 19.05.2016р. Відповідачем була проведена звірка заборгованостей Позивачів за всіма кредитними договорами з урахуванням пені та саме ці звірені суми були вказані Позивачами в заявах про зарахування, направлених Відповідачу 19.05.2016р., що свідчить про наміри сторін зафіксувати розміри вимог Відповідача до Позивачів саме на цю дату. Крім того, з 19.05.2016р. та під час розгляду даної справи місцевим судом протягом двох місяців Відповідач не заперечував щодо отримання заяв Позивачів про зарахування зустрічних вимог від 19.05.2016р. та не клопотав про призначення судової експертизи з цього приводу, а також підтверджував реєстрацію даної заяви у власній електронній системі реєстрації 23.05.2017р.

У судовому засіданні 18.07.2017р. апеляційним судом було розглянуто та залишено без задоволення подане Відповідачем клопотання про витребування у Позивачів оригіналів та належним чином завірених копій протоколів загальних зборів учасників про надання згоди на укладання договорів відступлення права вимоги №17/01, 17/02, 17/03, 17/04, 17/05, 17/06, 17/07, 17/08, 17/09, 17/10 від 17.05.2016р. та дострокове повне погашення заборгованості за генеральною кредитною угодою №010-05/957 від 24.04.2008р. та кредитними договорами до неї, оскільки Позивачі підтверджують повноваження їх представників на укладення вказаних договорів та погашення заборгованостей перед Відповідачем шляхом зарахування, що навіть у разі перевищення повноважень є схваленням цих правочинів відповідно до ст.241 Цивільного кодексу України.

У судовому засіданні 18.07.2017р. апеляційним судом було повідомлено сторін про закінчення слухання апеляційної скарги по суті та оголошено перерву до 25.07.2017р.

У судовому засіданні 25.07.2017р. апеляційним судом було розглянуто та залишено без задоволення подане Відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішеннями суду у справах №910/6910/17, 910/6911/17, 910/6912/17, 910/6913/17, 910/6923/17, предметом розгляду яких є визнання недійсними договорів відступлення права вимоги, укладених між Позивачами та Третьою особою 2, з наступних підстав. Згідно з ст.79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі, зокрема, в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Відповідно до ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Оскільки, договори відступлення права вимоги, укладені між Позивачами та Третьою особою 2, на даний час є чинним та не визнані судом недійсними, а Відповідач не є стороною цих договорів, апеляційний суд не вбачає підстав неможливості розгляду даної справи до вирішення вказаних вище справ. При цьому, апеляційний суд враховує, що позови у вказаних вище справах Відповідач подав до суду лише у квітні 2017 року, вже після прийняття місцевим судом оскаржуваного рішення та апеляційним судом апеляційної скарги у даній справі.

У судовому засіданні 25.07.2017р. апеляційним судом було розглянуто та залишено без задоволення подане Відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі до винесення рішення Господарським судом міста Києва у справі за позовом Відповідача до Позивачів про визнання недійсним одностороннього правочину по зарахуванню зустрічних однорідних вимог на підставі заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог вих.№19/05-01 від 19.05.2016р., оскільки відповідно до ст.79 Господарського процесуального кодексу України підставою для зупинення провадження у справі є вирішення судом іншої пов'язаної справи. При цьому, з вказаним вище позовом Відповідач звернувся до місцевого суду лише 25.07.2017р. та не подав доказів порушення місцевим судом провадження у справі за вказаним позовом. За таких обставин у апеляційного суду відсутні підстави для зупинення провадження у справі.

У судовому засіданні 25.07.2017р. апеляційним судом було розглянуто та залишено без задоволення подане Відповідачем клопотання про призначення судової технічної експертизи на предмет встановлення дати створення файлу в системі реєстрації вхідної кореспонденції щодо реєстрації заяви про зарахування зустрічних вимог від 19.05.2017р. та факту втручання в систему реєстрації з цього приводу з наступних підстав. Відповідачем взагалі не подано суду жодних матеріалів, необхідних для проведення судової експертизи такого виду, без яких призначення та проведення вказаної судової експертизи є неможливим. Апеляційний суд враховує, що у своїх листах від 01.11.2016р. на адреси Позивачів про відмову у наданні довідки Відповідач не заперечував про отримання та сам посилався на заяву Позивачів №19/05-01 від 19.05.2016р. про зарахування зустрічних вимог. Апеляційний суд також враховує, що з 19.05.2016р., під час розгляду даної справи місцевим судом, Відповідач не заперечував щодо отримання заяв Позивачів про зарахування зустрічних вимог від 19.05.2016р. та по даний час не клопотав про призначення судової експертизи з цього приводу. При цьому, Відповідач у поданому клопотанні не обґрунтував відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України неможливість подання даного клопотання та отримання відповідного висновку експертизи (доказу) під час розгляду даної справи місцевим судом.

У судовому засіданні 25.07.2017р. апеляційним судом було розглянуто та залишено без задоволення подане Відповідачем клопотання про залучення ТОВ Пріма-Дівес до участі у справі в якості третьої особи, як поручителя за генеральною кредитною угодою з Позивачами, оскільки виходячи з предмету спору щодо припинення зобов'язань за кредитними договорами рішення суду у даній справі не вплине на збільшення обов'язків вказаного товариства. При цьому, апеляційний суд враховує, що відповідно до ст.27 Господарського процесуального кодексу України залучення третіх осіб до участі у справі можливо до прийняття судом рішення у справі, проте Відповідач під час розгляду справи місцевим судом не подавав відповідного клопотання та підтверджуючих його доказів.

У судовому засіданні 25.07.2017р. апеляційним судом було розглянуто та залишено без задоволення подане Відповідачем клопотання про витребування від Третьої особи 2 довіреності від 20.04.2016р. на уповноваження ОСОБА_8 укладати договори відступлення вимог, оскільки Третя особа 2 підтвердила повноваження її представника на укладення вказаних договорів, що навіть у разі перевищення повноважень є схваленням цих правочинів відповідно до ст.241 Цивільного кодексу України.

У судовому засіданні 25.07.2017р. апеляційним судом було розглянуто та залишено без задоволення подане Відповідачем клопотання про витребування від Позивачів генеральної угоди про загальні умови здійснення угод на грошовому ринку від 04.04.2013р., оскільки Відповідач не заперечує факт укладення вказаної генеральної угоди та заборгованості перед Третьою особою 2 на підставі договору про заміну кредитора від 11.04.2014р., копія якого подана до матеріалів справи. При цьому, апеляційний суд враховує, що Відповідач не звертався до місцевого суду з відповідним клопотанням про витребування вказаного доказу, та не обґрунтував згідно з ст.101 Господарського процесуального кодексу України неможливість подання даного клопотання під час розгляду даної справи місцевим судом.

У судовому засіданні 25.07.2017р. апеляційним судом було розглянуто та залишено без задоволення подане Відповідачем клопотання про витребування у Позивачів копій додаткових угод до договорів відступлення права вимоги, у разі їх наявності, та докази здійснення Позивачами оплати за цими договорами на користь Третьої особи 2. Як вбачається в матеріали справи подані засвідчені копії договорів відступлення вимог Позивачам, згідно з якими права вимоги переходять від Третьої особи 2 до Позивачів в момент укладення цих договорів, а не здійснення оплати. При цьому, Відповідач відповідно до ст.38 Господарського процесуального кодексу України не обґрунтував в клопотанні, які обставини мають підтвердити ці докази.

У судовому засіданні 25.07.2017р. апеляційним судом було розглянуто та залишено без задоволення подане Відповідачем клопотання про витребування від Позивача 3 копію передавального акту від ТОВ ГУД-ВІН-ГОЛД до Позивача 3, оскільки ТОВ ГУД-ВІН-ГОЛД було припинено шляхом приєднання до Позивача 3, що підтверджується поданими до справи протоколом загальних зборів від 30.08.2015р. про припинення ТОВ ГУД-ВІН-ГОЛД шляхом приєднання та протоколом загальних зборів від 11.05.2016р. про затвердження передавального акту та правонаступництво Позивача 3 всіх прав та обов'язків ТОВ ГУД-ВІН-ГОЛД . Про вказані обставини 23.09.2015р. було повідомлено Відповідача. 14.07.2016р. була проведена державна реєстрація припинення ТОВ ГУД-ВІН-ГОЛД та правонаступництво Позивача 3. Враховуючи вищевикладене апеляційний суд вважає наявні у справі докази достатніми для встановлення обставин правонаступництва Позивача 3. При цьому, апеляційний суд враховує, що Відповідачем не подано суду доказів на підтвердження зворотного.

У судовому засіданні 25.07.2017р. апеляційним судом було розглянуто та залишено без задоволення подане Відповідачем клопотання про витребування у Позивачів копій їх балансів з відміткою Державної служби статистики України, оскільки вказані бухгалтерські документи не є підставою для виникнення чи припинення прав та обов'язків, відповідно не являються належними доказами згідно з ст.34 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 25.07.2017р. апеляційним судом було розглянуто та залишено без задоволення подане Відповідачем клопотання про витребування у Позивачів 6, 7, 8 договорів про відступлення прав вимоги, оскільки копії договорів відступлення прав вимоги, укладених Позивачами 6, 7, 8 та Третьою особою 2, а також копія генеральної кредитної угоди від 24.04.2008р. залучені до матеріалів справи. При цьому, апеляційний суд враховує, що Відповідач не звертався до місцевого суду з відповідним клопотанням про витребування вказаних доказів, та не обґрунтував згідно з ст.101 Господарського процесуального кодексу України неможливість подання даного клопотання під час розгляду даної справи місцевим судом.

У судовому засіданні 25.07.2017р. апеляційним судом було розглянуто та залишено без задоволення подане Відповідачем усне клопотання про припинення провадження в зв'язку з проведенням 22.07.2017р. державної реєстрації права власності на спірне іпотечне майно за Відповідачем, оскільки спірні договірні відносини виникнення, існування та припинення іпотеки є первинними по відношенню до державної реєстрації цих обтяжень. Також, вказані Відповідачем обставини не існували на час вирішення спору та прийняття місцевим судом оскаржуваного рішення.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення Сторін та Третіх осіб, суд встановив:

24.04.2008р. між Позивачами, ТОВ "ГУД-ВІН-ГОЛД" та ВАТ "ЕРСТЕ БАНК" укладено генеральну кредитну угоду №010-05/957, відповідно до якої ВАТ "ЕРСТЕ БАНК" зобов'язався надавати Позивачам, ТОВ "ГУД-ВІН-ГОЛД" кредитні кошти у євро для проведення рефінансування заборгованості перед ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та фінансування завершення ремонтних робіт в офісній будівлі, розташованій за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 33в, в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах, укладених в рамках цієї генеральної кредитної угоди, які є її невід'ємними частинами.

24.04.2008р. між Позивачем 1 та ВАТ "ЕРСТЕ БАНК" укладений кредитний договір №012-05/959 (невідновлювальна кредитна лінія) зі змінами та доповненнями, відповідно до п.1.1, 3.1 якого ВАТ "ЕРСТЕ БАНК" відкриває Позивачу 1 невідновлювальну кредитну лінію на умовах забезпеченості, цільового використання, строковості, повернення, та платності наданих грошових коштів в сумі 369557,21 євро під 12% строком до 22.04.2016р.

24.04.2008р. між Позивачем 2 та ВАТ "ЕРСТЕ БАНК" укладено кредитний договір №012-05/963 (невідновлювальна кредитна лінія) зі змінами та доповненнями, відповідно до п.1.1, 3.1 якого ВАТ "ЕРСТЕ БАНК" відкриває Позивачу 2 невідновлювальну кредитну лінію на умовах забезпеченості, цільового використання, строковості, повернення, та платності наданих грошових коштів в сумі 788791,54 євро під 12% строком до 22.04.2016р.

24.04.2008р. між Позивачем 3 та ВАТ "ЕРСТЕ БАНК" укладено кредитний договір №012-05/960 (невідновлювальна кредитна лінія) зі змінами та доповненнями, відповідно до п.1.1, 3.1 якого ВАТ "ЕРСТЕ БАНК" відкриває Позивачу 3 невідновлювальну кредитну лінію на умовах забезпеченості, цільового використання, строковості, повернення, та платності наданих грошових коштів в сумі 899600,00 євро під 12% строком до 22.04.2016р.

24.04.2008р. між ТОВ "ГУД-ВІН-ГОЛД" та ВАТ "ЕРСТЕ БАНК" укладено кредитний договір №012-05/961 (невідновлювальна кредитна лінія) зі змінами та доповненнями, відповідно до п.1.1, 3.1 якого ВАТ "ЕРСТЕ БАНК" відкриває ТОВ "ГУД-ВІН-ГОЛД" невідновлювальну кредитну лінію на умовах забезпеченості, цільового використання, строковості, повернення, та платності наданих грошових коштів в сумі 876999,19 євро під 12% строком до 22.04.2016р.

24.04.2008р. між Позивачем 4 та ВАТ "ЕРСТЕ БАНК" укладено кредитний договір №012-05/966 (невідновлювальна кредитна лінія) зі змінами та доповненнями, відповідно до п.1.1, 3.1 якого ВАТ "ЕРСТЕ БАНК" відкриває Позивачу 4 невідновлювальну кредитну лінію на умовах забезпеченості, цільового використання, строковості, повернення, та платності наданих грошових коштів в сумі 284605,14 євро під 12% строком до 22.04.2016р.

24.04.2008р. між Позивачем 5 та ВАТ "ЕРСТЕ БАНК" укладено кредитний договір №012-05/958 (невідновлювальна кредитна лінія) зі змінами та доповненнями, відповідно до п.1.1, 3.1 якого ВАТ "ЕРСТЕ БАНК" відкриває Позивачу 5 невідновлювальну кредитну лінію на умовах забезпеченості, цільового використання, строковості, повернення, та платності наданих грошових коштів в сумі 199780,14 євро під 12% строком до 22.04.2016р.

24.04.2008р. між Позивачем 6 та ВАТ "ЕРСТЕ БАНК" укладено кредитний договір №012-05/962 (невідновлювальна кредитна лінія) зі змінами та доповненнями, відповідно до п.1.1, 3.1 якого ВАТ "ЕРСТЕ БАНК" відкриває Позивачу 6 невідновлювальну кредитну лінію на умовах забезпеченості, цільового використання, строковості, повернення, та платності наданих грошових коштів в сумі 288497,17 євро під 12% строком до 22.04.2016р.

24.04.2008р. між Позивачем 7 та ВАТ "ЕРСТЕ БАНК" укладено кредитний договір №012-05/964 (невідновлювальна кредитна лінія) зі змінами та доповненнями, відповідно до п.1.1, 3.1 якого ВАТ "ЕРСТЕ БАНК" відкриває Позивачу 7 невідновлювальну кредитну лінію на умовах забезпеченості, цільового використання, строковості, повернення, та платності наданих грошових коштів в сумі 190884,14 євро під 12% строком до 22.04.2016р.

24.04.2008р. між Позивачем 8 та ВАТ "ЕРСТЕ БАНК" укладено кредитний договір №012-05/965 (невідновлювальна кредитна лінія) зі змінами та доповненнями, відповідно до п.1.1, 3.1 якого ВАТ "ЕРСТЕ БАНК" відкриває Позивачу 8 невідновлювальну кредитну лінію на умовах забезпеченості, цільового використання, строковості, повернення, та платності наданих грошових коштів в сумі 359395,74 євро під 12% строком до 22.04.2016р.

24.04.2008р. між Позивачем 9 та ВАТ "ЕРСТЕ БАНК" укладено кредитний договір №012-05/967 (невідновлювальна кредитна лінія) зі змінами та доповненнями, відповідно до п.1.1, 3.1 якого ВАТ "ЕРСТЕ БАНК" відкриває Позивачу 9 невідновлювальну кредитну лінію на умовах забезпеченості, цільового використання, строковості, повернення, та платності наданих грошових коштів в сумі 188883,17 євро під 12% строком до 22.04.2016р.

Відповідно до п.3.4 кредитних договорів у відповідності до діючого законодавства України забезпеченням договорів (ст.345 ГК України) є, зокрема, іпотека нежилих приміщень (в літ. А) будівлі торгівельно-побутового комплексу площею 5720,0 м. кв, що знаходиться за адресою: вул. Дегтярівська, 33в, та належать Позивачам та ТОВ "ГУД-ВІН-ГОЛД".

29.12.2009р. між Позивачами, ТОВ "ГУД-ВІН-ГОЛД" та ВАТ "ЕРСТЕ БАНК" до вказаних кредитних договорів були укладені додаткові угоди №4.

Відповідно до п.1.9 якої дострокове повернення кредиту за ініціативою позичальника здійснюється з дозволу кредитора за письмовою заявою позичальника, яка подається позичальником не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати повернення.

Відповідно до п.1.9.2 угоди дозвіл кредитора на дострокове повернення кредиту вважається отриманим позичальником, якщо кредитор не направив позичальнику відмову в достроковому поверненні кредиту.

Згідно з п.1.10 угоди вказаний вище порядок був встановлений виключно для здійснення погашення Позивачами отриманих кредитів шляхом списання відповідних коштів з рахунків позичальників.

Згідно з п.6.18 кредитних договорів (в редакції додаткових договорів №9 від 25.03.2016р. в рамках генеральної кредитної угоди №010-05/957 від 24.04.2008р.) сторонам узгоджено кінцеву дату повернення кредитних коштів 22.04.2020р. включно.

24.04.2008р. між Позивачами, ТОВ "ГУД-ВІН-ГОЛД" та ВАТ "ЕРСТЕ БАНК" укладено договір іпотеки (з юридичною особою) із подальшими змінами та доповненнями, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зарембою О.В., за реєстровим №940.

Відповідно до п.1.2. договору іпотеки предметом іпотеки є нежилі приміщення (в літ. А) будівлі торгівельно-побутового комплексу площею 5720,00 квадратних метрів, що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 33в та належить Позивачам та ТОВ "ГУД-ВІН-ГОЛД" на праві спільної часткової власності.

24.04.2008р. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснено записи про іпотечне обтяження №474564, 474497, 474300, 474250, 474077, 474016, 473955, 473578, 473541, 73460.

24.04.2008р. в Єдиному реєстрі заборон на нерухоме майно здійснено записи про заборону на нерухоме майно №7099587, 7099545, 7099510, 7099479, 7099446, 7099408, 7099354, 7099291, 7099144, 7098986.

24.04.2008р. в Єдиному реєстрі іпотек щодо нерухомого майна здійснено запис №473294 про іпотеку за договором іпотеки (з юридичною особою) від 24.04.2008р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зарембою О.В., зареєстрованим в реєстрі за номером 940, зі змінами та доповненнями.

28.03.2013р. між Позивачами, ТОВ "ГУД-ВІН-ГОЛД" та ВАТ "ЕРСТЕ БАНК" укладено договір про внесення змін та доповнень №1 до договору іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин А.С., за реєстровим №1015, відповідно до якого внесено зміни в п.1.1, 1.2 договору іпотеки.

Відповідно до п.1.1 договору іпотеки (в редакції договору про внесення змін від 28.03.2013р.) останній забезпечує вимоги ВАТ "ЕРСТЕ БАНК", що витікають з генеральної кредитної угоди №010-05/957 від 24.04.2008р., всіх кредитних договорів, укладених або таких, що можуть бути укладені в подальшому в рамках генеральної угоди, а також додаткових угод до генеральної угоди або до кредитних договорів, укладених або таких, що можуть бути укладені в подальшому в рамках генеральної угоди за умовами якого ВАТ "ЕРСТЕ БАНК" зобов'язується перед Позивачами, ТОВ "ГУД-ВІН-ГОЛД" надавати кредити в межах ліміту генеральної угоди, що складає 4500000,00 євро, в тому числі, вимоги за кредитними договорами №012-05/959, 012-05/963, 012-05/960, 012-05/961, 012-05/966, 012-05/958, 012-05/962, 012-05/964, 012-05/965, 012-05/967 (невідновлювальна кредитна лінія) від 24.04.2008р. з усіма укладеними додатковими угодами до нього, а Позивачі та ТОВ "ГУД-ВІН-ГОЛД" в свою чергу, зобов'язуються перед ВАТ "ЕРСТЕ БАНК" повернути надані кредити, сплатити проценти за користування кредитами, а також передбачені кредитними договорами комісії, неустойку (пеню, штрафи), в розмірі, строки та у випадках передбачених кредитними договорами, а також виконати інші умови кредитних договорів та відшкодувати ВАТ "ЕРСТЕ БАНК" всі можливі збитки, понесені ним внаслідок невиконання чи неналежного виконання умов кредитних договорів.

У лютому-березні 2014р. між КБ "Судостроительний" (ТОВ), Москва, Росія, та Відповідачем були укладені міжбанківські угоди щодо залучення Відповідачем коштів у доларах США в рамках генеральної угоди про загальні умови здійснення угод на грошовому ринку №07-01-10/04-13/130 від 04.04.2013р.

09.04.2014р. КБ "Судостроительний" (ТОВ), Москва, Росія, повідомив Відповідача засобами телекомунікаційної системи SWIFT формату МТ 39, що 11.04.2014р. КБ "Судостроительний" (ТОВ), Москва, Росія, відступив Третій особі 2 право вимоги за міжбанківськими кредитами, які були надані Відповідачу.

11.04.2014р. між Третьою особою 2 та Відповідачем було укладено договір про заміну кредитора по міжбанківському кредиту в рамках генеральної угоди №07-01-10/04-13/130 від 04.04.2013р., відповідно до п.1.8. якого кінцевий строк повернення кредиту 16.05.2016р.

11.08.2015р. рішенням загальних зборів акціонерів Відповідача затверджено нову редакцію статуту, відповідно до п.1.1 якої правонаступником всіх прав і обов'язків ВАТ "ЕРСТЕ БАНК" є Відповідач.

30.08.2015р. загальними зборами учасників ТОВ ГУД-ВІН-ГОЛД вирішено провести загальну реєстрацію припинення ТОВ ГУД-ВІН-ГОЛД шляхом приєднання до Позивача 3, згідно чинного законодавства України та визначити правонаступником ТОВ ГУД-ВІН-ГОЛД у всіх його правах і обов'язках Позивача 3.

20.04.2016р. Третьою особою 2 в особі директора Іоанніс Папас видано довіреність, апостиль №99230/16, відповідно до якої було призначено пана ОСОБА_8 довіреною особою компанії. Цією довіреністю Третя особа 2 призначає ОСОБА_8 бути дійсним та законним представником компанії та від імені компанії здійснювати чи виконувати дії, а саме: здійснювати та вносити зміни з метою продовження терміну дії договорів: договір про заміщення кредитора по міжбанківських позиках від 13.02.2014р. в межах генеральної угоди №07-01-10/04-13/130 від 04.04.2013р. та інших угод, укладених з Відповідачем.

17.05.2016р. між Третьою особою 2 та Позивачем 1 був укладений договір про відступлення права вимоги №17/01, відповідно до якого Позивач 1 набув право вимоги до Відповідача на суму 155753,89 доларів США.

17.05.2016р. між Третьою особою 2 та Позивачем 2 був укладений договір про відступлення права вимоги №17/02, відповідно до якого Позивач 2 набув право вимоги до Відповідача на суму 332445,39 доларів США.

17.05.2016р. між Третьою особою 2 та Позивачем 3 був укладений договір про відступлення права вимоги №17/03, відповідно до якого Позивач 3 набув право вимоги до Відповідача на суму 379147,26 доларів США.

17.05.2016р. між Третьою особою 2 та ТОВ "ГУД-ВІН-ГОЛД" був укладений договір про відступлення права вимоги №17/04, відповідно до якого ТОВ "ГУД-ВІН-ГОЛД" набув право вимоги до Відповідача на суму 369715,51 доларів США.

17.05.2016р. між Третьою особою 2 та Позивачем 4 був укладений договір про відступлення права вимоги №17/05, відповідно до якого Позивач 4 набув право вимоги до Відповідача на суму 118609,12 доларів США.

17.05.2016р. між Третьою особою 2 та Позивачем 5 був укладений договір про відступлення права вимоги №17/06, відповідно до якого Позивач 5 набув право вимоги до Відповідача на суму 83817,05 доларів США.

17.05.2016р. між Третьою особою 2 та Позивачем 6 був укладений договір про відступлення права вимоги №17/07, відповідно до якого Позивач 6 набув право вимоги до Відповідача на суму 121487,87 доларів США.

17.05.2016р. між Третьою особою 2 та Позивачем 7 був укладений договір про відступлення права вимоги №17/08, відповідно до якого Позивач 7 набув право вимоги до Відповідача на суму 79789,06 доларів США.

17.05.2016р. між Третьою особою 2 та Позивачем 8 був укладений договір про відступлення права вимоги №17/09, відповідно до якого Позивач 8 набув право вимоги до Відповідача на суму 149942,26 доларів США.

17.05.2016р. між Третьою особою 2 та Позивачем 9 був укладений договір про відступлення права вимоги №17/10, відповідно до якого Позивач 9 набув право вимоги до Відповідача на суму 78854,06 доларів США.

Відповідно до п.1.3 договорів права вимоги переходять до Позивачів, ТОВ "ГУД-ВІН-ГОЛД" в момент укладання договору.

Відповідно до п.4.1 договорів документи, що підтверджують право вимоги до Відповідача, Третя особа 2 передає Позивачам, ТОВ "ГУД-ВІН-ГОЛД" в момент укладання цього договору.

Згідно з п.6.8 договорів останні набирають чинності (є укладеними) з моменту їх підписання (скріплення печатками за наявності) і діють до повного виконання Сторонами зобов'язань за цими договором.

Вказані договори про відступлення права вимоги підписані представниками Третьої особи 2 та Позивачів, ТОВ "ГУД-ВІН-ГОЛД" та засвідчені печатками сторін.

17.05.2016р. на виконання договорів про відступлення права вимоги сторонами підписані відповідні акти прийому-передачі, відповідно до яких сторони підтверджують передавання всіх документів, які Третя особа 2 повинна була передати Позивачам, ТОВ "ГУД-ВІН-ГОЛД" за умовами вказаних договорів.

17.05.2016р. Третя особа 2 направила Відповідачу повідомлення вих. №3-1705/16 про відступлення Позивачам та ТОВ ГУД-ВІН-ГОЛД прав вимоги належного виконання зобов'язань Відповідачем генеральної угоди №07-01-10/04-13/130 про загальні засади укладання правочинів на грошовому ринку від 04.04.2013р. із змінами та доповненнями, з урахуванням договору від 11.04.2014р. про заміну кредитора за міжбанківським кредитом від 13.02.2014р. в рамках генеральної угоди №07-01-10/04-13/130 про загальні засади укладання правочинів на грошовому ринку від 04.04.2013р. із змінами та доповненнями. Вказане повідомлення зареєстровано Відповідачем за вх. №5449 від 19.05.2016р.

19.05.2016р. між Позивачами, ТОВ "ГУД-ВІН-ГОЛД" та Відповідачем були підписані акти звірки станом на 19.05.2016р., відповідно до яких рахується заборгованість перед Відповідачем у: 1) Позивача 1 - 131472,70 євро, що згідно до офіційного курсу НБУ станом на 19.05.2016р. становить 3745346,95 грн та 1237,08 грн - пеня; 2) Позивача 2 - 280618,95 євро, що згідно до офіційного курсу НБУ станом на 19.05.2016р. становить 7994171,62 грн та 2640,48 грн - пеня; 3) Позивача 3 - 320040,25 євро, що згідно до офіційного курсу НБУ станом на 19.05.2016р. становить 9117191,43 грн та 3011,41 грн - пеня; 4) ТОВ "ГУД-ВІН-ГОЛД" - 311925,49 євро, що згідно до офіційного курсу НБУ станом на 19.05.2016р. становить 8886021,07 грн та 7305,54 грн - пеня; 5) Позивача 4 - 100118,60 євро, що згідно до офіційного курсу НБУ станом на 19.05.2016р. становить 2852142,63 грн та 942,06 грн - пеня; 6) Позивача 5 - 70750,42 євро, що згідно до офіційного курсу НБУ станом на 19.05.2016р. становить 2015512,49 грн та 665,74 грн - пеня; 7) Позивача 6 - 102548,57 євро, що згідно до офіційного курсу НБУ станом на 19.05.2016р. становить 2921366,74 грн та 964,95 гривень - пеня; 8) Позивача 7 - 67350,37 євро, що згідно до офіційного курсу НБУ станом на 19.05.2016р. становить 1918653,09 грн та 633,73 грн - пеня; 9) Позивача 8 - 126567,07 євро, що згідно до офіційного курсу НБУ станом на 19.05.2016р. становить 3605597,13 грн та 1190,92 грн - пеня; 10) Позивача 9 - 66561,14 євро, що згідно до офіційного курсу НБУ станом на 19.05.2016р. становить 1896169,79 грн та 626,30 грн - пеня. Вказані акти підписані Позивачами, Відповідачем та скріплені їх печатками.

19.05.2016р. на адресу Відповідача надійшли письмові заяви Позивачів та ТОВ "ГУД-ВІН-ГОЛД" про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до яких Позивачі та ТОВ "ГУД-ВІН-ГОЛД" зараховують зустрічні вимоги за укладеними кредитними договорами №012-05/959, 012-05/963, 012-05/960, 012-05/961, 012-05/966 012-05/958, 012-05/962, 012-05/964, 012-05/965, 012-05/967 від 24.04.2008р. в рамках генеральної кредитної угоди №010-05/957 від 24.04.2008р. та за генеральною угодою №07-01-10/04-13/130 про загальні засади укладання правочинів на грошовому ринку від 04.04.2013р. із змінами та доповненнями, з урахуванням договору від 11.04.2014р. про заміну кредитора за міжбанківським кредитом від 13.02.2014р. в рамках генеральної угоди №07-01-10/04-13/130 про загальні засади укладання правочинів на грошовому ринку від 04.04.2013р. із змінами та доповненнями.

Позивачі також повідомили Відповідача про повне припинення зобов'язань за укладеними кредитними договорами від 24.04.2008р. в рамках генеральної кредитної угоди №010-05/957 від 24.04.2008р. шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог зареєстровано Відповідачем за вх. №5358 від 19.05.2016р.

Апеляційний суд звертає увагу, що суми зарахування заборгованостей Позивачів, вказані у відповідних заявах від 19.05.2016р., повністю відповідають сумам заборгованостей, вказаним у актах звірки станом на 19.05.2016р. з урахуванням пені, підписаних Відповідачем та Позивачами 19.05.2016р., що свідчить про наміри сторін зафіксувати розміри вимог Відповідача до Позивачів саме на цю дату та узгодження сторонами розмірів заборгованостей Позивачів на день проведення взаємозаліків.

20.05.2016р. відповідно до рішення Національного банку України №8 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "ФІДОБАНК" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Третьої особи 1 прийнято рішення від 20.05.2016р. №783 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "ФІДОБАНК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", відповідно до якого розпочато процедуру виведення Відповідача з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 20.05.2016р. до 19.06.2016р. включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора Відповідача, визначені статтями 37-39 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Коваленку Олександру Володимировичу строком на один місяць з 20.05.2016р. до 19.06.2016р. включно.

09.06.2016р. рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №959 продовжено строки тимчасової адміністрації до 19.07.2016р. та продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у Відповідача Коваленка О.В. з 20.06.2016р. по 19.07.2016р.

14.07.2016р. припинено ТОВ ГУД-ВІН-ГОЛД шляхом приєднання до Позивача 3, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

09.09.2016р Позивачі направили Відповідачу заяви №09/09-01 про надання довідок про відсутність кредитних заборгованостей Позивачів та вилучення записів про обтяження майна.

01.11.2016р. листами №2-1-0-3-1/1412-ЛК, №2-1-0-3-1/1413-ЛК, №2-1-0-3-1/1414-ЛК, №2-1-0-3-1/1415-ЛК, №2-1-0-3-1/1416-ЛК, №2-1-0-3-1/1417-ЛК, №2-1-0-3-1/1418-ЛК, №2-1-0-3-1/1419-ЛК, №2-1-0-3-1/1420-ЛК Відповідач надав відповіді на заяви Позивачів про зарахування зустрічних однорідних вимог №19/05-01 від 19.05.2016р. та заяви Позивачів про надання довідок №09/09-01 від 09.09.2016р, у яких повідомив про відсутність підстав для задоволення вимог Позивачів та ТОВ "ГУД-ВІН-ГОЛД", посилаючись на п.8 ч.2 ст.46 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга Відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з п.1 ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ст.513, 514 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлене договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст.517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Згідно з ст.519 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Відповідно до ч.1 ст.593 Цивільного кодексу України з припиненням основного зобов'язання, забезпеченого заставою, припиняється право застави.

Згідно з ч.3 ст.593 Цивільного кодексу України у разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносять відповідні дані. Згідно з ст.3 Закону України "Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до ч.1, 3 ст.203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, всі умови якого виконано належним чином, припиняється, якщо виконання прийнято управненою стороною. Господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. Аналогічні підстави припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав передбачають ч.1 ст.598 та ст.601 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги; зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

При цьому, припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної однорідної вимоги це односторонній правочин, який оформляється заявою однієї з сторін. Таким чином, звернення до відповідача із заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог є волевиявленням суб'єктів правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах тристоронніх правовідносин.

Відповідно до ст.602 Цивільного кодексу України не допускається, зокрема, зарахування зустрічних однорідних вимог про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; в інших випадках, встановлених договором або законом.

Як підтверджується матеріалами справи, між Позивачами, ТОВ "ГУД-ВІН-ГОЛД" та Відповідачем укладені кредитні договори від 24.04.2008р., на виконання яких Відповідач відкрив кредитну лінію у євро для проведення рефінансування заборгованості перед ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та фінансування завершення ремонтних робіт в офісній будівлі, розташованій за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 33в. З метою забезпечення виконання Позивачами та ТОВ "ГУД-ВІН-ГОЛД" своїх зобов'язань за вказаними кредитними договорами між Сторонами було укладено договір іпотеки від 24.04.2008р., предметом іпотеки за яким є нежилі приміщення (в літ. А) будівлі торгівельно-побутового комплексу площею 5720,00 квадратних метрів, що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Дегтярівська, 33-в та належить Позивачам та ТОВ "ГУД-ВІН-ГОЛД" на праві спільної часткової власності.

Станом на 19.05.2016р. за Позивачами та ТОВ "ГУД-ВІН-ГОЛД" перед Відповідачем за кредитними договорами рахувалася заборгованість у сумі 1577953,55 євро, що еквівалентно 44952172,94 грн, та пеня у сумі 19218,21 грн.

У подальшому за договорами від 17.05.2016р. Третя особа 2 відступила Позивачам та ТОВ "ГУД-ВІН-ГОЛД" право вимоги належного виконання Відповідачем генеральної угоди №07-01-10/04-13/130 про загальні засади укладання правочинів на грошовому ринку від 04.04.2013р. із змінами та доповненнями, з урахуванням договору від 11.04.2014р. про заміну кредитора за міжбанківським кредитом від 13.02.2014р. в рамках генеральної угоди №07-01-10/04-13/130 про загальні засади укладання правочинів на грошовому ринку від 04.04.2013р. із змінами та доповненнями, про що було повідомлено Відповідача 19.05.2016р.

Отже, за договорами відступлення Позивачі та ТОВ "ГУД-ВІН-ГОЛД" набули право вимоги до Відповідача у сумі 1869561,47 доларів США, що за курсом НБУ станом на 19.05.2016р. еквівалентно 47219960,87 грн.

Апеляційний суд не приймає до уваги доводи Відповідача, що Позивачами невірно визначені еквіваленти вказаних зустрічних заборгованостей у національній валюті, оскільки останні застосували курс Національного банку України замість міжбанківського валютного курсу, відповідно до п.1.8.1.2. додаткових угод №7 до кредитних договорів. Апеляційний суд вважає, що умови даного пункту мають застосовуватись у випадках продажу Відповідачем за дорученням Позивачів належної їм іншої валюти на міжбанківському валютному ринку, купівлі євро та проведенні платежів Відповідачу. Разом із тим, у разі зарахування зустрічних вимог купівлі валюти та здійснення платежів не відбувається, тому з метою приведення євро та долара до національної валюти України використання курсу НБУ є правомірним. Апеляційним судом також не приймаються доводи Відповідача про неотримання вказаного повідомлення, оскільки на останньому стоїть штамп Відповідача про його отримання 19.05.2016р. та реєстрацію за вх№5449.

Крім того, апеляційний суд враховує, що предметом зарахування зустрічних однорідних вимог є суми грошових заборгованостей сторін у валютах євро та долар, а еквівалент у національній валюті використовується для приведення вказаних валют до національної валюти України.

Місцевим судом вірно зазначено, що відповідно до ст.516 Цивільного кодексу України та п.4.1 договорів про відступлення права вимоги, за умови відсутності відповідного застереження в договорах, відступлення права вимоги ніяких змін у обсягах прав та обов'язків Відповідача не спричиняє. За вказаних обставин, місцевий суд дійшов вірного висновку про заміну в основному зобов'язанні первісного кредитора - Третьої особи 2 на нових кредиторів - Позивачів та ТОВ "ГУД-ВІН-ГОЛД", яка здійснена шляхом укладання в належній формі та з погодженням всіх необхідних умов договорів про відступлення прав вимоги від 17.05.2016р.

Таким чином, враховуючи відсутність в укладених правочинах заборон Третій особі 2 відступати своє право Позивачам, беручи до уваги дійсність права, що відступалось, Позивачі на підставі укладених з Третьою особою 2 договорів відступлення права вимоги від 17.05.2016р. набули право вимоги за генеральною угодою №07-01-10/04-13/130 про загальні засади укладання правочинів на грошовому ринку від 04.04.2013р. із змінами та доповненнями, з урахуванням договору від 11.04.2014р. про заміну кредитора за міжбанківським кредитом від 13.02.2014р. в рамках генеральної угоди №07-01-10/04-13/130 про загальні засади укладання правочинів на грошовому ринку від 04.04.2013р. із змінами та доповненнями на загальну суму 1869561,47 доларів США, що згідно до офіційного курсу НБУ станом на 19.05.2016 становить 47219960,87 грн.

19.05.2016р. на підставі укладених договорів про відступлення права вимоги від 17.05.2016р. Позивачі та ТОВ "ГУД-ВІН-ГОЛД" звернулися до Відповідача із заявами про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до яких Позивачі та ТОВ "ГУД-ВІН-ГОЛД" зараховують зустрічні вимоги за укладеними кредитними договорами №012-05/959, 012-05/963, 012-05/960, 012-05/961, 012-05/966 012-05/958, 012-05/962, 012-05/964, 012-05/965, 012-05/967 від 24.04.2008р. в рамках генеральної кредитної угоди №010-05/957 від 24.04.2008р. та за генеральною угодою №07-01-10/04-13/130 про загальні засади укладання правочинів на грошовому ринку від 04.04.2013р. із змінами та доповненнями, з урахуванням договору від 11.04.2014р. про заміну кредитора за міжбанківським кредитом від 13.02.2014р. в рамках генеральної угоди №07-01-10/04-13/130 про загальні засади укладання правочинів на грошовому ринку від 04.04.2013р. із змінами та доповненнями. Позивачі також повідомили Відповідача про повне припинення зобов'язань за укладеними кредитними договорами від 24.04.2008р. в рамках генеральної кредитної угоди №010-05/957 від 24.04.2008р. шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог зареєстровано Відповідачем за вх. №5358 від 19.05.2016р.

Крім того, отримання Відповідачем відповідних заяв про зарахування зустрічних вимог підтверджується наявними в матеріалах справи листами останнього №2-1-0-3-1/1412-ЛК, №2-1-0-3-1/1413-ЛК, №2-1-0-3-1/1414-ЛК, №2-1-0-3-1/1415-ЛК, №2-1-0-3-1/1416-ЛК, №2-1-0-3-1/1417-ЛК, №2-1-0-3-1/1418-ЛК, №2-1-0-3-1/1419-ЛК, №2-1-0-3-1/1420-ЛК від 01.11.2016р., підписаними від імені банку уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ФІДОБАНК".

З огляду на вищевказані обставини, а саме, здійснення 17.05.2016р. Третьою особою 2 уступки права вимоги Позивачам, повідомлення Відповідача 19.05.2016р. про здійснену уступку прав вимоги, проведення Відповідачем та Позивачами 19.05.2016р. звірки заборгованостей за кредитними договорами з урахуванням пені, повідомлення Позивачами 19.05.2016р. Відповідача про проведення зарахування в сумах, які співпадають з сумами заборгованостей, вказаних в актах звірки та не заперечення Відповідачем отримання цих повідомлень про зарахування зустрічних вимог з 19.05.2016р. по час прийняття місцевим судом рішення у даній справі, апеляційним судом не приймаються доводи Відповідача про не отримання повідомлень Позивачів про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Також апеляційним судом не приймаються доводи Відповідача про нікчемність договорів відступлення від 17.05.2016р. у зв'язку з невиконанням п.1.19 та п.4.2.9 постанови правління НБУ №270 від 17.06.2004р. "Про затвердження Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам" та відсутністю доказів реєстрації вказаних договорів в Національному банку України.

Як вбачається із п.1.19 постанови договір відступлення права вимоги підлягає реєстрації у разі заміни кредитора-резидента на кредитора-нерезидента. При цьому у даній справі первісним кредитором був нерезидент, а відповідно до договору про відступлення прав вимоги первісного кредитора замінено кредитором-резидентом, а отже положення п.1.19 постанови правління НБУ №270 від 17.06.2004р. в даному випадку не підлягають застосуванню.

Крім того, також не може бути застосовано п.4.2.9 постанови №270 від 17.06.2004р., оскільки в згаданому пункті йдеться про внесення змін до зареєстрованого договору, разом з тим в даному випадку не мало місце внесення будь-яких змін чи доповнень до вказаного правочину, оскільки, як вірно зазначено місцевим судом, було здійснено лише відступлення права вимоги виконання зобов'язання, що виникло за ним, без зміни змісту договірних правовідносин.

Апеляційним судом не приймається твердження Відповідача, що договори про відступлення права вимоги були вчинені представниками відповідних сторін з перевищенням наданих ним повноважень з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі якщо особа, від імені якої він укладений, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Зі змісту норми ч.1 ст.241 Цивільного кодексу України випливає, що наступним схваленням правочину законодавець не вважає винятково прийняття юридичного рішення про схвалення правочину. Схвалення може відбутися також і в формі мовчазної згоди, і у вигляді певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи - сторони правочину. Дана правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 19.08.2014 у справі №3-59гс14.

Як вбачається з матеріалів справи, правочини відступлення прав вимоги та зарахування зустрічних однорідних вимог були укладені від імені Третьої особи 2 та Позивачів їх представниками, які діяли на підставі установчих документів та довіреностей. В подальшому Третя особа 2 та Позивачі схвалили ці правочини, що підтверджується їх поясненнями поданими суду. Вказані правочини у судовому порядку визнані недійсними не були, отже відповідно до ст.204 Цивільного кодексу України є правомірними.

Таким чином, матеріалами справи належним чином підтверджується, а Відповідачем не спростовано факту набуття Позивачами прав кредиторів Відповідача за грошовим зобов'язанням по сплаті останнім коштів у сумі 1869561,47 доларів США.

Апеляційним судом не приймається твердження Відповідача про неможливість зарахування зустрічних однорідних вимог за направленими Позивачами заявами з огляду на таке.

Як вірно зазначено місцевим судом, зарахування зустрічних однорідних вимог, про яке заявлено однією із сторін у зобов'язанні, здійснюється в силу положень ст.601 Цивільного кодексу України та не пов'язується із прийняттям такого зарахування іншою стороною. Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо); строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Дана правова позиція викладена Верховним судом України у своїй постанові від 01.11.2005р. №15/54.

Тобто, зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному з яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому). Як вірно зазначено місцевим судом, направлення Відповідачу заяви про зарахування зустрічних вимог не змінює правової природи заліку взаємних грошових вимог як правочину, спрямованого на припинення зобов'язання (погашення прав та обов'язків сторін, що складають його зміст).

Випадки, коли залік зустрічних однорідних вимог не допускається, визначені положеннями ст.602 Цивільного кодексу України. Зокрема, не допускається зарахування зустрічних однорідних вимог про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; в інших випадках, встановлених договором або законом. Разом з тим, місцевий суд дійшов вірного висновку, що випадки недопустимості зарахування зустрічних вимог, передбачених ст.602 Цивільного кодексу України, за даних обставин відсутні.

При цьому, чинним законодавством не передбачено спеціальних вимог щодо форми заяви про зарахування зустрічних вимог як одностороннього правочину, тому її слід вважати зробленою, а зобов'язання припиненим внаслідок заліку зустрічних однорідних вимог в момент направлення такої заяви іншій стороні у зобов'язанні. Дана правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 17.11.2015р. №910/8058/15-г.

Зарахування здійснюється за наявності наступних умов: 1) вимоги сторін мають бути зустрічні, тобто такі, які випливають з двох різних зобов'язань, між двома особами, де кредитор одного зобов'язання є боржником іншого. Те саме повинно бути і з боржником; 2) вимоги мають бути однорідними, тобто в обох зобов'язаннях повинні бути речі одного роду; 3) необхідно, щоб за обома вимогами настав строк виконання, оскільки не можна пред'явити до зарахування вимоги за таким зобов'язанням, яке не підлягає виконанню. При цьому, достатньою умовою вважати зарахування зустрічних вимог завершеним є наявність заяви однієї сторони із повідомленням про це іншої сторони. Дана правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 09.02.2011р. у справі №21/8-08.

Як вірно встановлено місцевим судом, правовідносини між Відповідачем та Позивачами виникли на підставі двох різних договорів: кредитних договорів від 24.04.2008р. в рамках генеральної кредитної угоди №010-05/957 від 24.04.2008р. та генеральною угодою №07-01-10/04-13/130 про загальні засади укладання правочинів на грошовому ринку від 04.04.2013р. із змінами та доповненнями, з урахуванням договору від 11.04.2014р. про заміну кредитора за міжбанківським кредитом від 13.02.2014р. в рамках генеральної угоди №07-01-10/04-13/130 про загальні засади укладання правочинів на грошовому ринку від 04.04.2013р. із змінами та доповненнями, право вимоги за якими Позивачі набули за договорами про відступлення, укладеними 17.05.2016р. з Третьою особою 2.

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки. Тобто, за кредитними договорами Позивачі є зобов'язаною стороною (боржниками), а Відповідач в свою чергу кредитором, який наділений правом вимагати повернення наданих грошових коштів та сплати відсотків.

Разом з тим, Відповідач є боржником, а Позивачі кредиторами згідно змісту генеральної угоди №07-01-10/04-13/130 про загальні засади укладання правочинів на грошовому ринку від 04.04.2013р. із змінами та доповненнями, з урахуванням договору від 11.04.2014р. про заміну кредитора за міжбанківським кредитом від 13.02.2014р. в рамках генеральної угоди №07-01-10/04-13/130 про загальні засади укладання правочинів на грошовому ринку від 04.04.2013р. із змінами та доповненнями.

За вказаних обставин, місцевий суд дійшов вірного висновку, що вимоги, які мають Позивачі до Відповідача та вимоги Відповідача до Позивачів є зустрічними вимогами, оскільки на підставі даних договорів Позивачі одночасно є кредиторами за генеральною угодою №07-01-10/04-13/130 про загальні засади укладання правочинів на грошовому ринку від 04.04.2013р. із змінами та доповненнями, з урахуванням договору від 11.04.2014р. про заміну кредитора за міжбанківським кредитом від 13.02.2014р. в рамках генеральної угоди №07-01-10/04-13/130 про загальні засади укладання правочинів на грошовому ринку від 04.04.2013р. та боржниками за кредитними договорами від 24.04.2008р. в рамках генеральної кредитної угоди №010-05/957 від 24.04.2008р., а Відповідач відповідно кредитором на підставі кредитних договорів та боржником згідно з генеральною угодою №07-01-10/04-13/130 про загальні засади укладання правочинів на грошовому ринку від 04.04.2013р. із змінами та доповненнями, з урахуванням договору від 11.04.2014р. про заміну кредитора за міжбанківським кредитом від 13.02.2014р. в рамках генеральної угоди №07-01-10/04-13/130 про загальні засади укладання правочинів на грошовому ринку від 04.04.2013р.

Апеляційним судом не приймаються доводи Відповідача, що вимоги не є однорідними, оскільки виражені в різних валютах.

Відповідно до ст.524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України грошовим зобов'язанням є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

Відповідно до абз.2 п.26 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин при вирішенні питання щодо правомірності зарахування однорідних вимог згідно зі ст.601 Цивільного кодексу України у випадках, коли зустрічні вимоги виражені в різних валютах, слід виходити з того, що такі вимоги є однорідними. У цьому разі зарахування може проводитись за курсом, визначеним сторонами у договорі, а якщо така домовленість відсутня - за офіційним валютним курсом, встановленим Національним банком України.

Вираження грошового зобов'язання у різних валютах та відповідний валютний курс, що являється виразом ціни грошової одиниці однієї країни в грошових одиницях, не змінюють самої суті грошового зобов'язання. Тобто, на юридичну однорідність вимог не впливає та чи інша валюта, у якій виражене грошове зобов'язання, а має значення лише природа зобов'язання. Дана правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 24.10.2016р. у справі №910/25490/15.

За вказаних обставин, місцевий суд дійшов вірного висновку, що доводи Відповідача про те, що грошові зобов'язання виражені у різних іноземних валютах, не свідчать про неоднорідність зобов'язань, які заявлені Позивачами до зарахування, а відтак, є такими, що не ґрунтуються на нормах права.

Враховуючи викладене, місцевим судом вірно зазначено, що вимоги Позивачів та вимоги Відповідача є однорідними, оскільки їх предметом є речі одного роду, а саме гроші.

Апеляційним судом не приймаються доводи Відповідача, що строк виконання зобов'язань за генеральною кредитною угодою не настав.

Відповідно до п.6.18 кредитних договорів (в редакції додаткових договорів №9 від 25.03.2016р.) сторонам узгоджено кінцеву дату повернення кредитних коштів 22.04.2020р. включно.

Як вірно зазначено місцевим судом, з моменту підписання кредитних договорів та отримання кредитних коштів у Позивачів виник обов'язок повернути зазначені кошти, тобто настав (почав свій перебіг) строк виконання зобов'язання. Законодавством України не передбачено можливості здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог виключно за зобов'язаннями, виконання яких боржником прострочене, а передбачено можливість зарахування дійсних вимог, за зобов'язаннями, строк виконання яких настав, тобто за такими зобов'язаннями, обов'язок виконання яких існує саме в момент зарахування, що зокрема виключає можливість зарахування вимог за зобов'язаннями, які виникнуть лише в майбутньому. Отже, заява про зарахування зустрічних однорідних вимог від 19.05.2016р., в якій міститься вимога про припинення зобов'язань, подана до дати кінцевого строку повернення кредиту, є способом реалізації Позивачами права достроково повернути кредити, проти якого Відповідач не заперечив, і таке право не обмежено ані норми чинного законодавства України, ані умовами кредитних договорів.

Відповідна правова позиція викладена також у постановах Вищого господарського суду України від 14.12.2016р. у справі №910/18212/15, від 06.02.2016р. у справі №910/17681/15, від 21.09.2016р. у справі №910/9544/15, а також Науково-правовому експертному висновку Інституту економіко-правових досліджень НАН України.

Як вірно встановлено місцевим судом, станом на 19.05.2016р. у Позивачів існував обов'язок з повернення наданих їм у кредит грошових коштів і цей обов'язок згідно умов кредитних договорів в рамках генеральної кредитної угоди №010-05/957 від 24.04.2008р. Позивачі у справі могли виконати у межах строку, встановленого у п.6.18 кредитних договорів, тобто до 22.04.2020р.

За вказаних обставин, місцевий суд дійшов вірного висновку, що зобов'язання Позивачів з повернення кредитних коштів могло бути припинено шляхом зарахування відповідно до ст.601 Цивільного кодексу України.

Також, апеляційним судом не приймаються доводи Відповідача про те, що згідно умов спірних кредитних договорів дострокове повернення кредитних коштів могло мати місце виключно за згодою Відповідача, а тому відповідне зарахування не могло мати місце за відсутності відповідної згоди Відповідача.

Як вірно зазначено місцевим судом, умови кредитних договорів не містять будь-яких обмежень щодо припинення зобов'язань за цими кредитними договорами шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. При цьому, в даному випадку дострокового повернення кредитних коштів відповідно до п.1.9. додаткової угоди №4 до кредитних договорів не відбувається, а зобов'язання припиняється шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Таким чином, правові підстави для застосування положень п.1.9, 1.10 додаткових угод №4 до кредитних договорів щодо необхідної згоди кредитора та п.7.3 генеральної кредитної угоди щодо умов дострокового розірвання генеральної угоди в даному випадку, зважаючи на підстави виникнення та характер спірних правовідносин, відсутні.

Апеляційним судом також не приймаються доводи Відповідача про те, що в даному випадку діє заборона на здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог відповідно до Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до рішення Національного банку України від 20.05.2016р. №8 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "ФІДОБАНК" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Третьої особи 2 прийнято рішення від 20.05.2016р. №783 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "ФІДОБАНК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

Таким чином, починаючи з 20.05.2016р., діяльність Відповідача регламентується положеннями Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Згідно з ч.6 ст.36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом.

За вказаних обставин, місцевий суд дійшов вірного висновку, що заборона здійснення зарахування зустрічних вимог під час тимчасової адміністрації, встановлена ч.6 ст.36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", не застосовується до спірних правовідносин, оскільки зарахування зустрічних однорідних вимог між сторонами відбулося 19.05.2016р., заяви Позивачів про зарахування зустрічних однорідних вимог від 19.05.2016р. були подані ними до запровадження тимчасової адміністрації у Відповідача, отже такий правочин не суперечить приписам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Апеляційним судом не приймаються доводи Відповідача, що підписання договору про відступлення права вимоги від 17.05.2016р. №17/04 від імені ТОВ ГУД-ВІН-ГОЛД відбулося особою, яка не володіла повноваженнями на укладення такого договору та за відсутності підтвердження про перехід прав вимоги за вказаним договором від ТОВ ГУД-ВІН-ГОЛД до Позивача 3.

Як вірно зазначено місцевим судом, протоколом №1/15 загальних зборів учасників ТОВ "ГУД-ВІН-ГОЛД" від 30.08.2015р., протоколом засідання учасників Позивача 3 від 11.05.2016р., статутом Позивача 3, затвердженим рішенням загальних зборів учасників від 11.05.2016р. підтверджується припинення ТОВ "ГУД-ВІН-ГОЛД" шляхом його приєднання до Позивача 3 та набуття останнім всіх прав і обов'язків ТОВ "ГУД-ВІН-ГОЛД".

Відповідно до ч.7 ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.

Відповідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1002039665 від 23.01.2017р. запис про припинення ТОВ "ГУД-ВІН-ГОЛД" було внесено до реєстру 14.07.2016р. Таким чином, місцевий суд дійшов вірного висновку, Позивач 3 як правонаступник ТОВ "ГУД-ВІН-ГОЛД" з 14.07.2016р. набуло всіх прав і обов'язків останнього (в т.ч. за вимогами по поверненню банком спірних коштів).

Крім того, в матеріалах справ наявна копія повідомлення ТОВ "ГУД-ВІН-ГОЛД" на адресу Відповідача від 23.09.2015р. №23/09-6 та №30/01-1 від 30.10.2015р. про припинення ТОВ "ГУД-ВІН-ГОЛД" та правонаступництво Позивача 3, факт надсилання яких на адресу Відповідача підтверджується копіями фіскальних чеків та відповідних описів вкладення.

За вказаних обставин, з огляду на приписи ст.104 Цивільного кодексу України апеляційний суд зазначає про правомірність укладення ТОВ "ГУД-ВІН-ГОЛД" договору відступлення права вимоги від 17.05.2016р., оскільки ТОВ "ГУД-ВІН-ГОЛД" як юридична особа припинилася 14.07.2016р. Щодо повноважень особи, яка від імені ТОВ "ГУД-ВІН-ГОЛД" підписала даний договір, то апеляційний суд звертає увагу, що ані ТОВ "ГУД-ВІН-ГОЛД", ані Позивач 3, як правонаступник не заперечували та не заперечують правомірність даного правочину.

Апеляційний суд не приймає доводи Відповідача, що договори відступлення права вимоги від 17.05.2016р. мають ознаки договору факторингу. Дослідженням умов зазначеного договору суд встановив, що договір від 17.05.2016р. укладений згідно зі ст.514, 516 Цивільного кодексу України в рамках переходу права вимоги від первісного до нового кредитора та не носить характеру договору факторингу відповідності ст.1077, 1079 Цивільного кодексу України.

Таким чином, місцевий суд дійшов вірного висновку про можливість зарахування зустрічних однорідних вимог заявою про припинення зобов'язань шляхом зарахування зустрічних вимог за наявності умов, встановлених ст.601 Цивільного кодексу України, та відсутності обставин, передбачених ст.602 Цивільного кодексу України, за яких зарахування зустрічних вимог не допускається. Відповідна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 24.06.2015р. у справі №3-255гс15.

За вказаних обставин, апеляційний суд погоджується із висновком місцевого суду, що зобов'язання Позивачів з повернення суми кредиту за кредитними договорами зі змінами і доповненнями припинились у повному обсязі з 19.05.2016р. у зв'язку із зарахуванням зустрічних однорідних грошових вимог, які виникли у Позивачів з генеральної угоди №07-01-10/04-13/130 про загальні засади укладання правочинів на грошовому ринку від 04.04.2013р. із змінами та доповненнями, з урахуванням договору від 11.04.2014р. про заміну кредитора за міжбанківським кредитом від 13.02.2014р. в рамках генеральної угоди.

Таким чином, вимоги Позивачів щодо визнання у Відповідача відсутнім права стягнення з Позивачів коштів за кредитними договорами, як похідні від первісних про припинення зобов'язань за кредитними договорами, є правомірними та обґрунтованими, в зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Вимоги Позивачів про визнання іпотеки за договором іпотеки (з юридичною особою) від 24.04.2008р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зарембою О.В., зареєстрованим в реєстрі за номером 940, зі змінами та доповненнями, припиненою з 19.05.2016р. правомірно задоволені місцевим судом з огляду на таке.

Згідно з ч.1, 2 ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно з ст.17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі, зокрема, припинення основного зобов'язання.

Враховуючи той факт, що правовідносини між Позивачами та Відповідачем за кредитними договорами є припиненими, то іпотека за договором іпотеки від 24.04.2008р., є припиненою з моменту припинення основного зобов'язання, а саме, 19.05.2016р.

За вказаних обставин, вимоги Позивачів про скасування записів про іпотечне обтяження та зобов'язання Відповідача повернути Позивачам правовстановлюючі документи на предмет іпотеки, які були передані на виконання умов вказаного договору іпотеки згідно переліку, обґрунтовано задоволені місцевим судом.

За вказаних обставин, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду стосовно того, що позов доведений Позивачами, обґрунтований матеріалами справи та Відповідачем не спростований, а тому підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції згідно з ст.104 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.32-34, 36, 43, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ФІДОБАНК" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2017р. у справі №910/98/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2017р. у справі №910/98/17 залишити без змін.

Головуючий суддя Ю.Л. Власов

Судді С.І. Буравльов

В.В. Андрієнко