КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа 826/9685/16 Суддя доповідач Файдюк В.В. У Х В А Л А 02 серпня 2017 року м. Київ Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Файдюк В.В., перевіривши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Мажор Групп" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання дій протиправним, зобов'язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В : Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2017 року адміністративний позов Приватного підприємства "Мажор Групп" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання дій протиправним, зобов'язання вчинити дії – задоволено частково. На вказану постанову суду відповідачем подано апеляційну скаргу. Перевіривши вказану апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України з наступних підстав: - до апеляційної скарги не додано документ про сплату апелянтом судового збору. Законом України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції згідно із Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII, який набрав чинності з 01 вересня 2015 року), ставка судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду дорівнює 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Відповідно до п. 1 ч. 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, яка діяла на момент подання позову до суду першої інстанції, ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, складала 1 розмір мінімальної заробітної плати. Згідно ч.3 статті 6 цього закону за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Ставки судового збору обраховуються, виходячи із мінімальної заробітної плати у розмірі 1 378,00 грн., який встановлений станом на 01 січня 2016 року. З огляду на викладене, апелянту необхідно надати оригінал документу на підтвердження сплати судового збору у розмірі 3031,60 грн. (110% від 1378*2 грн.) за наступними реквізитами: рахунок - 31211206781007, код ЄДРПОУ - 38004897, МФО банку - 820019, отримувач - УДКСУ у Печерському районі, банк - ГУДКСУ у м. Києві, призначення платежу - *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський апеляційний адміністративний суд, номер адміністративної справи, Код класифікації доходів бюджету 22030001. В своїй апеляційній скарзі апелянт ставить питання про звільнення від сплати судового збору. При цьому, посилається на те, що наразі немає можливості сплатити судовий збір у зв'язку з відсутністю коштів, призначених на цю мету. Згідно з ч. 1 статті 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Як зазначено в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23 січня 2015 року «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України «Про судовий збір», як зазначає у своїх рішеннях Вищий адміністративний суд України, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати (ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 січня 2014 року № 36722122, від 15 квітня 2014 року № 38331796, від 29 липня 2014 року № 39942890). Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати. Крім того, звільнення окремих суб'єктів владних повноважень від сплати судового збору у зв'язку із внесенням змін до Закону України «Про судовий збір» згідно із Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII, який набрав чинності з 01 вересня 2015 року, не відповідає п. 2 ч. 3 статті 129 Конституції України, згідно з яким основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, що відображено також у п. 3 ч. 1 статті 7 КАС України, оскільки таке звільнення може розцінюватися, як надання окремим учасникам судового процесу процесуальних переваг перед іншими. Саме з цим законодавець пов'язує закріплення на законодавчому рівні обов'язку сплати судового збору для суб'єктів владних повноважень та виключення їх з переліку осіб, які звільнені від сплати судового збору. Отже, для забезпечення рівності учасників судового та процесу, суд відмовляє в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору. З наведеного вбачається, що апелянтом не дотримано вимог Закону України «Про судовий збір». Таким чином, апелянту необхідно усунути недоліки, зазначені в даній ухвалі, а саме додати документ про сплату судового збору в розмірі 3031,60 грн., що дорівнює сумі встановленій законодавством на день подання апеляційної скарги. Згідно ч. 3 статті 189 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 КАС України, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу, тому суддя, встановивши, що апеляційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених КАС України, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, у якій зазначаються недоліки апеляційної скарги, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційних скарг до провадження суду апеляційної інстанції, у відповідності із ст.ст. 187, 108 КАС України, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а апелянту надається строк для усунення недоліків. Керуючись ст.ст. 108, 187, 189 КАС України, У Х В А Л И В : В задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про звільнення від сплати судового збору – відмовити. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Мажор Групп" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання дій протиправним, зобов'язання вчинити дії – залишити без руху та надати апелянту строк в розмірі п'ятнадцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків. В разі невиконання вимог суду до строку встановленого судом апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута апелянту. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили. Суддя Файдюк В.В.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.08.2017 |
Оприлюднено | 07.08.2017 |
Номер документу | 68076115 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Файдюк В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні