Ухвала

від 01.08.2017 по справі 683/835/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

---

Справа № 683/835/16-ц

Провадження № 22-ц/792/1112/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2017 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі головуючого судді Корніюк А.П.,

суддів П'єнти І.В.,Талалай О.І.

секретар Філіпчук О.С .

за участю сторін та їх представників

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Енселко Агро на рішення Старокостянтинівського районного суду від 04 травня 2017 року у справі за позовом заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ТОВ Енселко Агро , ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування наказів, договорів оренди та договорів суборенди.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

Звертаючись до суду із позовом заступник прокурора Хмельницької області в інтересах держави зазначав, що за результатами розгляду заяв ОСОБА_3 від 13.05.2014 року про надання земельних ділянок для ведення фермерського господарства, наказами Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області від 23.05.2014 №22-805/14-14-СГ; № 22-806/14-14-СГ; №22-808/14- 14-СГ; №22-807/14- 14-СГ; №22-810/14- 14-СГ; №22-812/14-14-СГ; №22-817/14- 14-СГ; №22-813/14-14-СГ; №22-815/14-14-СГ; №22-819/14-14-СГ; №22-814/14-14-СГ; №22-816/14-14-СГ; №22-818/14-14-СГ; від 26.05.2014 №22-827/14-14-СГ; №22-828/14-14-СГ; від 30.05.2014 №22-932/14-14-СГ; №22-939/14-14-СГ; №22-934/14-14-СГ; №22-935/14-14-СГ; №22-936/14-14-СГ; №22-937/14-14-СГ; №22-938/14-14-СГ; №22-930/14-14-СГ; № 22-931/14-14-СГ; №22-933/14-14-СГ надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду за рахунок земель сільськогосподарського призначення загальною площею 1063,1353 га, розташованих за межами населених пунктів Дунаєвецького, Новоушицького, Старокостянтинівського, Полонського та Віньковецького районів з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства. Наказами Головного управління Держземагентства в Хмельницькій області від 24.06.2014 №22/1543/14-14-СГ; від 06.08.2014 №22-2694/14-14-СГ та №22-2695/14-14-СГ; від 11.08.2014 № 22-2758/14-14-СГ; №22-2259/14-14-СГ; №22-2762/14-14-СГ; №22-2761/14-14-СГ та №22-2763/14-14-СГ; від 14.08.2014 № 22-2855/14-14-СГ; від 08.10.2014 №22-4840/14-14-СГ, від 11.11.2014 № 22-6250/14-14-СГ та від 23.03.2015 №22-1845/14-15-СГ затверджено розроблені проекти землеустрою та ОСОБА_3 передано в оренду земельні ділянки, загальною площею 873,2255 га, які розташовані за межами населених пунктів Дунаєвецького, Новоушицького, Старокостянтинівського та Віньковецького районів. На підставі вказаних наказів у серпні 2014 - квітні 2015 років Головним управлінням Держземагентства в області із ОСОБА_3 укладено договори оренди земельних ділянок за кадастровими номерами: 01.08.2014 НОМЕР_1 61,3636 га розташованої за межами Малопобіянської с/р Дунаєвецького району; 01.08.2014 НОМЕР_2 площею 13,9510 га розташованої за межами Миньковецької с/р Дунаєвецького району; 01.08.2014 НОМЕР_3 39,3003 га розташованої за межами Великокужелівської с/р Дунаєвецького району; 01.08.2014 НОМЕР_4,3386 га розташованої за межами Тиннянської с/р Дунаєвецького району; 01.08.2014 НОМЕР_5 60,1923 га розташованої за межами Старогутянської с/р Дунаєвецького району; 19.08.2014 НОМЕР_6 площею 86,3414 га розташованої за межами Лисогірської с/р Дунаєвецького району; 19.08.2014 НОМЕР_7 площею 67,8300 га розташованої за межами Лисогірської с/р Дунаєвецького району; 9.08.2014 НОМЕР_8 розташованої за межами населеного пункту Капустянської с/р Новоушицького району площею 42,6200 га; 20.08.2014 НОМЕР_9 площею 8,2900 га розташованої за межами Карачієвецької с/р Віньковецького району; 27.08.2014 НОМЕР_10 розташованої за межами Лисогірської с/р Дунаєвецького району площею 18,6731 га; 19.11.2014 НОМЕР_11 розташованої за межами Сахновецької с/р Старокостянтинівського району площею 18,3614 га. Надалі, 12.05.2015 р. ОСОБА_3 передав вищезазначені земельні ділянки загальною площею 873,2255 га в суборенду ТОВ Енселко Агро .

Прокурор зазначає, що вказані накази винесено, а договори оренди укладено з порушенням діючого законодавства. Зокрема, на порушення ч.1 ст.7 Закону України Про фермерське господарство ОСОБА_3 у своїх заявах на отримання земельної ділянки для ведення фермерського господарства не зазначив даних щодо кількості членів фермерського господарства, не навів доказів наявності сільськогосподарської техніки для обробітку землі, не зазначив необхідність отримання таких великих площ землі та перспектив самого фермерського господарства. На порушення ч. 7 ст. 7 зазначеного Закону земельні ділянки були передані в оренду ОСОБА_3 не єдиним масивом. Крім того, після отримання земельних ділянок в оренду ОСОБА_3, лише 24.04.2015р., тобто через рік після видачі ГУ Держземагентства в області спірних наказів, формально створив ФГ Зозулі , єдиним учасником якого лише є він один. В подальшому ОСОБА_3 передав земельні ділянки в суборенду ТзОВ Енселко Агро , де він працював агрономом. Позивач вказує, що дійсний намір ОСОБА_3 спрямовувався на штучне використання процедури створення фермерського господарства, як пільгового порядку одержання земель державної власності в оренду поза передбаченою законодавством процедурою земельних торгів та подальшої їх передачі в суборенду ТзОВ ЕнселкоАгро , яке в порушення вимог ст.ст. 124, 134 ЗК України, без проведення земельних торгів отримало земельні ділянки сільськогосподарського призначення площею понад 873 га. Тому вказані договори суборенди також підлягають визнанню недійсними. Тому прокурор просив суд визнати незаконними та скасувати накази Головного управління Держземагентства в Хмельницькій області про надання дозволу ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів Дунаєвецького, Новоушицького, Старокостянтинівського, Полонського та Віньковецького районів з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, а саме: від 23.05.2014 №22-805/14-14-СГ; №22-806/14-14-СГ; №22-808/14-14-СГ; №22-807/14-14-СГ; №22-810/14-14-СГ; №22-812/14-14-СГ; №22-817/14-14-СГ; №22-813/14-14-СГ; №22-815/14-14-СГ; №22-819/14-14-СГ; №22-814/14-14-СГ; №22-816/14-14-СГ; №22-818/14-14-СГ; від 26.05.2014 №22-827/14-14-СГ; №22-828/14-14-СГ; від 30.05.2014 № 22-932/14-14-СГ; № 22-939/14-14-СГ; № 22-934/14-14-СГ; № 22-935/14-14-СГ; № 22-936/14- 14-СГ; № 22-937/14-14-СГ; №22-938/14-14-СГ; №22-930/14-14-СГ; №22-931/14-14-СГ; №22-933/14-14-СГ; визнати незаконним та скасувати накази Головного управління Держземагентства в області, якими затверджено документацію із землеустрою та передано в оренду ОСОБА_3 земельні ділянки загальною площею 873,2255 га, які розташовані за межами населених пунктів Дунаєвецького, Новоушицького, Старокостянтинівського та Віньковецького районів, а саме: від 24.06.2014 №22/1543/14-14-СГ; від 06.08.2014№22-2694/14-14-СГ та №22-2695/14-14-СГ; від 11.08.2014 №22-2758/14-14-СГ; №22-2259/14-14-СГ; №22-2762/14-14-СГ; №22-2761/14-14-СГ та №22-2763/14-14-СГ; від 14.08.2014 №22-2855/14-14-СГ; від 08.10.2014 №22-4840/14-14-СГ, від 11.11.2014 № 22-6250/14-14-СГ та від 23.03.2015 №22-1845/14-15-СГ; визнати недійсними 22 договори оренди земельних ділянок загальною площею 873,2255 га, укладених між Головним управлінням Держземагентства у Хмельницькій області та ОСОБА_3 зокрема, 01.08.2014 (рішення про держреєстрацію № 15072407 від 12.08.2014); 01.08.2014 (№ 15070812 від 12.08.2014); 01.08.2014 (№ 15086833 від 12.08.2014); 01.08.2014 (№ 15085150 від 12.08.2014); 01.08.2014 (№ 15074580 від 12.08.2014); 01.08.2014 (№ 15076635 від 12.08.2014); 01.08.2014 (№ 15065940 від 11.08.2014); 01.08.2014 (№ 15090273 від 12.08.2014); 01.08.2014 (№ 15088443 від 12.08.2014); 01.08.2014 (№ 15081026 від 12.08.2014); 19.08.2014 (№ 15321999 від 22.08.2014); 19.08.2014 (№ 15327329 від 22.08.2014); 19.08.2014 (№ 15323472 від 22.08.2014); 19.08.2014 (№ 15325248 від 22.08.2014); 19.08.2014 (№ 15315912 від 22.08.2014); 20.08.2014 (№ 15411823 від 28.08.2014); 20.08.2014 (№ 15412915 28.08.2014)); 27.08.2014 (№15470416 від 30.08.2014); 27.08.2014 (№ 15471015 від 30.08.2014); 16.10.2014 (№ 16603937 від 20.10.2014); 19.11.2014 (№ 17530225 від 27.11.2014); 01.04.2015 (№ 20508963 від 03.04.2015); визнати недійсними договори суборенди земельних ділянок, загальною площею 873,2255 га., укладених між ОСОБА_3 та ТОВ Енселко Агро , в кількості 22 договорів без номерів, а саме: 12.05.2015 (рішення про держреєстрацію №22003998 від 11.06.2015); 12.05.2015 (рішення про держреєстрацію №22002911 від 11.06.2015); 12.05.2015 (№22009479 від 11.06.2015); 12.05.2015 (№22009216 від 11.06.2015); 12.05.2015 (№22004904 від 11.06.2015); 12.05.2015 (№22006730 від 11.06.2015); 12.05.2015 (№22017658 від 12.06.2015); 12.05.2015 (№22013512 від 12.06.2015); 12.05.2015 (№22018034 від 12.06.2015); 12.05.2015 (№22018423 від 12.06.2015); 12.05.2015 (№22018857 від 12.06.2015); 12.05.2015 (№22007291 від 11.06.2015); 12.05.2015 (№22008380 від 11.06.2015); 12.05.2015 (№22007579 від 11.06.2015); 12.05.2015 (№22009683 від 11.06.2015); 12.05.2015 (№22068146 від 15.06.2015; 12.05.2015 (№22070274 від 15.06.2015); 12.05.2015 (№22034231 від 12.06.2015); 12.05.2015 (№22033714 від 12.06.2015); 12.05.2015 (№22008702 від 11.06.2015); 12.05.2015 (№22008946 від 11.06.2015); 12.05.2015 (№22081682 від 15.06.2015).

Протокольною ухвалою Старокостянтинівського районного суду від 22 листопада 2017 року відповідача ОСОБА_3 замінено на його правонаступників ОСОБА_1 особисто та ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2

Рішенням Старокостянтинівського районного суду від 04 травня 2017 року позов задоволено частково.

Визнано незаконними та скасовано накази Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області за №22-805/14-14-СГ, №22-806/14-14-СГ, №22-808/14-14-СГ, №22-807/14-14-СГ, №22-810/14-14-СГ, №22-812/14-14-СГ, №22-817/14-14-СГ, №22-813/14-14-СГ, №22-815/14-14-СГ, №22-819/14-14-СГ, №22-814/14-14-СГ, №22-816/14-14-СГ, №22-818/14-14-СГ від 23 травня 2014 року; №22-827/14-14-СГ, №22-828/14-14-СГ від 26 травня 2014 року; №22-932/14-14-СГ, №22-939/14-14-СГ, №22-934/14-14-СГ, №22-935/14-14-СГ, №22-936/14-14-СГ, №22-937/14-14-СГ, №22-938/14-14-СГ, №22-930/14-14-СГ, №22-931/14-14-СГ, № 22-933/14-14-СГ від 30 травня 2014 року про надання дозволу ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду за рахунок земель сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів Старокостянтинівського, Дунаєвецького, Новоушицького, Полонського та Віньковецького районів Хмельницької області з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства.

Визнано незаконними та скасовано накази Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області: №22/1543/14-14-СГ від 24 червня 2014 року; №22-2694/14-14-СГ та №22-2695/14-14-СГ від 06 серпня 2014 року; №22-2758/14-14-СГ, №22-2259/14-14-СГ, №22-2762/14-14-СГ, №22-2761/14-14-СГ, №22-2763/14-14-СГ від 11 серпня 2014 року; №22-2855/14-14-СГ від 14 серпня 2014 року; №22-4840/14-14-СГ від 08 жовтня 2014 року; №22-6250/14-14-СГ від 11 листопада 2014 року; №22-1845/14-15-СГ від 23 березня 2015 року про затвердження документації із землеустрою та передачу в оренду ОСОБА_3 земельних ділянок загальною площею 873,2255 га, розташованих за межами населених пунктів Старокостянтинівського, Дунаєвецького, Новоушицького та Віньковецького районів Хмельницької області.

Визнано недійсними:

- договір оренди земельної ділянки площею 60,1923 га кадастровий номер НОМЕР_12, укладений 01 серпня 2014 року між Головним управлінням Держземагентства у Хмельницькій області та ОСОБА_3, а також договір суборенди зазначеної земельної ділянки, укладений 12 травня 2015 року між ОСОБА_3 та ТзОВ Енселко Агро ;

- договір оренди земельної ділянки площею 66,5324 га кадастровий номер НОМЕР_13, укладений 01 серпня 2014 року між Головним управлінням Держземагентства у Хмельницькій області та ОСОБА_3, а також договір суборенди зазначеної земельної ділянки, укладений 12 травня 2015 року між ОСОБА_3 та ТзОВ Енселко Агро ;

- договір оренди земельної ділянки площею 26,2818 га кадастровий номер НОМЕР_14, укладений 01 серпня 2014 року між Головним управлінням Держземагентства у Хмельницькій області та ОСОБА_3, а також договір суборенди зазначеної земельної ділянки, укладений 12 травня 2015 року між ОСОБА_3 та ТзОВ Енселко Агро ;

- договір оренди земельної ділянки площею 10,9466 га кадастровий номер НОМЕР_15, укладений 01 серпня 2014 року між Головним управлінням Держземагентства у Хмельницькій області та ОСОБА_3, а також договір суборенди зазначеної земельної ділянки, укладений 12 травня 2015 року між ОСОБА_3 та ТзОВ Енселко Агро ;

- договір оренди земельної ділянки площею 67,8300 га кадастровий номер НОМЕР_16, укладений 19 серпня 2014 року між Головним управлінням Держземагентства у Хмельницькій області та ОСОБА_3, а також договір суборенди зазначеної земельної ділянки, укладений 12 травня 2015 року між ОСОБА_3 та ТзОВ Енселко Агро ;

- договір оренди земельної ділянки площею 86,3414 га кадастровий номер НОМЕР_17, укладений 16 жовтня 2014 року між Головним управлінням Держземагентства у Хмельницькій області та ОСОБА_3, а також договір суборенди зазначеної земельної ділянки, укладений 12 травня 2015 року між ОСОБА_3 та ТзОВ Енселко Агро ;

- договір оренди земельної ділянки площею 24,2573 га кадастровий номер НОМЕР_18, укладений 01 квітня 2015 року між Головним управлінням Держземагентства у Хмельницькій області та ОСОБА_3, а також договір суборенди зазначеної земельної ділянки, укладений 12 травня 2015 року між ОСОБА_3 та ТзОВ Енселко Агро .

Вирішено питання про судові витрати. В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ Енселко Агро вважає рішення суду незаконним та необґрунтованим, просить його скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Посилається на неповне з'ясування судом обставин справи, невідповідність його висновків обставинам справи, неналежну оцінку доказів та порушення норм матеріального і процесуального права, зокрема положень ч.1 ст. 114 ЦПК України, вимог Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року №2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції . Апелянт вказує, що відкриваючи провадження у справі стосовно вимог позивача про визнання незаконними та скасування наказів Головного управління Держземагенства в Хмельницькій області, скасування договорів оренди та суборенди земельних ділянок, які знаходяться на території Віньковецького, Дунаєвецького та Новоушицького районі, суд порушив правила виключної підсудності.

Апелянт також зазначає, що станом на 13.05.2017 року право оренди земельних ділянок померлого ОСОБА_3 не успадковано відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2, тому суд незаконно залучив даних осіб до участі у справі в якості відповідачів-спадкоємців померлого ОСОБА_3. Вважає, що заступник прокурора Хмельницької області, звертаючись до суду з даним позовом в інтересах держави, не обґрунтував у відповідності до вимог Закону України Про прокуратуру наявність підстав такого представництва та не надав доказів на підтвердження попереднього повідомлення ним про це Державну сільськогосподарську інспекцію України, у зв'язку з чим суд повинен був залишити такий позов без розгляду.

Судом також не враховано, що чинним земельним законодавством не втановлюється розмір земельних ділянок, який може бути переданий для ведення фермерського господарства та не передбачено ніяких обмежень для суб'єкта земельних відносин у плані кількості набуття ним в оренду земельних ділянок. Також вважає безпідставним висновок суду про те, що ОСОБА_3 у заявах не наведено доказів щодо наявності у нього сільськогосподарської техніки та інших засобів для обробітку землі, оскільки Закон України Про фермерське господарство не передбачає подання таких документів чи доказів.

Як вбачається із змісту апеляційної скарги, апелянтом оскаржується рішення в частині задоволення позовних вимог, в решті рішення Старокостянтинівського районного суду від 04 травня 2017 року сторонами не оскаржується.

Представник ТОВ Енселко Агро , ОСОБА_1 та її представник, представник Головного управління Дергеокадастру у Хмельницькій області апеляційну скаргу підтримали у повному обсязі та просять її задовольнити.

Прокурор апеляційну скаргу не визнав та просить її відхилити, залишивши рішення суду першої інстанції без змін.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 13.05.2014 року ОСОБА_3 звернувся з заявами до Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області про надання земельних ділянок для ведення фермерського господарства із земель запасу, що розташовані за межами населених пунктів Дунаєвецького, Новоушицького, Старокостянтинівського, Полонського та Віньковецького районів Хмельницької області.

Наказами Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду за рахунок земель сільськогосподарського призначення загальною площею 1063,1353 га, розташованих за межами населених пунктів Старокостянтинівського, Дунаєвецького, Новоушицького, Полонського та Віньковецького районів Хмельницької області з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства, а саме:

- накази від 23 травня 2014 року за №22-805/14-14-СГ (земельна ділянка орієнтовний розмір 48,000 га Великокужелівська с/р Дунаєвецького району), №22-806/14-14-СГ (земельна ділянка орієнтовний розмір 16,000 га Миньковецької с/р Дунаєвецького району), №22-808/14-14-СГ (земельна ділянка орієнтовний розмір 11,9000 га Миньковецької с/р Дунаєвецького району), №22-807/14-14-СГ (земельна ділянка орієнтовний розмір 27,1700 га Лисогірської с/р Дунаєвецького району), №22-810/14-14-СГ (земельна ділянка орієнтовний розмір 86,6227 га Лисогірської с/р Дунаєвецького району), №22-812/14-14-СГ (земельна ділянка орієнтовний розмір 24,8632 га Лисогірської с/р Дунаєвецького району), №22-817/14-14-СГ (земельна ділянка орієнтовний розмір 67,8300 га Лисогірської с/р Дунаєвецького району), №22-813/14-14-СГ (земельна ділянка орієнтовний розмір 71,6800 га Тинявської с/р Дунаєвецького району), №22-815/14-14-СГ (земельна ділянка орієнтовний розмір 66,5324 га Тинявської с/р Дунаєвецького району), №22-819/14-14-СГ (земельна ділянка орієнтовний розмір 51,4618 га Тинявської с/р Дунаєвецького району), №22-814/14-14-СГ (земельна ділянка орієнтовний розмір 15,5881 га Малопобіянської с/р Дунаєвецького району), №22-816/14-14-СГ (земельна ділянка орієнтовний розмір 61,3636 га Малопобіянської с/р Дунаєвецького району), №22-818/14-14-СГ (земельна ділянка орієнтовний розмір 105,5960 га Старогутянської с/р Дунаєвецького району);

- накази від 26 травня 2014 року за №22-827/14-14-СГ (земельна ділянка орієнтовний розмір 24,4736 га Лисогірської с/р Дунаєвецького району), №22-828/14-14-СГ (земельна ділянка орієнтовний розмір 63,1629 га Старогутянської с/р Дунаєвецького району);

- накази від 30 травня 2014 року за №22-932/14-14-СГ (земельна ділянка орієнтовний розмір 42,6200 га Капустянської с/р Новоушицького району), №22-939/14-14-СГ (земельна ділянка орієнтовний розмір 19,8412 га Капустянської с/р Новоушицького району), №22-934/14-14-СГ (земельна ділянка орієнтовний розмір 23,8600 га Пашковецької с/р Старокостянтинівського району), №22-935/14-14-СГ (земельна ділянка орієнтовний розмір 18,3614 га Сахновецької с/р Старокостянтинівського району), №22-936/14-14-СГ (земельна ділянка орієнтовний розмір 27,3873 га Кустовецької с/р Полонського району), №22-937/14-14-СГ (земельна ділянка орієнтовний розмір 55,7339 га Кустовецької с/р Полонського району), №22-938/14-14-СГ (земельна ділянка орієнтовний розмір 20,0000 га Кустовецької с/р Полонського району), №22-930/14-14-СГ (земельна ділянка орієнтовний розмір 8,2900 га Карачієвецької с/р Віньковецького району), №22-931/14-14-СГ (земельна ділянка орієнтовний розмір 49,3700 га Карачієвецької с/р Віньковецького району), №22-933/14-14-СГ (земельна ділянка орієнтовний розмір 55,4200 га Карачієвецької с/р Віньковецького району).

В подальшому, наказами Головного управління Держземагентства в Хмельницькій області було затверджено документацію із землеустрою та передано в оренду ОСОБА_3 земельні ділянки загальною площею 873,2255 га, розташовані за межами населених пунктів Старокостянтинівського, Дунаєвецького, Новоушицького та Віньковецького районів Хмельницької області, а саме:

- наказ від 24 червня 2014 року за №22/1543/14-14-СГ земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів Старогутянської, Тинявської, Миньковецької, Великокужелівська, Малопобіянської сільських рад Дунаєвецького району Хмельницької області /строк оренди 21 рік/ площею 60,1923га кадастровий номер НОМЕР_12, 66,5324 га кадастровий номер НОМЕР_19, 13,9510 га кадастровий номер НОМЕР_20, 39,3003 га кадастровий номер НОМЕР_21;

- накази від 06 серпня 2014 року за №22-2694/14-14-СГ та №22-2695/14-14-СГ земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів Капустянської сільської ради Новоушицького району Хмельницької області /строк оренди 25 років/ 19,8412 га кадастровий номер 6823383500:04:001:0581, 42,6200 га кадастровий номер НОМЕР_22;

- накази від 11 серпня 2014 року за №22-2758/14-14-СГ, №22-2259/14-14-СГ, №22-2762/14-14-СГ, №22-2761/14-14-СГ, №22-2763/14-14-СГ земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів Лисогірської, Тиннянської, сільських рад Дунаєвецького району та Карачієвецької сільських рад Віньковецького району Хмельницької області /строк оренди 25 років/ площею 67,8300 га кадастровий номер НОМЕР_23, 8,2900 га кадастровий номер НОМЕР_24;

- наказ від 14 серпня 2014 року за №22-2855/14-14-СГ земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів Старогутянської, Лисогірської сільських рад Дунаєвецького району Хмельницької області /строк оренди 21 рік/ площею - 105,5960 га кадастровий номер НОМЕР_25, 86,3414 га кадастровий номер 6821884500:04:005:0019;

- наказ від 08 жовтня 2014 року за №22-4840/14-14-СГ земельну ділянку, розташовану за межами населених пунктів Лисогірської сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області /строк оренди 20 років/ площею - 18,6731 га кадастровий номер НОМЕР_26.

На підставі вищевказаних наказів, протягом серпня 2014 року - квітня 2015 року Головним управлінням Держземагентства в Хмельницької області із ОСОБА_3 було укладено договори оренди земельних ділянок, а саме:

- 01 серпня 2014 року щодо земельної ділянки кадастровий НОМЕР_27 площею 60,1923 га розташованої за межами Старогутянської сільської ради Дунаєвецького району;

- 19 серпня 2014 року щодо земельної ділянки за кадастровим НОМЕР_28 розташованої за межами Лисогірської сільської ради Дунаєвецького району площею 18,6731 га;

- 19 листопада 2014 року щодо земельної ділянки за кадастровим НОМЕР_29 розташованої за межами Сахновецької сільської ради Старокостянтинівського району площею 18,3614 га.

Наведене підтверджується матеріалами справи.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що ОСОБА_3 одержав в оренду для створення фермерського господарства 22 земельні ділянки загальною площею 1063,1353 га., проте фермерське господарство створив лише 24.04.2015 року та 12 травня 2015 року передав отримані в оренду земельні ділянки у суборенду юридичній особі, в якій працював агрономом, що свідчить про пільговий порядок одержання іншим суб'єктом господарювання у користування земель державної власності поза передбаченою законом обов'язковою процедурою без проведення земельних торгів. Зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Недодержання в момент вчинення цих вимог є підставою для визнання правочину недійсним.

Такий висновок суду узгоджується з матеріалами справи і відповідає вимогам закону.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 у заявах від 13 травня 2014 року про надання в оренду двадцяти двох земельних ділянок не обґрунтував необхідності одержання землі такої значної площі з урахуванням можливості її обробітку, не вказав перспектив діяльності фермерського господарства, наявності у нього техніки для обробітку землі, кількість членів фермерського господарства та наявності у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність.

Головне управління Держземагенства у Хмельницькій області не пересвідчилось у дійсності намірів заявника, не провело належну перевірку на обґрунтування розміру земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, в тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів.

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 60 ЦПК України, доказів в обґрунтування необхідності одержання земельних ділянок значної площі, можливості її обробітку, перспектив діяльності фермерського господарства, наявності трудових ресурсів і техніки для обробітку землі під час розгляду справи правонаступником ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та малолітнього ОСОБА_2 і її представником суду не надано.

Відповідно до ст. ст. 22, 31, 93, 124 ЗК України землі сільськогосподарського призначення можуть надаватися громадянам для ведення фермерського господарства та використовуватися цим господарством, зокрема, на умовах оренди.

За правилом статті 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється за результатами проведення земельних торгів.

Частинами другою та третьою статті 134 ЗК України визначені випадки, коли земельні торги не проводяться, а передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу. Зокрема, земельні торги не проводяться при передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

В силу положень ч. 2 ст. 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, в якому зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Органам, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 3 ст. 123 ЗК України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, стаття 123 ЗК України врегульовує загальний порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування в тих випадках, коли згідно із законом земельні торги не проводяться; визначає вимоги до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; забороняє компетентним органам вимагати інші, ніж установлені цією статтею матеріали та документи; установлює загальні підстави для відмови в наданні такого дозволу.

Разом з тим відносини, пов'язані зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються, крім ЗК України, Законом України від 19 червня 2003 року № 973-IV Про фермерське господарство та іншими нормативно-правовими актами України (стаття 2) Закону України від 19 червня 2003 року Про фермерське господарство . У таких правовідносинах Закон № 973-IV є спеціальним нормативно-правовим актом, а ЗК України - загальним.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 1 Закону України Про фермерське господарство фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно до закону.

Можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов'язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов'язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства. (ст. 8 Закону Про фермерське господарство ).

Порядок надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства передбачений спеціальним Законом України Про фермерське господарство .

Так, згідно з абзацом 1 частини першої статті 7 Закону України Про фермерське господарство . для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.

У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (абзац 2 ч.1 ст. 7 Закону України Про фермерське господарство ).

Положеннями ч. 2 та ч. 4 ст. 7 вищевказаного Закону передбачено, що заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки. Проект відведення земельної ділянки погоджується та затверджується відповідно до закону. У разі відмови органів державної влади та органів місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки для ведення фермерського господарства питання вирішується судом.

Отже, спеціальний Закон України Про фермерське господарство визначає обов'язкові вимоги до змісту заяви про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства, які дещо відрізняються від загальних вимог, передбачених статтею 123 ЗК України до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Зокрема, в заяві про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинно бути зазначено не лише про бажаний розмір і місце розташування ділянки, але й обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства.

Зазначені вимоги відповідають загальним принципам земельного законодавства (стаття 5 ЗК України) та меті правового регулювання земельних відносин у сфері діяльності фермерських господарств, яка полягає в створенні умов для реалізації ініціативи громадян щодо виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, а також для забезпечення раціонального використання і охорони земель фермерських господарств, правового та соціального захисту фермерів України (преамбула Закону України Про фермерське господарство ).

Крім того, Закон України Про фермерське господарство передбачає, що заява громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинна бути розглянута по суті. При цьому норми вказаного Закону не містять імперативної вказівки про задоволення заяви за наявності певних формальних умов, допускаючи можливість прийняття органом державної влади чи органом місцевого самоврядування рішення про відмову в задоволенні заяви без визначення виключного переліку підстав для відмови.

Тому, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про отримання ОСОБА_3 земельних ділянок в оренду з порушенням вимог закону. Формальний підхід до вирішення його заяв створив передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання ТОВ Енселко Агро в користування земель державної власності поза передбаченою законом обов'язковою процедурою без проведення земельних торгів.

Висновки суду першої інстанції узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у справі №6-2902цс15 у постанові від 03 лютого 2016 року та №6-2903цс15 у постанові від 11 травня 2016 року, які відповідно до ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України мають враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Згідно ч. 1 ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. (ч. 1 ст. 203 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Враховуючи вищезазначене, суд підставно частково задовольнив позов прокурора про визнання незаконними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, спірних договорів оренди та договорів суборенди.

З огляду на вище викладене, спростовуються доводи апеляційної скарги ТОВ Енселко Агро про дотримання вимог діючого законодавства при отриманні ОСОБА_3 земельних ділянок в оренду та послідуючу передачу їх в суборенду.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги в тій частині, що суд першої інстанції невірно застосував та витлумачив ч. 7 ст. 7 Закону України Про фермерське господарство і прийшов до помилкового висновку щодо обґрунтованості позову прокурора в тій частині, що підставою недійсності оспорюваних наказів є передача земельних ділянок у оренду ОСОБА_3 не єдиним масивом, колегія суддів вважає їх обґрунтованими.

Так, згідно ч. 7 ст. 7 Закону України Про фермерське господарство (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) земельні ділянки надаються громадянам для ведення фермерського господарства єдиним масивом з розташованими на них водними джерелами та лісовими угіддями, наближеними до існуючих шляхів, електро- і радіотелефонних мереж, газо- і водопостачальних систем та інших видів інженерної інфраструктури.

Колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про необхідність надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства єдиним масивом не у вигляді земельних ділянок, розташованих на відстані одна від одної є помилковим.

Аналогічна позиція виловлена Верховним Судом України в постанові від 14.06.2017 року( справа № 6-2354цс16).

Однак, на думку колегії суддів, це не призвело до невірного вирішення справи судом першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги в тій частині, що судом порушено норми процесуального права при залученні до участі в справі правонаступників відповідача ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року є такими, що не заслуговують на увагу.

Так, згідно ч. 1 ст. 37 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.

Встановлено, що ухвалою Старокостянтинівського районного суду від 22.11.2016 року залучено до участі у справі правонаступників відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2 (т. 2 а.с. 207 - 208).

Посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що зазначені вище особи не є спадкоємцями ОСОБА_3, оскільки вони не отримали свідоцтво про право на спадщину, колегія суддів вважає їх безпідставними. Так, чинне законодавство розмежовує поняття прийняття спадщини (глава 87 ЦК України "Здійснення права на спадкування") та оформлення спадщини (глава 89 ЦК України "Оформлення права на спадщину).

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК України).

Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Однак, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що ОСОБА_1 та малолітній ОСОБА_2 є спадкоємцями померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_3 і вірно залучив їх до участі у справі.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги в тій частині, що при винесені оскаржуваного рішення судом порушено правила виключної підсудності, колегія суддів вважає їх безпідставними.

Так, відповідно до ч.1 ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Як вбачається із матеріалів справи, заступником прокурора Хмельницької області в інтересах держави подано позов до Старокостянтинівського районного суду із врахуванням положень ч. 1 ст. 114 ЦПК України, оскільки частина спірних земель знаходиться на території Старокостянтинівського району та з врахуванням місця проживання і реєстрації відповідача при подачі позову - ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року та після після залучення до участі в справі правонаступника ОСОБА_1 АДРЕСА_1) і з врахуванням місця знаходження ТОВ Енселко Агро (с. Сахнівці, вул. Центральна, 13/1 Старокостянтинівського району).

Посилання в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції неодноразово порушувалися засади змагальності та рівності сторін в цивільному процесі, які виразилися у відмові в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 про залишення позову без руху з підстав несплати позивачем судового збору в повному обсязі; у відмові у задоволенні клопотання представника апелянта про зупинення провадження у справі; що суд першої інстанції неправомірно відкрив провадження по цій справі та без доказів і клопотання позивача визначився із майновим станом прокурора та відстрочив сплату судового збору, колегія суддів вважає їх такими, що зводяться до незгоди апелянта із вирішенням судом відповідних клопотань та заяв по суті. Адже, як встановлено в суді апеляційної інстанції, усі клопотання та заяви сторін і їх представників судом першої інстанції було вирішено у відповідності із вимогами ст. 168 ЦПК України.

Разом з тим, доводи апеляційної скарги в тій частині, що судом в порушення вимог ч.1 ст. 121 ЦПК України було відкрито провадження за позовом прокурора без сплати в повному обсязі судового збору, колегія суддів вважає їх такими, що заслуговують на увагу, однак це процесуальне порушення не призвело до невірного вирішення справи.

Доводи апеляційної скарги в тій частині, що суд першої інстанції не звернув уваги на невідповідність позовної заяви вимогам чинного законодавства, оскільки прокурором необґрунтовано наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави при звернені до суду із позовом про визнання недійсними наказів та договорів оренди і суборенди землі є безпідставними, адже, подаючи позов в інтересах держави, заступник прокурора Хмельницької області обґрунтовував наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави саме ст. 23 Закону України Про прокуратуру , ст. 188 ЗК України, ст. ст. 5, 6 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель .

Порушень процесуального закону, які б були підставою для скасування рішення, судом не допущено.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав у межах доводів апеляційної скарги для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Енселко Агро відхилити.

Рішення Старокостянтинівського районного суду від 04 травня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий (підпис) А.П. Корніюк

Судді (підпис) І.В. П'єнта

(підпис) О.І.Талалай

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду А.П. Корніюк

---

Головуючий у першій інстанції - Андрощук Є.М. Справа № 22ц/792/1112/17

Доповідач - Корніюк А.П. Категорія №47