Ухвала

від 21.07.2017 по справі 171/1001/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/883/17 Справа № 171/1001/17 Слідчий суддя - ОСОБА_1 Суддя-доповідач - ОСОБА_2

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді-доповідача ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника третьої особи, щодо майна якого вирішується питання про арешт, - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 07 червня 2017 року про накладення арешту на майно,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на земельну ділянку, розташовану на території Апостолівської міської ради площею 16,4 га, розташовану між земельними ділянками із визначеними кадастровими номерами 1) з північної сторони межує із земельними ділянками кадастровий номер 1220386600:05:06:0099 та 1220386600:03:001:0098 та з південної межує із земельними ділянками кадастровий номер 1220386600:05:006:0115 та 1220386600:05:037:0007, яка належить державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з метою забезпечення збереження речових доказів. Також, накладено арешт на сільськогосподарську культуру, що вирощується в межах вищевказаної земельної ділянки.

В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя зазначив, що в судовому засіданні встановлено, що вищевказані земельна ділянка та посіви на ній являються доказом злочину, вказане майно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, у зв`язку з чим та у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт накладено з метою збереження речових доказів.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , просить скасувати ухвалу слідчого судді та призначити справу до нового судового розгляду. Також апелянт просить поновити йому строк на апеляційне оскарження даної ухвали суду, оскільки судове рішення було постановлено за відсутності ОСОБА_7 та отримане останнім лише 26 червня 2017 року.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, стверджує про те, що дана земельна ділянка віднесена до Статутного фонду фермерського господарства на підставі установчого договору і Статуту, що було навмисно приховано працівниками поліції від суду, у зв`язку з чим судом було постановлено неправомірне рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Вирішуючи питання про дотримання апелянтом строку апеляційного оскарження, колегія суддів виходить з того, що оскаржувана ухвала слідчого судді була постановлена без участі третьої особи, щодо майна якого вирішується питання про арешт та його представника, а отже за правилами ч. 3 ст. 395 КПК України строк її апеляційного скарження для останнього обчислюється з дня отримання ним копії даної ухвали. Інших правил визначення моменту початку строку апеляційного оскарження у цих правовідносинах процесуальний закон не містить. Тому колегія суддів не вважає, що в даному випадку наявний пропуск цього строку, а отже й не вбачає підстав для задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вищезазначеного рішення суду.

Апеляційним судом встановлено, що постановою начальника СВ Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області майором поліції ОСОБА_8 від 18 липня 2017 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040410000698 від 30.05.2017 року, закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

В межах вказаного кримінального провадження слідчий ОСОБА_9 звертався з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_10 про накладення арешту на вказані земельні ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до п. п. 2, 3 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Таким чином, враховуючи, що кримінальне провадження, в межах якого постановлена ухвала про накладення арешту на майно, закрите, застосування будь-яких заходів забезпечення кримінального провадження є неможливим, у зв`язку з чим ухвала слідчого судді підлягає скасуванню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 131, 132, 284, 170-173, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника третьої особи, щодо майна якого вирішується питання про арешт, адвоката ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 07 червня 2017 року про накладення арешту на майно, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого СВ Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 про арешт земельної ділянки.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3