Постанова

від 27.07.2017 по справі 910/11244/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2017 року Справа № 910/11244/16 Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :

головуючого суддіХодаківської І.П., суддівБакуліної С.В., Яценко О.В., розглянувши касаційні скаргиДепартаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунального підприємства "Київблагоустрій" на ухвалу від 22.05.2017 Київського апеляційного господарського суду у справі№910/11244/16 господарського суду міста Києва за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 доТовариства з обмеженою відповідальністю "Лара-Груп" простягнення грошових коштів

За участю представників сторін:

Від позивача - не з'явились

Від відповідача - не з'явились

Від касатора 1 - Ходорич О.М. (дов. від 12.05.17)

Від касатора 2 - Куценко О.В. (дов. від 06.01.17)

ВСТАНОВИЛА:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лара-груп" про стягнення 122 950,00 грн. основного боргу, 13 167,94 грн. інфляційних втрат, 2 956,23 грн. 3% річних, 27 042,26 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов Договору купівлі - продажу металевих конструкцій №11/2015 від 17.08.2015 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.06.2016 (суддя Цюкало Ю.В.) задоволено заяву ФОП ОСОБА_4 про забезпечення позову у справі №910/11244/16, заборонено ТОВ "Лара-Груп" та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо продажу чи відчуження будь-яким іншим способом, а також щодо демонтажу, розбору, знесення, переміщення літнього майданчика та металевих конструкцій, що розташовані біля приміщення, яке знаходиться в оренді ТОВ "Лара-груп", за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд.5.

Ухвала місцевого господарського суду обгрунтована тим, що вжиття наведених заявником заходів до забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді та в разі задоволення позову - забезпечить можливість відновлення його порушеного права, що зумовлює задоволення відповідної заяви.

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.08.2016 (суддя Цюкало Ю.В.) позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Лара-Груп" на користь ФОП ОСОБА_4 грошові кошти: 122 950,00 грн. основного боргу, 8 125,53 грн. інфляційних втрат, 2 657,74 грн. 3% річних, 18 866,93 грн. пені та 2 289,00 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Ухвалою колегії суддів Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2017 у складі: Пашкіної С.А., Калатай Н.Ф., Сітайло апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та апеляційною скаргою Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) припинено на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК, матеріали оскарження №910/11244/16 повернуто до господарського суду міста Києва.

Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у касаційній скарзі просить ухвали від 17.06.2016 та від 22.05.2017 попередніх судових інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким клопотання ФОП ОСОБА_4 про забезпечення позову залишити без задоволення. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, ст.ст.66, 67, 68 ГПКУкраїни.

Комунальне підприємство "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у касаційній скарзі просить ухвали від 17.06.2016 та від 22.05.2017 попередніх судових інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким клопотання ФОП ОСОБА_4 про забезпечення позову залишити без задоволення. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, ст.ст.66, 68 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 17.08.2015 між ФОП ОСОБА_4 (продавець) та ТОВ "Лара-Груп" (покупець) укладено Договір купівлі - продажу металевих конструкцій №11/2015, відповідно до п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти у свою власність та оплатити металеві конструкції в кількостях та за ціною, що наводяться в Додатках та кошторисах до цього договору.

Відповідно до п. 1.2. Договору продавець зобов'язаний здійснити доставку та виготовлення конструкцій біля приміщення що знаходиться в оренді у покупця та розташоване за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд.5.

Пунктом 5.1. договору встановлено, що загальна вартість товару визначається в додатках до Договору.

У пункті 1 додатку №1 до Договору, сторони погодили кошторис на виконання робіт у розмірі 122 950,00 грн.

У п. 4.1. Договору сторони погодили, що факт встановлення конструкцій біля приміщення покупця оформляється сторонами шляхом підписання Акту прийому-передачі конструкції або товарної накладної, які підписуються обома сторонами.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором купівлі - продажу металевих конструкцій №11/2015 від 17.08.2015 щодо оплати товару, позивач звернувся до суду з даним позовом.

До початку розгляду справи судом першої інстанції задоволено заяву ФОП ОСОБА_4 про забезпечення позову та заборонено ТОВ "Лара-Груп" та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо продажу чи відчуження будь-яким іншим способом, а також щодо демонтажу, розбору, знесення, переміщення літнього майданчика та металевих конструкцій, що розташовані біля приміщення, яке знаходиться в оренді ТОВ "Лара-Груп", за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд.5.

Колегія суддів зазначає, що гідно зі ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу та забороною відповідачеві вчиняти певні дії.

Згідно зі ст. 68 Господарського процесуального кодексу України Питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

Згідно з п.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" № 16 від 26 грудня 2011 року особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" №16 від 26 грудня 2011 року умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Відповідно до п.1ч.1ст.91 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Відповідно до п. 5-2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.05.2011 за № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України " , у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.

Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

З матеріалів справи вбачається, що Комунальне підприємство "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу про забезпечення позову та зазначало, що забороняючи необмеженому колу осіб вчиняти дії щодо демонтажу, розбору, знесенню, переміщенню літнього майданчика та металевих конструкцій, що розташовані біля приміщення, яке знаходиться в оренді ТОВ "Лара-Груп", господарський суд м. Києва порушив права та інтереси органів, що здійснюють контролюючі функції у сфері благоустрою м.Києва, оскаржувана ухвала обмежує такі органи у можливості виконання своїх повноважень, покладених на них органом місцевого самоврядування у відповідності до прядку, встановленому ЗУ "Про благоустрій населених пунктів".

Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу про забезпечення позову та зазначив, що оскільки Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є суб'єктом владних повноважень, який уповноважений здійснювати контроль за станом благоустрою міста Києва, ухвала про забезпечення позову порушує права та обов'язки контролюючого органу щодо здійснення ним своїх функцій та повноважень.

Суд апеляційної інстанції, зазначивши, що ухвалою про забезпечення позову права Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Департамента міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не порушені, питання про права і обов'язки скаржників стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, припинив апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК.

Колегія суддів зазначає про помилковість висновку суду апеляційної інстанції про відсутність порушень оскаржуваною ухвалою про забезпечення позову прав Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Департамента міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), оскільки суд дійшов такого висновку без врахування положень Закону України "Про благоустрій населених пунктів", Правил благоустрою міста Києва, затв. рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 за №1051/1051, якими згадані особи уповноважені здійснювати контроль за станом благоустрою міста Києва та виконувати функції у сфері благоустрою м.Києва, покладені на них органом місцевого самоврядування у відповідності до прядку, встановленого Законом України "Про благоустрій населених пунктів". При цьому, судом не враховано, що заборона, яка міститься в оскаржуваній ухвалі про забезпечення позову, адресована не тільки відповідачу, а і невизначеному колу осіб, до яких входять і державні органи.

Крім того, судом не встановлювалось яким чином заборона необмеженому колу осіб, в тому числі і державним органам влади виконувати свої повноваження, може бути пов'язана з виконанням рішення суду, при тому, що предметом спору є стягнення коштів за договором.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що висновки суду апеляційної інстанції про відсутність порушення прав Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Департамента міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є необгрунтованими та передчасними, відповідно і припинення апеляційного провадження за цих підстав є неправомірним.

З огляду на викладене, ухвала Київського апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а справа - направленню до апеляційної інстанції для розгляду по суті.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційні скарги Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунального підприємства "Київблагоустрій" задовольнити частково.

Ухвалу від 22.05.2017 Київського апеляційного господарського суду у справі №910/11244/16 господарського суду міста Києва скасувати.

Справу №910/11244/16 направити до Київського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

Головуючий суддя І. Ходаківська

Судді С. Бакуліна

О. Яценко