Постанова

від 21.09.2017 по справі 910/11244/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2017 р. Справа№ 910/11244/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зубець Л.П.

суддів: Алданової С.О.

Мартюк А.І.

секретар: Іванов О.О.

за участю представників

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи-1: Куценко О.В.;

від третьої особи-2: Куценко О.В.;

розглядаючи у відкритому судовому засіданні

апеляційні скарги Департаменту міського благоустрою та збереження

природного середовища виконавчого органу Київської міської

ради (Київської міської державної адміністрації) та

Комунального підприємства "Київблагоустрій"

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 17.06.2016

у справі №910/11244/16 (суддя Цюкало Ю.В.)

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лара-Груп"

за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача 1) Комунального підприємства "Київблагоустрій"

виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської

державної адміністрації)

2) Департаменту міського благоустрою та збереження

природного середовища виконавчого органу Київської

міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2016 у справі №910/11244/16 заяву позивача про забезпечення позову було задоволено, заборонено відповідачу та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо продажу чи відчуження будь-яким іншим способом, а також щодо демонтажу, розбору, знесення, переміщення літнього майданчика та металевих конструкцій, що розташовані біля приміщення, яке знаходиться в оренді відповідача, за адресою: АДРЕСА_1.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою місцевого господарського суду, Комунальне підприємство "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернулися до Київського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просили скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.06.2016 у справі №910/11244/16.

Вимоги та доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що місцевим господарським судом було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми процесуального права, зокрема, ст. ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2017 (головуючий суддя - Пашкіна С.А., судді: Калатай Н.Ф., Сітайло Л.Г.) у справі №910/11244/16 апеляційне провадження за вищевказаними апеляційними скаргами було припинено на підставі п.1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.07.2017 було скасовано ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2017 у справі №910/11244/16, а матеріали справу скеровано до суду апеляційної інстанції для здійснення апеляційного провадження. При цьому суд касаційної інстанції наголосив на наступному:

- відповідно до п.5-2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України", у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених Господарським процесуальним кодексом України підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі. Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі п.1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження;

- висновок суду апеляційної інстанції про відсутність порушень оскаржуваною ухвалою про забезпечення позову прав КП "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є помилковим, оскільки суд дійшов такого висновку без врахування положень Закону України "Про благоустрій населених пунктів", Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051, якими згадані особи уповноважені здійснювати контроль за станом благоустрою міста Києва та виконувати функції у сфері благоустрою м. Києва, покладені на них органом місцевого самоврядування у відповідності до прядку, встановленого Законом України "Про благоустрій населених пунктів". При цьому, судом не враховано, що заборона, яка міститься в оскаржуваній ухвалі про забезпечення позову, адресована не тільки відповідачу, а і невизначеному колу осіб, до яких входять і державні органи.

Протоколами автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2017 для розгляду апеляційних скарг Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було сформовано колегію суддів Київського апеляційного господарського суду у наступному складі: головуючий суддя - Зубець Л.П., судді: Алданова С.О., Мартюк А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.08.2017 (головуючий суддя - Зубець Л.П., судді: Алданова С.О., Мартюк А.І.) апеляційні скарги було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 22.08.2017.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 21.08.2017, у зв'язку з перебуванням судді Мартюк А.І. у відпустці з 21.08.2017, для розгляду справи №910/11244/16 було визначено наступний склад колегії суддів Київського апеляційного господарського суду: головуючий суддя - Зубець Л.П., судді: Дикунська С.Я., Алданова С.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.08.2017 апеляційні скарги було прийнято до провадження колегії суддів у складі головуючого судді Зубець Л.П., суддів: Дикунської С.Я., Алданової С.О. та призначено до розгляду в судовому засіданні на 22.08.2017.

В судове засідання 22.08.2017 з'явилися лише представники апелянтів. Представники сторін не з'явилися, про поважність причин не з'явлення суд не повідомили, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.

В судовому засіданні 22.08.2017 представники апелянтів подали клопотання про продовження строку розгляду справи відповідно до ст. ст. 69, 102 Господарського процесуального кодексу України.

Вказане клопотання було задоволено судом.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2017, на підставі ст. ст. 27, 69, 77, 99, 102 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 21.09.2017, строк розгляду справи продовжено на 15 днів. Окрім того, залучено до участі у справі як третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунальне підприємство "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - третя особа-1) та Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - третя особа-2).

В судовому засіданні 21.09.2017 представник третіх осіб підтримав апеляційні скарги з викладених у них підстав, просив суд скарги задовольнити та скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.06.2016 у справі №910/11244/16.

Представники сторін у судове засідання 21.09.2017 не з'явилися, про поважність причин не з'явлення суд не повідомили, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.

Оскільки явка представників сторін та третіх осіб в судове засідання не була визнана судом обов'язковою, приймаючи до уваги наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення представників сторін та третіх осіб про місце, дату і час судового розгляду, а також зважаючи на обмеженість строків розгляду апеляційної скарги на ухвали місцевого господарського суду, колегія суддів визнала за можливе розглядати справу у відсутність представників сторін за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 21.09.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника третіх осіб, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лара-груп" (далі - відповідач) 122 950,00 грн. основного боргу, 13 167,94 грн. інфляційних втрат, 2 956,23 грн. 3% річних, 27 042,26 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2016 за вказаною позовною заявою було порушено провадження у справі №910/11244/16 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 11.07.2016.

Позивач подав Господарському суду заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, в якій просив заборонити відповідачу та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо продажу чи відчуження будь-яким іншим способом, а також демонтажу, розбору, знесення, переміщення літнього майданчика та металевих конструкцій, що розташовані біля приміщення, яке знаходиться в оренді відповідача, за адресою: АДРЕСА_1. При цьому позивач зазначав про те, що предметом позову є стягнення заборгованості за договором №117/2015 купівлі-продажу металевих конструкцій від 17.08.2015, на виконання якого було здійснено монтаж металевих конструкцій, тобто у разі задоволення позову, відповідача буде зобов'язано відшкодувати вартість як відповідних конструкцій, так і вартість монтажу останніх, у зв'язку із чим необхідним є збереження первинного стану відповідних металевих конструкцій.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2016 у справі №910/11244/16 заяву позивача про забезпечення позову було задоволено, заборонено відповідачу та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо продажу чи відчуження будь-яким іншим способом, а також щодо демонтажу, розбору, знесення, переміщення літнього майданчика та металевих конструкцій, що розташовані біля приміщення, яке знаходиться в оренді відповідача, за адресою: АДРЕСА_1. При цьому місцевий господарський суд зазначив наступне:

- 17.08.2015 між позивачем, як продавцем, та відповідачем, як покупцем, було укладено договір №117/2015 купівлі-продажу металевих конструкцій, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти у свою власність та оплатити металеві конструкції (товар, конструкції) в кількостях та за ціною, що наводяться у додатках та відповідних кошторисах до договору. Продавець зобов'язаний здійснити доставку та встановлення конструкції біля приміщення, що знаходиться в оренді у покупця та розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Оплата вартості конструкцій здійснюється відразу під час підписання акту прийому-передачі конструкцій та послуг, визначених договором та додатками до нього;

- на виконання умов договору позивачем було надано відповідачу послуги на загальну суму 122 950,0 грн., що підтверджується актом виконаних робіт від 27.09.2015;

- згідно з наявними в матеріалах справи доказами на виконання умов договору купівлі-продажу металевих конструкцій №117/2015 від 17.08.2015 позивачем було надано відповідачу послуги (влаштування закладних, монтаж металоконструкцій, транспортні витрати) на загальну суму 122 950,00 грн., проте відповідачем вони оплачені не були;

- вжиття наведених заявником заходів до забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді та в разі задоволення позову - забезпечить можливість відновлення його порушеного права, що зумовлює задоволення відповідної заяви.

Треті особи звернулися до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просили скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.06.2016 у справі №910/11244/16 про вжиття заходів до забезпечення позову.

Колегія суддів не погоджується з висновками місцевого господарського суду, вважає їх передчасними та такими, що не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, з наступних підстав.

Підстави забезпечення позову наведені в ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 Господарського процесуального кодексу України заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Перелік заходів до забезпечення позову вказаний в ст. 67 Господарського процесуального кодексу України.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (аналогічну правову позицію наведено в постанові пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").

Колегією суддів враховано, що господарські суди, вживаючи заходи до забезпечення позову, зобов'язані точно вказати, які саме дії забороняється вчиняти відповідачу та іншим особам. Заходами до забезпечення позову не повинна блокуватися господарська діяльність товариства, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення прав та охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Як вбачається з матеріалів справи, місцевий господарський суд погодився з доводами заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову відносно того, що невжиття заходів до забезпечення позову у вигляді заборони відповідачу та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо продажу чи відчуження будь-яким іншим способом, а також демонтажу, розбору, знесення, переміщення літнього майданчика та металевих конструкцій, що розташовані біля приміщення, яке знаходиться в оренді відповідача за адресою: АДРЕСА_1, у разі задоволення позову, може зробити неможливим стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу металевих конструкцій №117/2015 від 17.08.2015 на підставі відповідного судового рішення, оскільки виникає можливість порушення первинного стану відповідних металевих конструкцій.

Однак при цьому поза увагою місцевого господарського суду залишилися норми ст. 67 Господарського процесуального кодексу України, згідно з ч.ч.10, 12 якої види забезпечення повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається забезпечення позову заходами, не передбаченими цим Кодексом.

Передусім, необхідно зазначити наступне.

Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів визначає Закон України Про благоустрій населених пунктів , який спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.

Згідно зі ст. 2, 10 названого Закону благоустрій населених пунктів передбачає:

1) розроблення і здійснення ефективних і комплексних заходів з утримання територій населених пунктів у належному стані, їх санітарного очищення, збереження об'єктів загального користування, а також природних ландшафтів, інших природних комплексів і об'єктів;

2) організацію належного утримання та раціонального використання територій, будівель, інженерних споруд та об'єктів рекреаційного, природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного та іншого призначення;

3) створення умов для реалізації прав та виконання обов'язків суб'єктами у сфері благоустрою населених пунктів.

До повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить: затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів; затвердження правил благоустрою територій населених пунктів; створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб'єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб); визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об'єктів благоустрою.

Відповідно до ст. 34 Закону України Про благоустрій населених пунктів Правила благоустрою території населеного пункту (далі - Правила) - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту (далі - Типові правила) для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування. Правила включають: порядок здійснення благоустрою та утримання територій об'єктів благоустрою; вимоги до впорядкування територій підприємств, установ, організацій; вимоги до утримання зелених насаджень на об'єктах благоустрою - територіях загального користування; вимоги до утримання будівель і споруд інженерного захисту території; вимоги до санітарного очищення території; розміри меж прилеглої до підприємств, установ та організацій території у числовому значенні; порядок розміщення малих архітектурних форм; порядок здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів; інші вимоги, передбачені цим та іншими законами.

В ст. 40 вказаного вище Закону передбачено, що самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами. Для здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, виконанням Правил благоустрою території населеного пункту, в тому числі організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян, утримання в належному стані закріплених за підприємствами, установами, організаціями територій, сільські, селищні, міські ради можуть утворювати інспекції з благоустрою населених пунктів. Самоврядний контроль за станом благоустрою населених пунктів здійснюється шляхом: проведення перевірок території; розгляду звернень підприємств, установ, організацій та громадян; участі в обговоренні проектів благоустрою територій населених пунктів, іншої технічної документації з питань благоустрою і внесення відповідних пропозицій на розгляд органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій; подання позовів до суду про відшкодування шкоди, завданої об'єктам благоустрою внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою населених пунктів, Правил благоустрою території населеного пункту.

Рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051 було затверджено Правила благоустрою міста Києва (далі - Правила), згідно з п.п.13.3.1-13.3.3, 20.2.11 яких у разі виявлення самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив'язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (автомагазини, автокафе, автокав'ярні, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки) тощо) (далі - засоби пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі), об'єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи) уповноважені особи Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київблагоустрій" (далі - КП "Київблагоустрій) вносять припис його власнику (користувачу або особі, яка здійснила розміщення (встановлення)) з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до абзаців другого і третього цього підпункту. Малі архітектурні форми, тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності мають бути демонтовані протягом трьох днів з моменту отримання припису, крім тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, відсутніх в матеріалах єдиної цифрової топографічної основи території міста Києва, демонтаж яких має бути здійснений протягом одного дня з моменту отримання припису. Засоби пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об'єкти сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі мають бути демонтовані (переміщені) негайно після отримання припису. У разі внесення припису власнику (користувачу або особі, яка здійснила розміщення (встановлення)) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі уповноважена особа, яка внесла припис, негайно повідомляє про це Департаменту промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент промисловості та розвитку підприємництва). Протягом зазначеного у приписі строку власник (користувач або особа, яка здійснила розміщення (встановлення)) зобов'язаний за власний рахунок здійснити демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, демонтаж (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі та провести відновлення порушеного благоустрою на місці їх розміщення (встановлення). У разі невиконання припису уповноважена особа, яка внесла припис, у триденний строк складає протокол про адміністративне правопорушення за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У разі якщо власники (користувачі або особи, які здійснили розміщення (встановлення)) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі не здійснили демонтаж в строки, зазначені в приписі, Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районні в місті Києві державні адміністрації вживають заходів щодо демонтажу самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, а Департамент промисловості та розвитку підприємництва - щодо демонтажу об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі на підставі рішень, зазначених у підпункті 13.3.3 пункту 13.3 цих Правил, за кошти міського бюджету або з інших джерел, не заборонених законодавством, з наступним відшкодуванням усіх витрат згідно з абзацом 3 цього підпункту. У разі якщо власник (користувач або особа, яка здійснила розміщення (встановлення)) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, не здійснює демонтаж (переміщення) цього засобу в строки, зазначені в приписі, Департамент промисловості та розвитку підприємництва, Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) негайно вживають заходів щодо організації демонтажу (переміщення) самовільно розміщеного (встановленого) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі на підставі рішень, зазначених у підпункті 13.3.3 пункту 13.3 цих Правил, за кошти міського бюджету або з інших джерел, не заборонених законодавством, з наступним відшкодуванням усіх витрат згідно з абзацом 3 цього підпункту.

Рішення про демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі приймається Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районними в місті Києві державними адміністраціями, Департаментом промисловості та розвитку підприємництва (щодо об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі). Рішення про демонтаж (переміщення) самовільно розміщеного (встановленого) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі приймається Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаментом промисловості та розвитку підприємництва. Для проведення демонтажу малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі створюється комісія у складі представників Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та/або структурного підрозділу з питань контролю за благоустроєм районної в місті Києві державної адміністрації, Департаменту промисловості та розвитку підприємництва (у разі демонтажу об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі), підприємства, яке здійснює демонтаж, перевезення, зберігання малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, представника міліції, власника (користувача або особи, яка здійснила розміщення (встановлення)) (у разі його присутності). Для проведення демонтажу (переміщення) засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі створюється комісія у складі представників Департаменту промисловості та розвитку підприємництва, структурного підрозділу з питань контролю за благоустроєм районної в місті Києві державної адміністрації та/або Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища, підприємства, яке здійснює демонтаж (переміщення), перевезення, зберігання засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, представника міліції, власника (користувача або особи, яка здійснила розміщення (встановлення)) (у разі його присутності). За результатами проведеної роботи комісії складають акти демонтажу (переміщення) у двох примірниках. Після проведення демонтажу (переміщення) здійснюється фотофіксація місця, звільненого від самовільно розміщеного (встановленого) об'єкта (засобу).

У разі виявлення уповноваженими особами Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, КП "Київблагоустрій" самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив'язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) об'єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи), елементів об'єктів благоустрою, їх власникам (користувачам або особам, які здійснили розміщення (встановлення)), вноситься припис з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, елементу об'єкта благоустрою, із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до підпункту 13.3.1 пункту 13.3 розділу XIII цих Правил.

З наведеного вище випливає, що треті особи (апелянти) уповноважені здійснювати контроль за станом благоустрою міста Києва та виконувати функції у сфері благоустрою м. Києва, покладені на них органом місцевого самоврядування у відповідності до порядку, встановленого Законом України "Про благоустрій населених пунктів".

Як уже зазначалося вище, оскаржуваною ухвалою місцевий господарський суд заборонив вчиняти будь-які дії щодо літнього майданчика та металевих конструкцій, розташованих біля приміщення, що знаходиться в орендному користуванні у відповідача за адресою: АДРЕСА_1.

Однак, враховуючи, що апелянти (треті особи) здійснюють контролюючі функції у сфері благоустрою м. Києва та уповноважені вживати заходи, які забезпечують дотримання юридичними та фізичними особами правил благоустрою у м. Києві, а предметом діяльності апелянтів, серед іншого, є демонтаж, перевезення та зберігання безхазяйного майна (кіосків, павільйонів, гаражів, рекламоносіїв, залишків будматеріалів, автомобілів та ін.) та самовільно розміщених об'єктів, що порушують правила благоустрою міста, то в даному випадку оскаржувана ухвала може вплинути на права та/або обов'язки апелянтів, оскільки вжиті судом заходи забезпечення можуть стосуватися функцій та заходів, які реалізовуються скаржниками.

Тобто, при винесенні оскаржуваної ухвали місцевим господарським судом не було враховано положення Закону України "Про благоустрій населених пунктів" та Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051. При цьому, поза увагою місцевого господарського суду залишилося те, що заборона, яка міститься в оскаржуваній ухвалі про забезпечення позову, адресована не тільки відповідачу, а і невизначеному колу осіб, до яких входять і державні органи (в даному випадку - треті особи). Аналогічних висновків дійшов Вищий господарський суд України в своїй постанові від 27.07.2017 у справі №910/11244/16.

Згідно зі ст. ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В оскаржуваній ухвалі суду не вказано, у зв'язку з якими фактичними обставинами необхідно вживати заходи забезпечення позову. Місцевим господарським судом не встановлювалось, яким чином заборона необмеженому колу осіб, в тому числі і державним органам влади виконувати свої повноваження, може бути пов'язана з виконанням рішення суду у даній справі, предметом позову в якій є вимоги про стягнення заборгованості за укладеним між сторонами договором купівлі-продажу металевих конструкцій №117/2015 від 17.08.2015.

Фактично в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про те, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі. По суті, обставини, наведені в заяві позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, є припущеннями, які не підтверджені належними доказами. Однак саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача (відповідачів) від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову (аналогічна правова позиція викладена в п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову №16 від 26.12.2011р.).

В оскаржуваній ухвалі місцевого господарського суду відсутнє обґрунтування щодо співмірності заходів до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що також є однією з передумов для вжиття таких заходів.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

З вищенаведеного слідує, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження наявності підстав для застосування заходів до забезпечення позову, що свідчить про порушення місцевим господарським судом норм ст. ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

В ст. 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За результатами перегляду справи доводи апеляційної скарги підтвердилися, у зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку про те, що скарга підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 17.06.2016 у справі №910/11244/16 - скасуванню.

Зважаючи на задоволення апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за її подання підлягають відшкодуванню третім особам (апелянтам) за рахунок позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 32-34, 43, 49, 66, 67, 75, 77, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.06.2016 у справі №910/11244/16 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.06.2016 у справі №910/11244/16 скасувати.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 1 600,00 грн. (одну тисячу шістсот гривень 00 копійок) судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 1 600,00 грн. (одну тисячу шістсот гривень 00 копійок) судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази із зазначенням необхідних реквізитів учасників судового процесу.

6. Матеріали оскарження у справі №910/11244/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.П. Зубець

Судді С.О. Алданова

А.І. Мартюк