Рішення

від 28.07.2017 по справі 916/1285/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" липня 2017 р.Справа № 916/1285/17 Господарський суд Одеської області у складі:

судді Волкова Р.В.

при секретарі судового засідання Кришталь Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

За позовом: Комунального закладу „Татарбунарська центральна районна лікарня»

до відповідача: Приватного підприємства „Медфармгруп»

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача - Татарбунарську районну раду Одеської області

про виселення шляхом звільнення та повернення орендованого майна,

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю);

Від відповідача: не з`явився.

Від третьої особи: не з`явився.

встановив:

Позивач, Комунальний заклад „Татарбунарська центральна районна лікарня» , звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача, Приватного підприємства „Медфармгруп» про примусове виселення шляхом звільнення та повернення орендованого майна, а саме: не житлове приміщення на базі головного лікувального корпусу загальною площею 20 кв. м., балансовою вартістю 16730,00грн., яке знаходиться за адресою: 68100, Одеська обл., м. Татарбунари, вул. Московська,8.

В обґрунтування своїх вимог посилається на укладання з відповідачем договору оренди № 2 від 26.07.2011р., рішення господарського суду Одеської області від 14.12.2016 р. у справі 916/3069/16 (яким відмовлено у поновленні договору), рішення сесії Татарбунарської районної ради Одеської області від 16.05.2017р. № 280- VII, рішення сесії Татарбунарської районної ради Одеської області від 23.12.2015р. № 21- VII, свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 25.06.2012 р. серія САЕ№ 371721, Акт перевірки об'єкта який був предметом Договору оренди майна спільної власності територіальних громад сіл та міста Татарбунарського району від 18.08.2016 р., ст.ст.16, 599, 785 ЦК України, ст.20 ГК України, ст.ст.26, 27, 28, 29 Закону України „Про оренду державного і комунального майна» , ст.60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні» , ст.66 Закону України „Про виконавче провадження» , а також на інші вказані у позовній заяві обставини.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.06.2017р. залучено до участі у справі Татарбунарську районну раду Одеської області, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав, проте в судових засіданнях його представник заперечував проти задоволення позову.

Третя особа надала письмові пояснення, в яких підтримує позовну заяву в повному обсязі, вважає її обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

28.07.2017р. у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку ст.85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив наступне.

На підставі пункту другого прийнятого Татарбунарською районною радою Одеської області Рішення від 28.07.2011р. № 105-VI „Про затвердження результатів конкурсної комісії районної ради з питань оренди майна спільної власності територіальних громад, сіл та міста Татарбунарського району 26.08.2011р. між позивачем (Орендодавець) та відповідачем (Орендар) було укладено договір оренди № 2 предметом якого є не житлове приміщення на базі головного лікувального корпусу - майна спільної власності територіальних громад, сіл та міста Татарбунарського району, що перебуває в управлінні Татарбунарської районної ради і знаходяться на балансі Орендодавця за адресою: 68100, Одеська обл., м. Татарбунари, вул. Московська,8.

За актом приймання-передачі від 26.08.2011р. відповідач прийняв в оренду не житлове приміщення площею 20кв.м., яке знаходиться за адресою: 68100, Одеська обл., м. Татарбунари, вул. Московська,8.

Відповідно до п.5.1.1 Договору ,позивач згідно акту приймання-передачі від 26.08.2011р. передав, а відповідач прийняв в оренду не житлове приміщення площею 20кв.м. з метою використання його для розміщення аптечного пункту.

Згідно п.7.1, 7.4 Договору термін дії Договору починається за згодою сторін з 26.08.2011р. та закінчується 26.08.2012р. Договір може бути пролонговано, за умови письмового звернення Орендаря.

Додатковою угодою від 26.07.2013р. строк дії договори оренди продовжено до 26.07.2016р.

26.07.2016р. Термін дії договору оренди майна закінчився, проте відповідач продовжує використовувати зазначене майно.

04.11.2016р. Приватне підприємство „Медфармгруп» (відповідач у даній справі) звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Комунального закладу „Татарбунарська центральна районна лікарня» (позивач у даній справі) про визнання договору поновленим.

Рішенням господарського суду Одеської області від 14.12.2016р. у справі №916/3069/16 (суддя Літвінов С.В.) в задоволенні позову відмовлено. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.03.2017 р. у справі № 916/3069/16 рішення залишено без змін.

03.04.2017 р. Та 23.05.2017р. Позивач направляв на адресу відповідача листи з вимогою звільнити орендоване приміщення та повернути його Орендодавцю шляхом складання Акту приймання-передачі майна. Проте вказані вимоги залишені без відповіді та задоволення.

На пленарному засіданні сесії Татарбунарської районної ради Одеської області від 16.05.2017р. прийнято рішення № 280- VII, яким доручено позивачу звернутись до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача про звільнення та повернення за актом приймання-передачі приміщення за адресою: 68100, Одеська обл., м. Татарбунари, вул. Московська,8.

За положеннями ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

П.1 ст.202 Цивільного Кодексу України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 Цивільного Кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст.193 ГК України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного Кодексу України забороняє односторонню відмову від зобов'язання або зміну його умов, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.530 Цивільного Кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач свої зобов'язання щодо передачі майна в користування виконав, що підтверджується актом приймання-передачі від 26.08.2011р. та не оспорюється відповідачем

Положеннями ст.785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму на наймача покладено обов'язок негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Порядок повернення орендованого майна після припинення або розірвання договору оренди передбачений положеннями ст.ст.26-29 Закону України „Про оренду державного і комунального майна» .

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 № 2269-XII, у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до п.4.1.5 Договору повернення орендованого не житлового приміщення (будівлі) орендодавцеві здійснюється шляхом підписання відповідних актів прийому-передачі.

Підписання акту приймання-передачі підтверджує факт звільнення (повернення) майна з оренди.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

З огляду на те, що строк дії договору закінчено, а рішенням господарського суду Одеської області від 14.12.2016р. у справі № 916/3069/16, залишеного без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.03.2017 р. відмовлено у визнанні договору поновленим, суд вважає вимоги позивача про примусове виселення шляхом звільнення та повернення орендованого майна обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст.44, 49 Господарського процесуального Кодексу України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 202, 525, 526, 530, 629, 785 Цивільного Кодексу України, ст.ст.26-29 Закону України „Про оренду державного і комунального майна» , ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов Комунального закладу „Татарбунарська центральна районна лікарня» до Приватного підприємства „Медфармгруп» про виселення шляхом звільнення та повернення орендованого майна.

2. Виселити Приватне підприємство „Медфармгруп» (68100, Одеська обл., м. Татарбунари, вул. Соборна, буд.21, код 36172705) з нежитлового приміщення на базі головного лікувального корпусу - майна спільної власності територіальних громад, сіл та міста Татарбунарського району, яке перебуває в управлінні Татарбунарської районної ради і знаходиться на балансі Орендодавця за адресою: 68100, Одеська обл., м. Татарбунари, вул. Московська, буд. 8, загальною площею 20 кв. м., балансовою вартістю 16730,00грн. та передати вказане майно Комунальному закладу „Татарбунарська центральна районна лікарня» (68100, Одеська обл., м. Татарбунари, вул. Московська, буд.16, код 01998911).

3. Стягнути з Приватного підприємства „Медфармгруп» (68100, Одеська обл., м. Татарбунари, вул. Соборна, буд.21, код 36172705) на користь Комунального закладу „Татарбунарська центральна районна лікарня» (68100, Одеська обл., м. Татарбунари, вул. Московська, буд.16, код 01998911) 1600/одну тисячу шістсот/грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області протягом десяти днів з моменту складення повного рішення. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Вступна та резолютивна частина рішення оголошені в судовому засіданні 28.07.2017р. Повний текст рішення складений 02 серпня 2017 р.

Суддя Р.В. Волков