Рішення

від 01.08.2017 по справі 282/1211/16

ЛЮБАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 282/1211/16

Провадження № 2/282/10/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2017 року смт.Любар

Любарський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді: Вальчук В. В.

при секретарі судових засідань: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Любар цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства Агрофірма Гізівщина про визнання додаткової угоди від 04.07.2016 року про внесення змін та доповнень до договору оренди землі недійсною, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства Агрофірма Гізівщина про визнання додаткової угоди від 04.07.2016 року про внесення змін та доповнень до договору оренди землі недійсною.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що він являється власником земельної ділянки площею 2,4850 га, яка розташована на території Гізівщинської сільської ради Любарського району, цільовим призначенням якої є ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий №1823182900:01:003:0011.

22.09.2010 року він вступив в орендні відносини із відповідачем, а саме: передав йому у володіння і користування за плату належну йому на праві приватної власності земельну ділянку, для здійснення останнім товарного сільськогосподарського виробництва. Договір оренди землі був укладений строком на 5 років.

Протягом дії договірних відносин між ним та Відповідачем, його права як Орендодавця, порушувалися зі сторони Орендаря, а саме: орендна плата виплачувалась в розмірі нижче, ніж в інших суміжних орендарів; відповідач відмовлявся переглядати розмір орендної плати в сторону збільшення протягом всього строку дії договору; орендарем ігнорувалися його звернення щодо пізніх строків розрахунку по договірних відносинах, продукція, яка видавалася в рахунок орендної плати являлася неякісною. Також при зверненнях про можливу допомогу при вирішенні особистих соціально-побутових питань, такі звернення ігнорувалися і залишалися без задоволення.

Приймаючи до уваги таке неналежне відношення до нього як орендодавця, він прийняв для себе рішення не поновлювати із відповідачем договір оренди, строк дії якого закінчився, а передати належну йому на праві власності земельну ділянку іншому орендарю та уклав із ним договір оренди.

До того ж, відповідач не скористався своїм переважним правом на поновлення договірних відносин, які закінчилися 12 липня 2016 року, оскільки в термін не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договірних відносин не надіслав йому лист-повідомлення про намір продовжити договір оренди та не додав до нього проекту додаткової угоди для ознайомлення із її змістом та узгодження з орендарем істотних умов договору, як це передбачено п.8 укладеного між ними договору та нормами ст.33 ЗУ "Про оренду землі» .

Враховуючи своє законне право на володіння, користування та розпорядження належною йому земельною ділянкою, наявність інших суміжних орендарів, які пропонують ліпші умови договірних відносин (вищий розмір орендної плати, тощо), він вступив у договірні відносини, на більш вигідних для нього умовах, з іншим суб'єктом господарювання.

Однак під час здійснення державної реєстрації речового права, було виявлено, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вже міститься реєстрація речового права на належну йому на праві власності земельну ділянку. Реєстрацію проведено на підставі договору оренди землі від 22.09.2010 року, укладеного між сторонами по справі, та додаткової угоди від 04.07.2016 року, яка нібито укладена між ним та Відповідачем.

Стверджує, що він не укладав та не підписував додаткової угоди про продовження та внесення змін до раніше укладеного між ними договору. Його волевиявлення відсутнє, наявний в додатковій угоді (яка знаходиться в матеріалах реєстраційної справи) підпис від його імені, йому не належить та є вчиненим невідомою йому особою, яка не мала права підписувати від його імені жодних правочинів.

Наявність укладеної та зареєстрованої додаткової угоди про внесення змін та доповнень до договору оренди землі від 22.09.2010 року, якої він не укладав та не підписував, порушує його права як власника, щодо вільного володіння та розпорядження належним йому майном, а тому, з метою захисту порушеного права він звертається до суду про визнання додаткової угоди про продовження та внесення змін до договору оренди землі недійсною.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав та пояснив, що додаткову угоду від 04.07.2016 року він не підписував. Після подачі даного позову до суду він захворів і йому в грудні 2016 року зателефонувала бухгалтер відповідача ОСОБА_3 та сказала, щоб підписав заяву і там були ще якість документи, які він також підписав. Наміру підписувати додаткову угоду він не мав і його волевиявлення не було. Заяву про закриття провадження підписав, бо як йому пояснила ОСОБА_4, щоб все було добре без судових справ, а тому і підписав. Їх розмову чула його дружина, яка була вдома та займалась пранням. Виходить, що його ввели в оману, оскільки він хотів укласти угоду з ТОВ Агро-Любар . Хворів на бронхіт і лікувався вдома. Про додаткову угоду не знав взагалі. Строк оренди з відповідачем закінчився і він в липні 2016 року уклав угоду з ТОВ Агро-Любар , а потім виявилась ця додаткова угода. Усно повідомляв ОСОБА_5, що не хоче далі з ними працювати. В 2016 році отримав орендну плату за 2016 рік восени і то не всю (1,4 тони зерна), решта грішми отримала дружина за свої паї. Хвороба впливала на зір, бо заливало сльозами очі. Він ставив три підписи. В приміщенні ПП АФ Гізівщина він ніяких документів не підписував і в липні 2016 року також. Бронхіт впливає на зір. Йому ніхто не давав його екземпляр додаткової угоди.

У судовому засіданні 01.08.2017 року представник позивача ОСОБА_6 просила суд не стягувати з відповідача на користь позивача витрати пов'язані з наданням останньому правової допомоги.

Представник відповідача ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що він заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки у позивача було волевиявлення. Галина дійсно була у ОСОБА_2 вдома і підписувала заяви. Всі угоди підписувались в приміщенні ПП АФ Гізівщина , в грудні 2016 року підписувалась заява про відмову від позову. Чому додаткова угода, яка знаходиться в реєстраційній справі не з підписом ОСОБА_2 не знає та пояснити не може. Письмово ОСОБА_2 не повідомляли про намір продовжити договір оренди, а уклали додаткову угоду.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснила, що вона працює головним бухгалтером в ПП Агрофірма Гізівщина і була присутня в кабінеті вказаного підприємства де бухгалтер ОСОБА_4, яка відповідальна за укладення угод і позивач підписував продовження договору оренди. Однак на запитання представника позивача, який саме документ підписував позивач спочатку вказала, що не може сказати, а згодом повідомила, що це було в 50 сантиметрах від неї і це була додаткова угода. Щодо того, що у екземплярі додаткової угоди, яка знаходиться в матеріалах реєстраційної справи з підписом який не належить ОСОБА_2, то нічого повідомити не може. В кабінеті були присутні вона, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 і на стан здоров'я останнього вона не звертала увагу. Позивач читав документи і потім підписав додаткову угоду.

ОСОБА_4, як свідок в судовому засіданні пояснила, що вона працює бухгалтером в ПП Агрофірма Гізівщина . Земельний відділ, який знаходиться в м.Шепетівка розробляє проекти договорів та додаткових угод в 3-х екземплярах і направляє їй. Вона в свою чергу підписує у орендодавців вказані документи і вони відаються в реєстраційну службу на реєстрацію. Стверджує, що ОСОБА_2 в приміщенні бухгалтерії підписував додаткову угоду в липні 2016 року і зауважень у нього не було та не скаржився на стан свого здоров'я. Вона не може пояснити, чому в екземплярі додаткової угоди, яка знаходиться в матеріалах реєстраційної справи стоїть не підпис позивача і чому між іншим екземпляром цієї угоди є розбіжності. Після реєстрації додаткових угод вона віддає людям їх екземпляри і позивач розписався на бланку. Вона не являється відповідальною особою за укладення додаткових угод. В грудні 2016 року приїжджала до позивача додому. Вона не знає чого позивач, коли в жовтні 2016 року звертався до суду з даним позовом, додав до нього екземпляр додаткової угоди з не його підписом. Вона знала про те, що ОСОБА_2 писав заяву про закриття провадження від керівника господарства. Про що розмовляли позивач та ОСОБА_5 не знає.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що вона є дружиною позивача і в грудні 2016 року вона була в своєму будинку разом з чоловіком. Вона прала речі і почула, що задзвонив телефон. Відповівши на дзвінок її запитали чи можна почути ОСОБА_2 на що вона сказала, що він хворий. Через 5-10 хвилин приїхала бухгалтер ПП Агрофірма Гізівщина ОСОБА_4 і вони з чоловіком підписували якісь документи, де останній ставив свій підпис, які саме не знає. Чоловік хворів на бронхіт і через брак коштів лікувався вдома, і в сільського фельдшера. Про підписи в додатковій угоді нічого не знає.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що він працює директором ПП Агрофірма Гізівщина . Знає, що ОСОБА_2 підписував додаткову угоду в липні 2016 року в приміщенні бухгалтерії вказаного підприємства, однак він не був присутній під час підписання цієї угоди. Чому в екземплярі, який знаходиться в матеріалах реєстраційної справи стоїть не підпис ОСОБА_2 не знає. Він також не чув, щоб позивач говорив, що не хоче з ними співпрацювати. ОСОБА_2 писав і читав заяву про закриття провадження по цій справі, яку готував юрист їхнього підприємства і він возив його до Любарського районного суду. ОСОБА_2 був здоровий. За ведення договорів і додаткових угод відповідає ОСОБА_4, яка розробляє їх в 3-х екземплярах і направляє в м.Шепетівку в земельний департамент. ОСОБА_10 підписує готові угоди і здає їх на реєстрацію. ОСОБА_2 приходив і казав, що хоче працювати з нами - це було в восени 2016 року. Він підписував 3 угоди і не бачив, що в них різні підписи, просто бачив, що вони є.

Судом було роз'яснено сторонам їх право на заявлення клопотання про призначення додаткової, повторної чи комплексної експертизи згідно ст.ст.149-150 ЦПК України, однак від сторін таких клопотань не надійшло.

Суд, вислухавши учасників процесу та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до частин 2, 3 ст.203 Цивільного кодексу України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, а волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч.3 ст.215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Додаткова угода до договору оренди, яка знаходиться в матеріалах реєстраційної справи (оскільки саме на підставі виявлення цієї угоди позивач звернувся до суду за захистом своїх прав) не підписувалася орендодавцем, тому не було досягнуто згоди всіх істотних умов договору.

Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа, в якому фіксуються правові наслідки.

Згідно зі статтями 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Судом установлено, що на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЖТ №119710, ОСОБА_2 належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,4850 га, яка розташована на території Гізівщинської сільської ради Любарського району Житомирської області.

22 вересня 2010 року між ОСОБА_2 та приватним підприємством Агрофірма Гізівщина було укладено договір оренди землі строком на 5 (п'ять) років та зареєстровано у відділі Держкомзему в Любарському районі 22.07.2011 року.

Додаткову угоду до вищезазначеного договору оренди землі було укладено 04.07.2016 року та зареєстровано її 14.07.2016 року державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_11 відділу економічного розвитку і торгівлі Любарської районної державної адміністрації Житомирської області за №17616986.

12.07.2016 року ОСОБА_2 та ТОВ Агро-Любар уклали договір оренди землі строком на 10 років, який мали намір зареєструвати, однак отримали рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно про відмову у задоволенні заяви (а.с.8,11-13).

Статтею 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.2 п.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути - визнання правочину недійсним.

Згідно ч.ч.1-6 ст.203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Волевиявлення є важливим чинником, без якого неможливе вчинення правочину, що узгоджується зі свободою договору, установленою статтею 627 ЦК України.

За змістом частини першої статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Так як, додаткова угода до договору оренди (яка знаходиться в матеріалах реєстраційної справи) не підписувалася ОСОБА_2, між ним та відповідачем не було досягнуто згоди всіх істотних умов договору.

Частиною 2 ст.207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

З метою встановлення достовірності підпису ОСОБА_2 в екземплярах додаткових угод до договору оренди землі від 04 липня 2016 року, зареєстрованої 14.07.2016 року державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_11 відділу економічного розвитку і торгівлі Любарської районної державної адміністрації Житомирської області за №17616986 та екземпляра додаткової угоди від 04.07.2016 року наданої в судовому засіданні представником відповідача ОСОБА_7 (а.с.60), ухвалою Любарського районного суду Житомирської області від 20 березня 2017 року по даній справі було призначено судово-почеркознавчу експертизу.

За результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи документів, встановлено, що підпис від імені ОСОБА_2 в графі Орендодавець у примірнику Додаткової угоди про внесення змін та доповнень до договору оренди землі від 04.07.2016 р. укладеної між орендодавцем ОСОБА_2 та орендарем ПП Агрофірма Гізівщина (матеріали реєстраційної справи №972057118231, а.с. 13); у графі Орендодавець у примірнику Додаткової угоди про внесення змін та доповнень до договору оренди землі від 04.07.2016 року укладеної між орендодавцем ОСОБА_2 та орендарем ПП Агрофірма Гізівщина (матеріали цивільної справи №282/1211/16-ц, а.с.60) - виконанні рукописним способам без попередньої технічної підготовки чи технічних засобів. Питання про виконання підпису від імені ОСОБА_2 у графі Орендодавець у примірнику Додаткової угоди про внесення змін та доповнень до договору оренди землі від 04.07.2016 р. укладеної між орендодавцем ОСОБА_2 та орендарем ПП Агрофірма Гізівщина (матеріали реєстраційної справи №972057118231, а.с.13) - ОСОБА_2 не вирішувалося з причин, які наведені у п.2 дослідницької частини цього висновку експерта, де вказано, що: Досліджуваний підпис від імені ОСОБА_12 у графі Орендодавець у примірнику Додаткової угоди про внесення, змін та доповнень до договору оренди землі від 04.07.2016 року укладеної між орендодавцем ОСОБА_12 та орендарем ПП Агрофірма Гізівщина матеріали реєстраційної справи №972057118231, а.с.13), складається з першого та другого елементів, які не утворюють визначених літер, літери а , третього та четвертого елементів, які не утворюють визначених літер, виконані рухами середнього ступеня виробленості, у середньому темпі письма. Розмір - великий, розгін - середній, нахил - правий, натиск - середній. У цьому підписі спостерігаються неодноразові зупинки пишучого приладу, потовщення штрихів, крапки, волосяні штрихи. Форма лінії основи підпису - ламана, її напрямок - дещо вгору. Елементи підпису перетинають бланкову лінію. Питання про виконання підпису від імені ОСОБА_12 у графі Орендодавець у примірнику Додаткової угоди про внесення змін та доповнень до договору оренди землі від 04.07.2016 укладеної між орендодавцем ОСОБА_12 та орендарем ПП Агрофірма Гізівщина матеріали реєстраційної справи №972057118231, а.с.13) - ОСОБА_12, не вирішувалося, оскільки цей підпис містить почеркову інформацію, яка є непридатною для порівняння з наданими зразками підпису ОСОБА_12 (зразки підпису ОСОБА_12 складаються з літер С , а , м , елементів, не утворюють визначених літер та розчерку). Відповідно до методики почеркознавчого дослідження, ідентифікаційне дослідження підписів має результат тільки у тому випадку, що за комплексом загальних та окремих почеркових ознак можливо встановити особливості підписного почерку як сукупності індивідуальних особливостей письмово-рухової навички особи. Для цього досліджуваний об'єкт (підпис) та зразки підпису мають містити подібну транскрипцію, а також достатню кількість почеркової інформації, яка відобразить вищезазначену сукупність. Вказане унеможливлює виявлення комплексів почеркових ознак, достатніх для якого-небудь висновку про тотожність.

Підпис від імені ОСОБА_2 у графі Орендодавець у примірнику Додаткової угоди про внесення змін та доповнень до договору оренди землі від 04.07.2016 укладеної між орендодавцем ОСОБА_2 та орендарем ПП Агрофірма Гізівщина (матеріали цивільної справи №282/1211/16-ц, а.с.60) - виконаний самим ОСОБА_2.

В п. в ч.3 ст.152 ЗК України визначено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання угоди недійсною.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року за №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" та відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст.64 ЦПК України, письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Враховуючи те, що екземпляр додаткової угоди до договору оренди землі від 14.07.2016 року, зареєстрований державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_11 відділу економічного розвитку і торгівлі Любарської районної державної адміністрації Житомирської області рішенням за №30463952, підписана не ОСОБА_2, оскільки саме на підставі даного екземпляру додаткової угоди позивач звернувся до суду, а сторонньою особою, яка не мала на це повноважень, що суперечить вимогам чинного законодавства, а також відсутністю у позивача волевиявлення на підписання вказаної додаткової угоди, суд вбачає підстави для визнання її недійсною.

Суд не може погодитися з позицією представника відповідача, який стверджує, що між сторонами було досягнуто домовленості з приводу зміни істотних умов договору, оскільки вважає, що ОСОБА_2 не виявив свою волю щодо укладення цієї угоди та повідомляв в усній формі відповідача про не бажання продовжувати співпрацю, а останій в свою чергу не дотримався свого переважного права на продовження співпраці, оскільки не повідомляв позивача про намір продовжити чи переукласти договір оренди, що й підтвердив у судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_7

Суд також не приймає до уваги покази свідків ОСОБА_8, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, оскільки вони плутались у своїх показах та змінювали свої покази в ході їх допиту.

Згідно статті 34 Закону України Про оренду землі , у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх потреб.

У відповідності до положень ст.387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати (ч.1 ст.88 ЦПКУкраїни).

На підставі викладеного та керуючись ст.34 Закону України Про оренду землі , п. в ч.3 ст.152 ЗК України, ст.11, ч.ч.1-6 ст.203, ч.2 ст.207, ч.ч.1,3 ст.215 ст.ст.387, 627, 638 Цивільного кодексу України, ст.ст.60, 64, 88, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати недійсною додаткову угоду від 04.07.2016 року про внесення змін та доповнень до договору оренди землі від 22.09.2010 року укладену між ОСОБА_2 та приватним підприємством Агрофірма Гізівщина , кадастровий номер земельної ділянки 1823182900:01:003:0011, та зареєстрований 11.07.2016 року державним реєстратором Відділу економічного розвитку і торгівлі Любарської райдержадміністрації.

Стягнути з Приватного підприємства Агрофірма Гізівщина , код ЄДРПОУ 34403368, с.Гізівщина вул.Шкільна,1 Любарського району Житомирської області на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 витрати пов язані зі сплатою судового збору в сумі 551,21 грн. та 3095,00 грн. за проведення судово-почеркознавчої експертизи.

Повний текст судового рішення виготовлено 04 серпня 2017 року.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Житомирської області через Любарський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: ОСОБА_13