Рішення

від 15.05.2007 по справі 9/75

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/75

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2007 р.   Справа № 9/75   

Господарський суд Івно-Франківської області у складі  :судді  Фанди Оксани Михайлівни при секретарі судового засідання Кіндрат Галині Романівні   розглянувши справу за позовом  Державного підприємства  "Український державний науково-технічний центр антикризових технологій в промисловості",   вул. Межигірського Спаса, 6, м. Вишгород, Київська область,07300

до відповідача  Державного підприємства Виробничого об"єднання "Карпати",  вул.Галицька,201, м. Івано-Франківськ, 76008

про стягнення коштів в сумі  30101, 97 грн.

 Представники:

Від позивача: Зінкевич Олексій Семенович - заступник директора з правових питань та зовнішньоекономічної діяльності, ( довіреність № 103  від 18.04.07 року)

Від відповідача: Шкіра Наталія Іванівна - начальник юридичного відділу, ( довіреність № 501/28  від 22.01.07 року)

СУТЬ СПОРУ: Заявлено вимогу про  стягнення  30 101, 97 грн., в тому числі 24360 грн. - основного боргу за  створення ( передачу) науково-технічної продукції  з урахуванням індексу інфляції , 3 % річних за прострочення грошового зобов"язання у сумі 313,  81 грн., штрафні санкції за прострочення виконання грошового зобов"язання у сумі 5 428 грн.

          Представник позивача позовні вимоги підтримав  в повному обсязі та подав додаткові письмові докази по справі.

        Представник  відповідача   в судововому засіданні та у відзиві на позов позовні вимоги заперечив , при цьому посилався на те , що  між ним та позивачем в даній справі  укладено договір № 43  від 06.07.2007р. про створення науково - технічної  продукції з договірною ціною 6 000, 00  грн. , крім того  з позивачем було укладено договір № 43 від 06.07.2007р. про створення ( передачу ) науково - технічної продукції з договірною ціною 29 000, 00  грн.   Відповідач  стверджує те, що між ним та позивачем укладено два самостійні договори,  однак позивач не вказує за яким самим договором пред"явлено позов ,  а крім того посилається на те, що позивачем не надано доказів про виконання робіт по договорах.

          Розглянувши матеріали справи заслухавши пояснення представника позивача  та відповідача , суд встановив, що між сторонами в даній справі  06.07.2006р. укладено договір № 43  на створення ( передачу ) науково - технічної продукції з договірною ціною 6 000 грн. .   та договір № 43 від 06.07.2006р.  з договірною ціною  29 000 грн. . та розміром попередньої плати 3000 грн.   Факт   виконання  робіт щодо комплексного обстеження  основних фондів Замовника та розробки рекомендацій підприємства   підтверджується актом здання ( прийняття ) роботи від 06.09.2006р.           , акт складений на суму 29 000 грн.

          Відповідачем частково проведено розрахунок за  виконані роботи і станом на момент подання позову  заборгованість  становить  23000 грн.

             За приписами ст. 509 ЦК України  зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона  (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони  (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

                 Відповідно до ст.11 ЦК Украйни цивільні права та обов"язки виникають із дій осіб , що передбачені актами цивільного  законодавства, а також  із  дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналлогією породжують цивільні права та обов"язки.   

             Статтями 525, 526  Цивільного кодесу України  передбачено, що зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог  цього Кодексу інших актів цивільного законодавства,  за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту , або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороня відмова від договору не допускається.

           Відповідачем не подано  суду доказів належного виконання зобов"язання щодо сплати   основного боргу в сумі   23 000  грн.      Отже,  позовна вимога  обгрунтована та підлягає задоволенню.        

          Крім того  за приписами ст. 625 ЦК України  боржник який прострочив виконання грошового зобов"язання на вимогу кредитора повинен сплати інфляційні та 3 % річних . Отже  позивач   обгрунтовано вимагає сплати боргу з врахкуванням індексу інфляції та 3 % річних  за весь період прострочення  ( згідно розрахунку поданого в матеріали справи  )   За таких обставин  відповідачу належить   сплати  грн. 1360, 16  - інфляційних , та 313, 81   грн. - відстків річних .  

           Відповідачу нараховано пеню у розмірі 0, 1 % в сумі 3818 грн. та   штраф  у розмірі 7 % від суми заборгованості  в сумі  1610  грн. на підставі ч. 2 ст. 231 Господарського   кодексу України. За змістом позовних вимог, вищевказану пеню та  штраф нараховано за прострочення грошового зобов"язання, оскільки позивач належить до державного сектору економіки. Однак, при системному аналізі ст. 231           Господарського  кодексу України, суд дійшов висновку, що вказана частина норми стосується застосування штрафних санкцій за невиконання інших зобов"язань, ніж грошові, штрафні санкції за порушення грошового зобов"язання встановлені ч. 6 вищевказаної норми. З огляду на викладене, а також враховуючи, що договором не встановлено  відповідальності відповідача у вигляді пені  та штрафу , суд дійшов висновку про необгрунтованість застосування  до відповідача штрафних санкцій передбачених ч. 2 ст. 231 ГК України. Тобто в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

          Щодо заперечень відповідача , то слід зазначити , що ним не подано суду доказів виконання зобов"язання щодо сплати вартості  наданих  послуг ні по одному ні по другому договору.

            Судові витрати за правилами ст. 49  ГПК слід покласти на відповідача.  

            Керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст. 11,509, 525, 526,  530,  Цивільного  кодексу України, ст 230- 231    Господарського кодексу  України ст. 49, 75   82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково .

Стягнути з Державного підприємства Виробничого об"єднання "Карпати",  вул.Галицька,201, м. Івано-Франківськ, р/р 26009131 у ВАТ " Електронбанк" м. Івано - Франківськ, МФО 336428 , код 20567849    на  користь           Державного підприємства  "Український державний науково-технічний центр антикризових технологій в промисловості",   вул. Межигірського Спаса, 6, м. Вишгород, Київська область, р/р 2600728425001, МФО 319092  -   24360 грн. - основного боргу за  створення ( передачу) науково-технічної продукції  з урахуванням індексу інфляції , 3 % річних за прострочення грошового зобов"язання у сумі 313,  81 грн. , 246,  70 грн. - витрат по сплаті державного мита, 118 грн. витрат на забезпечення  судового процесу.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити .    

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                            Оксана Михайлівна Фанда

                                                                        рішення підписано 31.05.2007р.                    

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

Г. Р. Кіндрат