Постанова

від 01.08.2017 по справі 925/1381/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2017 р. Справа№ 925/1381/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Отрюха Б.В.

За участю представників:

від прокуратури міста Києва: Такташов О.Л. - прокурор відділу

від позивача: Шамов О.А. - за дов.

від відповідача: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Заступника прокурора Черкаської області

на рішення Господарського суду Черкаської області від 20.04.2017

у справі №925/1381/16 (суддя Пащенко А.Д.)

за позовом Приватного підприємства Тетяна

до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області

про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Тетяна (далі, позивач або ПП Тетяна ) звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (далі, відповідач або ГУ Держгеокадастру) про визнання укладеною на підставі частини 6 статті 33 Закону України Про оренду землі додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 25 березня 2011 року, укладеного між Приватним підприємством Тетяна та Драбівською РДА, на 5 років на тих самих умовах, які були передбачені вказаним договором, у зв'язку з тим, що протягом місяця після закінчення договору оренди землі орендодавець - відповідач у справі, не надіслав позивачу лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі на новий строк, а позивач продовжив користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди землі та належно виконує його умови.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 20.04.2017 у справі №925/1381/16 позов задоволено повністю.

Визнано укладеною між Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області та Приватним підприємством Тетяна додаткову угоду до договору оренди землі від 25 березня 2011 року, укладеного Драбівською районною державною адміністрацією та Приватним підприємством Тетяна , в такій редакції:

ДОДАТКОВА УГОДА

до договору оренди землі від 25 березня 2011 року

м. Черкаси

Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 131, ЄДРПОУ 39765890) - далі по тексту - Орендодавець , в особі в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Харченка Володимира Григоровича, який діє на підставі Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 03.02.2015 №14, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02. 2015 за № 177/26622, та

Приватне підприємство Тетяна (19800, Черкаська область, смт. Драбів, вул. Радянська, 223А, ЄДРПОУ 31617764) - далі по тексту Орендар , в особі керівника Удовика Миколи Леонідовича, який діє на підставі Статуту, керуючись ст. 33 Закону України Про оренду землі , домовилися поновити договір оренди землі, укладений 25 березня 2011 року між Драбівською районною державною адміністрацією та ПП Тетяна , та уклали цю додаткову угоду (далі - Угода) про таке:

1. Поновити на 5 (П'ять) років на тих самих умовах Договір оренди землі, укладений 25 березня 2011 року між Драбівською районною державною адміністрацією та ПП Тетяна (далі - Договір).

2. Інші умови Договору залишаються без змін.

3. Дана угода набирає чинності з дня укладення.

4. Усі спори, пов'язані з виконанням цієї додаткової угоди, вирішуються судами України, при неможливості врегулювання досудового спору.

5. Ця додаткова угода є невід'ємною частиною Договору та складена в двох примірниках, по одному примірнику для Орендодавця та Орендаря.

ОРЕНДОДАВЕЦЬ: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, 18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 131, ЄДРПОУ 39765890.

ОРЕНДАР: Приватне підприємство Тетяна , 19800, Черкаська область, смт. Драбів, вул. Радянська, 223А, ЄДРПОУ 31617764.

Присуджено до стягнення з Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на користь Приватного підприємства Тетяна - 1 378,00 грн. витрат на сплату судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що Договір оренди землі від 25.03.2011 є поновленим у силу норм частини 6 статті 33 Закону України Про оренду землі .

Не погодившись з прийнятим рішенням, Заступник прокурора Черкаської області (далі, прокурор) звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 20.04.2017 у справі №925/1381/16 та постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор посилається на те, що Договір оренди був укладений 25.03.2011, а саме право оренди зареєстроване лише 11.12.2015, а тому п'ятирічний термін дії спірного договору слід відраховувати з 11.12.2015. У зв'язку з цим, на думку прокурора, станом на дату звернення позивача до суду із даним позовом (07.11.2016) строк дії Договору оренди ще не закінчився, а зроблені судом висновки про наявність підстав для його поновлення є передчасними.

Також, скаржник стверджує, що у спірних правовідносинах відбулася зміна площі земельної ділянки, яка була передана ПП Тетяна в оренду за договором оренди землі, що укладений 25.03.2011 та зареєстрований 11.12.2015, а тому, відповідно до частини 12 статті 33 Закону України Про оренду землі , поновлення договору оренди землі повинно здійснюватись у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Крім того, прокурор наголошує, що суд першої інстанції, поновивши на тих самих умовах договір оренди землі, укладений 25.03.2011, порушив вимоги статей 5, 13 Закону України Про оренду землі , статті 274, 288, 289 Податкового кодексу, не врахувавши, що основою для визначення розміру орендної плати за землі державної та комунальної власності є нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки, яка наразі складає 5 095 039,69 грн.

Також, прокурор у апеляційній скарзі зазначив, що подання ним апеляційної скарги на рішення Господарського суду Черкаської області від 20.04.2017 у даній справі та відповідний вступ у справу обумовлений необхідністю відновлення та захисту порушених інтересів держави в особі відповідача, які полягають у неухильному дотриманні принципу законності при передачі земель державної власності у користування, у тому числі при поновленні договорів оренди земельних ділянок державної власності.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Заступника прокурора Черкаської області було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2017 апеляційну скаргу прокурора прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 06.07.2017.

04.07.2017 представник позивача подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просив суд залишити оскаржене рішення суду без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення. Позивач наголосив на тому, що орендодавець у встановлений законом термін лист-повідомлення щодо наявності заперечень у поновленні договору позивачу не направив, а орендар продовжив користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди, а тому такий договір, згідно частини 6 статті 33 Закону України Про оренду землі , є поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Відповідач не дотримався положень статті 19 Конституції України, а також статті 33 Закону України Про оренду землі щодо строку укладення додаткової угоди, чим порушив передбачене законом право позивача на поновлення договору оренди землі, а тому таке право ПП Тетяна підлягає захисту в судовому порядку шляхом визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі. Також, позивач у відзиві наголосив на тому, що апелянтом не обгрунтовано обставин та підстав для представництва згідно статті 23 Закону України Про прокуратуру .

У зв'язку із перебуванням головуючої судді Михальської Ю.Б. у відпустці, судове засідання, призначене на 06.07.2017, не відбулося.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2017, з огляду на вихід головуючої судді Михальської Ю.Б. з відпустки та необхідність розгляду апеляційної скарги Заступника прокурора Черкаської області, розгляд справи призначено на 01.08.2017.

Представник відповідача у судове засідання, призначене на 01.08.2017, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на апеляційну скаргу суду не надав.

Оскільки у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення відповідача про дату, час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги та з огляду на те, що неявка його представника не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи предмет спору, а також доказове наповнення матеріалів справи, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку оскарженого рішення суду в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.

Представник прокуратури у судовому засіданні підтримував доводи, викладені у апеляційній скарзі, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги прокурора заперечував, просив залишити оскаржене рішення суду першої інстанції без змін.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Як підтверджується матеріалами справи, 25 березня 2011 року Драбівська районна державна адміністрація та Приватне підприємство Тетяна уклали Договір оренди землі щодо земельних ділянок загальною площею 123,8 га для вирощування сільськогосподарської продукції, в тому числі 119,6 га ріллі, 1,7 га польових шляхів та 2,5 га полезахисних лісових смуг (далі, Договір).

Згідно пункту 7 Договору його укладено терміном на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктом 13 Договору сторони встановили, що земельна ділянка передається в оренду для вирощування товарної сільськогосподарської продукції.

Судом встановлено, що у листі відділу Держземагентства у Драбівському районі від 30.09.2015 №3964 вказано, що земельну ділянку, орендовану ПП Тетяна за договором від 25 березня 2011 року, у 2013 році було проінвентаризовано ДП Черкаський інститут землеустрою . Після проведення інвентаризації площа ріллі становить 116,6064 га, кадастровий номер земельної ділянки 7120683800:02:001:0375.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15 грудня 2015 року за ПП Тетяна 11 грудня 2015 року зареєстроване право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7120683800:02:001:0375 площею 116,6064 га на підставі договору оренди землі від 25 березня 2011 року.

За адміністративним позовом прокурора Черкаської області Черкаським окружним адміністративним судом була прийнята постанова від 08 липня 2016 року у справі № 823/740/16, якою визнано протиправним та скасовано рішення про державну реєстрацію права оренди ПП Тетяна земельної ділянки з кадастровим номером 7120683800:02:001:0375 площею 116,6064 га та зобов'язано суб'єкта реєстрації внести зміни до державного реєстру шляхом скасування запису про реєстрацію права оренди.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року скасовано вказану постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 08 липня 2016 року та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову заступника прокурора Черкаської області у повному обсязі. Вказана постанова від 28 вересня 2016 року не оскаржувалась.

Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ Черкаський земельно-кадастровий центр за замовленням позивача виготовив технічну документацію з нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки з кадастровим номером 7120683800:02:001:0375 площею 116,6064 га. 28 квітня 2016 року у Головному управлінні Держгеокадастру у Черкаській області вказана технічна документація з нормативної грошової оцінки землі пройшла процедуру державної експертизи землевпорядної документації, про що свідчить письмовий висновок №476-16 та рішення Драбівської районної ради від 25.05.2016 №6-17/VII, яким цю технічну документацію було затверджено.

Позивач зазначає, що строк дії Договору оренди, враховуючи умови пункту 7 останнього, закінчився 25.03.2016.

18.10.2016 позивач листом-повідомленням звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області з проханням поновити Договір оренди землі від 25 березня 2011 року, укладений між Драбівською районною державною адміністрацією та ПП Тетяна . До цього листа позивач додав проект додаткової угоди до договору оренди землі про поновлення цього договору на 5 років на тих самих умовах.

Вказаний лист отриманий ГУ Держгеокадастру 18.10.2016.

За доводами позивача, він, як орендар спірної земельної ділянки, належним чином виконував та виконує умови договору оренди землі, претензії з боку орендодавця протягом всього строку дії договору не надходили, заборгованості по орендній платі орендар не має, про що свідчать письмові повідомлення Золотоніської об'єднаної ДПІ від 18.09.2015 №1799/23-13-23-016 та від 21.07.2016 №629/23-13-23-016. Позивач продовжує користуватись землею на підставі договору оренди від 25 березня 2011 року, земля орендодавцю не поверталась.

Протягом одного місяця після закінчення договору оренди землі головне управління Держгеокадастру у Черкаській області не надіслало ПП Тетяна лист-повідомлення про заперечення щодо поновлення договору оренди землі на новий строк, а тому позивач просить визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі на підставі частини 6 статті 33 Закону України Про оренду землі .

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Частиною 4 статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

За змістом статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Об'єктом оренди є земельна ділянка.

Істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, строк дії договору оренди (стаття 15 Закону України Про оренду землі ).

За приписами статті 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Як уже зазначалося, згідно пункту 7 Договору його укладено терміном на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до пункту 33 Договору дія договору оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Враховуючи умови Договору, колегія суддів приходить до висновку, що строк дії спірного Договору оренди закінчився 25.03.2016.

Посилання прокурора в апеляційній скарзі на те, що п'ятирічний термін дії спірного договору станом на дату звернення позивача до суду із даним позовом не закінчився, а тому вимоги про поновлення дії Договору є передчасними, оскільки право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права, яка, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, була здійснена лише 11 грудня 2015 року, є безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до статті 6 Закону України Про оренду землі (у редакції станом на 25.03.2011) орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України Про оренду землі , іншими законами України і договором оренди землі.

За змістом статей 18, 20 Закону України Про оренду землі (у редакції станом на 25.03.2011) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

16 березня 2010 року набрав чинності Закон України від 11 лютого 2010 року №1878-VI Про внесення змін до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень та інших законодавчих актів України , яким статті 18 та 20 Закону України Про оренду землі виключені, а стаття 6 доповнена частиною 5, згідно з якою право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Розділом II Прикінцеві та перехідні положення Закону №1878-VI встановлено, що до 1 січня 2012 року (9 грудня 2011 року дію вказаної норми продовжено до 1 січня 2013 року) державна реєстрація, зокрема договорів оренди земельних ділянок, проводиться територіальними органами земельних ресурсів.

Згідно пункту 39 спірного Договору він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують договір, надаючи згоді встановленої форми.

Разом із тим цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін при укладенні спірних договорів, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Приватне підприємство Тетяна та Драбівська РДА дійшли згоди щодо істотних умов Договору оренди (у тому числі строку його дії), скріпивши 25.03.2011 Договір своїми підписами, що і є моментом укладення договору.

Твердження прокурора з приводу того, що моментом укладення Договору оренди є дата державної реєстрації права оренди (11 грудня 2015 року) є помилковими, оскільки відповідно до зазначених положень договорів оренди та Закону України Про оренду землі в момент державної реєстрації набирає чинності (набуває юридичної сили) договір, укладення якого вже відбулося, і така реєстрація не може змінювати моменту укладання договору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 19.02.2014 у справі №6-162ц13.

Крім того, згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 06.03.2013 у справі №6-5цс13, державна реєстрація договору оренди земельної ділянки у період визначеного сторонами строку дії договору забезпечує правомірне, договірне використання орендарем орендованої земельної ділянки відповідно до норм Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України Про оренду землі та Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень .

Отже, прокурором помилково ототожнено поняття укладення договору та набрання чинності договором .

Посилання скаржника на статтю 17 Закону України Про оренду землі у редакції Закону України від 12.02.2015 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція) , відповідно до якої об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом, є безпідставними, оскільки зазначена редакція статті не діяла на момент укладення Договору оренди (25.03.2011).

Згідно норм статті 17 Закону України Про оренду землі , чинної станом на 25.03.2011, передача об'єкта оренди орендарю здійснювалась орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

Підстави і порядок поновлення договору оренди землі врегульовані нормою статті 33 Закону України Про оренду землі .

Відповідно до пункту 2.17. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин у вирішенні спорів, пов'язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній та комунальній власності, судам слід враховувати положення статті 33 Закону України Про оренду землі (в редакції Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , який набрав чинності з 12.03.2011 року).

Конструкція норми статті 33 Закону України Про оренду землі містить два випадки поновлення (пролонгації) договору.

Зокрема, у частинах 1 - 5 статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк і процедура реалізації цього права.

Так, частинами 1, 2, 3, 4 статті 33 Закону України Про оренду землі (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Зі змісту частини 1 вказаної норми вбачається, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Реалізація переважного права на поновлення договору оренди можлива лише за умови дотримання встановлених цією нормою певної процедури і строків.

Так, для застосування частини 1 статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідним є наявність таких юридичних фактів, як-то: 1) орендар належно виконує свої обов'язки за договором; 2) орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; 3) до листа - повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; 4) орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та про своє рішення.

Відповідно до частини 5 статті 33 Закону України Про оренду землі орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Водночас, як на підставу позовних вимог про поновлення договору оренди земельної ділянки позивач посилається на частину 6 статті 33 Закону України Про оренду землі , якою передбачена зовсім інша підстава поновлення договору оренди, а саме, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа - повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів, як-то:

1) орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою;

2) орендар належно виконує свої обов'язки за договором;

3) відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди;

4) сторони укладають додаткову угоду про поновлення договору оренди.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14.

Тобто, законодавчо відокремлено переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк шляхом укладення додаткової угоди, яке має бути реалізовано до спливу строку договору оренди землі, що закріплено у частинах 1 - 5 статті 33 Закону України Про оренду землі , від права вважати продовженим договір оренди землі у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні цього договору оренди, яке визначене у інших частинах статті 33 Закону України Про оренду землі .

Отже, відповідно до частини 6 статті 33 Закону України Про оренду землі у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа - повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно з частинами 8 та 9 статті 33 Закону України Про оренду землі (в редакції, чинній на момент виникнення права на поновлення договору) додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Дослідивши матеріали справи, колегією суддів встановлено, що заперечень з приводу користування позивачем спірною земельною ділянкою та поновлення договору із зазначенням будь-яких об'єктивних підстав для такої відмови у встановлений частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі місячний строк від орендодавця та відповідача за Договором не надходило.

При цьому, матеріали справи не містять доказів повернення земельної ділянки позивачем орендодавцю після закінчення строку Договору оренди землі, про що свідчить відсутність відповідного акту приймання-передачі земельної ділянки, а отже, позивач продовжує користуватись земельною ділянкою після закінчення договору оренди.

Факт належного виконання позивачем своїх зобов'язань зі сплати орендної плати підтверджується поданими позивачем актами обстеження земельної ділянки, звітами, листом Золотоніської ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області та не спростовано і не заперечено відповідачем.

Доказів, які б свідчили, що орендар використовує земельну ділянку способами, які суперечать екологічним вимогам, не за цільовим призначенням, здійснює без згоди орендодавця відчуження права користування земельною ділянкою третім особам або іншим чином порушує умови договору, суду також не надано.

Враховуючи встановлені обставини справи, оскільки позивач продовжує користуватись земельною ділянкою після закінчення строку Договору оренди, не повертав її орендодавцю, та протягом одного місяця після закінчення строку дії Договору оренди від орендодавця не надходило заперечень у поновленні Договору оренди, колегія суддів приходить до висновку щодо наявності підстав для поновлення договору оренди відповідно до частин 6, 8 та 9 статті 33 Закону України Про оренду землі .

При цьому, з врахуванням встановленої законодавцем необхідності оформлення такого поновлення договору шляхом обов'язкового укладення додаткової угоди із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення цим органом про поновлення договору оренди землі, а також встановленого судом факту її неукладення у місячний строк, колегія суддів зазначає, що законні права позивача підлягають захистові шляхом визнання укладеною додаткової угоди до цього договору про його продовження на той самий строк.

Посилання прокурора і відповідача на недотримання позивачем вимог частин 2-5 статті 33 Закону України Про оренду землі щодо процедури та строків пролонгації договору оренди земельної ділянки не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки позов про поновлення Договору оренди земельної ділянки у даній справі пред'явлено саме на підставі норм частини 6 статті 33 Закону України Про оренду землі .

Відповідно до пункту 2 та пункту 5 частини 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 №442 Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади Державне агентство земельних ресурсів України реорганізоване шляхом перетворення в Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру. Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, є правонаступником Державного агентства земельних ресурсів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №5 Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, у тому числі і Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області; реорганізовані територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, у тому числі і Головне управління Держземагенства у Черкаській області шляхом його приєднання до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області. Встановлено, що територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.

25 квітня 2015 року була проведена державна реєстрація Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Наказом Держгеокадастру від 26.05.2015 № 84 Про питання діяльності Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області погоджена можливість забезпечення здійснення покладених на Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області функцій і повноважень Головного управління Держземагенства у Черкаській області, що припиняється.

З огляду на викладене, позивачем правомірно пред'явлено позов до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, оскільки станом на момент прийняття оскарженого рішення були чітко визначені повноваження Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області як органу, уповноваженого державою розпоряджатися землями державної власності сільськогосподарського призначення, тому орендодавцем в Додатковій угоді слід зазначати вказане управління.

Посилання прокурора та відповідача на те, що у спірних правовідносинах відбулася зміна площі земельної ділянки, яка була передана ПП Тетяна в оренду за договором оренди землі, що укладений 25.03.2011 та зареєстрований 11.12.2015, а тому, відповідно до частини 12 статті 33 Закону України Про оренду землі , поновлення договору оренди землі повинно здійснюватись у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Позовні вимоги ПП Тетяна ґрунтуються на Договорі оренди землі від 25.03.2011, укладеному між Приватним підприємством Тетяна та Драбівською РДА, в якому вказано, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 123,8 га, у тому числі ріллі - 119,6 га, польових шляхів - 1,7 га, полезахисних лісових смуг - 2,5 га.

Прокурор та Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області стверджують, що змінилися площа і межі земельної ділянки, яка була передана ПП Тетяна в оренду за Договором оренди землі від 25.03.2011, що, на їх думку, підтверджується результатами інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) на території Жорнокльовівської сільської ради Драбівського району, проведеної ДП Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою у 2013 році, згідно якої площа спірної земельної ділянки (рілля) змінилася і складає 116,6064 га, тобто змінилися і межі ділянки.

Позивач заперечує проти вказаних тверджень, вважаючи проведення інвентаризації з порушенням вимог чинного законодавства та прав орендаря, який не був повідомлений про проведення інвентаризації та якому про таку інвентаризацію не було відомо.

Враховуючи те, що під час вирішення справи в суді першої інстанції виникли питання, які потребували спеціальних знань, ухвалою Господарського суду Черкаської області від 22.12.2016 було призначено судову експертизу: земельно-технічну та з питань землеустрою.

За результатами проведення оціночно-земельної експертизи Черкаським відділенням КНДІСЕ надано висновок експерта №1221/16-23 від 21.03.2017 (том 1, а.с. 128-132).

Згідно вказаного висновку судової експертизи під час проведення геодезичних обмірів земельної ділянки в натурі (на місцевості) експертом зафіксовано факт збереження усіх межових знаків, що окреслюють земельну ділянку площею 119,5004 га, яка передана в оренду ПП Тетяна за Договором оренди від 25.03.2011 та відображена на кадастровому плані земельної ділянки, розробленому ПП Паралакс-Плюс у 2006 році. Межі земельної ділянки, яка орендується позивачем згідно Договору оренди від 25.03.2011, не змінилися. Фактична площа спірної земельної ділянки згідно існуючих межових знаків та фактичного землекористування складає 119,5004 га. Внесені в електронну геоінформаційну систему Державного земельного кадастру координати земельної ділянки з кадастровим номером 7120683800:02:001:0375 не відповідають фактичному землекористуванню та існуючим межовим знакам на земельній ділянці, що перебуває в оренді у позивача згідно Договору від 25.03.2011.

Колегія суддів, дослідивши висновок експертів ЧВ КНДІСЕ, вважає його повним, обґрунтованим та таким, що є належним доказом у даній справі.

У проекті додаткової угоди до Договору оренди землі від 25.03.2011, доданому до листа від 18.10.2016, позивач пропонував поновити цей Договір на 5 років на тих самих умовах.

Відтак, оскільки об'єкт оренди не зазнав змін (фактичної зміни площі спірної земельної ділянки не відбулось), доводи прокурора про зміну об'єкта оренди і неможливість у зв'язку з цим поновити договір на тих самих умовах не відповідають матеріалам справи.

Доводи прокурора з приводу того, що суд першої інстанції, поновивши на тих самих умовах договір оренди землі, укладений 25.03.2011, порушив вимоги статей 5, 13 Закону України Про оренду землі , статті 274, 288, 289 Податкового кодексу, не врахувавши, що основою для визначення розміру орендної плати за землі державної та комунальної власності є нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки, яка наразі складає 5 095 039,69 грн., а визначений у додаткові угоді розмір орендної плати не відповідає законодавчо встановленому, колегія суддів також не приймає до уваги, враховуючи наступне.

По-перше, частина 6 статті 33 Закону України Про оренду землі передбачає, за певних обставин, поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, а тому суд, застосовуючи вказану норму, не має повноважень змінювати буд-які його умови, в тому числі і ті, що стосуються розміру орендної плати.

У свою чергу, Закон України Про оренду землі , як в редакції станом на день укладення договору 25.03.2011, так і на даний час, не містить вимоги про обов'язкове включення у текст договору інформації про нормативну грошову оцінку орендованої земельної ділянки.

Заперечень щодо розміру орендної плати, визначеного в договорі та додатковій угоді до нього, відповідач під час розгляду справи в суді першої інстанції не висував.

Разом з тим, прокурором у апеляційній скарзі не наводяться будь-які математичні розрахунки, які б підтвердили факт невідповідності визначеного договором розміру орендної плати вимогам закону.

У свою чергу, орендодавець не позбавлений права в порядку статті 188 Господарського кодексу України запропонувати орендарю внести зміни до договору оренди в частині розміру орендної плати.

Отже, механізм регулювання орендної плати встановлений чинним законодавством, а перекладання цієї функції на суд у даному випадку не відповідає вимогам закону.

Також, колегія суддів вважає за необхідне наголосити на наступному.

Як вбачається зі змісту частини 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Проте, прокурор в апеляційній скарзі не зазначає, які саме інтереси держави порушено внаслідок укладення додаткової угоди до договору оренди землі, а також те, в чому таке порушення полягає. Також, апеляційна скарга не містить інформації щодо нездійснення чи здійснення неналежним чином захисту відповідних інтересів держави Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які грунтуються на належних та допустимих доказах.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене, заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Заступника прокурора Черкаської області є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора Черкаської області на рішення Господарського суду Черкаської області від 20.04.2017 у справі №925/1381/16 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 20.04.2017 у справі №925/1381/16 залишити без змін.

Матеріали справи №925/1381/16 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді А.І. Тищенко

Б.В. Отрюх