Постанова

від 10.07.2017 по справі 804/3203/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2017 р. Справа № 804/3203/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції міста Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - управління Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.12.2016 року №12007-1302, -

ВСТАНОВИВ :

23 травня 2017 року ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції міста Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 10.07.2017 р., просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.12.2016 року №12007-1302 Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції міста Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо визначення ОСОБА_2 суми податкового зобов'язання за платежем земельний податок з фізичних осіб у розмірі 178066,26 грн..

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що спірне рішення є протиправним з огляду на те, що відповідачем при визначенні грошового зобов'язання за платежем земельний податок з фізичних осіб не враховано, що частина земельної ділянки по вул. Б.Хмельницького, 16 (за кадастровим номером 1210100000:04:016:0077) були вилучені у позивача та зараховано до земель міста, отже таке майно не використовується позивачем в комерційних цілях. Отже позивач, володіючи нерухомим майном за адресою: м.Дніпро, вул. Б.Хмельницького, 16, не володіє майном, що є предметом оподаткування в розумінні п.270.1 ст.270 Податкового кодексу України, а саме: земельної ділянки площею 0,2335 га з цільовим призначенням та визначеними щодо неї правами. Також вказує, що розрахунок податку не може бути підставою для визначення розміру земельного податку з фізичних осіб позивачу, оскільки він складений з порушенням загальних засад встановлення податків і зборів (а.с.3-7).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.05.2017 р. відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Відповідачем були подані письмові заперечення, в яких просив у задоволенні позову відмовити, мотивуючи тим, що позивач як землекористувач має сплачувати земельний податок, який вираховується контролюючим органом з урахуванням площі земельної ділянки під належними їй будівлями та спорудами з урахуванням прибудинкової території, належної кожному з таких осіб та встановленої для даної ділянки нормативно-грошової оцінки. Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_2 є власником нежитлових приміщень, об'єкту житлової нерухомості, розташованого за адресою: м.Дніпро, вул. Б.Хмельницького, 16, на підставі договору дарування будівлі клубу від 18.12.2013 року за №931. Площа земельної ділянки складає 0,2335 га та була врахована для розрахунку земельного податку. Оскільки ОСОБА_2 з 18.12.2013 р. є власником об'єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: м.Дніпро, вул. Б.Хмельницького, 16, то відповідно до вимог чинного законодавства є платником земельного податку з фізичних осіб за 2016 рік (а.с.33-36).

У судове засідання 10.07.2017 року прибув представник позивача.

Відповідач, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання своїх представників не направив, про причини неявки суду не повідомив. Надано письмові заперечення проти позову, згідно яких позивач має сплачувати земельний податок, який вираховується контролюючим органом з урахуванням площі земельної ділянки під належною йому будівлею та встановленої для даної ділянки нормативно-грошовою оцінкою. Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_2 є власником нежитлових приміщень, об'єкту житлової нерухомості, розташованого за адресою: м.Дніпро, вул. Б.Хмельницького, 16, на підставі договору дарування будівлі клубу від 18.12.2013 року за №931. Площа земельної ділянки складає 0,2335 га та була врахована для розрахунку земельного податку. Оскільки ОСОБА_2 з 18.12.2013 р. є власником об'єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: м.Дніпро, вул. Б.Хмельницького, 16, то відповідно до вимог чинного законодавства є платником земельного податку з фізичних осіб за 2016 рік. Також вказує, що правомірність нарахування грошового зобов'язання з земельного податку підтверджена рішеннями у справах № 804/15586/15 та № 804/16120/15 (а.с.33-36).

Третя особа до судового засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Надано письмові пояснення, в яких проти позову заперечувала, вказавши, що рішенням Дніпропетровської міської ради від 31.10.2007 р. № 170/22 було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку та умови передачі у спільну оренду земельної ділянки за адресою: м.Дніпро, вул. Б.Хмельницького, 16, площею 0,4865 га, (кадастровий номер 1210100000:04:016:0077) гр.. ОСОБА_3 (48% спільного землекористування або 0,2335 га), ОСОБА_4 (26% або 0,1265 га) та ОСОБА_5 (26% або 0,1265 га). В рамках інформаційної взаємодії управлінням Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області отримано інформацію про припинення права оренди землі ОСОБА_3

Враховуючи обмеженість строку вирішення справи та те, що позивач просив про розгляд справи в порядку письмового провадження, суд не вбачає підстав для відкладання розгляду справи, та вважає за можливе вирішити справу за наявними у ній доказами у письмовому провадженні за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, відповідно до частин 4, 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 28 грудня 2007 року між Дніпропетровською міською радою та ОСОБА_3 укладено договір оренди землі, за яким останньою прийнято в строкове платне користування земельну ділянку за адресою: м.Дніпро, вул. Б.Хмельницького, 16, за кадастровим номером 1210100000:04:016:0077, загальною площею 0,4865 га, площа частки за яку справляється орендна плата становить 48% або 0,2335 га. Строк дії договору становить п'ятнадцять років.

Рішенням Дніпропетровської міської ради від 03.09.2014 року за №236/55 зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку площею 0,4865 га (кадастровий номер 1210100000:04:016:0077); вилучено у ОСОБА_3 частку користування земельною ділянкою (кадастровий номер 1210100000:04:016:0077) 48% або 0,2335 га за адресою: м.Дніпро, вул. Б.Хмельницького, 16.

18 грудня 2013 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (обдарований) укладено договір дарування за яким дарувальник ОСОБА_3 передала у власність обдарованому будівлю клубу номер 16, що розташована по вулиці Хмельницького Богдана у м.Дніпропетровську, як приватну власність.

Отже ОСОБА_2 є власником будівлі клубу, розташованого за адресою: м.Дніпро, вул. Б.Хмельницького, 16, згідно договору дарування від 18.12.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_6 (а.с.8).

Таким чином, у зв'язку з тим, що позивач набув право власності на споруду та до нього перейшло право користування на земельну ділянку, на якій розташована споруда, за адресою: м.Дніпро, вул. Б.Хмельницького, 16.

30.12.2016 року Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією міста Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення №12007-1302, яким ОСОБА_2 визначено суму податкового зобов'язання за платежем «земельний податок з фізичних осіб» на загальну суму 178066,26 грн.

Сума зобов'язання за вказаним податковим повідомленням-рішенням нарахована з огляду на проведений розрахунок земельного податку, виходячи з площі тієї земельної ділянки, яка розташована під належним позивачу нежитловим приміщенням (будівля клубу), тобто виходячи з 0,2335 га. та встановленої нормативної грошової оцінки - 9712705,08 грн.

Вирішуючи заявлений спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Статтею 269 Податкового кодексу України визначено, що платником податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.

Статтею 270 Податкового кодексу України передбачено, що об'єктом оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (стаття 287 Податкового кодексу України).

Положеннями пункту 287.6 статті 287 Податкового кодексу України визначено, що при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Згідно з частиною 2 статті 120 Земельного Кодексу України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Статтею 377 Цивільного кодексу України передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Таким чином, до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, переходить право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені.

Також суд звертає увагу на те, що умовами договору дарування нежитлових приміщень від 18.12.2013 року, не визначено розміру земельної ділянки, на якій розміщені споруди за вказаною адресою.

Статтею 377 Цивільного кодексу України визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).

Наведеною нормою встановлено, що до позивача згідно договору дарування нежитлових приміщень від 18.12.2013 року, перейшло право власності на нежитлову будівлю за адресою: м.Дніпро, вул. Б.Хмельницького, 16; земельна ділянка на якій розташовані належні на праві власності нежитлові будівлі перебувають в оренді.

Так, згідно договору оренди землі від 28.12.2007 року, ОСОБА_7 було прийнято в строкове платне користування земельну ділянку за адресою: м.Дніпро, вул. Б.Хмельницького, 16, за кадастровим номером 1210100000:04:016:0077, загальною площею 0,4865 га, площа частки за яку справляється орендна плата становить 48% або 0,2335 га.

Отже, під обслуговування нежитлового приміщення (будівлі клубу), що за договором дарування нежитлових приміщень від 18.12.2013 року перейшло у власність позивача, виділено 0,2335 га.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що за вказаним майном площею земельної ділянки, яка є необхідною для обслуговування нерухомого майна, є саме площа 0,2335 га.

На підставі викладеного є правомірним висновок контролюючого органу, що у фактичному користуванні платника податків знаходиться земельна ділянка площею 0,2335 га за адресою: м.Дніпро, вул. Б.Хмельницького, 16, за кадастровим номером 1210100000:04:016:0077.

Інших документів з визначенням іншого розрахунку земельної ділянки суду не надано, наявність їх не встановлена, позивачу не надано право самостійної зміни розміру земельної ділянки без укладення відповідних документів із затвердженням нового розміру земельної ділянки, що перебуває у власності позивача, у зв'язку з набуттям права власності на будівлі та споруди, що знаходяться на ній.

Порядок обчислення податку за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох фізичних осіб встановлений пунктом 286.6 статті 286 Податкового кодексу України, яким також визначено, що податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб - у рівних частинах - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

Аналізуючи викладене, особа має сплачувати земельний податок, який вираховується контролюючим органом з урахуванням площі земельної ділянки під належними їх будівлями та спорудами з урахуванням прибудинкової території, належної кожної з таких осіб та встановленої для даної ділянки нормативно-грошової оцінки.

Так, підпунктом 1.3.3.6 пункту 1.3 Додатка №2 до Рішення Дніпропетровської міської ради від 15.07.2015 року №3/65 «Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.2010 року №5/6 «По місцеві податки і збори на території міста» визначена ставка земельного податку за земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлювальних джерел енергії, об'єктів виробничої та будівельної сфери діяльності - 0,75% від нормативною грошової оцінки землі.

Зазначені дані були використані відповідачем під час здійснення розрахунку земельного податку, визначеного податковим повідомленням-рішенням №12007-1302 від 30.12.2016 року на суму 178066,26 грн.

Також управлінням Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області листом від 12.05.2016 р. №8-411-0ю2-1677/2-16 зазначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки загальною площею 0,4865 га за кадастровим номером 1210100000:04:016:0077, за адресою: м.Дніпро, вул. Б.Хмельницького, 16, для комерційного використання в 2016 році складає 20236535,43 грн.

Відповідно вартість земельної ділянки площею 0,2335 га складає 9712705,08 грн. (20236535,43 грн./4865 кв.м. * 2335 кв.м.).

Таким чином, при перевірці підстав прийняття та правильності розрахунку податкового повідомлення-рішення №12007-1302 від 30.12.2016 року, судом не встановлено порушень чинного законодавства України в діях Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції міста Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, а тому вказане податкове повідомлення-рішення не підлягає скасуванню.

Крім того, судом враховано обставини, встановлені у справі № 804/15586/15 та у справі № 804/16120/15 за аналогічними позовами ОСОБА_2 до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції міста Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень, якими збільшено грошове зобов'язання з земельного податку за 2014 та 2015 роки відповідно.

Враховуючи вище викладене, оскільки доводи позивача не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Судові витрати не підлягають стягненню на користь позивача, у зв'язку із відмовою у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 11, 14, 70, 71, 86, 94, 128, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції міста Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - управління Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.12.2016 року №12007-1302 - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1