Постанова

від 04.08.2017 по справі п/811/1093/17

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2017 року Справа № П/811/1093/17

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, третя особа: територіальний відділ Держгеокадастру в Онуфріївському районі про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (далі - відповідач), третя особа: територіальний відділ Держгеокадастру в Онуфріївському районі (далі - третя особа), в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області в затвердженні проектів землеустрою про передачу земельних ділянок за кадастровими номерами 3524686200:02:000:9037; 3524686200:02:000:9036; 3524686200:02:000:9059; 3524686200:02:000:9056; 3524686200:02:000:9057; 3524686200:02:000:9055; 3524686200:02:000:9058; 3524686200:02:000:9054 для ведення фермерського господарства;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області затвердити проект відведення земельних ділянок на території Попівської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області за кадастровими номерами 3524686200:02:000:9037; 3524686200:02:000:9036; 3524686200:02:000:9059; 3524686200:02:000:9056; 3524686200:02:000:9057; 3524686200:02:000:9055; 3524686200:02:000:9058; 3524686200:02:000:9054 для ведення фермерського господарства з подальшою передачею в оренду ОСОБА_1.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач листом від 31.05.2017 року повідомив про відмову у затвердженні проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду загальною площею 58,1848 га для ведення фермерського господарства на території Попівської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області. Рішення про відмову обґрунтовано тим, що подані позивачем заяви не відповідають вимогам частини 6 статті 123 Земельного кодексу України. Також позивач наголошує, що зазначені дії відповідача є протиправними, тому просив суд зобов'язати відповідача затвердити проект відведення земельних ділянок в оренду.

Відповідачем до суду надано письмові заперечення на позов, в яких зазначено, що оскаржувані дії Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області є законними та обґрунтованими, рішення про відмову ОСОБА_1 у затвердженні проектів землеустрою прийнятим на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством, просив суд відмовити в задоволенні заявленого позову в повному обсязі (а.с.92-93).

Представник територіального відділу Держгеокадастру в Онуфріївському районі своїм правом гарантованим статтею 49 Кодексу адміністративного судочинства України на надання письмових заперечень не скористався.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Відповідно до статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України у разі надходження від усіх осіб, які беруть участь у розгляді справи, клопотання про розгляд справи без їхньої участі, справа розглядається у порядку письмового провадження відповідно до ст. 122 КАС України.

На підставі відповідної ухвали від 18.07.2017 року із занесенням до журналу судового засідання, керуючись частиною шостою статті 128 та приписами статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку письмового провадження (а.с.104).

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Предметом даного адміністративного позову є правомірність дій Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області при винесені листа від 31.05.2017 року Д-10270/0-7048/0/6-17, яким ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність загальною площею 58,1848 га для ведення фермерського господарства на території Попівської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області.

При вирішенні даного спору суд враховує наступні фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що Державним підприємством »Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою« було розроблено технічну документацію по нормативній грошовій оцінці земельних ділянок загальною площею 58,1848 га наданих в оренду ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства на території Попівської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області (а.с.8-47)

Рішенням Онуфріївської районної ради сьомого скликання Кіровоградської області від 24.03.2017 року №142 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що розташовані за межами населеного пункту Попівка Попівської сільської ради Онуфріївського району, що надані в оренду ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства загальною площею 58,1848 га за наступними кадастровими номерами, а саме: площею 6,8344 га за кадастровим номером 3524686200:02:000:9037; площею 16,7305 га за кадастровим номером 3524686200:02:000:9036; площею 0,7061 га за кадастровим номером 3524686200:02:000:9059; площею 8,1385 га кадастровий номер 3524686200:02:000:9056; площею 12,0219 га кадастровий номер 3524686200:02:000:9057; площею 8,0478 га кадастровий номер 3524686200:02:000:9055; площею 2,0000 га кадастровий номер 3524686200:02:000:9058; площею 3,7056 га кадастровий номер 3524686200:02:000:9054 (а.с.7).

У відповідності до положень чинного земельного законодавства вищевказаний проект землеустрою 2016 року щодо відведення земельних ділянок громадянину ОСОБА_1 було подано до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області для проведення державної експертизи землевпорядної документації.

Так, із висновку державної експертизи землевпорядної документації від 17.01.2017 року №2140 Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області вбачається, що за результатами розгляду наданої документації із землеустрою, яка погоджується, відповідач прийшов до висновків про відсутність зауважень та до позитивної оцінки та відповідно погодження (а.с.148).

07.05.2017 р. ОСОБА_1 через центр надання адміністративних послуг Онуфріївської райдержадміністрації звернувся із відповідними заявами про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 7 років з орендною платою 8% від нормативної грошової оцінки для ведення фермерського господарства на території Попівської сільської ради Онуфріївського району загальною площею 58,1848 га (а.с.94-102).

До вказаних заяв позивачем додані: проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду терміном на 10 років громадянину ОСОБА_1м. для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у державній власності (землі запасу та резервного фонду) за межами населених пунктів на території Попівської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області з обмінним файлом; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку; копія технічної документації по ґрунтовому обстеженню та якісній характеристиці земельних ділянок; витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки; висновок державної експертизии землевпорядної документації від 17.01.2017 року №2140; копія рішення Онуфріївської районної ради від 24.03.2017 року№142 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок» .

В свою чергу, Головне управління Держгеокадастру України у Кіровоградській області листом від 31.05.2017 року Д-10270/0-7048/0/6-17 повідомило позивача, що за результатами розгляду поданих позивачем матеріалів, встановлено, що подана заява не відповідає вимогам частини 6 статті 123 Земельного кодексу України, оскільки бажана позивачем земельна ділянка належить до особливо цінних груп ґрунтів, то потрібно долучити позитивний висновок обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації, тому немає правових підстав для задоволення такої заяви (а.с.73).

Позивач не погоджуючись з такою відмовою в затвердженні проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність, вважаючи такі дії відповідача протиправними, звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Проаналізувавши зміст зазначеного листа відповідача суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою та суттю даний лист фактично є рішенням Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, яким ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду у розмірі 58,1848 га для ведення фермерського господарства.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_2 України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до статті 14 Конституції України та статті 373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

Спірні правовідносини регулюються Земельним Кодексом України, Законом України Про землеустрій , Законом України Про Державний земельний кадастр .

Статтею 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Частиною 2 ст.22 ЗК України визначено, що до земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).

При цьому, п. а ч.3 ст.22 ЗК України визначено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до ст.33 ЗК України земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, можуть передаватися громадянами у користування юридичним особам України і використовуватися ними для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення цих земельних ділянок.

Пунктом в ч. 3 ст.116 ЗК України визначено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених вказаним Кодексом.

Закон України Про землеустрій визначає, що землеустрій це сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональну організацію території адміністративно-територіальних одиниць, суб'єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил.

Відповідно до ст.14. Закону України від 22.05.2003р. № 858-IV "Про землеустрій" (надалі Закон №858) до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у сфері землеустрою, належать здійснення землеустрою, у тому числі забезпечення проведення державної інвентаризації земель; проведення державної експертизи документації із землеустрою у випадках та порядку, передбачених законом; вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону.

Відповідно до ст.22 Закону України "Про землеустрій" землеустрій здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою.

Рішення Верховної ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку документації із землеустрою приймається лише у випадках, передбачених цим Законом та Земельним кодексом України. Зазначене рішення має необмежений строк дії.

Згідно ст.30 вказаного Закону погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.

Відповідно до ст.50 Закону України №858 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання) або зміни цільового призначення земельної ділянки.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають крім іншого матеріали погодження проекту землеустрою.

Згідно ст. 16 Закону України від 06.10.1998 № 161-XIV "Про оренду землі" розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Частиною 4 ст. 122 ЗК України передбачено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою вказаної статті, у власність або у користування для всіх потреб.

У спірних правовідносинах, з огляду на Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затверджене Постановою Кабінету ОСОБА_2 України від 14 січня 2015 року №15 та Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затверджене Наказом Міністрества регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03 лютого 2015 року № 14, таким органом є відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Держгеокадастр України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету ОСОБА_2 України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України (Мінагрополітики України), іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України та ОСОБА_2.

Згідно ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст.123 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Згідно ст.186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин. Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.

У висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).

Згідно частин 6-10 ст.123 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об'єкт будівництва або планується розташування такого об'єкта, подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.

Органам, зазначеним у частинах першій - третій ст.186-1 ЗК України, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати: додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України "Про землеустрій"; надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями; проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.

Зі змісту вказаної норми слідує, що відповідач, отримавши на погодження проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки може надати розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

При цьому, єдиною підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Виходячи з аналізу вказаних законодавчих положень у системному їх зв'язку, суд приходить до висновку, що перелік підстав для відмови в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Суд звертає увагу на те, що відповідач як суб'єкт владних повноважень оцінюючи проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на предмет дотримання вимог законів та прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів повинен неухильно дотримуватися принципу належного урядування.

Так, у п.70 рішення Європейського суду з прав людини Рисовський проти України від 20.10.2011 р. Суд підкреслив особливу важливість принципу належного урядування , який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Складовими принципу належного урядування є ефективність та результативність сутність яких полягає у тому, щоб усі процедури спрямовувалися на досягнення результату, який задовольняє потреби суспільства.

Таким чином, з огляду на принцип належного урядування який підлягає обов'язковому застосуванню, суд зазначає, що вказуючи на недоліки поданого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, які обумовили відмову у його затвердженні, Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області зобов'язане зазначити вичерпний перелік встановлених невідповідностей проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

З досліджених в матеріалах справи доказів, вбачається, що позивач, при зверненні до відповідача з заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства, подав всі необхідні документи, передбачені нормами Земельного кодексу України.

Проте, відповідач відмовив позивачу в затверджені проекту землеустрою для відведення земельної ділянки в оренду, з тих підстав, що бажана земельна ділянка належить до особливо цінних груп ґрунтів, тому необхідний позитивний висновок обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації, що унеможливлює об'єктивний розгляд наданої заяви.

Суд вважає, що в даному випадку відповідач навмисно порушив вимоги законодавства та створив штучні умови для виникнення формальних підстав щоб відмовити позивачу під час розгляду зав від 17.05.2017 року.

Конституцією України закріплено, що держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб'єкти права власності рівні перед законом (ч. 4 ст.13); право власності на землю гарантується, воно набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ч.2 ст.14).

З огляду на викладене відмова Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, викладена у листі від 31.05.2017 року Д-10270/0-7048/0/6-17 року є не обґрунтованою, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

В абз.10 п.9 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 р. №3-рп/2003 Конституційний Суд України наголошував, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Позивач правомірно очікував на розгляд його заяв від 17.05.2017 р. про надання дозволу на розробку проекту землеустрою в порядку черговості, та отримання позитивного рішення на свою заяву.

Судовому захисту підлягає не лише порушене право, а й порушений інтерес, при цьому інтересом юридичної особи у сфері публічно-правових відносин слід розуміти не будь-який інтерес, а правовий, тобто такий, що може бути об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення потреб юридичних особи, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності ті іншим загальноправовим засадам.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004р., поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (1501-06) та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції (254к/96-ВР) і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Поняття "охоронюваний законом інтерес", означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції (254к/96-ВР) і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

У зв'язку з викладеним, враховуючи встановлення в судовому засіданні порушення прав позивача під час розгляду його заяв від 17.05.2017 р., суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути заяви ОСОБА_1 від 17.05.2017 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 7 років з орендною платою 8% від нормативної грошової оцінки для ведення фермерського господарства на території Попівської сільської ради Онуфріївського району загальною площею 58,1848 га наступними кадастровими номерами, а саме: площею 6,8344 га за кадастровим номером 3524686200:02:000:9037; площею 16,7305 га за кадастровим номером 3524686200:02:000:9036; площею 0,7061 га за кадастровим номером 3524686200:02:000:9059; площею 8,1385 га кадастровий номер 3524686200:02:000:9056; площею 12,0219 га кадастровий номер 3524686200:02:000:9057; площею 8,0478 га кадастровий номер 3524686200:02:000:9055; площею 2,0000 га кадастровий номер 3524686200:02:000:9058; площею 3,7056 га кадастровий номер 3524686200:02:000:9054.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному та об'єктивному дослідженні.

На підставі ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо вимоги позивача в частині зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області затвердити проект відведення земельних ділянок на території Попівської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області за кадастровими номерами 3524686200:02:000:9037; 3524686200:02:000:9036; 3524686200:02:000:9059; 3524686200:02:000:9056; 3524686200:02:000:9057; 3524686200:02:000:9055; 3524686200:02:000:9058; 3524686200:02:000:9054 для ведення фермерського господарства з подальшою передачею в оренду ОСОБА_1, суд зазначає наступне.

Вирішення питань щодо затвердження проекту землеустрою належить до виключної компетенції відповідача.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям, не може втручатися у дискрецію суб'єкта владних повноважень в межах такої перевірки.

У відповідності з Рекомендаціями № R (80) 2 Комітету ОСОБА_2 Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 21.05.2013р. №21-87а13, а згідно з статтею 244 -2 КАС України суд зобов'язаний привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Суд зауважує, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб'єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права, без його практичного застосування.

Оскільки затвердження проекту землеустрою для відведення земельних ділянок в оренду унормоване положеннями частини 4 ст.123 та статті 186-1 ЗК України, за своєю правовою природою відносяться до виключної компетенції ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області, то зобов'язуючи відповідача затвердити ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду суд фактично перебере на себе функції територіального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин. Таким чином, зазначена позовна вимога задоволенню не підлягає.

При цьому суд зазначає, що при прийнятті в подальшому відповідачем рішення, останній не вправі відмовляти позивачу у затверджені проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду з тих самих підстав, що вказані у листі від 31.05.2017 року Д-10270/0-7048/0/6-17 за яких судом визнані протиправними дії відповідача.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому в силу ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За сукупністю наведених обставин суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

За змістом частини третьої статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійсненні позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачем фактично сплачено судовий збір у розмірі 640,00 грн. (а.с.2), відтак, зважаючи на викладене, у контексті статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням положень статті 4 Закону України «Про судовий збір» , суд вважає, що позивачеві судові витрати підлягають присудженню відповідно до задоволених позовних вимог у розмірі 320,00 грн..

Керуючись ст.ст.71, 86, 94, 159-163, 167, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області щодо відмови ОСОБА_1 в затвердженні проектів землеустрою про передачу земельних ділянок за кадастровими номерами 3524686200:02:000:9037; 3524686200:02:000:9036; 3524686200:02:000:9059; 3524686200:02:000:9056; 3524686200:02:000:9057; 3524686200:02:000:9055; 3524686200:02:000:9058; 3524686200:02:000:9054 для ведення фермерського господарства.

Зобов'язати відповідача повторно розглянути заяви ОСОБА_1 від 17.05.2017 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 7 років з орендною платою 8% від нормативної грошової оцінки для ведення фермерського господарства на території Попівської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області загальною площею 58,1848 га за наступними кадастровими номерами, а саме: площею 6,8344 га за кадастровим номером 3524686200:02:000:9037; площею 16,7305 га за кадастровим номером 3524686200:02:000:9036; площею 0,7061 га за кадастровим номером 3524686200:02:000:9059; площею 8,1385 га кадастровий номер 3524686200:02:000:9056; площею 12,0219 га кадастровий номер 3524686200:02:000:9057; площею 8,0478 га кадастровий номер 3524686200:02:000:9055; площею 2,0000 га кадастровий номер 3524686200:02:000:9058; площею 3,7056 га кадастровий номер 3524686200:02:000:9054.

В задоволенні решти частини позовних вимог - відмовити.

Присудити на користь ОСОБА_1 судові витрати з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області у сумі 320,00 грн. (триста двадцять гривень нуль копійок).

Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її отримання.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду ОСОБА_3