Ухвала

від 06.07.2017 по справі 804/6330/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

06 липня 2017 рокусправа № 804/6330/16

Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Дурасова Ю.В.

перевіривши відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційної скарги Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІР" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІР" задоволено.

23 грудня 2016 року Головне управління ДФС у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу на вищезазначену постанову суду першої інстанції.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2017 року апеляційну скаргу відповідача після залишення її без руху, повернуто заявнику.

18 травня 2017 року Головне управління ДФС у Дніпропетровській області вдруге звернулось до суду з апеляційною скаргою на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року.

В апеляційній скарзі відповідач просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року, оскільки вперше звернувся з апеляційною скаргою вчасно, однак апеляційну скаргу залишено без руху, а потім повернуто у зв'язку з невиконанням вимог суду.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2017 року апеляційна скарга відповідача залишена без руху, з огляду на те, що суд вважає, що зазначена обставина не є поважною причиною пропуску строку звернення до апеляційного суду та не може бути підставою для поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження. Надано скаржнику строк протягом 30 днів з моменту отримання даної ухвали надати до апеляційного суду пояснення з наведенням інших підстав для поновлення строку зведення до суду апеляційної інстанції.

На виконання вищезазначеної ухвали суду, скаржник направив на адресу суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу на відповідність норм Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд вважає за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування норм частині третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Оскаржувана постанова отримана відповідачем 14 грудня 2016 року, що підтверджується конвертом зі штампом відправлення, який містить в матеріалах справи (а.с.122).

В клопотанні про поновлення строку відповідач просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року, оскільки вперше звернувся з апеляційною скаргою вчасно, однак апеляційну скаргу залишено без руху, а потім повернуто у зв'язку з невиконанням вимог суду, а саме - несплата судового збору. Разом з цим, відповідачем при зверненні до суду апеляційної інстанції вдруге сплачено судовий збір в повному обсязі, що підтверджується наданого до апеляційної скарги оригіналу платіжного доручення.

Суд вважає, що зазначена обставина не є поважною причиною пропуску строку звернення до апеляційного суду та не може бути підставою для поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження.

Звертаю увагу на те, що відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір", визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Право на судовий захист не є абсолютним. Особа, яка звертається з позовом до суду, має дотримуватись певної процедури, встановленої законом. Зокрема, позовна заява має бути викладена за певною формою та змістом, подана дієздатною особою до суду відповідної юрисдикції. Однією з обов'язкових умов реалізації права на доступ до правосуддя, законодавством встановлений строк звернення до суду.

За таких обставин вважаю за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Керуючись ст.ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України .

Суддя: Ю.В. Дурасова