Ухвала

від 27.07.2017 по справі 701/497/16-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2017 року м. Київ К/800/20863/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головчук С.В. (суддя-доповідач), Черпака Ю.К., Штульман І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2016 року

у справі за позовом ОСОБА_4 до Уманського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Черкаської області (далі - Уманське ОУПФ) про перерахунок пенсії,

в с т а н о в и л а:

У травні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії і рішення Уманського ОУПФ щодо непроведення перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії на підставі довідки Прокуратури Черкаської області від 12 квітня 2016 року № 18/44вих16 відповідно до статті 50-1 Закону України Про прокуратуру .

Постановою Маньківського районного суду Черкаської області від 07 червня 2016 року позов задоволено. Визнано дії та рішення Уманського ОУПФ щодо відмови у проведенні ОСОБА_4 перерахунку пенсії та зобов'язано відповідача провести перерахунок і здійснити виплату різниці між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії за вислугою років з 01 січня 2016 року позивачу згідно із статтею 50-1 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ Про прокуратуру на підставі довідки Прокуратури Черкаської області від 12 квітня 2016 року № 18/44вих16.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2016 року скасовано постанову суду першої інстанції та ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги залишені без задоволення.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 порушує питання про скасування рішення суду апеляційної інстанцій та залишення в силі рішення суду першої інстанції. Зазначає, що судами порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема, не враховано норми статті 50-1 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ Про прокуратуру (далі - Закон № 1789-ХІІ).

Перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_4 наказом прокурора Черкаської області від 08 листопада 2001 року № 198-к звільнений з роботи в органах прокуратури України, з посади старшого помічника прокурора Маньківського району Черкаської області, у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років.

З 19 листопада 2001 року позивачу призначено пенсію за вислугою років відповідно до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ у розмірі 90 % від розміру місячної заробітної плати, яку він отримував за посадою на день звільнення. На час виникнення спірних правовідносин позивач перебуває на обліку в Уманському ОУПФ та отримує пенсію у розмірі 90 % заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів затверджено, зокрема, нові схеми посадових окладів працівників прокуратури. Так, з 01 грудня 2015 року відбулося підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

20 квітня 2016 року ОСОБА_4 звернувся до Уманського ОУПФ із заявою про проведення перерахунку пенсії на підставі вказаної постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 року та довідки Прокуратури Черкаської області від 12 квітня 2016 року № 18/44вих16.

Листом від 05 травня 2016 року за № 1956/08 року відповідач відмовив в проведенні перерахунку пенсії, оскільки відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення з 01 червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України Про прокуратуру і призначені раніше пенсії не перераховуються.

Законом України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України внесено зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, зокрема частину вісімнадцяту викладено у такій редакції: Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України .

15 липня 2015 року набув чинності Закон України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII Про прокуратуру (далі - Закон № 1697-VII).

Відповідно до розділу ХІІ Прикінцевих положень Закону № 1697-VII визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності цим Законом, зокрема, Закон України Про прокуратуру № 1789-ХІІ, крім пункту 8 частини 1 статті 15, частини 4 статті 16, абзацу першого частини 2 статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини 5 статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, статті 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15 грудня 2015 року.

Таким чином, на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії (20 квітня 2016 року) частини тринадцята та вісімнадцята статті 50-1 Закону Про прокуратуру №1789-ХІІ, які регулювали порядок перерахунку пенсій, втратили чинність.

Згідно із частиною 20 статті 86 Закону України Про прокуратуру №1697-VII умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Колегія суддів зазначає, що вказані зміни законодавства не позбавляють позивача права на перерахунок пенсії, який був йому гарантований статтею 50-1 Закону Про прокуратуру № 1789-ХІІ при призначені пенсії, а лише покладають визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури на Кабінет Міністрів України.

Поряд з цим, на час звернення позивача за перерахунком пенсії Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт прийнято не було.

На час виникнення спірних правовідносин діючим законодавством України не було визначено умов і підстав перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону Про прокуратуру № 1789-ХІІ.

Відсутність на час звернення позивача до відповідача затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку пенсій, призначених працівникам прокуратури, не свідчить про неправомірність дій відповідача.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що за змістом рішення Великода проти України від 03 червня 2014 року Європейський суд з прав людини зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Таким чином, суд апеляційної інстанції правильно вважав, що підстави для задоволення позову відсутні.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору, тому підстав для скасування ухвалених судових рішень колегія суддів не вбачає.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Судді С.В. Головчук Ю.К. Черпак І.В. Штульман