Ухвала

від 07.07.2017 по справі 760/11069/17

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 760/11069/17

Провадження № 1-кс/760/9393/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2017 року слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі детектива ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання детектива Четвертого відділу детективів Другого підрозділу Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 , погоджене прокурором третього відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 про арешт майна,

В С Т А Н О В И В :

До Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання детектива Четвертого відділу детективів Другого підрозділу Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 , погоджене прокурором третього відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 про арешт майна.

Дане клопотання обґрунтовано тим, що детективами Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000003712 від 28.11.2016 за ч. 4 ст. 368, ч. З ст. 28, ч. З ст. 369-2 КК, ч. 2 ст. 369-2, ч. 2 ст.240 КК України.

Обґрунтовуючи свої вимоги, детектив вказав, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за реєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за реєстрований за адресою: АДРЕСА_6 , та інші невстановлені особи, діючи у складі організованої групи, за участі вищих посадових осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, отримали неправомірну вигоду для себе та третіх службових осіб, які займають особливо відповідальне становище, за вчинення дій, пов`язаних з урегулюванням процедури видобутку бурштину на території України.

Вказав, що відповідно до рішення Київської міської КДКА від 28.05.2009 №30- 13-31, ОСОБА_5 одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 28.05.2009 №3736.

Пояснив, що ОСОБА_5 вирішив стати на злочинний шлях та вчинити протиправне кримінально каране діяння, спрямоване на вимагання та одержання вигоди для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави - народними депутатами України.

Зазначив, що про створення Міжфракційного депутатського об`єднання «Депутатський контроль» (надалі - МДО) оголошено 11.12.2014. Основною метою МДО проголошено боротьбу з корупцією та захист і сприяння розвитку підприємництва в Україні, основні завдання - підготовка заходів реагування на факти корупції з урахуванням міжнародного досвіду та неминуче покарання посадовців; інформаційна робота з попередження проявів явищ корупції; розробка та втілення законодавчих ініціатив.

Детектив зазначає, що Головою Секретаріату - виконавчого органу МДО обрано ОСОБА_9 , до повноважень якого належить збір інформації про факти корупції, підготовка аналітичних матеріалів та депутатських звернень, розробка законопроектів та інша роботу із забезпечення діяльності МДО; співпраця з громадськими організаціями та активістами, засобами масової інформації, міжнародними організаціями, депутатами місцевих рад тощо.

Також зазначено, що внаслідок тісної співпраці із народними депутатами України під час внесення до Верховної Ради України проектів законів та інших актів утворилися стійкі особисті зв`язки у колі народних обранців, у невстановлений органом досудового розслідування час, у ОСОБА_9 виник умисел, породжений корисливим мотивом, на використання свого статусу внаслідок займаних посад, особистих зв`язків серед народних депутатів України, напрацьованої практики співавторства під час внесення проектів законів до Верховної Ради України та пов`язаних з цим можливостей з метою вимагання та одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави - народними депутатами України, під час реалізації ними права законодавчої ініціативи.

Як пояснив детектив, прийнявши для себе рішення використовувати службові повноваження, своє становище та пов`язані з цим можливості, напрацьованої практики співавторства під час внесення проектів законів до Верховної Ради України, а також наявні особисті зв`язки серед народних депутатів України, в особистих цілях та в інтересах третіх осіб з метою вимагання та отримання неправомірної вигоди, приблизно у той же період ОСОБА_9 розробив план злочинної діяльності, суть якого полягала у вимаганні та одержанні неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави - народними депутатами України, а саме за реалізацію ними права законодавчої ініціативи, внесення до Верховної Ради України проектів законів, пропозицій та поправок до законопроектів в інтересах третіх осіб та забезпечення їх прийняття відповідно до законодавчої процедури.

Також зазначено, що з метою реалізації злочинного плану, ОСОБА_9 , усвідомлюючи, що не в змозі самостійно особисто реалізувати свій злочинний умисел, спрямований на вимагання та одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, вирішив залучити для реалізації злочинного плану осіб, прямо не пов`язаних з діяльністю народних депутатів України, які б здійснювали пошук осіб, від яких можливо вимагати та одержувати неправомірну вигоду за підготовку, внесення, подальший супровід законопроектів та проектів інших актів, тобто за вплив на прийняття рішень особами, уповноваженими на виконання функцій держави - суб`єктів законодавчої ініціативи, тобто народних депутатів України.

Як зазначає детектив, своїми умисними діями ОСОБА_9 , ОСОБА_12 та ОСОБА_5 , діючи у складі організованої групи, вчинили вимагання та одержання неправомірної вигоди у ОСОБА_13 для себе в сумі 11 тис. дол. СІЛА (що за офіційним курсом Національного банку України станом на 08.11.2016 є еквівалентом 281 277,20 грн.) за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави - народними депутатами України ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , під час реалізації ними права законодавчої ініціативи, а саме підготовки та внесення Проектів Законів «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо особливостей оподаткування діяльності, пов`язаної з видобуванням бурштину) від 22.11.2016 №5437 та «Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо звільнення від оподаткування операцій з ввезення на територію України обладнання для промислового видобутку бурштину)» від 22.11.2016 №5436.

Зазначено, що своїми умисними діями, які виразились у зловживанні впливом, тобто одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, учиненому організованою групою, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. З ст. 28, ч. З ст. 369-2 КК України.

Детектив вказує, що 19 червня 2017 року ОСОБА_5 затриманий детективами Національного антикорупційного бюро України за підозрою у вчиненні інкримінованого йому злочину.

20 червня 2017 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого

ч. 3 ст. 28, ч. З ст. 369-2 КК України.

Детектив зазначає, що в ході досудового розслідування з`ясовано, що дружина ОСОБА_5 - ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з якою останнім було укладено шлюб 18.07.2009, під час перебування у шлюбі 14.12.201С набула у власність 1/3 житлового будинку загальною площею 76,4 м2, ще знаходиться за адресою: АДРЕСА_7 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №90233910 від 21.06.2017.

Також, 12.09.2012 ОСОБА_17 придбала згідно договору купівлі - продажу у власність 1/4 квартири загальною площею 36,30 м2, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_8 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №90233945 від 21.06.2017.

Враховуючи викладене, та зважаючи на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. З ст. 28, ч. З ст. 369-2 КК, ч. 2 ст. 369-2, ч. 2 ст.240 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді конфіскації майна, детектив просив задоволення клопотання.

Відповідно до ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів не здійснювалось.

В ході судового розгляду детектив клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому доводи та на долучені до матеріалів клопотання документи.

Підозрюваний, володілець майна та захисник у судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання. Зазначили, що на підставі документів та суджень викладених у клопотанні сторони обвинувачення, сторона захисту робить висновок, що вищевказане майно, належить ОСОБА_5 та його дружині на праві спільної сумісної власності. Не дивлячись на вказані твердження сторони обвинувачення щодо право власності вищевказаних об`єктів рухомого та нерухомого майна, вважають їх хибними, а інформацію винесену з цього приводу у клопотання такою, що не відповідає дійсності.

Вказали, що ОСОБА_17 не є підозрюваною/обвинуваченою у кримінальному провадженні № 42016000000003712 від 28.11.2016, вона навіть не є свідком у вказаному кримінальному провадженні, обмеження її у праві користуватись, розпоряджатись вищевказаним майном є грубим порушенням її прав, встановлених законодавством України.

Слідчий суддя, вислухавши думку сторін, вивчивши клопотання, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Як зазначено в ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Як зазначено в ч. 1 ст. 170 КПК України арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України слідчий суддя під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.

Арешт майна з підстав, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

При цьому, згідно з ч. 4 ст. 170 КПК України заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Встановлено, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000003712 від 28.11.2016 за . 4 ст. 368, ч. З ст. 28, ч. З ст. 369-2 КК, ч. 2 ст. 369-2, ч. 2 ст.240 КК України.

Як вбачається з матеріалів клопотання, детективами Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000003712 від 28.11.2016 за ч. 4 ст. 368, ч. З ст. 28, ч. З ст. 369-2 КК, ч. 2 ст. 369-2, ч. 2 ст.240 КК України.

Детектив зазначив, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за реєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за реєстрований за адресою: АДРЕСА_6 , та інші невстановлені особи, діючи у складі організованої групи, за участі вищих посадових осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, отримали неправомірну вигоду для себе та третіх службових осіб, які займають особливо відповідальне становище, за вчинення дій, пов`язаних з урегулюванням процедури видобутку бурштину на території України.

19 червня 2017 року ОСОБА_5 затриманий детективами Національного антикорупційного бюро України за підозрою у вчиненні інкримінованого йому злочину.

20 червня 2017 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. З ст. 369-2 КК України.

Детектив зазначає, що в ході досудового розслідування з`ясовано, що дружина ОСОБА_5 - ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з якою останнім було укладено шлюб 18.07.2009, під час перебування у шлюбі 14.12.2010 набула у власність 1/3 житлового будинку загальною площею 76,4 м2, ще знаходиться за адресою: АДРЕСА_9 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №90233910 від 21.06.2017.

Також, 12.09.2012 ОСОБА_17 придбала згідно договору купівлі - продажу у власність 1/4 квартири загальною площею 36,30 м2, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_8 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №90233945 від 21.06.2017.

У судовому засіданні встановлено, що право власності на 1/3 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_10 було набуте, ОСОБА_17 , внаслідок його приватизації відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» із її батьками, що підтверджується Свідоцтвом про право власності від 14.12.2010 року, виданого Виконавчим комітетом Козацької сільської ради.

Відповідно до положень п.4 ч.1 ст.57 Сімейного кодексу України особистою приватною власністю дружини/чоловіка є житло, набуте нею/ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду".

Статтею 60 СК України (який набрав чинності з 01 січня 2004 року) визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба, тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до положень ст. 368 Цивільного кодексу України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Так, спільною сумісною власністю, зокрема, є: майно, набуте подружжям за час шлюбу, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 60 - 74 Сімейного кодексу України (далі - СК України); майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі. Для визначення члена сім`ї можуть використовуватись їх ознаки, наведені у статті 3 СК України, статті 1 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції"; квартира (будинок), житлові приміщення у гуртожитках, передані при приватизації з державного житлового фонду за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно в них мешкають, у їх спільну сумісну власність (стаття 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"); майно, яке використовується для ведення особистого селянського господарства, відповідно до закону (стаття 6 Закону України "Про особисте селянське господарство").

Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно (частина четверта статті 355 ЦК України. тобто діє презумпція спільної часткової власності. Частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом. Отже, якщо розмір часток у такій власності не було визначено і учасники спільної власності при придбанні майна не виходили з рівності їх часток, розмір частки кожного з них визначається з урахуванням вкладу кожного із співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна.

Рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, шо належить їм на праві спільної сумісної власності (якшо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об`єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч. 1 ст. 63. ч, 1 ст. 65 СК України. Вказані висновки зокрема підтверджені і у Постанові пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21.12.2007 року.

Разом з тим, відповідно до п. 23 вищевказаної постанови спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК. ч, З ст. 368 ЦК України відповідно до частин 2. З ст. 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту) незалежно від того, на їм 'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Згідно ст. 62 СК України, якщо один із подружжя своєю працею і (або) коштами брав участь в утриманні майна, належного другому з подружжя, в управлінні цим майном чи догляді за ним, то дохід (приплід, дивіденди), одержаний від цього майна, у разі спору за рішенням суду може бути визнаний об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

З огляду на вказані положення законодавства України, 1/4 квартири загальною площею 36,30 м2, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_8 , є спільною сумісною власністю подружжя, а саме ОСОБА_5 та ОСОБА_17 , оскільки стороною обвинувачення не було додано та подано до клопотання доказів, які б стверджували про те, що вказані об`єкти рухомого та нерухомого майна можуть належати окремо кожному з членів подружжя, як про те зазначає сторона обвинувачення, а стороною захисту не надано доказів, про те, що майно належить одному із подружжя і в силу ст. 57 СК України є його особистою приватною власністю.

Крім того, 1/3 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_10 є особистою приватною власністю ОСОБА_17 , а не є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя як зазначається в клопотанні, тому відсутні підстави для накладення арешту саме з метою його конфіскації.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає клопотання детектива не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 170-173, 175, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя: