Ухвала

від 02.08.2017 по справі 201/10014/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/882/17 Справа № 201/10014/17 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2017 року м. Дніпро

02 серпня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4

при секретарі ОСОБА_5

за участю

прокурора ОСОБА_6

слідчого ОСОБА_7

захисника ОСОБА_8

власника майна ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 14 липня 2017 року,-

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 липня 2017 року задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_6 та накладено арешт на майно (зазначене в ухвалі суду) вилучене за адресою: АДРЕСА_1 , квартира 1,2

Мотивуючи ухвалене рішення, слідчий суддя посилався на те, що дані, які викладені у матеріалах кримінального провадження дають підстави для висновку, що з метою збереження речових доказів накладання арешту на зазначене майно є необхідним.

В апеляційній скарзі Рибій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна відмовити.

Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги посилається на те, відсутні правові підстави для накладення арешту та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні. При цьому апелянт зазначає, що він у кримінальному провадженні не є підозрюваним, а майно на яке накладено арешт не відповідає критеріям ст. 98 КПК України, не є знаряддям кримінального правопорушення. Крім того, апелянт зазначає, що майно на яке накладено арешт не набуте кримінально протиправним шляхом та не отримано внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Також апелянт звертає увагу на те, що прокурор звернувся з клопотанням про арешт майна з порушенням строків, передбачених ч. 5 ст.171 КПК України та, яке, при цьому, не відповідає вимогам ст. 171 КПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення власника майна та його представника, які підтримали апеляційну скаргу та просили ухвалу суду скасувати, думку прокурора та слідчого, які просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши надані матеріали, обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла до наступного висновку.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги щодо незаконності судового рішення, є необґрунтованими, оскільки, на думку судової колегії, слідчий суддя під час розгляду клопотання, яке повністю відповідає вимогам ст. 171 КПК України, з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту, перевірив співрозмірність обмеження права власності з потребами кримінального провадження.

При цьому, арешт майна з підстав передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Перевіривши зміст клопотання, вивчивши матеріали додані до клопотання, вислухавши пояснення слідчого, проаналізувавши підстави, з яких слідчий ставить питання про накладення арешту на майно, а також з`ясувавши інші обставини, які мають значення для вирішення питання про накладення арешту на майно, слідчий суддя, на думку колегії суддів, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, дійшов обґрунтованого висновку, що в матеріалах кримінального провадження наявна справжня потреба в накладенні арешту на вилучене в ході проведення обшуку майно за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки воно відповідає критеріям ст. 98 КПК України та постановою слідчого визнано речовими доказами.

Як вбачається з ухвали, слідчим суддею були досліджені обставини кримінального провадження та не знайдено у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про накладення арешту на технічну документацію, порушень вимог КПК України та чогось очевидно безпідставного чи довільного. Всі інші обставини підлягають з`ясуванню судом під час розгляду кримінального провадження по суті.

Крім того, не є обґрунтованими, на думку судової колегії доводи апеляційної скарги ОСОБА_10 щодо того, що клопотання про арешт майна прокурором подано з порушенням строків, передбачених ч. 5 ст.171 КПК України.

Так, як вбачається з матеріалів провадження, що постановою прокурора від 14 липня 2017 року виділено матеріали кримінального провадження у відношенні використання невстановленими особами реквізитів ряду підприємств, без мети ведення фінансово-господарської діяльності здійснення протиправної діяльності, пов`язаною з наданням послуг підприємствам реального сектору економіки по незаконному переводу безготівкових грошових коштів у готівку, та надавали послуги по незаконній мінімізації податків СГД реального сектору економіки, тим самим здійснили пособництво в умисному ухиленні від сплати податків, чим спричинили ненадходження в бюджет держави коштів в особливо великих розмірах, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України з кримінального провадження №32016040230000018 від 31.03.2016 в окреме провадження та 14липня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального провадження №32017040650000038 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212 КК України та в рамках останнього кримінального провадження, прокурор в той же день, а саме 14.07.2017 звернувся з клопотанням про арешт майна.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 липня 2017 року, якою накладено арешт на майно, вилучене за адресою: АДРЕСА_2 , слід залишити без змін.

На підставі наведеного вище, керуючись ст.ст. 376, 404,405 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_9 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 липня 2017 року щодо арешту майна залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: