Рішення

від 03.08.2017 по справі 541/721/17

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/721/17

Номер провадження 2/541/547/2017

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

03 серпня 2017 року Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:головуючого,судді Куцин В. М.

з участю секретаря Борисенко М.Б.

представників: позивача, адвоката Сенкевич В.І.

відповідача, адвоката Огризкова А. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Приватного підприємства ім. Зубковського про розірвання договору оренди

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до Миргородського міськрайонного суду із вищезазначеним позовом.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що його матір ОСОБА_5, як власник земельної ділянки призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованолї на території Ярмаківської сільської ради кадастровий номер НОМЕР_1 площею 2,7706 га, за свого життя уклала з відповідачем ПП ім. Зубковського договір оренди землі №560 строком на 5 років, державна реєстрація якого здійснена 10.04.2014 року.

За умовами п.40 вказаного договору оренди земельної ділянки перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни умов договору або його розірвання.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мама ОСОБА_5 Спірну земельну ділянку після її смерті успадкував він, позивач по справі. ОСОБА_3 неодноразово звертався до відповідача з вимогою щодо розірвання договору оренди землі та повернення йому земельної ділянки. Незважаючи на це, відповідач ухиляється від повернення спірної земельної ділянки, що змусило його звернутися з даним позовом до суду. Уточнюючи позовні вимоги просив суд розірвати договір оренди землі №560, земельної ділянки площею 2,7706 га., кадастровий номер НОМЕР_1, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Ярмаківської сільської ради Миргородського району Полтавської області, укладений 15.12.2012 року між ОСОБА_6 та Приватним підприємством ім. Зубковського (юридична адреса: с. Ярмаки, вул. Перемоги, 2 Миргородського району Полтавської області) та зареєстрований 10.04.2014 року приватним нотаріусом Карбан Є.О. Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області, номер запису 18100219 ( а.с.40).

В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_8 та адвокат Сенкевич В.І. позов підтримали та просили його задовольнити з підстав викладених в позовній заяві, виходячи з положень п.40 Договору, оскільки спадкоємець бажає здійснювати обробіток землі самостійно.

Представник відповідача Приватного підприємства ім. Зубковського Огризков А.А., просив відмовити в задоволенні позову оскільки як зазначено в позові державну реєстрацію спірного договору було проведено 10.04.2014 року приватним нотаріусом Миргородського районного нотаріального округу в той час як Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в редакції станом на 10.04.2014 року не надавав нотаріусам права проводити державну реєстрацію похідних речових прав.

Таке право вони набули лише після набуття чинності 25.03.2015 року Закону України Про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення повноважень нотаріусів та особливостей реєстрації похідних речових прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення від 05.03.2015 року № 247-УІІІ, тому 10.04.2014 року приватний нотаріус Карбан Є.О. не міг провести державну реєстрацію вказаного права оренди.

Крім того в наданих позивачем суду проектах угоди про розірвання договору оренди землі та акта приймання-передачі об'єкта оренди він зазначив, що державна реєстрація цього права проведена приватним нотаріусом Карбан О.Є. 17.12.2016 року.

За змістом наданого позивачем суду витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.12.2016 року № 76134046 рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, що виникло у ПП ім. Зубковського на підставі цього договору, прийняте приватним нотаріусом Карбан О.Є 17.12.2016 року. Тому державна реєстрація права не могла передувати прийняттю рішення про державну реєстрацію майна. А тому державна реєстрація оренди земельної ділянки, що виникло у ПП ім. Зубковського на підставі спірного договору, не могла відбутися раніше прийняття приватним нотаріусом Карбан О.Є рішення про це 17.12.2016 року.

З урахування правової позиції Верховного Суду України викладеної в постанові від 18.01.2017 року по цивільній справі № 6-2777цс16 спірний договір набув чинності лише з моменту його державної реєстрації 17.12.2016 року. З цього часу у сторін договору виникли їх права та обов'язки за цим договором. Крім того 17.12.2016 року порядкові номери записів та час проведення державної реєстрації прав свідчать про те, що спочатку було проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на спірну земельну ділянку о 11 год. 36 хв. з порядковим номером запису 18100195, а вже потім - державну реєстрацію права оренди цієї земельної ділянки о 11 год. 40 хв. з порядковим номером запису 18100219. Оскільки відповідно до положень частини 5 статті 1268 ЦК України зміна власника земельної ділянки відбулася ІНФОРМАЦІЯ_1 (час відкриття спадщини) власником став спадкоємець ОСОБА_3, а спірний договір набув чинності лише 17.12.2016 року, тому за час дії цього договору не відбувалася зміна власника земельної ділянки, вважав, що відсутні підстави для застосування пункту 40 даного договору.

Крім того вказував, що Пункт 40 спірного договору не встановлює строку реалізації права нового власника земельної ділянки на розірвання договору її оренди, однак воно не може існувати безмежно у часі, тому з урахуванням застосування аналогії закону та аналогії права, положень ст.31 ЗУ Про оренду землі , частин 1 та 3 статті 148-1 ЗК України, оскільки позивач ІНФОРМАЦІЯ_1 набув права на спірну земельну ділянку, але протягом одного місяця з цього моменту він не повідомив ПП ім. Зубковського про цей факт у встановленому законом порядку. Тому з огляду на вищевказані правові норми втратив право на реалізацію своїх прав, що пов'язані з даним юридичним фактом.

Згідно частини 3 статті 19 Закону України Про оренду землі в редакції Закону N 191-VIII ( 191-19 ) від 12.02.2015 року, що набув чинності раніше від набуття чинності спірним договором, при передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського, виробництва строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як 7 років, тому строк спірного договору закінчується 17.12.2023 року і не може бути скорочений за імперативними приписами статті 19 Закону України Про оренду землі .

Виходячи зі змісту наданої проектів угоди про розірвання договору оренди землі від 28.02.2017 року та акта приймання-передачі об'єкта оренди вбачається, що пропозиція розірвати договір зроблена не позивачем, а - померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 тому відповідно до положень ст. 25 ЦК України не є пропозицією позивача, не відповідає вимогам закону і не могла бути прийнятою відповідачем.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6, що підтверджується витягом із спадкового реєстру (а.с.9).

За життя ОСОБА_6, була власником земельної ділянки площею 2,7706 га. на території Ярмаківської сільської ради Миргородського району на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 кадастровий номер НОМЕР_1, яку після її смерті успадкував ОСОБА_3 - позивач по справі (а.с.7).

Земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_1 площею 2,7706 га., яка успадкована позивачем ОСОБА_3, перебуває в оренді Приватного підприємства ім. Зубківського на підставі договору оренди землі: №560 від 15 грудня 2012 року, укладеного між ОСОБА_6 та відповідачем (а.с.4-6), державна реєстрація якого здійснена в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права: рішення про державну реєстрацію, індексний номер 18100219 від 10.04.2014 року. (а.с.8 зворот ).

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац 2 частини 2 статті 651 ЦК України).

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (ч. 3 ст. 651 ЦК України).

Згідно ст. 653 ЦК України у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV За змістом ст. 1 вказаного Закону оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Об'єктами оренди землі є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності (ст. 3 Закону).

Відповідно до ст. 30 Закону Про оренду землі зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до ст. 31 Закону України Про оренду землі . договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства).

Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно ч. 1 ст. 32 Закону Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

За правилами ч. 4 ст. 32 Закону Про оренду землі перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Наслідки припинення або розірвання договору оренди землі передбачені у ст. 34. Закону України Про оренду землі , згідно якої у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

За змістом ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавець), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

За приписами ст.ст. 1296 - 1298 ЦК спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, зокрема, на підставі прийняття спадщини та мають право самостійно господарювати на землі (п. г ч. 1 ст. 81, п б ч. 1 ст. 90 ЗК України).

За приписами ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Матеріали справи свідчать, що спадкодавець ОСОБА_6 мала у власності спірну земельну ділянку, а після її смерті її успадкував позивач ОСОБА_3 що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с.7) .

Спірна земельна ділянка на підставі Договору оренди землі № 560 від 15.12.2012року перебуває в оренді Приватного підприємства ім. Зубковського Миргородського району .

Пунктом 40 Договору оренди землі № 560 від 15 грудня 2012 року, укладеного між спадкодавцем ОСОБА_6 та орендарем Приватним підприємством ім. Зубковського Миргородського району, сторони передбачили, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни або розірвання договору.

Вказаний пункт Договору будь-ким із його учасників не оспорювався й у встановленому законом порядку недійсним не визнавався.

По справі також встановлено, що після оформлення свого права власності на успадковану земельну ділянку (17.12.2016 року) позивач ОСОБА_3. 26.01.2017 року подав до Приватного підприємства ім. Зубковського Миргородського району заяву , в якій повідомив орендаря про офіційне набуття права власності на цю земельну ділянку та про намір встановлення меж в натурі та самостійного ведення сільськогосподарського виробництва (а.с.10). 28.02.2017 року направив угоду про розірвання договору оренди землі (а.с.11-14). 06.03.2017 року лист - повідомлення про розірвання договору оренди підставі пунктів 39 та 40 Договору. (а.с.15-17).

Однак, не зважаючи на це, відповідач ПП ім. Зубковського Миргородського району продовжує використовувати спірні земельні ділянки в своїх інтересах, що представником відповідача визнається.

Зміст п. 40 спірного договору оренди землі в повній мірі відповідає пункту 40 Типового договору оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 року № 220, та ніякого двозначного тлумачення не містить. У зв'язку з вказаним, позивач ОСОБА_3 як новий власник орендованих відповідачем земельних ділянок, обґрунтовано скористався своїм правом та ініціював питання про одностороннє дострокове розірвання Договору оренди земельної ділянки на підставі п. 40 цих договору.

Суд не може взяти до уваги заперечення представника відповідача висловлені ним в судовому засіданні та викладені в письмових запереченнях, зважаючи на вищевказані обґрунтування задоволення позову та враховуючи, що державна реєстрація 10.04.2014 року договору оренди землі номер 560 приватного підприємства імені Зубковського укладеного на строк 5 років 15.12.2012 року на час ухвалення рішення є чинною і сторонами не оспорюється.

Зважаючи на вище викладене, позовні вимоги ОСОБА_3 ґрунтуються на законі і підлягають задоволенню.

Судові витрати по оплаті судового збору та надання правової допомоги, які підтверджені документально належними доказами в сумі 4160 гривень (а.с.1,50-53) підлягають до відшкодуванню позивачеві на підставі ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 182, 651,653,792, 1216-1918, 1268, 1296-1298 ЦК України, Законом України Про оренду землі , ст.ст. 10, 11, 88, 208, 209, 214, 215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 задовольнити .

Розірвати договір оренди землі №560, земельної ділянки площею 2,7706 га., кадастровий номер НОМЕР_1, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Ярмаківської сільської ради Миргородського району Полтавської області, укладений між ОСОБА_6 та Приватним підприємством ім. Зубковського (юридична адреса: с. Ярмаки, вул. Перемоги, 2 Миргородського району Полтавської області) та зареєстрований 10.04.2014 року приватним нотаріусом Карбан Є.О. Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області, номер запису 18100219.

Стягнути з Приватного підприємства імені Зубковського на користь ОСОБА_3 4160 (чотири тисячі ст0 шістдесят) гривень судових витрат.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області на протязі 10 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційних скарг через Миргородський міськрайонний суд.

Суддя: В. М. Куцин